Публікації випуска

Наведено невідомі раніше документи, які стосуються минулого Полтавщини гетьманських часів, міст і сіл Гадяцького, Лубенського, Миргородського і Полтавського полків, їх соціально-економічної, політичної та церковної історії. Проаналізовано інформаційний потенціал опублікованих документів. The publication presents previously unknown documents on the history of Poltava region in the 17–18th centuries found in the fonds of the Institute of Manuscript of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. The documents cover the past of Poltava region in hetman times, cities and villages of Hadiach, Lubny, Myrhorod and Poltava regiments, their socio-economic, political and ecclesiastic history. The documents include four conveyances of 1654–1699; a defence universal of 1707 of Lubny colonel Dmytro Zelenskyi to the Holy Protection Church in Lubny and its warden Vasyl Lekhnenko, by which they were released from local taxes and duties; a universal of hetman Danylo Apostol of 1729, by which he confirmed the handover to officer Ivan Lomykovsky of three villages located near Myrhorod on the West and South-West from it; a complaint of gunner Petro Tiuliupa to hetman Ivan Skoropadsky against Hadiach colonel Mykhailo Myloradovych; an excerpt from a list of nuns of Saint Flor and Lavr Monastery of Kyiv, native residents of Poltava region. К публикации представлены неизвестные ранее документы из истории Полтавщины XVII–XVIII ст., найденные в фондах Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Документы касаются прошлого Полтавщины гетманских времен, городов и сел Гадячского, Лубенского, Миргородского и Полтавского полков, их социально-экономической, политической и церковной истории. Это, в частности, четыре купчих 1654–1699 гг.; оборонный универсал 1707 г. лубенського полковника Дмитрия Зеленского Свято-Покровской церкви в Лубнах и ее титарю Василию Лехненко, которым они освобождались от местных повинностей и налогов; универсал гетмана Даниила Апостола 1729 г., которым он подтверждал передачу бунчуковому товарищу Ивану Ломиковскому трех сел, которые находяться вблизи Миргорода на запад и юго-запад от него; жалоба пушкаря Петра Тюлюпы гетману Ивану Скоропадскому на гадяцкого полковника Михаила Милорадовича; выписка из списка монахинь киевского монастыря свв. Флора и Лавра – уроженок Полтавщины.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи: здійснення огляду історії зберігання та формування, складу і змісту документів про діяльність п’ятьох єврейських політичних партій в Українській Центральній Раді (1917–1918), які зараз зберігаються в декількох державних архівах м. Києва (Центральному державному архіві громадських об’єднань України, Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, Державному архіві Київської області) та відділі фонду юдаїки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Методологія дослідження включає історико-хронологічний, історико-системний та історико-типологічний методи. Вищезазначені методологічні підходи дозволяють прослідкувати складну історію формування та зберігання комплексу документів і визначити склад, зміст і типи документів. Наукова новизна. Аналіз документів єврейських політичних партій як комплексу залучає рідкісні документи з історії єврейського представництва в Української Центральної Ради та революційної доби в Україні до наукового обігу, а також розкриває розвиток архівознавства, утворення нових архівів і принципів архівної роботи. Висновки. Документи п’ятьох єврейських політичних партій про їхню діяльність в Українській Центральній Раді (1917–1918) зараз розподілені у кількох державних архівах Києва (Центральному державному архіві громадських об’єднань України, Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, Державному архіві Київської області) та відділі фонду юдаїки НБУВ. Аналізуючи історію їх формування та зберігання, склад і зміст, можемо стверджувати, що більшість документів була єдиним комплексом, частиною однієї колекції з архіву Культур-Ліги. Подальша історія зберігання цих документів може стати предметом для тематичного дослідження з історії радянських архівних установ, колекцій і архівної справи вцілому. . The aim of the research is to review custodial history, structure and content of documents about the activity of five Jewish political parties in the Ukrainian Central Rada (1917–1918), which are now preserved in several Kyiv state archives (the Central State Archives of Public Organizations of Ukraine, the Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, the State Archives of Kyiv Region) and Judaica Department of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.The methodology of the research includes historical-chronological, historical-systematic, and historical-typological approaches. The aforementioned methodological approaches allow to trace the complicated custodial history of the complex of documents and to determine structure, content,and types of documents. The scientific novelty of the paper. The analysis of documents of the Jewish political parties as a complex introduces rare documents from the history of the Jewish representation in the Ukrainian Central Rada and revolutionary period in Ukraine into the scientific circulation, also covers development of archival studies, establishment of new archives and principles of archival work. Conclusions. The documents of five Jewish political parties about their activity in the Ukrainian Central Rada (1917–1918) are now distributed in several Kyiv state archives (the Central State Archives of Public Organizations of Ukraine, the Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, the State Archives of Kyiv Region) and Judaica Department of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. Analyzing their custodial history, structure and content, it might be argued that the majority of the documents used to be one complex, a part of one collection from Kultur-lige archives. The further custodial history of these documents might be topic for case study in history of Soviet archival institutions, collections and archival studies in general.