Розглянуто форми активізації самостійної роботи студентів у процесі вивчення юридичних дисциплін, зокрема, проблемну лекцію, виступ з доповідями під час семінарських занять, розв'язання проблемних завдань та проведення ділових ігор, індивідуальні та групові консультації. Визначено, що самостійна робота студентів сприяє активному, творчому, найбільш повному засвоєнню знань, формуванню цілісної особистості.

Досліджено проблему організації самостійної роботи студентів заочної форми навчання у ВНЗ юридичного профілю. Проаналізовано стан дослідження проблеми у педагогічній теорії та на практиці, особливості організації самостійної роботи майбутніх юристів заочної форми навчання. Розроблено й обгрунтовано модель організації самостійної роботи даних студентів у три етапи, спрямованої на підвищення рівня їх готовності до самостійного навчання, оволодіння юридичними знаннями, уміннями та навичками, формування професійно значущих якостей. Визначено й обгрунтовано педагогічні умови, що сприяють підвищенню ефективності самостійного навчання студентів-юристів заочної форми навчання, а саме: урахування індивідуальних особливостей студентів, наявність підготовчого етапу організації самостійної роботи, якісне навчально-методичне забезпечення з урахуванням специфіки навчання на відстані, забезпечення ефективного контролю самостійної роботи студентів.

Проаналізовано стан нормативно-правового регулювання організації самостійної роботи студентів на рівні факультету ВНЗ, наведено характеристику основних труднощів управління та способів їх подолання через використання тьюторства в кредитно-модульній системі навчання. Обгрунтовано, що планування, організація, контроль самостійної роботи студентів здійснюється на рівні профільних кафедр, робота тьюторів координується на рівні деканів факультетів.

Проанализировано состояние нормативно-правового регулирования организации самостоятельной работы студентов на уровне факультета ВУЗ, приведена характеристика основных проблем управления и способов их преодоления через использование тьюторства в кредитно-модульной системе обучения. Выяснено, что планирование, организация, контроль самостоятельной работы студентов осуществляется на уровне профильных кафедр, работа тьютеров координируется на уровне деканов факультетов.

Розглянуто теоретичні та практичні питання управління самостійною навчальною діяльністю студентів юридичних спеціальностей. Подано функціональну модель системи управління самостійною навчальною діяльністю майбутніх фахівців, визначено мотиваційний, конструктивний, організаційний, стимулювальний і контрольний складники діяльності суб'єктів управління - ректорату, деканату, кафедри та студента. Розкрито технологічні та практичні аспекти такого управління.

Розглянуто проблему потенціалу та можливостей системи управління самостійною навчальною діяльністю студентів юридичних спеціальностей. Досліджено дві групи підсистем управління: перша група (змістовна, наукова, методична, організаційна, матеріально-технічна та виконавська) об’єднана за ознакою спільної функціональної спрямованості суб’єктів управління, друга група (ректорат – (факультет, кафедра), деканат – (кафедра, студент), кафедра – студент та студент – студент) – за наявністю взаємодії між суб’єктами управління у процесі виконання власних функцій. Вивчено зміст кожної підсистеми і зроблено висновок, що кожна з них може функціонувати окремо, але відсутність будь-якої з них робить неефективною загальну систему управління.

Рассмотрена проблема потенциала и возможностей системы управления самостоятельной учебной деятельностью студентов юридических специальностей. Исследованы две группы подсистем управления: первая группа подсистемы объединена по признаку общей функциональной направленности субъектов управления (содержательная, научная, методическая, организационная, материально-техническая и исполнительная), а вторая группа рассмотрена в контексте наличия взаимодействия между субъектами управления при выполнении собственных функций (ректорат – (факультет, кафедра), деканат – (кафедра, студент), кафедра – студент и студент – студент). Изучено содержание каждой подсистемы и сделан вывод о том, что каждая из них может функционировать отдельно, но отсутствие любой из них делает неэффективной общую систему управления.

The problem of the capacity and capability of the control system of independent educational activity of students of legal specialties. Studied two groups of control subsystems: the first group (informative, scientific, methodical, organizational, logistical and executive) combined on the basis of common functional areas of management subjects, the second group (“rector – (faculty, department)”, “deanery–(Dept. student)”, “department – student” and “student – student”) – the presence of interaction between actors in the performance management of their own functions. The content of each subsystem and concluded that each of them can function separately, but the absence of any of them makes the overall control system ineffective.

Розкрито можливості вирішення проблеми у контексті положень освітнього менеджменту, уявлень науковців про самостійну роботу студентів та її організацію. Методологічно й теоретично обгрунтовано функціональну модель системи управління самостійною навчальною діяльністю студентів, її структурні компоненти. Висвітлено компоненти відповідної системи - ціннісно-мотиваційний, змістово-конструктивний, організаційно-діяльнісний, морально-стимулювальний та контрольно-оцінний і зв’язки між ними, її цільові орієнтири та функції всіх суб'єктів. Визначено теоретичні й технологічні основи управління самостійною роботою майбутніх юристів: його закономірності, принципи та засоби, зміст модулів поетапного управління самостійною діяльністю студентів, принципи її проектування тощо.