Висвітлено проблеми необхідності надання педагогічної підготовки курсовим офіцерам у вищих навчальних закладах МВС України. Проаналізовано сучасні напрямки інноваційних педагогічних технологій навчання та реалізації дидактичних підходів освіти та виховання у підготовці майбутнього працівника органів внутрішніх справ.

Освещены проблемы необходимости приобретения педагогической подготовки курсовыми офицерами в высших учебных заведения МВД Украины. Проанализированы современные направления инновационных педагогических технологий обучения и реализация дидактических подходов образования и воспитания в подготовке будущего сотрудника органов внутренних дел.

The article deals with the problems of acute necessity of giving training in pedagogical studies for the course officers of the higher educational establishments of the Ministry of Internal Affairs of UKRAINE. Under analysis the up-to-date trends in the innovational pedagogical technologies of education and implementation of didactic approaches of education for training of a would-be officer of the Internal Affairs Staff.

Висвітлено проблеми теорії та практики загальної педагогіки, правознавства та педагогічного процесу, що реалізуються в галузях професійної освіти. Розглянуто питання змісту професійної підготовки гуманітарної спрямованності навчання, профілактики морально-правової девіації. Охарактеризовано деякі аспекти гармонії як системоутворювального принципу в образотворчому мистецтві. Проаналізовано особливості удосконалення професійного відбору співробітників на керівні посади. Запропоновано класифікацію морально-етичних якостей майбутнього вчителя фізичної культури. Визначено форми правового виховання у вузах засобами етнопедагогічних традицій, а також деякі умови реалізації права на самовизначення особистості.

Освещены проблемы теории и практики общей педагогики, правоведения и педагогического процесса, реализующиеся в отраслях профессионального образования. Рассмотрены вопросы содержания профессиональной подготовки гуманитарной направленности обучения, профилактики морально-правовой девиации. Охарактеризованы некоторые аспекты гармонии как системосоздающего принципа в изобразительном искусстве. Проанализированы особенности усовершенствования профессионального отбора сотрудников на руководящие должности. Предложена классификация морально-эстетических качеств будущего учителя физической культуры. Определены формы правового воспитания в вузах средствами этнопедагогических традиций, а также некоторые условия реализации права на самоопределение личности.

Вперше надано порівняльну характеристику законодавства різних країн світу в частині обставин, що обтяжують покарання, та особливої жорстокості. Надано загальний психологічний портрет насильницького злочинця, який вчинив злочин із особливою жорстокістю. Розроблено тактико-психологічну методику розслідування злочинів даної категорії з розподілом слідчих ситуацій на сприятливі та несприятливі залежно від початкової вихідної інформації. Визначено психологічні рекомендації щодо проведення окремих слідчих дій, які під час розслідування злочинів, вчинених із особливою жорстокістю, здатні нести найбільшу психологічну інформацію. Застосовано спеціальні психологічні знання в таких формах, як складання психологічного портрету, психологічна консультація та судово-психологічна експертиза.

Висвітлено загальні положення аграрного права (АП), історію становлення та розвитку аграрного законодавства (АЗ) України, наведено загальні характеристики джерел і суб'єктів АП. Розкрито правові засади реформування земельних і майнових відносин, управління в АПК і відповідальності за правопорушення. Описано порядок та умови приватизації майна державних підприємств у АПК. Проаналізовано правове становище окремих суб'єктів господарювання в сільському господарстві (СГ), зокрема, державних сільськогосподарських і приватно-орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів і товариств, фермерських господарств. Розглянуто питання правового регулювання виробничо-господарської й окремих видів діяльності в СГ, ринкових відносин в АПК, фінансової діяльності сільськогосподарських підприємств, соціального розвитку села й аграрних трудових відносин, використання природних ресурсів у СГ. Увагу приділено питанням АЗ закордонних країн.

Изложены общие положения аграрного права (АП), освещена история становления и развития аграрного законодательства (АЗ) Украины, даны общие характеристики источников и субъектов АП. Раскрыты правовые основы реформирования земельных и имущественных отношений, управления в АПК и ответственности за правонарушения. Описаны порядок и условия приватизации имущества государственных предприятий в АПК. Проанализированы правовое положение отдельных субъектов хозяйствования в сельском хозяйстве (СХ), в частности, государственных сельскохозяйственных и частно-арендных предприятий, сельскохозяйственных кооперативов и обществ, фермерских хозяйств. Рассмотрены вопросы правового регулирования производственно-хозяйственной и отдельных видов деятельности в СХ, рыночных отношений в АПК, финансовой деятельности сельскохозяйственных предприятий, социального развития села и аграрных трудовых отношений, использования природных ресурсов в СХ. Внимание уделено вопросам АЗ зарубежных стран.

