Досліджено значення Вестфальського миру 1648 р. у становленні сучасного міжнародного права. Вперше у вітчизняній літературі підготовка і проведення Вестфальського конгресу розглядається не як виключно західноєвропейський феномен, а як наслідок взаємних зв'язків і взаємодії лабільної системи держав того історичного періоду. Невід'ємною складовою частиною тієї системи держав були також Московська і Польсько-Литовська держави, Запорозьке козацтво, Кримське ханство, Балканські держави, Османська імперія та ін. Підписання Оснабрюцького і Мюнстерського договорів як складових Вестфальського миру оцінюється як закономірний початок сучасного міжнародного права, а також як процес становлення європейського та світового правопорядку. Містяться додатки, які включають переклади російською і українською мовами найсуттєвіших положень Оснабрюцького і Мюнстерського договорів, а також їх повний німецький переклад з латинської мови, що став основою наукового дослідження.

З позицій міжнародно-правової та вітчизняної юридичної науки розглядаються актуальні проблеми гармонізації національного законодавства України з міжнародною правовою системою, розв'язання яких сприятиме становленню України як демократичної, соціальної, правової держави.

Становлення України як демократичної, правової держави можливе лише завдяки здійсненню правової реформи, яка має проводитися з урахуванням здобутків правових систем розвинутих країн світу. Виходячи з цього, на конференції висвітлювались питання пошуку шляхів подальшого вдосконалення національного законодавства і приведення його у відповідність з вимогами міжнародно-правових актів. Серед розглянутих питань - співвідношення міжнародного і національного права, суб'єктивні та об'єктивні фактори законотворення, міжнародно-правова охорона культурних цінностей і законодавство України, система кримінальних покарань, деякі питання міжнародного цивільного процесу та ін.

Розглянуто питання, що стосуються поняття прецедентів, їх видів, а також особливостей застосування для регулювання процедури провадження в кримінальній справі.

Рассмотрены вопросы, касающиеся понятия прецедентов, их видов, а также особенностей применения для регулирования процедуры производства по уголовному делу.

The questions concerning concept of precedents, their kinds, and also features of application for regulation of procedure of manufacture on criminal case are considered.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х8(4УКР)-3 + Х91-383.1

Рубрики:

Держава та право окремих країн

Міжнародне право (міжнародне публічне право)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х91-383.1 + Х911.39(4Укр)

Рубрики:

Міжнародне право (міжнародне публічне право)

Права людини в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х91-383

Рубрики:

Міжнародне право (міжнародне публічне право)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено теоретичні та практичні питання застосування дії принципів і норм міжнародного права у внутрішньому правопорядку України, зокрема становлення в ньому принципу верховенства міжнародного права. Проаналізовано нові напрями імплементації міжнародних зобов'язань України стосовно договірних зобов'язань, норм звичаєвого міжнародного права та загальних принципів права. Акцентовано увагу на проблемі імплементації даних зобов'язань у таких сферах, як права та свободи людини, міжнародне економічне, морське, повітряне право, охорона культурних цінностей. Висвітлено особливості дії права Європейського Союзу (ЄС) у внутрішньому праві держав-членів, а також питання гармонізації законодавства України з правом ЄС.

Освещены теоретические и практические вопросы применения действия принципов и норм международного права во внутреннем правопорядке Украины, в частности становления в нем принципа верховенства международного права. Проанализированы новые направления имплементации международных обязательств Украины касательно договорных обязательств, норм обычного международного права и общих принципов права. Акцентировано внимание на проблеме имплементации данных обязательств в таких сферах, как права и свободы человека, международное экономическое, морское, воздушное право, охрана культурных ценностей. Освещены особенности действия права Европейского Союза (ЕС) во внутреннем праве государств-членов, а также вопросы гармонизации законодательства Украины с правом ЕС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)-30 + Х91-30

Рубрики:

Державне право окремих країн

Міжнародне право (міжнародне публічне право)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.5 + Х91-31

Рубрики:

Норми права. Тлумачення і застосування норм права. Юридичний процес

Міжнародне право (міжнародне публічне право)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х915.232.5-7 + Х91-3

