Простийпошук |
Розширений пошук |
Абеткові покажчики |
||
| Каталоги бібліотек установ Національної академії наук України | ||||
Бази даних
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії - результати пошуку
Національна бібліотека України імені В. І. ВернадськогоІнститут археологіїІнститут біоорганічної хімії та нафтохіміїІнститут біохімії імені О. В. ПалладінаІнститут ботанікиімені М. Г. Холодного
Інститут гідробіологіїІнститут географіїІнститут економіки та прогнозуванняІнститут електродинамікиІнститут зоологіїІнститут історії УкраїниІнститут клітинної біології та генетичної інженеріїІнститут літератури імені Т. Г. ШевченкаІнститут математикиІнститут проблем кріобіології і кріомедициниІнститут проблем міцностіімені Г. С. Писаренка
Інститут сходознавства імені А. Ю. КримськогоІнститут теоретичної фізики імені М. М. БоголюбоваІнститут технічної теплофізикиІнститут фізикиІнститут фізики напівпровідниківІнститут фізіології імені О. О. БогомольцяІнститут філософіїІнституту соціології
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
| Сортувати знайдені документи за: | ||
| автором | назвою | роком видання |
| Формат представлення знайдених документів: | ||
| повний | стислий | |
Пошуковий запит: (<.>K=ВАЖКІ$<.>+<.>K=РОБОТ$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 12 Представлено документи з 1 до 12 |
|||
| 1. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Анотація: Сравнительное изучение генетической структуры естественных и антропогенных популяций G. soja дает значимую информацию о путях формирования различных популяций и позволяет разрабатывать меры по сохранению уникального природного банка генов дикой сои как ближайшего родственника культурной сои. В настоящей работе при помощи ISSR-маркеров был проведен сравнительный анализ генетической структуры естественных и антропогенных субпопуляций G. soja с целью изучения возможности взаимовлияния субпопуляций антропогенных и естественных фитоценозов на формирование их генетического разнообразия и выяснения генетической структуры естественных субпопуляций дикой сои в местах соприкосновения двух типов ценозов. В результате в изученной модельной популяции были определены характеристики, описывающие генетическое разнообразие этой популяции, и показана важная роль мест взаимодействия субпопуляций различных фитоценозов в формировании пространственной генетической структуры популяции в долине р. Цукановки. РЕЗЮМЕ. Порівняльне вивчення генетичної структури природних та антропогенних популяцій G. soja дає значну інформацію про шляхи формування різних популяцій і дозволяє розробляти заходи щодо збереження унікального природного банку генів дикої сої – близького родича культурної сої. В даній роботі за допомогою ISSR-маркерів було проведено порівняльний аналіз генетичної структури природних і антропогенних субпопуляцій G. soja з метою вивчення можливості взаємовпливу субпопуляцій антропогенних та природних фітоценозів на формування їхньої генетичної різноманітності і визначення генетичної структури природних субпопуляцій дикої сої в місцях стикання двох типів ценозів. В модельній популяції визначено характеристики, що описують генетичну різноманітність цієї популяції, і показано важливу роль місць взаємодії субпопуляцій різних фітоценозів у формуванні просторової генетичної структури популяції в долині р. Цуканівки. Дод. точки доступу: Мартынов, В.В.; Дорохов, Д.Б. | ||
| 2. | Шифр журнала: Ц2/2011/45/4 Кл.слова: гиббереллин -- DELLA-протеины -- гены короткостебельности Анотація: Молекулярні механізми росту та розвитку рослин детально вивчаються в останнє десятиріччя. Стає очевидною роль рослиноспецифічної родини GRAS-протеїнів в цих процесах. В роботі підкреслено значення DELLA-протеїнів та показано модель гіберелін-сигнальних шляхів рослин, яка розпочинається зі зв’язування біологічно активної гіберелової кислоти з рецептором та DELLA-протеїном. Такий комплекс убіквітинується, завдяки чому стає мішенню для протеасомної деградації. При руйнуванні DELLA-протеїнів знімається репресія росту та спостерігається гіберелова відповідь, яка проявляється в індукції ростових процесів. Обговорюються молекулярні механізми функціонування DELLA-протеїнів як транскрипційних факторів. Молекулярные механизмы роста и развития растений детально изучаются в последнее десятилетие. Становится очевидной роль растениеспецифичного семейства GRAS-протеинов в этом процессе. В работе подчеркнуто значение DELLA-протеинов и показана модель гиббереллин-сигнального пути растений, которая начинается со связывания биологически активной гибберелловой кислоты с рецептором и DELLA-протеином. Такой комплекс убиквитинируется, благодаря чему становится мишенью для протеасомной деградации. При разрушении DELLA-протеинов снимается репрессия роста и наблюдается гибберелловый ответ, который проявляется в индукции ростовых процессов. Обсуждаются молекулярные механизмы функционирования DELLA-протеинов как транскрипционных факторов. Дод. точки доступу: Чеботар, С.В. | ||
| 3. | Рубрики: Сікура | ||
| 4. | Шифр журнала: Ц2/2012/46/1 Кл.слова: нестин -- стволовые клетки -- головной мозг -- культура нервных клеток; нестин -- стовбурові клітини -- головний мозок -- культура нервових клітин Анотація: Предметом дослідження були особливості росту в культурі фракції Nest-позитивних клітин головного мозку ембріонів людини. Наші дані демонструють вірогідне підвищення процентного вмісту Nest-позитивних клітин в клітинній популяції з 44,1 до 62,5 % у відповідь на наявність EGF та bFGF в поживному середовищі із термоінактивованою сироваткою. Подальше диференціювання в культурі призводить до зменшення чисельності Nest-позитивних клітин. Стимуляція нейроіндукції з використанням ретиноєвої кислоти викликає зниження процентного вмісту цих клітин в популяції до 14,1 %. Результати роботи дозволять отримувати популяцію нервових клітин, більш ефективну для використання як матеріалу при клітинній терапії. В.И. Цымбалюк, И.Г. Васильева, Н.П. Олексенко, Н.Г. Чопик, О.И. Цюбко, Е.С. Галанта, Н.Д. СНИЦАР СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ НЕРВНОЙ ТКАНИ ЧЕЛОВЕКА IN VITRO Предметом исследования были особенности роста в культуре фракции Nest-положительных клеток головного мозга эмбрионов человека. Наши данные демонстрируют достоверное повышение процентного содержания Nest-положительных клеток в клеточной популяции с 44,1 до 62,5 % в ответ на присутствие EGF и bFGF в культуральной среде с термоинактивированной сывороткой. Дальнейшая дифференцировка в культуре приводит уменьшению количества Nest-положительных клеток. Стимуляция нейроиндукции с использованием ретиноевой кислоты вызывает падение процентного содержания этих клеток в популяции до 14,1 %. Результаты работы позволят получать популяцию нервных клеток, более эффективную для использования в качестве материала при клеточной терапии. Дод. точки доступу: Васильєва, І.Г.; Олексенко, Н.П.; Чопик, Н.Г.; Цюбко, О.І.; Галанта, О.С.; Сніцар, Н.Д. | ||
| 5. | |||
| 6. | Рубрики: 2022 Анотація: У роботі представлено огляд теоретичної інформації та експериментальних досліджень оксиду азоту, задіяного у біогеохімічній системі рослин розглянуто роботи, що описують значення цієі молекули, її вплив на фізіолог та біохімічні процеси. Показано значения оксиду азоту у індукуванні мех внутрішньої фізіолого-біохімічної системи резистентності рослин проти стрес та як активатора захисту від ураження шкідливою мікробіотою. Монографія розрахована на науковців, аспірантів, студентів та фахі рослинництва, патофізіології і фітоімунітету, агрономів. Дод. точки доступу: Ковбасенко, Василь Михайлович; Дмитрієв, О. П.; Дульнєв, П. Г.; Ковбасенко, Раїса Василівна; Григорюк, Іван Панасович (рец.); Ретьман, Сергій Васильович (рец.); Теслюк, В.В.; Національна академія аграрних наук України (Київ); Національна академія наук України; Інститут клітинної біології та генетичної інженерії | ||
| 7. | Рубрики: 2022 Анотація: У книзі, що продовжує серію розпочатих у 2020 році видань «Біоактивні сполуки, нові речовини і матеріали», представлено роботи співробітників Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря НАН України, а також науковців інших інститутів та університетів за матеріалами ХХХVI Наукової конференції з біоорганічної хімії та нафтохімії (17 червня 2021 р., м. Київ). Виклад наукових статей об’єднано у два розділи, що присвячені синтезу і дослідженню біоактивних сполук, а також вивченню нових речовин і матеріалів та їх застосуванню. У першому розділі обговорюються синтетичні підходи і синтез нових похідних гетероциклів і гетероциклічних систем, структурних аналогів природних сполук, а також біоактивність синтезованих речовин як протиракових і противірусних агентів. Окрему увагу приділено моделюванню властивостей потенційно біоактивних сполук як інгібіторів терапевтично важливих ферментів та з’ясуванню механізмів дії природних і синтетичних біорегуляторів. У другому розділі представлено результати досліджень і наукових розробок, що стосуються нових каталізаторів, сорбентів, паливних і мастильних матеріалів, композиційних та інших структур. Книга розрахована на широке коло читачів – фахівців у галузі біоорганічної хімії, органічної хімії, нафтохімії, хімії високомолекулярних сполук, а також аспірантів і студентів. Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря НАН України (протокол № 10 від 13 Дод. точки доступу: Вовк, А. І. (ред.); Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії імені В. П. Кухаря (Київ)Національна академія наук України; "Біоактивні сполуки, нові речовини і матеріали", наукова конференція з біоорганічної хімії та нафтохімії (36 ; 2021 ; Київ) | ||
| 8. | Рубрики: 2023 Анотація: У роботі представлено огляд теоретичної інформації та експериментальних досліджень кремнійских речовин, задних у біогеохімічній системі «грунт рослина». Також розглянуто роботи, по описують значен кремно та його речовин у грунтово-поглинаючому комплекс фонозогно оптимізацію живлення кремню у подукувани механізмів внутрашньої філолого-біохімічної системи резистентності рослин проти стресів та як активатора захисту від ураження школою мікроботою. Показано обгрунтування необ детального вивчення впливу кремнійвмісних речовин на грунтово-бютичний комплекс агробіогеоцен виявлення фенолого-біохімочних механізмів дії сполук кремиво у рослинному органга Монографія розрахована на науковців, аспірантів, студентів та фахинця з рослинництва, грунтознавства патофізіології і фітоімуштету, агрономів. Дод. точки доступу: Ковбасенко, Раїса Василівна; Бикова, Ольга Євгенівна; Теслюк, Віктор Васильович; Ковбасенко, Василь Михайлович; Коваленко, Віталій Петрович; Вечера, Олег Миколайович; Тонха, Оксана Леонідівна | ||
| 9. | Рубрики: 2023 Анотація: Методичні рекомендації до проведення лабораторних робіт в рамках навч курсу «Фітоімунологія» для студентів освітнього рівня «Магістр», що навчан Освітньою програмою «Біологія». Система захисних реакцій рослин, спрямованих на протистояння інфекційном хворобам та підтримання структурної функціональної цілісності рослинного організму, називається фітоімунітетом Головною функцією фітоімунітету с розпізнавання і знищення фітопатогенних організмів (гриби, віруси, бактерії), шкідників (комахи, нематоди), а також їх субстанцій сторонніх білків, клітин, генетично змінених власних клітин Імунітет не тільки контролює проникнення генетично чужерідних фітопатогенних організмів, але і здійснює контроль за безперервним мутаційним процесом, що лежить в основі біологічної еволюції. Важливе значення для проведения дослідницьких робіт в галузі фітопатології, фізіології рослин та генетики мають навички роботи із рослинними тест-системами, які використовують для вивчення процесів взаємодії в системі патоген-рослина, механізмів розвитку захисних реакцій та впливу різних модифікуючих факторів. Володіння методами фітоімунології, поряд з молекулярно-генетичними методами, с необхідним в умовах всіх сучасних лабораторії. Важливе значення мають також методи дослідження активації захисних реакцій рослин та скринінгу нових препаратів захисту рослин. Задачами цього практикуму є оволодіння основними методами екпериментальної роботи з найбільш поширеними збудниками хвороб рослин ( грибами-мікроміцетами та бактеріями ,методами вивчення взаємодії в системі рослина-фітопатоген, методами дослідження коститутивних та індукованих антибіотичних речовин рослин ( на прикладі ефірних олій і фітоалексинів) та визначення ефективності застосування нових препараті для захисту рослин. Дод. точки доступу: Моложава, О. С.; Гуща, Микола Іванович; Дмитрієва, Олександр Петрович (під ред.); НАН України; Інститут клітинної біології та генетичної інженерії | ||
| 10. | Рубрики: 2023 Анотація: Автори висвітлили актуальне на сьогодні питання – методику опосередкованої через петлю ізотермальної ампліфікації нуклеїнових кислот (LAMP). У центрі уваги ефективність, специфічність, висока точність і водночас доступність цієї методики для застосування в лабораторіях з відносно невисоким фінансуванням. У роботі детально відображено питання широкого застосування цього методу як у загальномедичній лабораторній практиці, так і для детектування ГМ подій. Для спеціалістів у галузі молекулярної біології, генетики, біотехнології, викладачів і студентів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації. The technique of loop-mediated isothermal amplification (LAMP) is the rele- vant topic for today which is covered in this work. The focus is on efficiency, specificity, high accuracy and, at the same time, the availability of this technique for use in laboratories with relatively low funding. The work reflectes on the issues of wide application of this method both in general medical laboratory practice and for detection of GM events. For specialists in the field of molecular biology, genetics, biotechnology, teachers and students of higher educational institutions of III-IV levels of accreditation. Автори висвітлили актуальне на сьогодні питання – методику опосередкованої через петлю ізотермальної ампліфікації нуклеїнових кислот (LAMP). У центрі уваги ефективність, специфічність, висока точність і водночас доступність цієї методики для застосування в лабораторіях з відносно невисоким фінансуванням. У роботі детально відображено питання широкого застосування цього методу як у загальномедичній лабораторній практиці, так і для детектування ГМ подій. Для спеціалістів у галузі молекулярної біології, генетики, біотехнології, викладачів і студентів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації. The technique of loop-mediated isothermal amplification (LAMP) is the rele- vant topic for today which is covered in this work. The focus is on efficiency, specificity, high accuracy and, at the same time, the availability of this technique for use in laboratories with relatively low funding. The work reflectes on the issues of wide application of this method both in general medical laboratory practice and for detection of GM events. For specialists in the field of molecular biology, genetics, biotechnology, teachers and students of higher educational institutions of III-IV levels of accreditation. Дод. точки доступу: Блюм, Я. Б.; Ємець, Алла Іванівна; Волкова, Наталія Едуардівна (рец.); ПІРКО, Ярослав Васильович (рец.); Зелена , Любов Борисівна (рец.); НАН України; ДУ "Інститут харчової біотехнології та геноміки" НАН України | ||
| 11. | Рубрики: 2023 Анотація: У монографії узагальнено літературну інформатика та результати власних досліджень авторів, що стосуються різних аспектів реакції рослин на патогенез. Представлено результати досліджень про вплив патогенів на основні фізіологічні процеси Значну увагу приділено клітинно-генетичним механізмам стійкості рослин проти небезпечних збудників захворювань культурних рослин. Видання розраховане на науковців, аспірантів, студентів та фахівців з рослинництва, патофізіології і фітоімунітету, агрономів. Монографію підготовлено в рамках виконання науково-дослідної роботи за темою «Індукована стійкість та контроль фітопатогенних бактерій в новітніх біотехнологіях вирощувания овочевих культур за використання стимуляторів росту з єліситорною ективністю» (номер державної реєстрації 01200102106) Дод. точки доступу: Ковбасенко, Раїса Василівна; Теслюк, Віктор Васильович; Шотик, Микола Васильович; Ковбасенко, Василь Михайлович; Коломієць, Юлія Василівна; Піковський, Мирослав Йосипович; Доля, М. М. (рец.); Білявська, Л. О. (рец.); Мельничук, Ф. С.; МОН України; Національний університет біоресурсів і природокористання України; НААН України; Інститут механіки та автоматики агропромислового виробництва (Київ) | ||
| 12. | Дод. точки доступу: Київський університет імені Т. Шевченка | ||
 |
| Інститут клітинної біології та генетичної інженерії |