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є публікація, аналіз та залучення до наукового обігу маловідомого Інструктажу торгового старостинського податку 1683 р. в контексті вивчення асортименту привізних продовольчих товарів у Варшаві ХVІІ ст. Висвітлюються не лише дискурс торгового прибутку Варшавського староства, а й насамперед роль та особливості привізної торгівлі продовольством. Методологія обґрунтована історико-порівняльним методом, принципами камеральної та едиційної археографії, власне засадами дослідження та публікації старопольських рукописних джерел ХVІ–ХІХ ст., визначенням фахової термінології. Наукова новизна. Презентовано першу публікацію рідкісного старопольського джерела з торговельного оподаткування у Варшавському старостві ХVІІ ст. Публікацію супроводжує науковий коментар, пояснюються фахові терміни з історії торгівлі в Речі Посполитій. На підставі документа проаналізовано різноманітний асортимент продуктів і продовольчих артикулів, регулярно транспортованих до Варшави. Через податкові дані розглянуті характер та специфіка масових постачань продовольства для столичних споживачів у ХVІІ ст. Для порівняння залучені публікації документів щодо торгових податків з інших міст Корони, зокрема зі Львова. Висновки. Джерелознавча цінність уперше опублікованого Інструктажу 1683 р. полягає в тому, що він містить інформацію про встановлення торгового податку на привізні товари на користь варшавському старості. Попри невеликий обсяг, документ акумулює конкретні дані щодо масових постачань продовольства з регіонів Речі Посполитої та з-закордону до столиці. За значений асортимент презентує напої, продукти масового вживання та коштовні артикули для еліти. Різноманітно представлені вітчизняна та імпортована риба, пиво з передмістя, регіональне та імпортоване, хліб і збіжжя, м’ясо та худоба, східні та середземноморські додатки, імпортоване вино тощо. Проаналізований асортимент також опосередковано маркує джерела надходження продовольства. . The purpose of the work is to publish, analyze and bring the little-known Instruction of the Starostwo [eldership] trade tax of 1683 into scientific circulation in the context of studying the range of imported food products in Warsaw in the 17th century. Not only the discourse of the trade profit of the Warsaw Starostwo, but also primarily the role and peculiarities of imported food trade are highlighted. The methodology is based on the historical-comparative method, the principles of cameral and edition archeography, the actual principles of research and publication of Old Polish manuscript sources of the 16th-19th centuries, and the definition of professional terminology. Scientific novelty. The first publication of a rare Old Polish source on trade taxation in the Warsaw Starostwo of the 17th century is presented. The publication is accompanied by a scientific commentary, explaining technical terms from the history of trade in the Polish-Lithuanian Commonwealth. On the basis of the document, a diverse assortment of products and food items, regularly transported to Warsaw, was analyzed. Based on tax data, the nature and specifics of mass food supplies for metropolitan consumers in the 17th century are considered. For comparison, publications of documents on trade taxes from other cities of the Crown, in particular from Lviv, are involved. Conclusions. The historical value of the first published Instruction of 1683 lies in the fact that it contains information on the establishment of a trade tax on imported goods for the benefit of the Warsaw Starostwo. Despite the small volume, the document accumulates specific data on mass supplies of food from the regions of the Polish-Lithuanian Commonwealth and from abroad to the capital. The specified assortment presents drinks, products of mass consumption and expensive items for the elite. A variety of domestic and imported fish, beer from the suburbs, regional and imported, bread and cereals, meat and livestock, oriental and Mediterranean supplements, imported wine and more are presented. The analyzed assortment also indirectly marks the sources of food supply.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи полягає в залученні до наукового обігу маловідомих рукописних текстів із білоруського медоситництва ХVІІ ст., що сприятиме вивченню історико-кулінарної спадщини на теренах Великого князівства Литовського. Адже старопольські рецептури питних медів ХVІІ ст., збережені у шляхетських рукописних зібраннях, є доволі рідкісними археографічними джерелами, яким присвячуються студії не лише українських, а й білоруських, литовських, польських істориків. Методологія обґрунтована принципами публікації старопольських рукописних історичних джерел ХVІ–ХIX ст., а також визначенням старопольської фахової термінології ХVІІ–ХVIII ст. Наукова новизна роботи полягає в першій публікації двох старопольських рецептур питного меду ХVII ст. з білоруських земель Великого князівства Литовського та визначенні їхніх особливостей у порівнянні з іншими рецептурами з медоситництва в Речі Посполитій. У публікації до польських текстів рецептур надається їхній переклад українською мовою, також здійснений уперше. Водночас до рецептур, на підставі фахових та довідкових видань, укладений Словник старопольських кулінарних, господарсько-побутових і метрологічних термінів, а також доданий перелік латинських слів та виразів, які зустрічаються в тексті. Висновки. Інформативна цінність запропонованих до публікації рецептур полягає в тому, що вони віддзеркалюють регіональні традиції медоваріння, оскільки походять із північно-західної частини білоруських земель – з Міра та з Холопенич, що є істотним для вивчення історії медоситництва у Великому князівстві Литовському. Наявність рецептур питного меду ХVІІ ст. свідчить про практичну зацікавленість шляхтича Миколая Млечка, який застосовував досвід місцевих фахівців-медоварів у власному маєтку Холопеничі. The aim of work is to introduce for scholarly circulation scarcely known manuscript texts in Belarusian mead manufacturing of the 17th century, and thus facilitate the study of historical culinary heritage on the terrain of the former Grand Duchy of Lithuania. Old Polish mead recipes of the 17th century, preserved in manuscript collections of the szlachta (nobility) are quite rare archaeographic sources that attract the studies of not only Ukrainian, but also Belarusian, Lithuanian, and Polish historians. The methodology is grounded on the principles of publication of old Polish manuscript historical sources of the 14th–19th centuries, as well as definition of the old Polish special terminology of the 17th–18th centuries. The scientific novelty of the work is in the first publication of two old Polish mead recipes of the 17th century from Belarusian lands of the Grand Duchy of Lithuania and definition of their peculiarities in comparison to other mead recipes in the Polish-Lithuanian Commonwealth. The publication of the Polish texts of the recipes provides the Ukrainian translation which has been done for the first time. In addition to the recipes, on the basis of professional and reference publications, the Glossary of the old Polish culinary, household, and metrological terms has been compiled, and the list of Latin words and phrases met in the text was