Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.151.2 + Х918.121-9

Рубрики:

Матеріальна відповідальність держави

Міжнародне агентство по атомній енергії (МАГАТЕ)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Исследована одна из актуальных и малоизученных проблем современной международно-правовой науки и практики - международной ответственности государств за нарушения прав человека. Освещены все вопросы, связанные с ответственностью государств в этой области: природа и классификация "первичных" обязательств государств, элементы международного правонарушения, момент возникновения ответственности, обстоятельства, исключающие противоправность деяний, содержание ответственности государств и проблема ее осуществления. Проанализировано большое количество международных судебных (квазисудебных) решений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.151.2

Рубрики:

Матеріальна відповідальність держави

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено міжнародно-правові проблеми і перспективи повернення культурних цінностей з Польщі в Україну в 1944 - 2006 р. Розглянуто питання історії формування площі "Турецька криниця" як елементу архітектурно-планувальної структури найстарішої частини Чернівців. Проаналізовано кунсткамерний "музейний" жанр у європейському образотворчому мистецтві, роль Ізюмського окружного музею в охороні, вивченні та популяризації пам'яток історії та культури на Харківщині в 1920-х рр.

Освещены международно-правовые проблемы и перспективы возвращения культурных ценностей из Польши в Украину в 1944 - 2006 гг. Рассмотрены вопросы истории формирования площади "Турецкий колодец" как элемента архитектурно-планировочной структуры древнейшей части Черновцов. Проанализированы кунсткамерный "музейный" жанр в европейском изобразительном искусстве, роль Изюмского окружного музея в охране, изучении и популяризации памяток истории и культуры в Харьковском регионе в 1920-х гг.

Досліджено й обгрунтовано теоретичні засади міжнародно-правової відповідальності держав, а також особливі міжнародні відносини, що виникають між державами, групами держав і світовим співтовариством після вчинення міжнародно-протиправного діяння. Значну увагу приділено характеристиці міжнародно-правової відповідальності як міжгалузевого інституту міжнародного права, історії кодифікації та розвитку норм цього інституту. Запропоновано визначення поняття міжнародно-правової відповідальності, її ознак, міжнародно-протиправного діяння. Висвітлено питання співвідношення між відповідальністю держав і міжнародно-правовими примусовими заходами (санкції та контрзаходи), сформульовано тенденції та перспективи розвитку інституту цих заходів. Вивчено та проаналізовано зміст Проекту статей Комісії міжнародного права 2001 р. про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння, надано порівняльну характеристику цього Проекту з Проектами 1980 р. та 1996 р. Сформульовано основі проблеми інституту міжнародно-правової відповідальності та запропоновано шляхи їх вирішення.

Досліджено проблему відповідальності держав за порушення міжнародних зобов'язань у галузі прав людини. Розкрито специфічну природу зобов'язань держав у галузі прав людини, проведено їх наукову класифікацію, яка має важливе значення для встановлення факту порушення прав людини. Проаналізовано "юридичний склад" порушення міжнародного "правозахисного" зобов'язання як підстави відповідальності держави. Висвітлено механізм інкримінування державі порушень прав людини, викликані діями окремих гілок державної влади, а також приватних осіб. Охарактеризовано обставини, які звільняють від міжнародної відповідальності державу, що порушила свої зобов'язання в галузі прав людини. Визначено матеріальні та інструментальні наслідки у разі порушення державою прав людини на підставі міжнародних угод і за загальним міжнародним правом. Обгрунтовано неприпустимість однобічної гуманітарної інтервенції та визначено критерії правомірності примусових збройних акцій, які застосовуються ООН і регіональними організаціями.

Досліджено проблему подолання колізії різнонаціональних законів за обставин виникнення деліктних зобов'язань внаслідок зіткнення суден шляхом реалізації у безпосередній формі принципу "автономії волі" сторонами події "зіткнення суден". Уперше проведено спеціальне дослідження у сфері реалізації принципу "автономії волі" сторонами-учасниками зіткнення суден. Доведено, що використання даного принципу з визначенням права, що підлягає застосуванню до відповідних приватноправових відносин з іноземним елементом, сторони-учасники події "зіткнення суден" визначають норми, які належать до права певної держави та мають бути застосовані за умови, що цей вибір може бути тільки обмеженим.

Розкрито юридичну природу інституту санкцій в міжнародному праві. Досліджено специфіку їх застосування в межах ООН і проблему реалізації міжнародно-правової відповідальності держави в санкціях ООН. Проаналізовано правові підстави та зміст економічних санкцій, застосованих проти Іраку. Досліджено міжнародно-правові аспекти проблеми застосування проти Іраку збройних сил. Проаналізовано міжнародно-правові аспекти дії режиму санкцій проти Іраку в 1991 - 2003 рр. Встановлено, що наслідки дії санкційного режиму протягом більш, ніж 10 років стали протилежними їх цільовій спрямованості та призвели до жахливих соціально-економічних наслідків для економіки Іраку.

Розглянуто методи й основні форми роботи вищих органів влади УСРР над реалізацією проблеми повернення та реституції предметів старовини та мистецтва, архівних матеріалів. Вивчено механізми реституції історико-культурних цінностей у процесі реалізації УСРР 11 статті Ризького мирного договору. Розкрито позицію УСРР, РСФРР і Польської Республіки щодо проблеми реституції предметів старовини та мистецтва за умов розроблення Ризького мирного договору 1921-го року. Висвітлено діяльність і результати роботи російсько-української Паритетної комісії з питань обміну предметами музейного значення між УСРР та РСФРР. Проведено узагальнення системи заходів органів державної влади УСРР щодо практичного розв'язання проблеми повернення та реституції історико-культурних цінностей в 1920-х -1930-х роках. Запропоновано періодизацію етапів функціонування державних органів влади УСРР у реалізації проблеми повернення та реституції предметів старовини і мистецтва.

Розглянуто основні напрямки державної політики та результати діяльності українських закордонних дипломатичних установ у сфері повернення в Україну культурних цінностей. Проаналізовано актуальні питання правового й організаційного забезпечення даного процесу у контексті зарубіжної україніки. Висвітлено участь дипломатичних служб у координації взаємодій архівних служб України з українською діаспорою. Досліджено проблеми розшуку та реституції фотодокументів з фондів Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, вивезених у роки Другої світової війни. Розглянуто концепцію створення та функціонування Національного реєстру "Архівна україніка", досліджено проблеми його впровадження. Проаналізовано актуальні проблеми повернення в Україну архівних колекцій, створених громадсько-політичними та культурними установами української еміграції.

Рассмотрены основные направления государственной политики и результаты работы украинских зарубежных дипломатических служб в сфере возвращения в Украину культурных ценностей. Проанализированы актуальные вопросы правового и организационного обеспечения данного процесса в контексте зарубежной украиники. Освещено участие дипломатических служб в координации взаимодействий архивных служб Украины с украинской диаспорой. Исследованы проблемы розыска и реституции фотодокументов из фондов Центрального государственного кинофотофоноархива Украины им. Г.С. Пшеничного, вывезенных в годы Второй мировой войны. Рассмотрена концепция создания и функционирования Национального реестра "Архивная украиника", исследованы проблемы его внедрения. Проанализированы актуальные проблемы возвращения в Украину архивных коллекций, созданных общественно-политическими и культурными организациями украинской эммиграции.

Проанализирован сложный процесс реституции утраченных культурных ценностей в соответствии с международным и внутригосударственным правом. Исследована роль Генеральной Ассамблеи ООН, ЮНЕСКО, СБСЕ, Совета Европы в охране культурного наследия народов. Рассмотрены основные направления деятельности украинского государства относительно возвращения в Украину утраченных культурных ценностей. Среди существующих двусторонних отношений Украины в сфере возвращения культурных ценностей, утраченных в годы Второй мировой войны, рассмотрены украинско-немецкие отношения, которые демонстрируют взвешенный подход к решению проблем реституции культурных ценностей, основанный на уважении неотъемлемого права каждого народа на свое культурное наследие.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.151.2

Рубрики:

Матеріальна відповідальність держави

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.15 + У9(6Лів)8

Рубрики:

Міжнародна відповідальність держав. Санкції

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.15 + Х915.212.03-9

Рубрики:

Міжнародна відповідальність держав. Санкції

Рада Безпеки ООН

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.11 + Х910.151.1

Рубрики:

Суверенітет держави

Політична відповідальність держави

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.151.2

Рубрики:

Матеріальна відповідальність держави

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання співвідношення міжнародного права й національного суверенітету. Розглянуто фактори конфліктності рівнів правового регулювання, що зачіпають верховенство державної влади й незалежність національної держави.

Досліджено й обгрунтовано теоретичні основи негативної міжнародно-правової відповідальності міжнародних міжурядових організацій. Проаналізовано та надано пропозиції щодо коригування тексту окремих статей та коментарів до Статей про відповідальність міжнародних організацій, розроблених Комісією міжнародного права ООН в другому читанні в 2011 р. Значну увагу приділено висвітленню наявних механізмів захисту прав потерпілих суб'єктів проти неправомірних діянь міжнародних міжурядових організацій, визначенню шляхів щодо вдосконалення ефективності існуючих механізмів, а також розробці з метою практичного впровадження відсутніх для окремої категорії потерпілих суб'єктів механізмів. Виявлено межі розповсюдження імунітету міжнародних міжурядових організацій від судової юрисдикції.

Висвітлено проблеми становлення інституту кримінальної відповідальності держави (далі - КВД) у позитивному міжнародному праві. Розкрито зміст концепції КВД, обгрунтовано актуалізацію, засади втілення й ефективність такої відповідальності за умов глобалізації міжнародних відносин. Доведено, що міжнародно-правовою практикою сформовано об'єктивні передумови і засади для розробки й втілення концепції КВД та що відповідальність, передбачена вказаною концепцією, не суперечить принципам і нормам міжнародного права. Зроблено висновок, що прийняття інституту КВД у позитивному міжнародному праві є можливим і за умов глобалізації світу значно підвищить ефективність міжнародного права у боротьбі й превенції міжнародних злочинів та підтриманні міжнародного миру й безпеки у цілому.

З огляду на виявлене загальне прагнення людства до самозбереження запропоновано обгрунтоване бачення подальшого шляху належного розвитку інституту міжнародної відповідальності за правомірну діяльність. Обгрунтовано доцільність перенесення уваги з розробки норм матеріального права міжнародно-правового інституту відповідальності за правомірну діяльність на процесуальне, що дозволяє під час вирішення нових ситуацій, пов'язаних з аварією, творити норми матеріального права на підставі принципу "доцільної необхідності". Виявлено умови ефективності інструментів інституту відповідальності за правомірну діяльність, а саме: чітка ідентифікація ризиків і видів збитку, статистика операторів і видів їх спеціалізації з метою обліку спеціалістів, що можуть бути задіяні в оперативно-рятувальних заходах, створення міжнародно-правових документів на основі відповідних секторів індустрії, їх залучення до процесу нормотворення, починаючи з перших етапів переговорів. Запропоновано створення єдиного Центру відповідальності за правомірну діяльність в рамках ООН (далі - Центр) або єдиного Центру відповідальності, з метою вирішення головних перешкод в дієвості міжнародних нормативно-правових актів інституту відповідальності за правомірну діяльність у міжнародному праві. Аргументовано доцільність використання терміну "міжнародний господарюючий суб'єкт" за подальшого розвитку інституту відповідальності за правомірну діяльність, що дозволить вирішити проблеми, зокрема щодо визнання міжнародних компаній суб'єктами міжнародного права. Доведено необхідність створення єдиної міжнародної бази даних про небезпечні види діяльності та необхідні засоби для оперативно-рятувальних заходів, що сформує повноту інформації щодо необхідних ресурсів та умов їх застосування.