Публікації випуска

Мета роботи: здійснення огляду історії зберігання та формування, складу і змісту документів про діяльність п’ятьох єврейських політичних партій в Українській Центральній Раді (1917–1918), які зараз зберігаються в декількох державних архівах м. Києва (Центральному державному архіві громадських об’єднань України, Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, Державному архіві Київської області) та відділі фонду юдаїки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Методологія дослідження включає історико-хронологічний, історико-системний та історико-типологічний методи. Вищезазначені методологічні підходи дозволяють прослідкувати складну історію формування та зберігання комплексу документів і визначити склад, зміст і типи документів. Наукова новизна. Аналіз документів єврейських політичних партій як комплексу залучає рідкісні документи з історії єврейського представництва в Української Центральної Ради та революційної доби в Україні до наукового обігу, а також розкриває розвиток архівознавства, утворення нових архівів і принципів архівної роботи. Висновки. Документи п’ятьох єврейських політичних партій про їхню діяльність в Українській Центральній Раді (1917–1918) зараз розподілені у кількох державних архівах Києва (Центральному державному архіві громадських об’єднань України, Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, Державному архіві Київської області) та відділі фонду юдаїки НБУВ. Аналізуючи історію їх формування та зберігання, склад і зміст, можемо стверджувати, що більшість документів була єдиним комплексом, частиною однієї колекції з архіву Культур-Ліги. Подальша історія зберігання цих документів може стати предметом для тематичного дослідження з історії радянських архівних установ, колекцій і архівної справи вцілому. . The aim of the research is to review custodial history, structure and content of documents about the activity of five Jewish political parties in the Ukrainian Central Rada (1917–1918), which are now preserved in several Kyiv state archives (the Central State Archives of Public Organizations of Ukraine, the Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, the State Archives of Kyiv Region) and Judaica Department of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.The methodology of the research includes historical-chronological, historical-systematic, and historical-typological approaches. The aforementioned methodological approaches allow to trace the complicated custodial history of the complex of documents and to determine structure, content,and types of documents. The scientific novelty of the paper. The analysis of documents of the Jewish political parties as a complex introduces rare documents from the history of the Jewish representation in the Ukrainian Central Rada and revolutionary period in Ukraine into the scientific circulation, also covers development of archival studies, establishment of new archives and principles of archival work. Conclusions. The documents of five Jewish political parties about their activity in the Ukrainian Central Rada (1917–1918) are now distributed in several Kyiv state archives (the Central State Archives of Public Organizations of Ukraine, the Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, the State Archives of Kyiv Region) and Judaica Department of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. Analyzing their custodial history, structure and content, it might be argued that the majority of the documents used to be one complex, a part of one collection from Kultur-lige archives. The further custodial history of these documents might be topic for case study in history of Soviet archival institutions, collections and archival studies in general.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Присвячено презентації проекту міждисциплінарного книгознавчо-філологічного дослідження української поезії, тексти якої містяться в кириличних виданнях кінця XVI–XVIII ст. Об’єктом бібліографування та різноаспектного вивчення стали понад 160 віршованих підписів під книжковими гравюрами, зафіксованих у примірниках кириличних стародруків із фонду Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Розглянуто основні складові каталогу-антології, який заплановано укласти на матеріалі даних поетичних текстів. The article is devoted to the presentation of complex bibliological and literary research, aimed at the scientific bibliography register, introduction into scientific use and exploration of Ukrainian poetry, printed within old-printed editions of the late 16th through the 18th centuries. The catalogues of Cyrillic old-printed editions featured more than 130 masterpieces of Ukrainian emblematic poetry, which accompanies book engraving (emblems and illustrations). Such poetic texts are not only