Розглянуто правову та психологічну природу конфлікту у діяльності правоохоронних органів. Досліджено конфліктні ситуації в прокурорській діяльності та подано методи їх дослідження. Висвітлено особливості конфліктів та конфліктних ситуацій в прокурорському колективі.

Висвітлено адміністративно-правовий аспект забезпечення гендерної рівності в організації діяльності органів прокуратури України, розкрито історіографію дослідження відповідного питання у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині. Увагу приділено закріпленню його засад у вітчизняному законодавстві, а також особливостям забезпечення відповідної рівності за допомогою засобів адміністративно-правового забезпечення. Проаналізовано зарубіжний досвід врегулювання відповідного питання та можливим шляхам його запозичення в Україні, а також перспективам вдосконалення адміністративно-правового забезпечення гендерної рівності в організації діяльності органів прокуратури у вітчизняному законодавстві України за умов сучасних реформаційних процесів.

Охарактеризовано генезис законодавства, яке регламентує діяльність прокурора щодо забезпечення відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням. З'ясовано правову природу діяльності прокурора щодо забезпечення відшкодування зазначених збитків. Визначено теоретичні та правові основи організації діяльності прокурора щодо забезпечення відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням. Проаналізовано особливості організації діяльності прокуратур районного, міського, обласного рівнів і Генеральної прокуратури України щодо забезпечення відшкодування такої шкоди. Виокремлено критерії оцінювання ефективності діяльності прокурора щодо забезпечення відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням. Сформульовано пропозиції щодо напрямів удосконалення діяльності прокурора із забезпечення відшкодування цих збитків.

Досліджено проблеми правозахисної діяльності прокуратури України поза межами кримінального судочинства. Розкрито сутність, мету, завдання, функції та межі зазначеного виду діяльності. Досліджено її нормативне забезпечення та запропоновано власний варіант диференціації рівнів її правової регламентації. Уточнено сутність деяких правових категорій, зокрема поняття прокуратури України, її функцій, сфери компетенції та обсягу повноважень прокурорів, об'єкта і предмета правозахисної діяльності прокуратури України поза межами кримінального судочинства. Висвітлено бачення перспектив її удосконалення, наведено пропозиції з урегулювання приводів і підстав реалізації правозахисних повноважень прокуратури, розроблено шляхи оптимізації її функціональної діяльності. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін до Конституції України та Закону України "Про прокуратуру".

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти діяльності прокурора щодо захисту прав громадян та інтересів держави на стадії виконання судових рішень в адміністративному судочинстві. Висвітлено питання, що стосуються повноважень прокурора під час здійснення представництва інтересів стягувача у виконавчому провадженні. Визначено елементи організації роботи з виконання рішень суду, постановлених за результатами розгляду адміністративних позовів прокурора. На основі аналізу чинного законодавства, правозастосовної практики окреслено шляхи підвищення ефективності діяльності прокурора в цьому напрямі роботи. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України.

Розглянуто прокуратуру як суб'єкт протидії злочинності. Охарактеризовано діяльність органів прокуратури у сфері протидії злочинності. Вивчено стратегію кримінологічної діяльності зазначених органів. Висвітлено наукові засади здійснення кримінологічного моніторингу органами прокуратури. Досліджено координацію цими органами діяльності суб'єктів протидії злочинності та інші форми взаємодії з ними. Приділено увагу реалізації кримінологічної функції органами прокуратури у процесі здійснення прокурорського нагляду. Удосконалено кримінологічну діяльність таких органів.

Розглянуто правове регулювання правовідносин у сфері використання та охорони надр. Викладено основи діяльності прокурора щодо захисту прав громадян та інтересів держави у зазначеній сфері. Приділено увагу представництву прокурором у суді інтересів громадян і держави у сфері використання та охорони надр. Охарактеризовано особливості процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінального правопорушення у такій сфері.

Розглянуто конституційно-правовий статус прокуратур зарубіжних країн. Охарактеризовано діяльність і повноваження прокуратур світу поза межами кримінальної юстиції. Висвітлено позакримінальні повноваження органів прокуратури України, процес їх удосконалення з урахуванням досвіду діяльності прокуратур зарубіжних країн. Приділено увагу окремим аспектам міжнародної співпраці органів прокуратури.

Розглянуто становлення та розвиток інституту представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді. Охарактеризовано стан законодавства у сфері представництва прокурором зазначених інтересів у суді. Приділено увагу основним положенням галузевих наказів Генерального прокурора України щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді. Подано інформацію про організацію діяльності прокурора щодо представництва тах інтересів у адміністративному, господарському судах і цивільному процесі.

Вивчено методологічні засади дослідження ролі та місця прокуратури у державному механізмі захисту прав і свобод дітей. Узагальнено зарубіжний досвід діяльності прокуратури у сфері захисту прав і свобод дітей. Розглянуто співвідношення діяльності органів прокуратури України та інших органів у зазначеній сфері. Приділено увагу захисту прокурором прав і свобод дітей у межах та за межами кримінального провадження. Досліджено загальні положення діяльності прокурора з нагляду за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах. Охарактеризовано організацію роботи органів прокуратури із захисту прав і свобод.

Комплексно досліджено, проблеми організаційно-правових засад діяльності органів прокуратури України з розгляду звернень. Розкрито поняття звернення та висвітлено історію розвитку інституту права на звернення. Вивчено методологічну основу організаційно-правових засад діяльності органів прокуратури з розгляду звернень. Сформовано цілісну систему принципів розгляду та вирішення звернень в органах прокуратури. Проаналізовано інформаційне забезпечення діяльності органів прокуратури з розгляду звернень. Окремо досліджено особливості розгляду звернень органами прокуратури під час виконання ними конституційних функцій. Увагу приділено розгляду звернень Радою прокурорів України та Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів. Розроблено пропозиції з удосконалення правової регламентації їх діяльності. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін до Законів України "Про прокуратуру" та "Про звернення громадян", Кримінального процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України.

Висвітлено особливості організації функціонування прокуратури за надзвичайних ситуацій. Розглянуто діяльність прокурора під час здійснення ним процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення в судах, представницьких повноважень у суді та нагляду за додержанням законодавства у процесі виконання судових рішень у кримінальних справах, а також застосуваннія інших заходів, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Обгрунтовано функції прокуратури відповідно до ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" стосовно її діяльності за надзвичайних ситуацій. Наведено нормативно-правову базу, що регламентує діяльність прокурора у таких ситуаціях. Подано алгоритм прийняття керівником прокуратури управлінських рішень.

Досліджено історію становлення органів прокуратури України у взаємозв'язку з розвитком інституту публічних фінансів. Розкрито особливості повноважень прокурора щодо захисту інтересів держави в сфері власних надходжень бюджетних установ як в системі, так і поза межами системи кримінального судочинства. Обгрунтовано положення про те, що додержання законів при формуванні та використанні власних надходжень бюджетних установ є частиною предмету захисту прокурором інтересів держави. Надано класифікацію типових порушень законодавства в сфері обігу власних надходжень. Розглянуто перспективи оптимізації цього напряму діяльності прокурорів, визначено основні критерії та способи посилення ефективності захисту прокурором інтересів держави в сфері власних надходжень бюджетних установ. Сформульовано науково обгрунтовані пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства та відомчих нормативних актів.

Проаналізовано проблеми захисту прокурором прав і свобод дітей за межами кримінального судочинства, процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених неповнолітніми. Розглянуто питання підтримання державного обвинувачення прокурором у провадженнях вказаної категорії. Увагу приділено діяльності органів прокуратури у сфері протидії злочинності неповнолітніх. Висвітлено проблеми нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних впровадженнях щодо неповнолітніх. Запропоновано напрями оптимізації роботи прокуратури із захисту прав і свобод дітей.

Визначено сутності, специфіки та особливості адміністративно-правового регулювання правозахисної діяльності органів прокуратури України. Розкрито сутність правозахисної діяльності органів прокуратури. Висвітлено особливості та недоліки чинної для органів прокуратури системи принципів правозахисної діяльності. Охарактеризовано правовий статус прокурора як учасника адміністративно-правових відносин у сфері правозахисної діяльності та визначено його структуру. Досліджено механізм адміністративно-правового регулювання правозахисної діяльності органів прокуратури України. Розкрито його зміст, специфіку та структурні елементи. Визначено місце адміністративно-правових відносин у цьому механізмі, розглянуто їх структуру та ознаки. Проаналізовано міжнародно-правові стандарти та зарубіжний досвід правозахисної діяльності органів прокуратури, а також надано на цій основі пропозиції щодо його запозичення та використання в Україні. Розглянуто напрями підвищення ефективності взаємодії органів прокуратури, органів публічної влади та громадськості під час здійснення правозахисної діяльності. Виділено проблемні питання адміністративно-правового регулювання правозахисної діяльності органів прокуратури України та сформульовано пропозиції й рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства України та відомчих нормативно-правових актів у цій сфері.

Розкрито правову природу прокуратури як суб’єкта захисту фінансово-економічних інтересів держави та визначено теоретичну модель чинників, які обумовлюють інтерес держави у сфері власних надходжень бюджетних установ. Розроблено класифікацію типових порушень законодавства, пов'язаних з одержанням і використанням зазначених коштів. Проведено системний аналіз норм матеріального та процесуального права, що регламентують правовий статус прокурора та визначають його місце в системі органів державної влади та фінансового контролю. Науково обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства з метою ефективного запобігання правопорушенням у сфері мобілізації та розпорядження власними надходженнями бюджетних установ.

Досліджено діяльність прокуратури щодо реалізації конституційної функції представництва інтересів громадянина або держави в суді. Розглянуто поняття та генезу функції представництва, діяльності прокуратури як різновиду юридичної діяльності в контексті реалізації цієї функції, суб'єктів та об'єкта такої діяльності, її підстав, умов і правової сутності. Висвітлено світовий досвід у контексті діяльності прокуратури поза сферою кримінальної юстиції та запропоновано бачення щодо формування її вітчизняної моделі за умов реформування прокуратури. Приділено увагу питанням організації такої діяльності - прокурорському менеджменту, зокрема його тектологічним, аксеологічним і праксеологічним засадам.

Розкрито генезу інституту права на звернення на території України в історико-правовому аспекті і на підставі його запропоновано визначення поняття звернення. Висвітлено методологічну основу організаційно-правових засад діяльності органів прокуратури з розгляду звернень. Сформовано цілісну систему принципів розгляду та вирішення звернень в органах прокуратури. Проаналізовано інформаційне забезпечення діяльності органів прокуратури з розгляду звернень. Досліджено особливості розгляду звернень органами прокуратури за виконання ними конституційних функцій. Особливу увагу приділено розгляду звернень Радою прокурорів України та Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів, розроблено пропозиції з удосконалення правової регламентації їх діяльності.

Розкрито сутність, специфіку та механізм правового регулювання обігу інформації з обмеженим доступом (ІзОД) у системі інформаційного забезпечення органів прокуратури. Запропоновано визначення поняття інформаційного забезпечення діяльності органів прокуратури як комплексу правових норм, організаційних і технічних заходів. З'ясовано ознаки режиму інформації, що становить професійну таємницю. Запропоновано спеціальні критерії класифікаціх ІзОД у роботі органів прокуратури. Увагу приділено проблемі імплементації міжнародних норм у вітчизняне законодавство, наведено рекомендації щодо його вдосконалення.

Розглянуто проблемні питання, що стосуються роботи органів прокуратури у сфері оперативно-розшукової діяльності як суб'єктів запобігання злочинам, визначені дискусійні та недостатньо врегульовані нормами права моменти а також запропоновано науково обгрунтовані шляхи їх вирішення по суті.