supplemented. Conclusions. The informative value of the published recipes is in the fact that they represent the regional mead manufacturing traditions; they originate from the North-Western part of the Belarusian lands (from Mir and Khalopyenichy), and thus are essential for the research of the mead manufacturing history in the Great Duchy of Lithuania. The availability of the 17th century mead recipes might also demonstrate the practical interest of the nobleman Mykolai Mlechko who used the experience of local professional mead manufacturers in his own estate in Khalopyenichy. Цель работы состоит во введении в научный оборот малоизвестных рукописных текстов по белорусскому медоварению ХVІІ в., что способствует изучению историко-кулинарного наследия на землях Великого княжества Литовского. Cтаропольские рецептуры питных медов ХVІІ в., сохранившиеся в шляхетских рукописных собраниях, являются достаточно редкими археографическими источниками, которым посвящаются исследования не только украинских, но и белорусских, литовских и польских историков. Методология основана на принципах публикации старопольских рукописных исторических источников ХVІ–ХIX вв., а также предусматривает определение старопольской специальной терминологии ХVІІ–ХVIII вв. Научная новизна работы предполагает публикацию двух старопольских рецептур питного меда ХVII в. из белорусских земель Великого княжества Литовского и определение их особенностей по сравнению с другими рецептурами медосытництва в Речи Посполитой. При публикации польских текстов рецептур приводится, соответственно, их перевод на украинский язык, также осуществленный впервые. На основе специальных и справочных изданий к рецептурам был составлен Словарь старопольских кулинарных, хозяйственно-бытовых и метрологических терминов, а также прилагается список латинских слов и выражений, встречающихся в тексте. Выводы. Информационная ценность опубликованных рецептур состоит в том, что они отражают региональные традиции медоварения, берущие начало в северо-западной части белорусских земель – в Мире и Холопеничах, что важно для изучения истории медосытництва в Великом княжестве Литовском. Тексты рецептур питного меда ХVІІ в. свидетельствуют о практическом подходе шляхтича Николая Млечко, применившего опыт местных медоваров в своем имении Холопеничи.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Запропонований аналіз складу документів особового архівного фонду вченого в галузі економіки – академіка НАН України, РАН та інших академій І.І. Лукінова, який зберігається в Інституті архівознавства НБУВ. Розглядаються джерельні можливості фонду у вивченні і відтворенні біографії та діяльності вченого, його участі у розробленні теоретичних засад формування економіки УРСР та незалежної України. The author carries out an analysis of the documental contents of the personal archive of I. I. Lukinov, a scientist in the field of economy, Academician of the NAS of Ukraine, the RAN and other academies. This collection is preserved at the Institute of archive studies of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. The source possibilities of the collection regarding the studies and reconstruction of the biography and activities of the researcher, his participation in the development of the theory of the economy formation of the USSR and the independent Ukraine are investigated.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

У публікації представлені, насамперед, публічно-правові акти – універсали та листи гетьманів і полковників (усього 19 документів – універсали та лист Івана Самойловича, Івана Скоропадського, Данила Апостола, полковників Андрієвича, Кочубея, Новицького). Деякі документи взято з копій довоєнного часу, оригінали яких зберігаються в Російському державному архіві давніх актів. У цілому опубліковані тут документи проливають додаткове світло на історію Полтавщини ХVІІ–ХVІІІ ст., передусім на політичні аспекти. In this article, we continue to publish sources on the history of Poltava region, launched in the previous issue of the collection of articles of the Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine “Manuscript and Book Heritage of Ukraine. Archeographic Research of Unique Archival and Librarian Funds” (Is. 21). This time public-law acts – the universals and the letters of hetmans and colonels (in total, 19 documents – universals and letters of Ivan Samoilovich, Ivan Skoropadsky, Daniel Apostle, Colonels Kirill Andreevich, Paul Apostle, Joachim Gorlenko, Vasily Kochubey and especially Ilya Novitsky) are presented. The earliest is the document of Prince Jeremiah Vishnevetsky, concerning the management of the estates of the prince – the city of Chyhyryn-Dibrova . Other categories of documents are also presented: the obligations of priests, purchase deeds, letters. Some documents are taken from copies of the prewar time, the originals of which are deposited in the Russian State Archive of Ancient Acts. They cover the events of the initial period of the Ruin. In general, the documents published here shed additional light on the history of Poltava in the 17th and 18th centuries, especially its political aspects. The article contains previously unknown documents relating to the past of the Hetman period in Poltava region, the towns and villages of Lubny, Myrhorod and Poltava regiments, their socio-economic, political and ecclesiastical history, such poorly studied sotnias as Ostapivska, cities flooded with artificial Dnieper reservoirs in the 20th century – Chyhyryn-Dibrova; some of the Princely genera(Iskra). The annexes contain a register of the document relating to the history of the village of Zubany, whose inhabitants took part in the famous anti-feudal uprising of the eighteenth century. The information potential of the published documents is analyzed. В данном материале продолжаем публикацию источников по истории Полтавщины, начатую в предыдущем выпуске сборника статей Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского «Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів» (вып. 21). На этот раз представлены публично-правовые акты – универсалы и письма гетманов и полковников (всего 19 документов – универсалы и письма Ивана Самойловича, Ивана Скоропадского, Даниила Апостола, полковников Кирилла Андреевича, Павла Апостола, Иоакима Горленко, Василия Кочубея и особенно Ильи Новицкого). Наиболее ранним является документ князя Иеремии Вишневецкого, касающийся управления владениями князя – городом Чигирин-Диброва. Представлены и другие категории документов: обязательства священников, купчие, письма. Некоторые документы взяты из копий довоенного времени, оригиналы которых хранятся в Российском государственном архиве древних актов. Они освещают события начального периода Руины. В целом опубликованные здесь документы проливают дополнительный свет на историю Полтавщины XVII–XVIII вв., особенно на ее политические аспекты. В публикации приводятся неизвестные ранее документы, котрые касаются прошлого Полтавщины гетманских времен, городов и сел Лубенского, Миргородского и Полтавского полков, их социально-экономической, политической и церковной истории, таких малоизученных сотен, как Остапьевская, городов, которые затоплены искусственными днепровскими водохранилищами в ХХ в. – Чигирин-Диброва, некоторых старшинских родов (Искры). В дополнениях приводится регест документа, относящегося к истории села Зубани, жители которого участвовали в известном антифеодальном восстании ХVIII в. Анализируется информационный потенциал публикуемых документов.