Досліджено й обгрунтовано теоретичні та практичні питання інституту непрямого (похідного) позову в законодавствах зарубіжних країн і законодавстві України. На підставі законодавств і практики Великої Британії, Ізраїлю, Німеччини, Росії, США та інших країн надано визначення поняття "похідний позов". Визначено його основні характеристики та його місце у загальній теорії позову. Увагу приділено регулюванню права на звернення до суду з похідним позовом про захист інтересів юридичної особи учасників (акціонерів) і кредиторів такої особи. З застосуванням порівняльно-правових матеріалів проаналізовано практичні аспекти використання похідного позову та його вплив на практику корпоративного управління у розвинених індустріальних країнах. Проаналізовано роль похідного позову як захисту інтересів міноритарних акціонерів в компаніях від порушень, здійснених у сфері менеджменту та великими акціонерами. Розглянуто положення цивільного та цивільно-процесуального законодавства, а також практику судів України стосовно розгляду в Україні спорів учасників і кредиторів юридичних осіб, які мають ознаки похідних позовів. Увагу приділено розгляду правових норм щодо похідних позовів учасників господарських товариств і кредиторів. Розглянуто рішення Конституційного Суду України про охоронний законом інтерес та його значення для розвитку інституту похідного позову в Україні. Проаналізовано законопроектні праці, що стосуються перспектив визнання в Україні похідного позову. Розроблено пропозиції щодо включення до законодавства України положень, які мають регулювати процедуру подання та розгляду похідних позовів учасників

Розкрито сутність та правову природу окремого провадження (ОП) в цивільному судочинстві. Проаналізовано особливості правового регулювання різних категорій справ ОП та процесуального порядку їх судового розгляду і ухвалення судових рішень. Увагу приділено розгляду справ про обмеження цивільної дієздатності (ЦДЗ) фізичної особи, її визнання недієздатною та поновлення ЦДЗ, надання неповнолітній особі повної ЦДЗ, визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Описано процесуально-правову природу справ про усиновлення, процесуальний порядок розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Висвітлено процесуальні дії щодо відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі, зміст і правовий режим банківської таємниці.

Розкрито сутність поняття "підліток девіантної форми поведінки", охарактеризовано особливості підготовки майбутнього вчителя правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки, визначено зміст структурних компонентів готовності до даної роботи як результату професійної підготовки. Обгрунтовано й експериментально перевірено поетапну технологію підготовки майбутніх вчителів правознавства до роботи з підлітками девіантної форми поведінки в процесі професійної підготовки. Уточнено критерії та показники рівнів готовності майбутніх вчителів правознавства до роботи з девіантними підлітками.

Висвітлено основи антикризового управління фінансами підприємств. Увагу приділено питанням діагностики фінансової кризи на підприємстві. Подано інформацію про санаційний аудит. Викладено економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємств. Розкрито особливості санації та банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності.

Створено цілісну кримінально-правову концепцію охорони конституційного права людини на свободу віросповідання, розроблено оптимальну систему норм Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за ці злочини. Запропоновано конкретні пропозиції щодо удосконалення чинного кримінального законодавства та практики його застосування у сфері кримінально-правової охорони права людини на свободу віросповідання. Доведено, що основна мета кримінально-правового регулювання відповідальності за злочини проти зазначеного права полягає у правовому опосередкуванні найважливіших правовідносин у цій сфері нормами кримінального права з метою запобігання правопорушенням, охорони та захисту цих правовідносин від суспільно небезпечних посягань. Акцентовано, що право на свободу віросповідання обумовлює потребу у кримінально-правових нормах, що гарантують реальність існування та можливість безперешкодної реалізації цього права. Установлено, що одним із напрямів удосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти права людини на свободу віросповідання є виявлення найважливіших елементів правовідносин у сфері віросповідання, які підлягають кримінально-правовій охороні. Визначено зміст об'єктів цієї групи злочинів. Удосконалено положення, що кожний зі складів злочинів, який порушує право людини на свободу віросповідання, виконує специфічну та притаманну лише йому роль, захищаючи окремий елемент права на свободу віросповідання в межах відповідних складів (ст.ст. 178,179,180,181 Кримінального кодексу України).

Розглянуто соціальні, політичні та правові проблеми кваліфікації порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії. Проаналізовано законодавство РФ та проблемні питання відмежування хуліганства, тероризму, екстремізму та злочин, юридичний склад якого передбачений в диспозиції ст. 161 КК України.

Розглянуто правозахисний вияв суспільно-політичної діяльності З. Красівського. На основі опублікованих і вперше виявлених документів Галузевого державного архіву Служби безпеки України реконструйовано факти участі його в Українській громадській групі сприяння виконанню Гельсінських угод та Українській Гельсінській спілці, розкрито місце й роль З. Красівського у цих об'єднаннях. Ідеться також про заходи республіканського КДБ, спрямовані на локалізацію та дискредитацію найактивніших діячів українського спротиву.

Досліджено інституційні аспекти модернізації економіки України. Акцентовано увагу на роль груп інтересів під час розроблення економічної політики. Розглянуто сучасні показники оцінки ефективності державного управління.