Висвітлено еволюцію структури та специфіку функціонування правового механізму діяльності Організації, особливості міжнародно-правового становища ЮНКТАД у системі міжнародних організацій, розкрито питання юридичної сили рішень даної міжнародної Організації, характер співпраці ЮНКТАД з іншими суб'єктами економічних правовідносин в системі ООН і поза нею. Акцентовано увагу на основні напрямки і перспективи діяльності України як члена ЮНКТАД.

Розглянуто основні підходи та особливості щодо проведення міжнародного та національного спеціалізованого курсу з управління оборонною галуззю в широкому контексті безпеки з урахуванням взаємодії систем національної безпеки України та Великобританії.

Досліджено можливість оптимізації роботи митних пунктів пропуску Державної митної служби України за допомогою використання теорії масового обслуговування. Побудовано математичну модель функціонування митного пункту пропуску, розраховано необхідну кількість митних інспекторів відповідно до пропускної здатності і навантаження пунктів пропуску через митну територію України. Це надасть змогу удосконалити організацію діяльності української митниці за рахунок оптимізації кількості персоналу, збалансування навантаження на митних інспекторів в різних прикордонних територіях, підвищення ефективності функціонування пунктів пропуску в цілому.

Проаналізовано правову характеристику резолюції Генеральної Асамблеї ООН 1995 (ХIХ), яка є установчим актом Конференції Організації Об'єднаних Націй із торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) - постійної міжнародної організації в системі ООН. Розглянуто проблеми принципів, членства, процедури діяльності, головного завдання та універсальності ЮНКТАД.

Проаналізовано умови створення Ради Народних Міністрів, формування її складу, діяльність до повернення у Київ після евакуації.

Описан процесс разработки программного комплекса генерации лицензионного ключа защиты авторских прав интеллектуальной собственности на программное обеспечение, учитывающего индивидуальные данные конечного пользователя. Верификация лицензионного ключа выполняется единожды при каждом запуске программного обеспечения в режиме "offline", т.е. без выполнения запросов на сервер, так как вся необходимая информация уже хранится локально.

Розкрито методи запобігання та протидії корупції в державних органах України, проаналізовано систему суб'єктів протидії корупції. У частині пріоритетів розгляду питань удосконалення діяльності з боротьби з корупцією вбачаються обгрунтованими розроблення та реалізація комплексу заходів щодо підвищення рівня внутрішньої культури особистості та зміцнення морально-етичних принципів людини, формування економічних і громадянських суспільних інститутів, визначення місця антикорупційних заходів в адміністративній та економічній реформах, а також проведення реформ усієї державної служби та системи освіти. Запропоновано реалізацію таких заходів, як посилення юридичної відповідальності за корупційні правопорушення, формування дієвої системи оподаткування з виробленням ефективних механізмів, розвиток міжнародного співробітництва, перехід до електронних систем подачі заяв і надання державних послуг. Виділено превентивні заходи протидії корупції на державній службі, що належать до організаційних методів, а саме: обов'язок державних службовців повідомляти представника наймача (роботодавця), органи прокуратури або інші державні органи про всі випадки звернення до нього будь-яких осіб із метою схиляння його до вчинення корупційних правопорушень; обов'язок державного службовця у письмовій формі повідомити свого безпосереднього начальника про виниклий конфлікт інтересів; обов'язок представника наймача, якщо йому стало відомо про виникнення в державного службовця особистої зацікавленості, яка призводить або може призвести до конфлікту інтересів, вжити заходів щодо запобігання або врегулювання конфлікту інтересів. Наголошено, що, як показує практика зарубіжних країн, заборони, які, безсумнівно, мають велике значення у правовому механізмі протидії корупції, не можуть самі по собі знизити рівень корупції. Вони певною мірою можуть лише стримати корупційний складник у діяльності службовця. Тому, крім стримування негативної активності державних службовців, необхідно спонукати їх до активної позитивної діяльності, спрямованої на задоволення інтересів особистості, суспільства і держави.

Досліджено актуальні питання становлення та розвитку світової продовольчої безпеки та її складових. Проаналізовано фундаментальні положення міжнародно-правових актів, національного законодавства у сфері забезпечення світової продовольчої безпеки та визначено результативність їх практичного впровадження в реалії сучасності. Висвітлено заходи, які запроваджуються світовою спільнотою в межах комплексної боротьби з голодом та недоїданням в масштабах планети. Розкрито шляхи удосконалення міжнародно-правового забезпечення світової продовольчої безпеки. Деталізовано організаційно-правові засади забезпечення продовольчої безпеки на національному, регіональному та глобальному рівнях. Визначено роль та місце України в питаннях забезпечення світової продовольчої безпеки.

Розкрито методи запобігання та протидії корупції в державних органах України, проаналізовано систему суб'єктів протидії корупції. У частині пріоритетів розгляду питань удосконалення діяльності з боротьби з корупцією вбачаються обгрунтованими розроблення та реалізація комплексу заходів щодо підвищення рівня внутрішньої культури особистості та зміцнення морально-етичних принципів людини, формування економічних і громадянських суспільних інститутів, визначення місця антикорупційних заходів в адміністративній та економічній реформах, а також проведення реформ усієї державної служби та системи освіти. Запропоновано реалізацію таких заходів, як посилення юридичної відповідальності за корупційні правопорушення, формування дієвої системи оподаткування з виробленням ефективних механізмів, розвиток міжнародного співробітництва, перехід до електронних систем подачі заяв і надання державних послуг. Виділено превентивні заходи протидії корупції на державній службі, що належать до організаційних методів, а саме: обов'язок державних службовців повідомляти представника наймача (роботодавця), органи прокуратури або інші державні органи про всі випадки звернення до нього будь-яких осіб із метою схиляння його до вчинення корупційних правопорушень; обов'язок державного службовця у письмовій формі повідомити свого безпосереднього начальника про виниклий конфлікт інтересів; обов'язок представника наймача, якщо йому стало відомо про виникнення в державного службовця особистої зацікавленості, яка призводить або може призвести до конфлікту інтересів, вжити заходів щодо запобігання або врегулювання конфлікту інтересів. Наголошено, що, як показує практика зарубіжних країн, заборони, які, безсумнівно, мають велике значення у правовому механізмі протидії корупції, не можуть самі по собі знизити рівень корупції. Вони певною мірою можуть лише стримати корупційний складник у діяльності службовця. Тому, крім стримування негативної активності державних службовців, необхідно спонукати їх до активної позитивної діяльності, спрямованої на задоволення інтересів особистості, суспільства і держави.

Доведено, що встановлення у змісті контракту додаткових підстав його припинення є, так би мовити, своєрідним специфічним видом відповідальності за порушення умов цього правочину. Вперше у вітчизняній доктрині трудового права комплексно досліджено проблему припинення трудового договору з підстав, передбачених контрактом. Представлено позицію, що невиконання умов строкового трудового договору не може бути підставою для звільнення працівника, а може бути лише підставою для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, тоді як невиконання умов контракту, зокрема, обов'язків, що ним установлені, є додатковою підставою для його припинення. З'ясовано, що наявність чи відсутність вини не є визначальною для припинення контракту, адже таким у цьому випадку є сам факт порушення умов контракту, а встановлена вина працівника лише додатково підтверджує законність та обґрунтованість припинення цього виду договору. Доведено: якщо в контракті наявний пункт про підстави звільнення керівника за систематичне невиконання фінансових планів підприємства та показників, то при застосуванні п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України його робота має оцінюватися в комплексі. Аргументовано, що ст. 9 КЗпП України має поширюватися також і на контракти, в тому числі в частині встановлення додаткових підстав їх припинення, які визначаються в їх змісті. Обґрунтовано, що умова контракту про можливість застосування до працівника санкцій і пред'явлення вимог щодо відшкодування збитків, пов'язаних із невиконанням ним своїх професійних посадових обов'язків (зокрема, штрафу в розмірі заробітної плати, помноженої на весь невідпрацьований період), має визнаватися недійсною в силу ст. 9 КЗпП України. Вдосконалено науковий погляд на порядок припинення контракту з підстав, визначених у його змісті, зокрема, що при звільненні працівника з підстав, передбачених контрактом, посилання варто робити на п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, а у формулюванні звільнення слід указувати конкретну підставу, встановлену в цьому договорі.

Розглянуто основні загрози інформаційній безпеці, що виникають у сучасному суспільстві та на виробництвах. Увагу приділено основом системи управління інформаційною безпекою, яка орієнтована на оцінку ризиків і управління ними. Зауважено, що процес управління ризиками безпеки дозволяє організаціям досягти поєднання максимальної економічної ефективності з відомим та прийнятним рівнем ризику та надає керівникам різних рівнів зрозумілий метод організації та ресурсів з обмеженим доступом для реалізації управління ризиками. Зазначено, що реалізація управління ризиками інформаційної безпеки дозволяє організаціям із розподіленими корпоративними мережами використовувати економічно ефективний контроль, що знижує ризик до прийнятного рівня. Управління інформаційною безпекою можливе за підтримки безпеки в інформаційно-комунікаційних системах та мережах певного діапазону засобів і заходів управління. Висвітлено питання протидії комп'ютерним вірусам та захист інформації у комп'ютерних мережах. Особливу увагу приділено системі управління інформаційною безпекою, в тому числі її нормативно-правовим забезпеченням.

Розглянуто ґенезу та сучасний стан правової науки України, виклики, перспективи подальшого розвитку й еволюції наукових досліджень у галузі держави та права в контексті сучасних світових тенденцій і євроінтеграційних процесів. Окреслено проблеми формування державності та правової системи України. Висвітлено особливості гендерної політики України в системі детермінант демократизації суспільства. Визначено пріоритетні напрями розвитку українського конституціоналізму за роки незалежності. Увагу приділено реформі місцевого самоврядування в контексті об'єднання громад (на прикладі України та країн Балтії). Досліджено проблеми правового забезпечення національної безпеки й оборони в контексті глобалізації та цифрової трансформації. Розглянуто питання адміністративно-правових перетворень, розробки сучасних вітчизняних цивілістичної, екологічної та кримінально-правової доктрин. Розкрито вплив кримінально-правових наук на розвиток законодавства у сфері кримінальної юстиції та практики його застосування.

Комплексно проаналізовано відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем. Визначено проблеми у правовому регулюванні, надано пропозиції щодо вирішення цих проблем. Запропоновано періодизацію становлення адміністративної відповідальності за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем.

Розкрито основні теоретичні питання міжнародного публічного права, висвітлено зміст основних галузей та інститутів, використовуючи посилання на міжнародне законодавство та рекомендовану наукову літературу. Навчально-методичний посібник містить тестові завдання, які сприяють ефективному застосуванню норм як міжнародних нормативно-правових актів, так і національного законодавства у сфері міжнародного публічного права, зокрема охорони прав і свобод людини, питань міжнародної та національної безпеки, протидії злочинності, забезпечення міжнародного правопорядку під час практичної роботи або в процесі навчання.

Цей коментар присвячений положенням про договори надання послуг, перевезення, транспортного експедирування та зберігання (Ст. 901 - 978). Проблематика, яка розкривається у науково-практичному коментарі, поради, бачення, позиції, що в ньому надаються, роблять його незамінним помічником у вирішенні численних ситуацій, які виникають при застосуванні ЦК України.

Висвітлено актуальні проблеми застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) та їх реалізації в умовах військової агресії. Обговорено питання ефективності та системності боротьби з агресором на санкційному фронті, особливості застосування засобів впливу країнами партнерами антиросійської коаліції. Охарактеризовано алгоритм проведення моніторингу ефективності застосованих санкцій. Показано роль і місце Служби безпеки України в реалізації санкційної політики держави. Розглянуто інформаційну політику держави в сфері санкційної політики. Висвітлено питання удосконалення контррозвідувальної діяльності з метою реалізації санкційної політики. Розкрито особливості застосування міжнародного права збройних конфліктів в санкційний політиці України. Увагу приділено механізмам обходу рф санкцій та шляхам їх припинення, питанням відповідальності за порушення санкцій, окремим аспектам міжвідомчої взаємодії у сфері реалізації державної санкційної політики.