outstanding literary monuments, but also original elements of book art decoration and the distinctive feature of book culture of Ukraine of the end of the late 16th through the 18th centuries. In the copies of Cyrillic old-printed editions from the funds of Vernadsky National Library of Ukraine more than 160 examples of Ukrainian poetry were found. Part of them is not mentioned in bibliography. Compilation of unifi ed register of analytic bibliographical descriptions of such big amount of poetry would form a basis for further exploration of poetry from other library funds. The catalogue-anthology, which is planned to be made based on the found poems, will consist of three main blocks: 1) historic and literary study of emblematic poetry as a part of old-printed edition; 2) facsimile images of poetry with its transliteration by the means of modern Ukrainian alphabet; 3) analytic bibliographic description of poetic texts with detailed notes on its place and function in the structure of the book, its further reprints and information about it in bibliographic sources of the 19–21th centuries. Such edition will be useful not only for philologists, but also for a wide range of investigators, who are interested in the history of Ukrainian book. In future the data, attained during our investigation, may be useful for creation of an informational electronic resource. Статья посвящена презентации проекта комплексного книговедческо-филологического исследования, направленного на научно-библиографический учет, введение в оборот и изучение украинских поэтических текстов, напечатанных в составе кириллических изданий конца XVI – XVIII вв. В каталогах кириллических старопечатных изданий встречаются упоминания о более чем 130-ти образцах украинской эмблематической поэзии, сопровождающей книжные гравюры (гербы и иллюстрации). Такие стихи являются не только выдающимися литературными памятниками, но и самобытными элементами художественного оформления изданий и отличительной чертой книжной культуры Украины конца XVI – XVIII вв. В экземплярах кириллических старопечатных изданий из фонда Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского зафиксировано более 160-ти образцов украинской поэзии, часть из которых не были ранее упомянуты в библиографии. Сведение в единый реестр аналитических описаний такого большого массива стихотворений дает возможность создать основу для дальнейших исследований поэзии из фондов других библиотек. Каталог-антология, который планируется создать на материале выявленных стихотворений, будет состоять из трех основных блоков: 1) историко-литературное исследование эмблематической поэзии как составной части старопечатного издания; 2) факсимильные изображения стихов с их транслитерацией средствами современного украинского языка; 3) аналитические библиографические описания поэтических текстов с подробными примечаниями о месте и функции стиха в структуре книги, его дальнейших переизданиях и упоминаниях о нем в библиографическиx источниках XIX–XXІ вв. Планируемое издание будет полезно не только филологам, но и широкому кругу исследователей, интересующихся историей украинской книги. В дальнейшем материалы исследования могут быть использованы для подготовки информационного электронного ресурса.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Розглядається історико-фемінологічна складова у спадщині О.М. Лазаревського. Аналізуються та класифікуються праці історика, що демонструють його стійкий інтерес до жіночої історії в контексті дослідження повсякденного життя козацької еліти Лівобережної України. The author investigates the historical-feminological constituent of the heritage of O. M. Lazarevsky. The works of the historian that reveal his stable interest in the women history in the context of investigation of everyday life of the Left-bank Ukraine Cosack upper class are analysed and classified.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. На основі бібліографічного узагальнення видань і публікацій українських науковців за період 2019—2023 рр. стисло охарактеризувати тематику грінченкознавчих досліджень та окреслити сучасні тенденції в розвитку основних напрямів грінченкознавства. Методологія дослідження базується на принципах історизму, об’єктивності, а також на бібліографічному, хронологічному, проблемно тематичному та аналітичному методах. Наукова новизна полягає в опрацюванні тематичного спектру видань і публікацій із грінченкознавства сучасного періоду, стислому розкритті їхнього змісту в різних наукових аспектах, що певною мірою дозволяє оцінити нинішній стан грінченкознавства та внесок освітніх закладів і наукових установ, окремих науковців у його розвиток. Висновки. Наукові дослідження літературної та публіцистичної творчості, ідей, громадсько політичної та педагогічної діяльності Бориса Грінченка в період 2019—2023 рр. здійснювали фахівці освітньої сфери, історики, архівісти, бібліотечні спеціалісти. Результати своєї праці науковці активно висвітлювали як у дисертаційних роботах, монографіях, наукових збірниках, так і в окремих публікаціях на сторінках періодичних видань — "Українського історичного журналу", "Східноєвропейського історичного вісника", електронного фахового журналу "Синопсис: текст, контекст, медіа", "Київські історичні студії", "Освітологія" та ін. Обсяг та багатоманітність проблематики у структурі інформаційного потоку з грінченкознавства в сучасний період актуалізують потребу у створенні окремого бібліографічного посібника — "Грінченкознавство". . The goal of the research. Based on a bibliographic overview of publications by Ukrainian scholars from 2019 to 2023, succinctly characterize the thematic focus of Hrinchenko studies and outline contemporary trends in the development of the main directions of Hrinchenko studies. Research methodology. The research methodology is based on the principles of historicism, objectivity, as well as on bibliographic, chronological, problem-thematic, and analytical methods. The scientific novelty lies in the analysis of the thematic spectrum of publications on Hrinchenko studies in the contemporary period, providing a concise exposition of their content in various scientific perspectives. This, to some extent, allows for an assessment of the current state of Hrinchenko studies and the contribution of educational institutions, research establishments, and individual scholars to its development. Conclusions. The scholarly research on the literary and journalistic works, ideas, public-political, and pedagogical activities of Borys Hrinchenko during the period of 2019—2023 was conducted by experts from the educational sphere, historians, archivists, and library specialists. The results of their work were actively disseminated both in dissertations, monographs, scientific collections, and in individual publications in periodicals such as the Ukrainian Historical Journal, East European Historical Bulletin, the electronic specialized journal Synopsis: Text, Context, Media, Kyiv Historical Studies, Education Studies, and others. The volume and diversity of the issues within the informational flow on Hrinchenko studies in the modern period highlight the need for the creation of a separate bibliographic guide — Hrinchenko Studies.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Висвітлено витоки та діяльність Українського Вільного Університету в Мюнхені, проаналізовано історію надходження архіву УВУ до фондів Інституту рукопису НБУВ, визначено склад та зміст архівного фонду, виділено основні структурні групи документів. The article covers the history of foundation and activity of the Ukrainian Free University, treats the structure and the content of the institution archival fonds which was transferred to the Manuscript Institute of VNLU by the State Service for Control of Cultural Property Transfer over the State Border of Ukraine in 2001. The documents embrace the Munich period of the university activities. The fonds consists of documents in Ukrainian and German languages, which represent a wide scale of the institution activity areas in 1946 through 1998. The fonds materials systematization was conducted by thematical groups reflecting, in particular, the history of foundation and activity of the UFU, reports, chronicle of activities in 1947–1992, anniversary celebrations preparationand carrying, for instance, the Millennium of the Baptism of Russia–Ukraine, the academic activity in the university, correspondence, teaching staff activity documents, research papers etc. Complementary to the documents concerning the UFU, the archival fonds contains also the documental complexes of the Society of Ukrainian Science Promotion, the Society of the Ukrainian Free University Supporters, UFU Foundation in the USA, as well as the Ukrainian social institutions and student organizations in emigration. В статье раскрыта история создания и деятельности Украинского Свободного Университета, рассмотрены состав и содержание архивного фонда этого учреждения, переданного в Институт рукописи НБУВ Государственной службой контроля за перемещением культурных ценностей через государственную границу Украины в 2001 г. Документы охватывают мюнхенский период работы университета. Фонд состоит из документов на украинском и немецком языках, которые широко представляют направления деятельности учреждения от 1946 до 1998 г. включительно. Систематизация материалов фонда осуществлялась по тематическим группам, которые отображали, в частности, историю создания и деятельность УСУ, отчёты, хронику работы за 1947–1992 гг., подготовку и проведение юбилейных торжеств, например, 1000-летия Крещения Руси-Украины, учебный процесс в университете, переписку, документы о деятельности преподавательского состава, научные работы и др. Кроме материалов, касающихся УСУ, в архивном фонде представлены документальные комплексы Общества содействия украинской науке, Общества сторонников Украинского СвободногоУниверситета, Фундации УСУ в США, а также украинских общественных учреждений и студенческих организаций, находящихся в эмиграции.