Проведено дослідження теорії і практики категорії "грошово-кредитний ринок". Узагальнено теоретичні підходи до визначення сутності грошово-кредитного ринку. Проведено оцінювання та аналіз динаміки основних макроекономічних показників та складових грошово-кредитного ринку, що набуває гострої актуальності у кризовий період. Проаналізовано основні проблеми розвитку грошово-кредитного ринку та представлено способи вирішення.

Рецесія в економіці та банкрутство низки фінансово-кредитних установ в Україні актуалізують дослідження зарубіжного досвіду врегулювання питань банкрутства та відновлення платоспроможності компаній у країнах ЄС, для яких характерними є стабільність економіко-правових інститутів підприємництва та фінансово-кредитної системи. Вивчення зазначених питань має на меті також гармонізацію українського законодавства з питань банкрутства з європейською правовою системою acquis communautaire. У цьому контексті заслуговує на увагу досвід Чеської Республіки (Чехії). За результатами дослідження особливостей законодавчого регулювання процедур банкрутства та відновлення платоспроможності боржників у Чехії здійснено оцінювання їх ефективності, а також сформовано висновки стосовно того, що законодавство Чехії в цілому сприяє відновленню платоспроможності боржника та здійсненню ним подальшої підприємницької діяльності. Деякі законодавчі норми, наприклад щодо визначення критеріїв банкрутства, платоспроможності боржника, а також інноваційний підхід до розкриття категорії "презумпція платоспроможності" та унормування інституту мораторію як способу швидкого відновлення платоспроможності боржника та процедури його реорганізації - мають перспективи імплементації у вітчизняну практику розробки законопроектів щодо вдосконалення чинного законодавства про банкрутство.

Розвиток інноваційних біомедичних технологій та поширення біомедичних послуг, а також відмінності національних законодавств країн світу загострюють проблеми у галузі фундаментальних прав людини. Дослідження міжнародно-правового регулювання захисту права людини на життя у процесі застосування інноваційних біомедичних технологій визначає наявність важливих та принципових питань у цій сфері, що зумовлює необхідність їх вирішення на основі міжнародного права. Біоетичні проблеми, що виникають у зв'язку з розвитком біомедичних технологій клонування людини, кріоконсервації клітин, тканин, органів та ембріонів людини, отримання ембріональних стовбурових клітин людини, генетичної діагностики, генної інженерії тощо на сьогодні є досить актуальними та дискусійними. Мета роботи - визначення сучасних загроз і викликів життю людини у процесі застосування інноваційних біомедичних технологій та вирішення їх на основі міжнародного права. На основі діалектичного та системного методу досліджено міжнародно-правове регулювання застосування інноваційних біомедичних технологій та їх співвідношення зправом людини на життя. Аналіз міжнароднo-правових актів і резолюцій міжнародних організацій (Організації Об'єднаних Націй, Ради Європи, Європейського Союзу) свідчить про достатньо високу їх ефективність у подоланні вищезазначених проблем та подальшого запобігання порушень щодо права людини на життя з урахуванням розвитку науки та техніки. Висновки: наразі існує об'єктивна необхідність уніфікації законодавств різних держав у сфері прав людини й біоетики, а також вироблення загальних норм міжнародного права зобов'язального характеру.

Досліджено проблеми реалізації конституційної реформи щодо представництва органів держави та органів місцевого самоврядування в судах. Висвітлено особливості представництва громадським об'єднанням, яке не має статусу юридичної особи, інтересів свого члена. Охарактеризовано співмірність фактичного відшкодування витрат на правничу допомогу з реальним у цивільному процесі. Проаналізовано представництво інтересів малолітніх чи неповнолітніх осіб посадовими особами закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Досліджено можливості застосування процесуального представництва у певних видах цивільного провадження. Розглянуто паперову копію як спосіб фіксації та збирання електронних документів. Визначено підстави врегулювання спору за участю судді у цивільному судочинстві України.

Розглянуто особливості правоохоронної функції держави як об’єктивної підстави для взаємодії Національної гвардії України з правоохоронними органами та Збройними Силами України. Аргументовано, що взаємодія правоохоронних органів України - це співробітництво в межах посадових обов’язків і прав, на основі взаємодопомоги частин та елементів правоохоронної системи, з метою найбільш ефективного розв'язання завдань протидії злочинності та охорони публічного порядку та безпеки. Національна гвардія України взаємодіє з правоохоронними органами з метою посилення протидії організованим злочинним угрупуванням, у тому числі міжрегіонального та транснаціонального характеру, створеним на етнічній основі, які мають корумповані зв’язки, а також для попередження, розкриття й розслідування злочинів, учинених організованими злочинними групами і злочинними організаціями. Національна гвардія України також взаємодіє зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони. Підкреслено, що розуміння і погодження сторонами - учасниками взаємодії змісту та обсягів діяльності, довіра між ними є необхідною умовою досягнення якісних результатів.Наведено авторську дефініцію взаємодії Національної гвардії України з правоохоронними органами та Збройними Силами України, під якою розуміється спільна, узгоджена та систематизована діяльність Національної гвардії України з уповноваженими органами публічної адміністрації щодо захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій, відсічі збройної агресії проти України та ліквідації збройних конфліктів. Здійснено аналіз поняття, виокремлено види, форми та принципи взаємодії Національної гвардії України з правоохоронними органами та Збройними Силами України. Розкрито сутність та елементи механізму взаємодії Національної гвардії України з правоохоронними органами та Збройними Силами України. Проаналізовано специфіку організації взаємодії Національної гвардії України з правоохоронними органами та Збройними Силами України.

Розглянуто загальні положення цивільного процесуального права України, поняття та елементи цивільних процесуальних правовідносин, суд як суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин. Викладено питання цивільної юрисдикції та підсудності цивільних справ, умови процесуальної діяльності, доказування та докази в цивільному судочинстві. Висвітлено особливості позовного, наказного та окремого провадження в цивільному процесі України, оскарження та перегляду судових рішень, загальні положення міжнародного цивільного процесу, судового контролю за виконанням судових рішень. Проаналізовано проблеми відновлення втраченого судового провадження, визнання та виконання рішень іноземних судів, судові доручення про надання правової допомоги.

Вперше проведено комплексне дослідження, присвячене захисту основоположного права людини на життя в міжнародному праві у контексті біоетики. Висвітлено міжнародно-правові проблеми, пов'язані з розвитком науково-технічного прогресу в біології та медицині, зокрема із застосуванням інноваційних біомедичних технологій клонування людини; кріоконсервації клітин, тканин, органів та ембріонів людини; отримання ембріональних стовбурових клітин людини; генетичної діагностики; генної інженерії; штучного переривання вагітності та допоміжних репродуктивних технологій; евтаназії; використання анатомічних матеріалів людини (органів, тканин, клітин і крові) для науково-дослідних цілей, донорства і трансплантації за життя і після смерті людини тощо. Визначено загрози та виклики життю людини у процесі застосування цих технологій. Досліджено вплив інституційних систем ООН, Ради Європи та Європейського Союзу на становлення міжнародного біоправа на основі узагальнення та систематизації актів цих міжнародних організацій, а також прецедентної практики Європейського суду з прав людини стосовно права на життя в контексті біоетики. Запропоновано шляхи досягнення міжнародного консенсусу для вирішення цих проблем на основі міжнародного права та подальшого запобігання порушенням права людини на життя з урахуванням розвитку інноваційних досягнень у біомедицині. Показано роль християнських цінностей як визначальних чинників європейської правової культури у захисті життя та гідності людини в світлі розвитку біоетики, а також їх вплив на становлення та розвиток права людини на життя в міжнародному праві.

Вміщено комплексне дослідження положень вітчизняного законодавства про виконавче провадження. Враховано останні зміни, внесені до законодавства про виконавче провадження в частині стягнення аліментів, автоматизації та діджиталізацїї процесів примусового виконання, протидії рейдерству та поліпшення доступу до професії приватного виконавця. Проаналізовано положення Цивільного процесуальний кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших нормативно-правових актів. Викладено правові позиції та висновки судових інстанцій усіх рівнів, включаючи Конституційний суд України, з основних проблемних питань дослідження.

Увагу акцентовано на етапах формування та сучасних тенденціях політики управління зовнішнім державним боргом України; дослідженні фіскальних функцій податку на доходи фізичних осіб; визначенні джерел фінансування об'єднаних територіальних громад в Україні; виявленні особливостей моніторингу у сфері публічних закупівель; узагальненні реалій функціонування пенсійної системи України. Проаналізовано передумови фінансово-економічної безпеки вітчизняних підприємств; проблеми та перспективи фінансового забезпечення інвестиційної діяльності аграрних підприємств України; методи управління конкурентоспроможністю підприємства в сучасних умовах господарювання. Досліджено сучасні методи управління банківською системою України; фінансову безпеку банківської системи України як необхідну складову розвитку фінансового сектору; вплив діджиталізації ринку фінансових послуг на кредитну поведінку домогосподарств; страхування як елемент фінансово-економічної системи безпеки продовольчого ринку.

Збірник наукових праць присвячено актуальним питанням функціонування правової системи України в умовах воєнного стану. Особливу увагу приділено концепції державного суверенітету в аспекті зовнішньої агресії, взаємодії органів влади та інститутів громадянського суспільства в умовах війни та післявоєнний час, охороні та захисту прав людини. Визначено особливості правового регулювання цивільних, трудових, публічних відносин, регламентації відносин у сфері освіти та науки в умовах воєнного стану. Сформульовано низку пропозицій щодо удосконалення механізму правового регулювання суспільних відносин в умовах дії в Україні воєнного стану та післявоєнний період.

Присвячено актуальним питанням взаємодії громадянського суспільства, держави та людини. Досліджено основні складові громадянського суспільства, його ознаки та форми співпраці з державою в умовах дії воєнного стану, викликів сьогодення та в період післявоєнного відновлення для ефективної розбудови демократичної правової держави Україна в європейському просторі.