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Досліджено художні особливості ініціальних літер на сторінках українських стародруків XVII–XVIII ст., визначено стилістику й композиційну структуру їхнього декору, іконографічні аспекти зображених образів святих, євангельських, біблійних сюжетів. Здійснено мистецтвознавчий аналіз ініціальних літер як унікальних зразків мистецтва графічної мініатюри з різноманітністю їхньої тематики, винахідливістю розробки сюжетів і прагненням вирішення складних композиційних завдань, обумовлених не лише розміром і форматом ініціала, але й формою і розташуванням самої літери. The article is devoted to such a complicated and little studied element of artistic decoration of Ukrainian printed books of the 17th–18th centuries as capital letters. The authors research old printed books from the collection of imprints of the Kyiv-Pechersk Lavra’s typography. Various topics, iconography, compositional and artistic stylistic features of miniature illustrations of initial letters, their location on book pages, content correspondence or discrepancy with a text, usage of one cliché in various editions provide multiple new possibilities to researchers. Especially the authors accentuate iconography of gospel and life subjects, as well as the source studies analysis of initial letters, which in Ukrainian old printed editions of Baroque epoch impress with innovation of subject development and the ambition for original decisions of complex compositional tasks conditioned not only by the size and format of an initial, but also by the form and location of the letter itself in a certain decorative space. Статья посвящена такому сложному и малоизученному элементу художественного оформления украинских печатных книг XVII–XVIII вв., как заглавные буквы. Исследование произведено на старопечатных книгах из собрания оттисков типографии Киево-Печерской лавры. Разноплановая тематика, иконография, композиционные и художественно-стилистические особенности миниатюр-иллюстраций заглавных букв, их размещение на страницах книги, смысловое соответствие или несоответствие тексту, использование одного клише в различных изданиях открывают множество новых возможностей для исследователей. Особое внимание уделено иконографии евангельских и житийных сюжетов, а также искусствоведческому анализу заглавных букв, которые в украинских старопечатных изданиях эпохи барокко поражают изобретательностью разработки сюжетов и стремлением к оригинальным решениям сложных композиционных задач, обусловленных не только размером и форматом инициала, но и формой и расположением самой буквы в конкретном изобразительном пространстве.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є аналіз та залучення до наукового обігу запозичених іноземних рецептур у старопольському кухарському рукопису «Zbiór dla kuchmistrza tak potraw jako ciast robienia» ХVІІІ ст., що сприятиме вивченню історико-кулінарної спадщини на теренах українсько-польського пограниччя в ХVIІ–XVIII ст. Методологія ґрунтується на принципах дослідження старопольських рукописних рецептур ХVІ–ХVIII ст., яке варто залучити до розвідок інтердисциплінарного характеру, оскільки поряд із висвітленням історичного та культурно-антропологічного аспектів вважається за доцільне не оминати увагою і мовознавчі питання. Наукова новизна. На матеріалі рукопису розглянуті та проаналізовані рецептури з точки зору їх історико-культурних впливів на кухню українсько-польського пограниччя ХVІІ–ХVІІІ ст. Завдяки певним запозиченням з інших етнічних традицій зафіксовано низку новаційних страв, розглянуто їхні походження, техніки, специфіку смакових комбінацій. Охарактеризовано запозичені кулінарні терміни, зокрема й рідкісні, такі, що не відображаються у фахових словниках ХVI–ХVIII ст. Висновки. Розглянуті в рукопису «Zbiór dla kuchmistrza tak potraw jako ciast robienia» іноземні впливи та запозичення, поряд із традиційним досвідом, сприяли розвиткові кухарських практик на східних теренах Корони в ХVIІ–XVIII ст. На підставі аналізу рецептур простежується спадковість історико-кулінарних традицій. Іноземні способи зазвичай наведені в тексті в адаптованому вигляді. У ХVІІ–ХVІІІ ст. визначаються центральноєвропейські історико-культурні впливи та запозичення: найдавнішими в тексті є угорські та чеські страви, які, за висновками Я. Думановського, походять зі старопольського «Kuchmistrzostwa» ХVІ ст. Знаковими були італійські та, насамперед, французькі кулінарні тенденції, які, завдяки їхній популярності, відзначені в барокових рецептурах нефранцузького походження – угорських, німецьких. Оригінальністю вирізняються способи приготування десертів з німецької кулінарної традиції. Загалом, це був значний поштовх до розвитку мовних процесів, насамперед старопольської фахової термінології, що, зокрема, спричинило еволюцію жанру кухарських книг у ХVІІ–ХVІІІ ст. The aim of the work is to analyze and involve in scientific circulation borrowed foreign recipes in the Old Polish culinary manuscript "Zbiór dla kuchmistrza tak potraw jako ciast robienia" of the 18th century, which will contribute to the study of historical and culinary heritage on the Ukrainian-Polish borderland in the 17th–18th centuries. The methodology is based on the principles of research of the Old Polish manuscripts of the 16th–18th centuries, which should be involved in interdisciplinary research, as along with the coverage of historical and cultural-anthropological aspects it is considered necessary to deal with linguistic issues. Scientific novelty. The recipes from the point of view of their historical and cultural influences on the cuisine of the Ukrainian-Polish borderland of the 17th–18th centuries are considered and analyzed on the material of the manuscript. Due to certain borrowings from other ethnic traditions, a number of innovative dishes have been recorded, their origin, techniques, and specifics of taste combinations have been considered. Borrowed culinary terms are characterized, in particular rare ones, such that they are not reflected in the professional dictionaries of the 16th–18th centuries. Conclusions. The foreign influences and borrowings considered in the manuscript "Zbiór dla kuchmistrza tak potraw jako ciast robienia", along with traditional experience, contributed to the development of culinary practices in the eastern part of the Crown in the 17th–18th centuries. On the basis of the analysis of recipes the heredity of historical and culinary traditions is traced. Foreign methods are usually given in the text in an adaptive form. In the 17th and 18th centuries, Central European historical and cultural influences and borrowings are determined: the oldest in the text are Hungarian and Czech dishes, which, according to Ya. Dumanovskyi, originate from the Old Polish "Kuchmistrzostwo" of the 16th century. Significant were the Italian and, above all, French culinary trends, which, due to their popularity, are noted in the Baroque recipes of non-French origin – Hungarian, German. The ways of desserts from the German culinary tradition are distinguished by their originality. In general, this was a significant impetus to the development of language processes, primarily in the Old Polish professional terminology, which, in particular, led to the evolution of the genre of cookbooks in the 17th and 18th centuries.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета дослідження. На основі вивчення наукового доробку вчених та аналізу слов’янофільської преси показати історичні передумови, характер і перебіг російсько-польського протистояння, апогеєм якого стало польське національно-визвольне повстання 1863 р., та суть російсько-української полеміки з мовного питання. Методологія дослідження. Методологічне підґрунтя запропонованого наративу складають принципи об’єктивності, термінологічної визначеності й історизму. При висвітленні дій центральної влади стосовно периферійних земель Російської імперії враховано взаємозв’язок зовнішньополітичних і внутрішньополітичних факторів. Наукова новизна. Доведено, що в ХІХ ст. в Російській імперії виникла колізія на основі зіткнення національно-патріотичних інтересів поляків і росіян, росіян і українців, яка в офіційних колах тлумачилась як «польське питання» і «українське питання». Показано методологічну різницю в поглядах слов’янофілів щодо інтерпретації походження й суті проблем та пропонованих способів їхнього розв’язання. Підкреслено, що методологічне кредо І. Аксакова в розумінні «польського питання» базувалося на принципах історизму й моралі. Розширено використання першоджерел, зокрема публіцистичних статей, у яких відображені погляди слов’янофілів на суспільно-політичні проблеми. Висновки. В ХІХ ст., в умовах зростання національної свідомості слов’янських народів, загострилася боротьба за збереження своєї самобутності в рамках централізованої держави. На порядок денний поставали питання взаємовідносин центру й окраїн Російської імперії. Слов’янофіли активізували свою діяльність у зв’язку з польським національно-визвольним повстанням 1863 р. Наведені міркування слов’янофілів із приводу польського й українського питань засвідчують складність, неоднозначність і відсутність механізмів їхнього розв’язання у другій половині ХІХ ст. З наукової точки зору проблема потребує подальшого неупередженого, комплексного дослідження на основі максимального залучення першоджерел, які дозволяють аналізувати процеси без сторонніх коментарів. Конче важливо враховувати теперішні події на Південному Сході України, пильно вивчати досвід минулого й виносити з нього повчальні уроки. The aim of the research is to show the historical preconditions, character and development of Russian-Polish conflict (apogee of which was Polish national-liberating rebellion of 1863) and the essence of Russian-Ukrainian polemics regarding the language issue based on studying scientific literature and analysis of Slavophile press. The methodology of the research. Methodological basis is comprised of objectivity principles, terminological definition and historical method. The connection of foreign policy and internal policy factors has been taken into concideration when accoun ting for the actions of the centralized power regarding peripheral lands of the Russian Empire. The scientific novelty. It has been proven that a collision based on the conflict of Polish national-patriotic and Russian interests emerged in the Russian Empire of the 19th century. The issue was interpreted as «Polish issue» or «Ukrainian issue» within the official circles. The methodological difference in Slavophiles’ views regarding interpretation of genesis and essence of the issues as well as offered solutions for them are shown in this research. It is underlined that the methodological credo of I. Aksakov in understanding of «the Polish issue» was based on the principles of historical method and morale. Slavophiles acted within the track of pantoimperial strategy to unify national peripheries with the aim of their integration into Russia. Ukrainephiles, without breaking the unity of the Russian empire, strived for acknowledgment of Ukrainians as a separate nationality with its own language as the primary marker of the national identity. The use of primary sources was extended, among which are publicistic articles, which reflected the view of Slavophiles on societal and political issues. Conclusions. The strugle for preservation of individuality within the framework of the centralized state became more acute within the conditions of national consciousness growth among Slavic nationalities in the 19th century. New items appeared on the agenda such as the issue of the relationship between the center and peripheral parts of the Russian Empire. Slavophiles increased their activity in connection with the Polish national-liberating rebellion in 1863, in which the religious factor played a major role. They did not reach the consensus interpreting the reasons and consequences of those events. The ideas of Slavophiles regarding the Polish and Ukrainian issues confi rm the difficulty, ambiguity, and lack of mechanisms of their solution in the second half of the 19th century. The subject needs further unprejudiced comprehensive research based on maximum involvement of primary sources, which would allow to analyze the processes. It is important to take into account the current events in the South-East regions of Ukraine as well as to study the experiences of the past and carry out valuable lessons. Цель исследования. На основе изучения научной литературы, а также анализа славянофильской прессы показать исторические предпосылки, характер и развитие русско-польского противостояния, апогеем которого стало польское национально-освободительное восстание 1863 г., и суть русско-украинской полемики поязыковому вопросу. Методология исследования. Методологическую основу предложенного нарратива составляют принципы объективности, терминологической определенности и историзма. При изложении действий центральной власти относительно периферийных земель Российской империи учтена взаимосвязь внешнеполитических и внутриполитических факторов. Научная новизна. Доказано, что в ХІХ в. в Российской империи возникла коллизия на основе столкновения национально-патриотических интересов поляков и россиян, россиян и украинцев, что в официальных кругах толковалась, как «польский вопрос» и «украинский вопрос». Показана методологическая разница во взглядах славянофилов относительно интерпретации происхождения и сути проблем и предлагаемых способов их решения. Подчеркнуто, что методологическое кредо И. Аксакова в понимании «польского вопроса» базировалось на принципах историзма и морали. Славянофилы действовали в фарватере общеимперской стратегии унификации национальных окраин с целью их интеграции в составе России. Украинофилы, не нарушая единства Российской империи, добивались признания украинцев отдельным народом со своим языком как основным маркером национальной идентичности. Расширено использование первоисточников, в частности публицистических статей, в которых отображены взгляды славянофилов на общественно-политические проблемы. Выводы. В ХІХ в., в условиях роста национального сознания славянских народов, обострилась борьба за сохранение своей самобытности в рамках централизованного государства. На повестке дня стояли вопросы взаимоотношений центра и окраин Российской империи. Славянофилы активизировали свою деятельность в связи с польским национально-освободительным восстанием 1863 г., в котором немалую роль сыграл религиозный фактор. Они не всегда приходили к общему знаменателю в толковании причин и следствий тех событий. Приведенные рассуждения славянофилов по поводу польского и украинского вопросов подтверждают сложность, неоднозначность и отсутствие механизмов их решения во второй половине ХІХ в. С научной точки зрения, проблема нуждается в дальнейшем непредвзятом комплексном исследовании на основе максимального привлечения первоисточников, которые позволяют анализировать процессы без посторонних комментариев. Очень важно учитывать нынешние события на Юго-Востоке Украины, пристально изучать опыт прошлого и выносить из него поучительные уроки.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи полягає в характеристиці інформаційного потенціалу документів Державного архіву Київської області з історії повсякдення чиновників казенних палат на основі виявлення, відбору та аналізу архівних документів офіційного, напівофіційного та неофіційного характеру, які містять відомості про життя та діяльність службовців фінансових установ у Наддніпрянській Україні. Методологія дослідження. Порушена у статті проблема поєднує три напрями наукового дослідження: історію повсякдення, економічну історію та джерелознавство, відповідно і методологічні підходи для реалізації мети статті також ґрунтуються на поєднанні методології трьох зазначених напрямів. Наукова новизна полягає в аналізі інформаційних можливостей документів Державного архіву Київської області щодо вивчення історії повсякдення службовців казенних палат у Наддніпрянській Україні кінця XVIII – початку ХХ ст. Висновки. Детальний аналіз інформаційного потенціалу документів архівного фонду № 280 «Київська казенна палата, м. Київ» щодо вивчення історії повсякдення чиновників дав підстави згрупувати цей корпус документів за трьома групами: документи, що встановлюють структуру, штати та посадові оклади працівників; правила внутрішнього трудового розпорядку; укази казенної палати з кадрових питань. Документи першої групи містять відомості про особовий склад, штатні розписи, розклад роботи службовців, дані про зарахування та звільнення, нагородження та заохочення, накладення дисциплінарних стягнень. Зазначені відомості допоможуть визначити ступінь задоволення матеріальних потреб чиновників, рівня та якості їхнього життя, престижності професії. Документи щодо порушень правил трудового розпорядку свідчать про наявність певних проблем у роботі установи, зокрема пов’язаних із недбалістю й некомпетентністю службовців. Виявлені документи збагачують джерельну базу досліджень та становлять значний фундамент для подальших наукових досліджень. The purpose of the work is to characterize the information potential of documentsof the State Archives of Kyiv region on the everyday life of officials of state chambers,namely, identification, selection and analysis of archival documents of official, semiofficialand unofficial nature, which contain information about the life and work of employees of financial institutions in the Naddniprianska Ukraine. Research methodology.The problem raised in the article combines three areas of scientific research: thehistory of everyday life, economic history and source studies, and correspondingly methodologicalapproaches for realization of the purpose of the article are also based onthe combination of methodology of these three areas. The scientific novelty lies in theanalysis of the information capabilities of the documents from the State Archives of Kyivregion concerning study of the history of everyday life of state chamber’s officials in theNaddniprianska Ukraine in the late 18th – early 20th centuries. Conclusions. A detailedanalysis of the information potential of documents from the archival fond No. 280 «KyivState Chamber, the city of Kyiv» concerning the study of the history of the officials’ everydaylife, provided grounds to consolidate this corpus of documents into three groups:documents establishing the structure, permanent staff and official salaries of employees;internal work regulations and ordinance of the state chamber on personnel issues. Thedocuments of the first group contain information on personnel, organization lists, workschedules of employees, admission and dismissal, rewards and incentives, imposition ofdisciplinary sanctions. This information will help determine the degree of satisfaction ofmaterial needs, level and quality of life, the prestige of the profession. Documents regardingviolations of labor regulations indicate the presence of certain problems in thework of the institution, carelessness, incompetence of employees. The identified documentssignificantly supplement the source base of research and form a significant foundationfor further research.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано структуру та склад документів архівного фонду члена-кореспондента АН УРСР М. Г. Крейна, що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Доведено цінність матеріалів даного фонду як важливого джерела для сучасних науковців у галузі математики, а також у дослідженні проблеми моментів, теорії інтегральних рівнянь, математичної теорії коливань та різних проблем функціонального аналізу. The article analyses the structure and composition of the archival fund documents of M. G. Krein, the corresponding member of the Academy of Sciences of USSR, stored in the Institute of Archival Science of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. The author proves the value of this fund materials as an important source for contemporary scholars in the field of mathematics as well as the study of the problem of moments, the theory of integral equations, mathematical theory of vibrations and different problems of functional analysis. Проанализирована структура и состав документов архивного фонда члена-корреспондента АН УССР М. Г. Крейна, хранящегося в Институте архивоведения Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Доказано ценность материалов данного фонда как важного источника для современных учёных в области математики, а также в исследовании проблемы моментов, теории интегральных уравнений, математической теории колебаний и различных проблем функционального анализа.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Метою роботи є аналіз структури і змісту рукопису монографії А. Ю. Кримського «Історія хазар», що зберігається у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, та пояснення обставин її написання. Методологія дослідження базується на принципах історизму, наукової об’єктивності та сукупності методів історичного дослідження – історичного, порівняльного, хронологічного, джерелознавчого, архівознавчого, бібліографічного. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше було досліджено не лише зміст роботи «Історія хазар», але й проаналізовано походження окремих частин рукопису монографії. Певні фрагменти роботи зберігаються також поза межами Інституту рукопису – в Науково-дослідному центрі орієнталістики ім. О. Пріцака Національного університету «Києво-Могилянська академія». Але вони дублюють частину аркушів, що зберігаються у фондах ІР НБУВ. Вдалося встановити, що робота складається з двох великих частин, які за змістом заперечують одна одну. Велике наукове значення має частина, де описані події після VI ст. Вона була в основному закінчена до 1936 р. Частина з викладом подій до VI ст. не має великої наукової ваги, бо базується на марристських позиціях. Вона була написана в 1937 р. З огляду на біографію А. Ю. Кримського, виходить, що першу частину вчений встиг створити до того, як проти нього почалися репресії. А другу – в дусі ідей М. Я. Марра – академік змушений був написати на засланні у Звенигородці. Це, очевидно, його врятувало, адже в 1937 р. репресії проти нього тимчасово послабилися. Висновки. Велика робота А. Ю. Кримського «Історія хазар», рукопис якої зберігається у фондах ІР НБУВ, є видатною подією в історії хазарознавства. Особливо це стосується основної частини, присвяченої подіям після VI ст. На жаль, не знайдені початкові й останні сторінки цієї частини «Історії хазар». Отож, на майбутнє, є ще шанс опублікувати більш повний варіант великої роботи українського вченого. The aim of the work is to analyze the structure and content of the manuscript of monograph “History of the Khazars” by A. Yu. Krymskyi, which is stored in the fonds of the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, and also to explain the circumstances of its writing. The research methodology is based on the principles of historicism, scientific objectivity and a combination of methods of historical research – historical, comparative, chronological, source study, archival study, bibliographic. The scientific novelty of the research is that firstly not only the content of the monograph “History of the Khazars” was studied, but also the origin of certain parts of the manuscript of the monograph was analyzed. Some fragments of this work are also stored outside the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine – in the O. Pritsak Research Center for Oriental Studies of the National University of “Kyiv-Mohyla Academy”. However, they duplicate of the sheets, which stored in the fonds of the Institute of Manuscript. We know, the research consists of two large parts that contradict each other. The part, where the events after the 6th century AD are described, has a great scientific importance. It was mainly completed before 1936. The part, where the events before the 6th century AD are described, does not have a great scientific significance, because it is written according to the N. Marr’s positions. It was completed in 1937. According to the biography of A. Yu. Krymskyi, we can believe that a purely scientific part of monograph by A. Yu. Krymskyi was completed before the repressions against him. A. Yu. Krymskyi had written a part according to the ideas of N. Marr during the exile in Zvenyhorodka. It saved him, because in 1937 the repression against him was temporarily decreased. Conclusions. A great work “History of the Khazars” by A. Yu. Krymskyi, the manuscript of which is stored in the fonds of the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, is an outstanding event in the history of Khazar studies. It is especially true of the main part, dedicated to the events after the 6th century AD. Unfortunately, the first and last pages of the main part of the “History of the Khazars” have not been found. Therefore in the future we will have a chance to publish a more complete version of the great research of the Ukrainian scholar.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

В історико-книгознавчому дослідженні відображені проблеми заснування та функціонування фундаментальної бібліотеки вищого навчального закладу м.Києва – Комерційного інституту, утворення спеціалізованих підрозділів та комплектування фондів їх бібліотек. The historical-bibliological research deals with thte issues of foundation and operation of te fundamental library of the highest educational insitution of Kyiv - the Commercial institute, creation of the specialised departments and their book acquisition in particular.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Серед паперів маріупольського протопопа Трифілія Карацоглу є три документи з власноручними підписами останнього митрополита Готії та Кафи Ігнатія Гозадинова. Документи, складені російською та турецькою (караманлійським письмом) мовами, були призначені для протоієрея Трифілія Карацоглу в період переселення греків з Криму та облаштування їх у Надазов’ї. У статті представлені тексти документів, переклад з турецької, коментарі. There are three documents signed by the last Metroplitan of Gothia and Kafa Ignatius Gozadinov in the archives of the archpriest Trifillius Karatsoglu. The archives had been acquainted by the Odessa Society of History and Antiquities in 1914 from the Azov Greeks. Now the collection is kept in the depositories of the Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine. Тhe documents were adressed to archpriest Trifillius Karatsoglu. Two documents were written in Russian, and one was written in Turkish with Hellenic (Karamanli) script. The return of Metropolitan and archpriest from Saint Petersburg to Samara Saint Michael monastery in autumn of 1779 is the subject of two documents, while the third one is the permit for Trifillius Karatsoglu for the trip to Kateynoslav in May 1782 in order to sanctify the Greek Church. Full texts of the documents, the translation of the Karamanli text and comments are peresented. Среди бумаг мариупольского протопопа Трифиллия Карацоглу, переданных в Одесское общество истории и древностей в 1914 г. из греческого Приазовья и хранящихся в настоящее время в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, находятся три документа с собственноручными подписями последнего митрополита Готии и Кафы Игнатия Гозадинова. Все три документа предназначены протоиeрею Трифиллию Карацоглу. Два из них составлены на русском языке и один на турецком – греческим (караманлийским) письмом. В двух документах речь идет о возвращении митрополита и протоиерея из Санкт-Петербурга в Самарский Свято-Николаевский монастырь осенью 1779 г. Третий документ является пропуском для поездки протоиерея Трифиллия в Екатеринослав в мае 1782 г. для освящения греческой церкви. В статье представлены тексты документов, перевод караманлийского текста и комментарии

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Мета роботи. Надання загальної характеристики епістолярної спадщини відомого художникашістдесятника О. Заливахи та систематизація листівок митця із приватних архівів як текстових та візуальних джерел. Окреслення специфіки авторського подання графічних образів листівок, виявлення смисловихакцентів у тексті за допомогою леттерінгу. Методологія. Застосовано системний підхід і методи дедукції таісторико-типологічний метод для загального аналізу епістолярію митця в контексті дослідження листування шістдесятників. У процесі дослідження було використано структурно-типологічний метод для систематизації та вивчення текстових і візуальних джерел, а іконологічний метод використовувався для окреслення образно-символьного змісту зображень листівок. Наукова новизна. Окреслено значення епістоляріюО. Заливахи як цінного історико-мистецького джерела. Введено до наукового обігу частину авторських листівок митця з приватних архівів та комплексно осмислено історико-культурний контекст доби їхнього створення. Всебічно проаналізовано інтерпретацію графічних образів листівок та акцентування смислів утекстовому матеріалі автографів художника. Висновки. Стаття є першою спробою системно розглянутиестетичні та філософсько-змістові смисли, відтворені в текстах та зображеннях авторських графічних листівок О. Заливахи. Текстова інформація листівок поглиблює інформаційний фактаж щодо персоналій,пов’язаних із шістдесятництвом, та є свідченням глибинної психологічної інтроспекції митця, дозволяє усвідомити особливості існування митців у тоталітарних умовах та специфіку їхньої творчості. Візуальні образилистівок мають потужне духовно-естетичне наповнення, дають змогу глибше осмислити значення інтелектуальної та мистецької спадщини шістдесятників у формуванні культурно-мистецького національного світогляду другої половини ХХ століття. The main goal of the research. Realization of general characteristics of epistolaryheritage of the well-known artist-sixtier Opanas Zalyvakha and arrangement of postcardsfrom private archives as text and visuals sources. Outlining the specifics of the authorialpresentation of graphic images of postcards, identifying of semantic accents in the textwith the help of lettering. Methodology. The author applied a systematic approach, deductionmethods, historical and typological methods for a general analysis of the artist'sepistolary in the context of the research of the sixtiers' correspondence. In the course ofthe research, a structural-typological method was used to systematize and study textualand visual sources, and an iconological method was used to outline the figurative andsymbolic content of postcards images. Scientific novelty. Opanas Zalyvakha’s epistolarywas outlined as a valuable historical and artistic source. A part of the artist's authorialpostcards from private archives was introduced into scientific circulation and the historicaland cultural context of the time of their creation was comprehensively cleared. Theinterpretation of graphic images of postcards and accentuation of meanings in the textualmaterial of the artist's autographs was comprehensively analyzed. Conclusions. Thearticle is the first attempt to systematically consider the aesthetic, philosophical, and semanticmeanings which are reproduced in the texts and images of the authorial graphicpostcards of Opanas Zalyvakha. The postcards’ textual information deepens these informationalfacts about the personalities who lived in the sixties and is a testament of thedeep psychological introspection of the artist. These postcards allow us to understandthe peculiarities of the artist’s existence in totalitarian conditions and the specifics oftheir work. Postcards’ visual images have powerful spiritual and aesthetic contents. Thesepostcards allow us a more accurate understanding of the importance of intellectual andartistic heritage of the sixties in the formation of cultural and artistic national worldviewof the second half of the 20th century.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Проаналізовано сучасний стан системи автоматизації бібліотек «ІРБІС64», упровадженої в Інституті рукопису НБУВ для укладання електронних каталогів фондів, висвітлено проблемні питання цієї роботи, зокрема стосовно потреби в удосконаленні сканованого карткового каталогу, запропоновані шляхи їхнього вирішення. The present day condition of library automation system “IRBIS64”, launched at the Institute of Manuscript of VNLU for making electronic catalogs of its funds was analyzed, the task groups of questions in this work were highlighted, particularly the need to improve the scanned card catalog, the ways of their solution were proposed.

Попередній перегляд:

Публікації випуска

Попередній перегляд: