Вивчено еволюцію та сучасний стан територіального устрою й системи місцевого самоврядування Республіки Польща (РП). Висвітлено причини, передумови та наслідки проведення найбільш суттєвих реформ державотвірного характеру. Як недоліки під час здійснення адміністративно-територіального поділу Польщі визначено відсутність чітких концепцій територіальних змін та механізмів їх реалізації. Розглянуто досвід використання основного, допоміжного та спеціального рівнів територіального устрою, а також порядок їх реформування та ліквідації. Досліджено систему суб'єктів місцевого самоврядування за Конституцією 1997 р. та законодавством про базовий територіальний поділ РП. Здійснено комплексний критичний аналіз компетенції місцевого самоврядування на гмінному, повітовому та воєводському рівнях. З'ясовано правовий статус установчих і виконавчих органів місцевого самоврядування. Висвітлено питання про правові форми співпраці гмін, повітів та воєводств. Зроблено висновок про цільовий характер самоврядних об'єднань.

Проведено архівні дослідження у сфері адміністративного поділу земель, які належать сьогодні до Влодавського повіту, як приклад неоднорідності їх культур, національностей і традицій. Розпочато дослідження щодо оцінювання зацікавлення Люблінсько-Волинським Побужжям у туристичному плані.

Проаналізовано особливості реформування територіального устрою в Польщі та можливість упровадження позитивного досвіду для проведення адміністративної реформи в Україні.

Проаналізовано основні закономірності побудови територіального устрою посткомуністичних держав як просторової основи для розвитку локальної демократії за сучасних умов глобалізації на прикладі Польської Республіки.

Висвітлено історичний процес розвитку наукових концепцій державного будівництва в сфері формування територіальної основи місцевого самоврядування Польщі та України, національна своєрідність якого є важливим фактором успіху територіальних перетворень у посткомуністичних державах. Розглянуто закономірності та особливості ліквідації територіальної основи представницької системи радянського типу в Польщі, досвід якої важливий для України, де подібні перетворення здійснено не в повній мірі. Наведено результати типологічного аналізу правових та організаційних засобів, необхідних для проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні з урахуванням позитивного польського досвіду.