Рубрики:

Європейський Союз

Міжнародне право (міжнародне публічне право)

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено теоретичні засади судової правотворчості, її поняття, історичне походження, співвідношення з принципом поділу влади, значення за умов конституційної демократії. Проаналізовано особливості суддівського правозастосування, зокрема, питання суддівського активізму й обмеження, судової правотворчості під час тлумачення норм права, застосування правових принципів, здійсненні судової дискреції. Викладено загальну теорію судового прецеденту як джерела права, розглянуто особливості його дії у сучасних правових системах, на міжнародному рівні, співвідношення судового прецеденту та судової практики з іншими джерелами права. Акцентовано увагу на перспективах судової правотворчості в Україні у контексті міжнародно-правового співробітництва, діяльності Конституційного Суду України, судів загальної та спеціалізованої юрисдикції.

Освещены теоретические основы судебного правотворчества, его понятие, историческое происхождение, соотношение с принципом разделения власти, значение в условиях конституционной демократии. Проанализированы особенности судейского правоприменения, в частности, вопросы судейского активизма и ограничения, судебного правотворчества при толковании норм права, применение правовых принципов, осуществление судебной дискреции. Изложена общая теория судебного прецедента как источника права, рассмотрены особенности его действия в современных правовых системах, на международном уровне, соотношения судебного прецедента и судебной практики с другими источниками права. Акцентировано внимание на перспективах судебного правотворчества в Украине в контексте международно-правового сотрудничества, деятельности Конституционного Суда Украины, судов общей и специальной юрисдикции.

Комплексно проаналізовано теоретичні та практичні аспекти застосування норм міжнародного права органами конституційної юрисдикції європейських держав. Розглянуто правову природу та функції органів конституційної юрисдикції в системі внутрішньодержавної імплементації норм міжнародного права. Висвітлено форми конституційного контролю, зокрема, попередній та наступний контроль конституційності міжнародних договорів, відповідості норм національних законів положенням Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року (контроль конвенційності), а також відповідності міжнародним договорам. Значну увагу приділено особливостям та правовим наслідкам актів органів конституційної юрисдикції у разі застосування ними норм міжнародного права, а також питанням міжнародно-правової мотивації цих актів. Проаналізовано практику Конституційного Суду України з питань застосування норм міжнародного права.

Розглянуто особливості діяльності міжнародних судів. Комплексно проналізовано практику Міжнародного Суду ОН, Суду ЄС, Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Розкрито специфічність тлумачення Європейської конвенції про захист прав людини та засадничих свобод 1950 р. ЄСПЛ. Розглянуто процес формування міжнародного звичаю вважати рішення цього Суду прецедентами та застосовувати їх у цій якості. Зроблено висновок, що практика ЄСПЛ є джерелом тлумачення Конвенції 1950 р., а рішення Суду - прецедентами її тлумачення, і суди України повинні застосовувати практику ЄСПЛ.

На підставі результатів аналізу нормативних актів і практичних матеріалів діяльності різних міжнародних органів у науковий обіг введено низку положень для використання у теоретичних дослідженнях і практичній роботі. Вивчено та проаналізовано існуючі на сьогоднішній день доктринальні підходи щодо тлумачення міжнародних договорів і перспектив розвитку даного питання у науці та практиці. Наведено класифікацію застосовуваних у практиці принципів тлумачення та розкрито сутність норм міжнародного договірного права, що регулюють тлумачення. Розглянуто та проаналізовано практичну діяльність різних суб'єктів міжнародного права з тлумачення, а саме: судових установ (на прикладі судової практики Європейського Суду з прав людини у Страсбурзі); міжнародних організацій (на прикладі резолюцій та інших матеріалів Генеральної Асамблеї ООН і Ради Безпеки ООН); держав (на прикладі спільних загальнополітичних заяв).

Дисертація містить комплекс теоретичних та практичних питань, пов'язаних із міжнародними договорами в конституціях федеративних держав і, зокрема, внутрішньодержавним і міжнародно-правовим регулюванням договірних зв'язків членів федерації. В роботі проведено порівняльний аналіз конституційного законодавства різних федеративних держав в області зовнішніх зносин, специфіки взаємовідносин міжнародного і внутрішньодержавного права з точки зору дії міжнародного права на території федеративної держави, і виконання договірних зобов'язань федеративною державою і її суб'єктами.

Проведено комплексний аналіз односторонніх юридичних актів держав як новітнього міжнародно-правового інституту. Досліджено процес становлення односторонніх актів. Визначено роль та місце даного інституту в системі сучасного міжнародного права, здійснено відмежування суто односторонніх актів від споріднених міжнародно-правових документів подібної природи, досліджено їх співвідношення з міжнародним договором та міжнародно-правовим звичаєм. Розкрито правовий зміст поняття "односторонній юридичний акт держави", запропоновано його визначення й охарактеризовано основні елементи. Наведено оцінку різних видів односторонніх актів - обіцянки, відмови, визнання та протесту, встановлено їх особливості та наведено визначення. Розглянуто питання застосування різних видів односторонніх актів у міжнародному праві. Детально проаналізовано кодифікаційну роботу Комісії міжнародного права ООН у сфері односторонніх актів, наведено характеристику ухвалених нею у 2006 р. "Керівних принципів стосовно електронних заяв держав, що можуть обумовити виникнення юридичних зобов'язань". Вперше встановлено, що односторонні акти держав утворюють суб'єктивні норми міжнародного права. Зроблено висновок, що Керівні принципи 2006 р. є початковим етапом удосконалення інституту суто односторонніх актів держав, який у майбутньому може стати консолідуючою основою для подальшого утвердження загальновизнаних принципів і норм, набувши характеру міжнародних звичаїв.

У дисертації проаналізовано еволюцію поняття "joint venture" (спільне підприємництво) у правових дослідженнях і законодавстві. У порівняльному аспекті розглянуто правові форми і суб'єкти правовідносин, проаналізовано законодавство про спільне підприємництво в Україні, Російській Федерації, деяких західноєвропейських країнах і Європейському Союзі. Показано, яким шляхом доцільно проводити зближення законодавства України з законодавством ЄС в аналізованій сфері. Сформульованр більш повне визначення спільної господарської діяльності, висловлені пропозиції щодо введення нової правової форми, а також про удосконалення вже існуючих правових форм цієї діяльності.

Досліджено історичні витоки та розвиток в останні десятиріччя концепції спільної спадщини людства. На підставі аналізу доктрин, міжнародно-правових актів та резолюцій Генеральної Асамблеї ООН визначено коло об'єктів, що стосуються чи можуть бути віднесені до спільної спадщини людства. Наведено критерії її правової оцінки у вузькому, розширеному та широкому тлумаченні. Основні положення концепції порівняно з положеннями концепцій роздільних ресурсів, сталого розвитку, біологічного різноманіття тощо. Проаналізовано відповідність національного законодавства нормам міжнародного права, що регулюють діяльність у сфері спільної спадщини людства. Відзначено екологізацію суспільної свідомості як актуальний для України процес. Визначено принцип екологізації правосвідомості як її необхідну складову та сучасний варіант природного права. Запропоновано етнічне різноманіття й етнічну історію включити в коло об'єктів спільної спадщини людства. Це сприятиме толерантності суспільних відносин, що, зокрема для України, є важливим чинником відновлення конструктивних основ суспільства.

Комплексно досліджено правову природу судового прецеденту в праві Європейського Союзу. Проведено порівняльно-правове вивчення місця судового прецеденту в системі джерел права держав-членів ЄС, розкрито його значення у міжнародному праві та праві ЄС/співтовариств. Доведено, що прецедент судових органів ЄС (зокрема, Суду Правосуддя) у правопорядку ЄС/Співтовариств виконує інтегрувальну функцію, оскільки він є засобом формування та розвитку даного права. Визначено особливості прецеденту судових органів ЄС, розкрито специфіку зміни ними прецедентного компонента acquis communautaire та його темпоральну дію. Описано юридичні механізми застосування практики судів ЄС у внутрішньому праві держав-членів. Вивчено співвідношення прецедентної практики судів ЄС та Європейського суду з прав людини.