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета дослідження. На основі аналізу архівних фондів Українського вільного університету в Мюнхені подати загальний огляд важливих неопублікованих джерел, які дозволяють розкрити розвиток українського наукового життя в таборах для переміщених осіб у західних окупаційних зонах Німеччини та Австрії, реконструювати невідомі факти з біографії відомих українських учених, насамперед істориків, які жили і працювали в цей період. Методологія дослідження базується на використанні загальнонаукових методів аналізу та синтезу джерел, у т. ч. методів критичного аналізу, типологізації, верифікації; історичного аналізу (хронологічний метод), а також методів кількісного та якісного аналізу документів. Наукова новизна нашого дослідження визначається виокремленням розгляду потенціалу архіву Українського вільного університету для дослідників історії науки 1945—1952 рр. Висновки. Значний масив неопублікованих дже рел, який дозволяє дослідити українське наукове життя в ДіПі, зокрема основні напря ми функціонування, результати праці, реалізовані та нереалізовані проєкти Української вільної академії наук, Наукового товариства ім. Шевченка, Німецько-українського товариства, Українського вільного університету, Богословсько-педагогічної академії, а також інтелектуальну спадщину провідних українських істориків — Б. Крупницького, П. Курінного, Д. Олянчина, Н. Полонської-Василенко, В. Щербаківського, зберігається в одному з потужних центрів архівної україніки в Європі — Українському вільному університеті. Статистичні джерела, що відклалися в архіві, дають змогу встановити чисельність українських учених, які проживали в таборах та навколо них американської, англійської та французької окупаційних зон, динаміку еміграції українських інтелектуалів з Німеччини і Австрії до США, Канади, Великобританії, Франції та інших країн. Цілісний особовий архів історика Д. Олянчина дає змогу відтворити його життя та діяльність, які до сьогодні не знайшли належного висвітлення в українській історіографії. Періодичні видання та преса 1945—1952 рр. дозволяють глибше проаналізувати вплив соціокультурного середовища на українську науку й інтелектуальну спадщину ДіПі. The goal of the research. The research aim is to provide a general overview of significant unpublished sources based on the analysis of the archival funds of the Ukrainian Free University in Munich. These sources enable the exploration of the development of Ukrainian scientific life in displaced persons camps in the Western occupation zones of Germany and Austria. Additionally, they allow for the reconstruction of unknown facts from the biographies of prominent Ukrainian scholars, primarily historians, who lived and worked during this period. The research methodology is based on the utilization of interdisciplinary methods of source analysis and synthesis, including critical analysis, typologization, and verification. Historical analysis, employing chronological methods, is also employed, alongside both quantitative and qualitative analysis of documents. The scientific novelty of our research lies in the identification of the potential of the archive of the Ukrainian Free University for researchers of the history of science during the years 1945—1952. Conclusions. A significant body of unpublished sources preserved in the archive of the Ukrainian Free University provides an opportunity to investigate Ukrainian scientific life in Displaced Persons Camps (DPCs). This includes examining the main directions of functioning, the results of work, implemented and unrealized projects of organizations such as the Ukrainian Free Academy of Sciences, the Shevchenko Scientific Society, the German-Ukrainian Society, the Ukrainian Free University, the Theological-Pedagogical Academy, as well as the intellectual legacy of leading Ukrainian historians such as B. Krupnytskyi, P. Kurinnyi, D. Olianchyn, N. Polonska-Vasylenko, and V. Shcherbakivskyi, all of which is housed in one of the prominent centers of Ukrainian archival materials in Europe — Ukrainian Free University. Statistical sources stored in the archive allow determining the number of Ukrainian scientists who lived in and around the American, British, and French occupation zones, as well as the dynamics of emigration of Ukrainian intellectuals from Germany and Austria to the USA, Canada, the UK, France, and other countries. The comprehensive personal archive of historian D. Olianchyn enables the reconstruction of his life and activities, which have not yet received adequate coverage in Ukrainian historiography. Periodicals and the press from 1945—1952 allow for a deeper analysis of the influence of the socio-cultural environment on Ukrainian science and the intellectual legacy of the DPCs.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано бібліографічні джерела в науковій спадщині Агатангела Кримського (1871–1942). Протягом усього життя він систематично та ретельно складав свою особисту бібліографію, оскільки вбачав у цьому необхідну складову праці кожного вченого. Так само уважно він ставився до складання бібліографії своїх власних досліджень, бо вважав це початком та основою будь-якої наукової роботи. Також простежуються публікації та наповнення друкованих бібліографій науковця. Bibliographical sources in Agathangel Krymsky’s (1871–1942) research heritage are analyzed in the article. During the whole life, Agathangel Krymsky systematically and thoroughly compiled his bibliography, as the scholar considered it to be a constituent part of any researcher’s work. He also paid attention to the compilation of his own research bibliography, as he considered it to be the beginning and the basis of any scientific work. The publications and the wording of the scholar’s printed bibliographies are also dwelled upon. В статье анализируются библиографические источники в научном наследии Агафангела Крымского (1871–1942). На протяжении всей жизни он систематически и тщательно составлял свою личную библиографию, поскольку видел в этом необходимую составляющую работы любого учёного. Также внимательно он относился к составлению библиографии своих собственных исследований, потому что считал это началом и основой любой научной работы. Прослеживаются публикации и наполнение печатных библиографий учёного

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Узагальнено розвиток бібліографії періодичної преси в Україні у період формування незалежної наукової думки, встановлено основне коло бібліографічних джерел, здійснено тематичну класифікацію, висвітлено напрями та перспективи розвитку бібліографії преси в Україні. The development of bibliography of periodical press in Ukraine during the formation of independent scientific thought was generalized, the theme-based classification was made, the trends and prospects of the development of the press bibliography in Ukraine was outlined.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

До публікації запропонований документ з особового архівного фонду українського мистецтвознавця, історика та етнографа Б. С. Бутника-Сіверського. Це – бібліографічний покажчик наукових праць, створених ученим протягом майже 60-ти років. Укладений за тематичним принципом покажчик містить важливу інформацію про науковий спадок Б. С. Бутника-Сіверського. The publication is devoted to the archival heritage of B. S. Butnyk-Siversky, a well-known Ukrainian art critic, historian, ethnographer and researcher of the history of Ukrainian art, decorative folk art poster, Shevchenko studies, art criticism and children’s creativity. In connection with the development process of the revival of Ukrainian art in social and cultural aspect in Ukraine, through the prism of the biography and achievements of the scientist, through the introduction to science of archival documents of the personal fond of B. S. Butnyk-Siversky we have the expansion of the source base dedicated to the history of Ukrainian art criticism and bright illumination of the scientific and esthetic picture of society of different periods of the history of the 20th century. The publication “Systematic index of publications of B. S. Butnyk-Siversky” highlightshis diversified scientific heritage of the studies of Ukrainian history of science and culture, opens to the wide range of researchers the figure of the man of broad scientific interests, who was disposed to the search for new events and facts, and whose materials were submitted with completeness and reliability. К публикации предложен документ из личного архивного фонда украинского искусствоведа, историка и этнографа Б. С. Бутника-Сиверского. Рукопись научно-справочного характера "Друковані праці Б. С. Бутніка-Сіверського. Систематичний покажчик станом на 10 вересня 1972 р." – это составленная ученым библиография собственных печатных трудов. Указатель охватывает период деятельности Б. С. Бутника-Сиверского почти за 60 лет активной научно-творческой работы. Он составлен по тематическим подразделам, представляющим основные профессиональные интересы ученого. В частности, это – "Шевченковедение", "Народное искусство", "Профессиональноеизобразительное искусство" и "Другие отрасли науки и искусства (история, археология, этнография, языковедение, литературоведение, архитектура, эстетическое воспитание". Документ является авторизованной машинописью с правками автора

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Досліджено історію бібліотеки «Киевского общества естествоиспытателей при университете святого Владимира» після 1917 р. Описано склад бібліотеки у фондах відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ. In the article we have defined the degree of the "Kyiv Society of Natural Scientists" activity exploration (1869–1929), examined its origins and defined the goals and objectives of the society activity. We have given special consideration to its library. In particular, we have submitted the data on the scope of the book and magazine collections and details about the library readers. In 1926 the society library was transferred from its previous location in the University of Saint Volodymyr (the Institute of Public Education at that time) and its holdings were temporarily transported to the National Library of Ukraine by the request of the society head – an academician I. I. Schmalhausen, and after the society and accordingly the contract liquidation in 1929 they remained permanently deposited in the library as a separate collection. The principal part of the librarian gathering of the society consists in the referential literature, relevant to biology, geology, zoology, geography, meteorology, chemistry, physics, mathematics as well as the scholar notes of universities and research institutions, which deal with nature study issues. Despite the fact, that the focal point of the society activities was the one concerning the theoretical nature study, increased attention was paid to the practical implementation of the research results. In this regard the subscription to the territorial agricultural periodicals was conducted from all the provinces of the empire. Since 1929 the centralization processes in the Academy of Sciences of USSR had intensified and the natural scientists library collection received other periodical editions, which had no ideological orientation and were not popular among the public. В статье определена степень изученности деятельности «Киевского общества естествоиспытателей» (1869–1929 гг.), прослежены его истоки, определены цели и задачи работы общества. Особое внимание уделено его библиотеке. В частности, представлены данные о количестве книжного и журнального фондов библиотеки и о читательском составе. В 1926 г. библиотека общества была выселена из своего прежнего помещения в Университете св. Владимира (тогда Институт народного образования), и, по просьбе председателя общества академика И. И. Шмальгаузена, её фонды были временно переданы во Всенародную библиотеку Украины, а после ликвидации в 1929 г. общества и, соответственно, договора они остались в ней отдельной коллекцией навсегда. Основная часть библиотечного собрания общества состоит из литературы справочного характера по биологии, геологии, зоологии, географии, метеорологии, химии, физике, математике, а также из научных записок университетов, исследовательских учреждений, касающихся вопросов природоведения. Несмотря на то, что основным в деятельности общества была работа в отрасли теоретического природоведения, много внимания уделялось практическому применению результатов своих исследований. Для этого проводилась подписка на сельскохозяйственную земскую периодику со всех губерний империи. С 1929 г. в Академии наук УСРР усилились процессы централизации, и в фонд библиотеки естествоиспытателей добавились другие периодические издания – не имеющие идейной направленности и не пользующиеся большим спросом.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета дослідження: на основі аналізу і теоретичного узагальнення діловодної документації переяславського земства комплексно дослідити діяльність бібліотек навчальних закладів Переяславського повіту Полтавської губернії у 2-й пол. ХІХ – на поч. ХХ ст., спрямовану на розвиток народної освіти та вирішення проблеми забезпечення освітніх закладів літературою для навчання та позашкільного читання, що становило одну з важливих сторін шкільної справи. Методологічною основою роботи є системний підхід, принципи критичного та структурно-системного підходу до джерельної бази. У роботі використано історико-порівняльний, хронологічний та конкретно-історичний методи в їхній сукупності, а також спеціальні методи джерелознавчого аналізу документів і матеріалів. Наукова новизна: здійснено комплексний науковий історико-бібліотекознавчий аналіз діяльності бібліотек при світських і духовних навчальних закладах Переяславського повіту Полтавської губернії у другій пол. ХІХ – на поч. ХХ ст. Висновки. Аналіз постанов, звітів та окремих довідкових видань дозволив встановити, що у 2-й пол. ХІХ – на поч. ХХ ст. у Переяславському повіті Полтавської губернії функціонувала широка мережа бібліотек при світських і духовних навчальних закладах. Зростання чисельності учнівських бібліотек відбувалось одночасно з розвитком освітньої системи, а самі вони створювалися на основі існуючої мережі навчальних закладів. Доведено, що в зазначених історичних умовах новації в бібліотечній системі, як і решта кількісних та якісних зрушень шкільної системи, були ініційовані земськими органами.У культурно-освітньому просторі краю книгозбірні навчальних закладів були наймасовішими в порівнянні з іншими видами бібліотек. Попри низку недоліків (неналежне фінансування, недостатні книжкові фонди, обмежені каталогом дозволеної для користування літератури, організаційні труднощі) бібліотеки стали значним соціокультурним явищем суспільного життя на території повіту, а їхня діяльність позитивно вплинула на підвищення освітнього та культурного рівня населеня. The purpose of the study is to research comprehensively activities of the libraries of educational institutions of the Pereyaslav County of the Poltava Gover nance in the second half of the 19th – beginning of the 20th centuries, aimed at the development of public education and solving the problem of providing educational institutions with literature for study and extracurricular reading, which was one of the important aspects of school affairs on the basis of the analysis and theoretical generalization of the official documentation of the Pereyaslav Zemstvo. The me thodological basis of the work is a systematic approach, the principles of a critical and structural-systemic approach to the source base. The work uses historical comparative, chronological and concrete-historical methods in their totality, as well as special methods of source analysis of documents and materials. The scientific novelty of this work is defined by carrying out a complex scientific historical and library analysis of the activities of libraries at secular and theological educational institutions of the Pereyaslav County of the Poltava Governance in the second half of the 19th – beginning of the 20th centuries. Conclusions. The analysis of resolutions, reports and some reference publications made it possible to establish that a wide network of libraries at secular and theological educational institutions functioned in the second half of the 19th –beginning of the 20th centuries. The number of student libraries grew in tandem with the development of the educational system, and they were created on the basis of the existing network of educational institutions. It is proved that innovations in the library system were initiated by the Zemstvo bodies during the reporting period of history, as well as other quantitative and qualitative changes in the school system. Educational institutions’ libraries were the most common ones compared to other types of libraries in the cultural and educational space of the region. Despite a number of disadvantages (inadequate funding, insufficient book fonds, limited with a catalog of permitted literature, organizational problems) libraries became a significant social and cultural phenomenon of public life in the county, and their activities had a positive effect on raising the educational and cultural level of the population.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою дослідження є аналіз внеску наукових і видавничих центрів української діаспори в розвиток вітчизняної біографіки та його значення для розвою гуманітарної науки і культури в сучасній Україні.Методологія дослідження ґрунтується на комплексному застосуванні принципів історизму та наукової об’єктивності, джерелознавчих, історіографічних та книгознавчих методів. Наукова новизна полягає в цілеспрямованому виокремленні проблематики біографічної дослідницької та видавничої роботи з-поміж інших напрямів діяльності осередків української діаспори, що дозволяє зосередити увагу на її важливих рисах, проблемах та результатах, досвіді й уроках. Проаналізовано основні етапи розвитку біографічних досліджень у провідних наукових осередках діаспори впродовж ХХ ст., їх основні проблемно-тематичні спрямування, питання піднесення методологічного рівня, розширення хронологічного та жанрового діапазону. Висновки. Науковим і видавничим осередкам української діаспори належить значний внесок у справу збирання, систематизації й публікації біографічних та біобібліографічних матеріалів як про визначних діячів української історії та культури, визвольного руху, так і про численних представників політичної і трудової еміграції в різних країнах світу. Заслугою вчених діаспори є збереження пам’яті й поширення інформації про достойників нації, імена яких було заборонено згадувати в Україні за радянських часів, ознайомлення широкого загалу українців у країнах їх розселення, а також світової громадськості з Україною як самостійним суб’єктом загальнолюдського цивілізаційного процесу та її величезним творчим людським потенціалом крізь віки. Освоєння науковцями й освітянами на Батьківщині історико-біографічних напрацювань учених діаспори сприяло швидкому розгортанню біографічних досліджень у перші десятиліття незалежності України. The goal of the research is to analyze the contribution made to the development of national biography by scientific and publishing centers of the Ukrainian diaspora, and their significance in the rise of culture and humanities in modern Ukraine. The research methodology is based on joint application of the principles of historical and scientific objectivity, source criticism, historiography and bibliography approaches. Scientific novelty consists in purposefully separating of issues related to biographical research and publishing done by the Ukrainian diaspora from its other areas of activity, thus highlighting its important features, problems, achievements, experiences and lessons. The main stages of development of biographical research in the main scientific centers of the diaspora during the 20th century, their main problem-thematic directions, issues of raising the methodological level, expanding the chronological and genre range are analyzed. Conclusions. Ukrainian diaspora’s scientific and publishing centers have to their credit a significant contribution to the collection, systematization and publication of biographical and biobibliographic materials on prominent figures in Ukrainian history and culture, the liberation movement, and on numerous representatives of political and labor emigration in different countries. The merit of diaspora scientists is preserving the memory and dissemination of information about the honored national figures, whose names were forbidden to be mentioned in Ukraine during the Soviet era, to acquaint the general public of Ukrainians in their settlements, as well as the world community with Ukraine as an independent subject of world civilization process and its enormous creative human potential through the ages. The adoption by educators and scientists in the Homeland of historical and biographical achievements of their diasporic counterparts contributed to the rapid growth of biographical research in the first decades of Ukraine’s independence.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Запропоновано історіографічний огляд видавничої діяльності М. Грушевського в Києві у 1907–1914 рр.; проаналізовано склад та зміст документів Київського губернського жандармського управління, що стосуються персоналії М. Грушевського як керівника українського руху на території підросійської України та видавця українських часописів. Based on the documents from the fond of Kyiv provincial gendarme administration deposited in the Central State Historical Archive of Ukraine in Kyiv, the publishing activity of M. Hrushevsky in Kyiv in 1907–1914 is covered. A historiographical review on the topic is given. The contents and composition of the documents of Kyiv temporary committee on publishing affairs and Kyiv provincial gendarme administration, which concern the personality of M. Hrushevsky as a head of the Ukrainian movement on the territory of Ukraine under the Russian governance and as a publisher of Ukrainian journals, are analyzed. Details are given on the group of documents, which concern the arrest of M. Hrushevsky in 1914 “for espionage in favor of Austria-Hungary”, of those the most informative are interrogation protocols; a list of editions and documents confiscated from M. Hrushevsky; data on M. Hrushevsky’s publishing activity in Kyiv; findings of the expertise of M. Hrushevsky’s diary notes for 1910–1914. На документах из фонда Киевского губернского жандармского управления, которые хранятся в Центральном государственном историческом архиве Украины в г. Киеве, освещается издательская деятельность М. Грушевского в Киеве в 1907–1914 гг. Предложен историографический обзор по теме. Проанализированы состав и содержание документов Киевского временного комитета по делам печати и Киевского губернского жандармского управления, которые касаются персоналии М. Грушевского как руководителя украинского движения на территории подроссийской Украины и издателя украинских журналов. Подробно освещен комплекс документов, касающихся ареста М. Грушевского в 1914 г. «за шпионаж в пользу Австро-Венгрии», в котором наиболее информативными являются протоколы допросов; перечень изданий и документов, конфискованных у М. Грушевского; данные об издательской деятельности М. Грушевского в Киеве; результаты экспертизы дневниковых записей М. Грушевского за 1910–1914 гг.

Попередній перегляд: