Викладено конституційні положення та міжнародні стандарти процедури затримання та взяття під варту, висвітлено вітчизняний і зарубіжний досвід її застосування. Розглянуто Закони України "Про попереднє ув'язнення", "Про міліцію", "Про порядок відшкодування шкоди, заданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду". Визначено вплив ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод на процедуру взяття під варту на стадії досудового слідства. Проаналізовано проблемні питання судової практики щодо застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків затримання на стадіях дізнання та досудового слідства, висвітлено окремі положення Кримінально-процесуального кодексу та Конституції України щодо правового регулювання дій правоохоронних органів у процесі реалізації даної процедури. Обгрунтовано рекомендації щодо дій органів дізнання, досудового слідства та суду під час обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку затримання.

Изложены конституционные положения и международные стандарты процедуры задержания и взятия под стражу, освещен отечественный и зарубежный опыт ее применения. Рассмотрены Законы Украины "О предварительном заключении", "О милиции", "О порядке возмещения ущерба гражданам вследствии незаконного действия органов дознания, досудебного следствия, прокуратуры и суда". Раскрыто влияние ст. 5 Конвенции о защите прав человека и основоположных свобод на процедуру взятия под стражу на стадии досудебного следствия. Проанализированы проблемные вопросы судебной практики относительно предохранительного мероприятия в виде взятия под стражу и продолжения строков задержания на стадиях дознания и досудебного следствия, освещены некоторые положения Криминально-процессуального кодекса и Конституции Украины о правовом регулировании действий правоохранительных органов в процессе реализации данной процедуры. Обоснованы рекомендации относительно действий органов дознания, досудебного следствия и суда в процессе реализации предохранительного мероприятия в виде взятия под стражу и продолжения строка задержания.

Рассмотрены проблемы, связанные с нормотворческими процессами, сопровождающими реформирование отрасли здравоохранения. Предложены меры по повышению эффективности нормотворчества: систематизация терминологического аппарата действующего законодательства по охране здоровья населения и методологические подходы относительно систематизации самого законодательства по охране здоровья.

Рассмотрены вопросы значения (роли) специального понятийно-терминологического аппарата в усовершенствовании национального законодательства об охране здоровья и фармацевтической деятельности. Предложена структурно-логическая модель систематизации понятийно-терминологического аппарата фармацевтической деятельности как базы для отрасли здравоохранения в целом.

Розглянуто теоретико-методологічні й практично-організаційні аспекти державного регулювання розвитку туристичної галузі на національному, регіональному та місцевому рівнях. На підставі грунтовного аналізу державної туристичної політики в країнах Європи, зокрема Франції, визначено основні механізми державного регулювання туризму. Висвітлено стан державної підтримки розвитку туризму в Україні та запропоновано шляхи розв'язання проблем туристичної галузі, а саме: залучення територіальних громад до створення конкурентоспроможного туристичного продукту в регіоні; використання механізмів партнерства державної влади, територіальних громад та приватного сектору в галузі туризму; соціалізація туристичної сфери та підтримка перспективних видів туризму - сільського, в'їзного, внутрішнього, соціального. Запропоновано механізми створення регіональної туристичної корпорації та туристичного інформаційного центру, що мають сприяти розвитку туризму на регіональному й місцевому рівнях.

Досліджено образ юриста в сучасній європейській культурі, складність його формування та функціонування. Відзначено, що в процесі аналізу формується визначення даного образу, що фіксує ідеалізований тип, який задає соціокультурний зразок і систему цінностей в процесі формування особистості юриста. Описано основні моделі юриста, зокрема, ідеологічну, морально-етичну, освітню та державно-політичну як ціннісно-змістовну конкретизацію образу юриста в сучасній європейській культурі, його професійний комплекс і професіоналізм в контексті вимог-очікування культури. Проаналізовано особливості формування сучасного образу юриста, сконцентрованого в іміджі як належному та образі, який формується ЗМІ.

Розглянуто актуальні питання становлення та розвитку ринку праці та державної служби зайнятості України, а також різні аспекти функціональної діяльності даної служби щодо надання соціальних послуг шукачам роботи і роботодавцям. Висвітлено проблеми регулювання ринку праці та зайнятості сільського населення. Охарактеризовано гендерні стереотипи на вітчизняному ринку праці. Розкрито проблеми сприяння працевлаштуванню осіб з інвалідністю. Увагу приділено психологічній діагностиці безробітних, розвитку кадрового потенціалу служби зайнятості, аналітичним моделям оцінювання динаміки соціальних послуг на ринку праці.

Освещен опыт преподавания правовых аспектов профессиональной деятельности провизоров-косметологов студентам фармацевтического факультета по специальности "Технология парфюмерно-косметических средств" в Запорожском государственном медицинском университете.

Состояние и перспективы развития отрасли зависит от его организации, традиций, исторического наследия, взаимосвязи современного и прошлого. Цель работы - изучение и ретроспективный анализ развития аптечной сети и кадровых ресурсов в сопоставлении с нынешним состоянием. Исследования осуществляли на базе служебных, архивных материалов, источников литературы. Применяли действующие традиционные эмпирические методы социологических исследований, статистики и др. За 20 лет аптечная сеть увеличилась по количественному показателю (1971 - 1980 гг.) в 4 раза (1545 и 5470 - соответственно). На 01.01.1973 г. насчитывалось 5 193 аптек, в т. ч. 2722 городских (52,4 %) и 2 471 сельских аптек (47,6 %). Аналогичные темпы увеличения аптечной сети, то есть в 4 раза, наблюдали и в период 1981 - 1990 гг. (1545 и 6351 соответственно). Среднестатистическая численность работающих в аптечной сети в соответствии с действующими в то время нормативами увеличилась в период 1981 - 1990 гг. по сравнению с 1931 - 1940 гг. в 9,3 раза (8351 и 77 517 работающих соответственно), в том числе провизоров в 8,8 раза (1947 и 17 059 человек соответственно). Субъектов хозяйственной деятельности (лицензиатов) по состоянию на 20.05.2013 г. насчитывается в количестве 6 705 (юридических и физических лиц), в которые входит 15 566 аптек, что в 2,4 раза больше, нежели в 1990 г. К этому следует добавить 493 аптечных склада, которых до 1990 г. было только около 30. Следует подчеркнуть положительную тенденцию к увеличению количества аптек в 2,4 раза по состоянию на второе полугодие 2013 г., по сравнению с 1991 г. Вместе с тем, заметно изменилась ситуация по сбалансированному, рациональному размещению аптек город - село. Указанная тенденция является предметом детального изучения авторов данного исследования. В настоящее время анализируются, обобщаются дополнения и изменения в Закон Украины "О лекарственных средствах", которые поступили или высказаны в профессиональных изданиях, и проект Закона Украины "О фармацевтической деятельности", который будет в ближайшее время представлен для обсуждения.

На сьогоднішній час є переконливі підстави для розробки, створення науково-практичних основ складання та нормування основ ноофармацевтичного права у професійній освіті, навчанні та практиці його використання. Мета дослідження - розробка інноваційного методологічного інструментарію для персоналу, зайнятого в науково-педагогічній сфері, зокрема, проекту (інструктивно-методичних рекомендацій) - посади завідувача профільної кафедри (фармація). Вивчено й узагальнено міжнародні та діючі в Україні документи, наукові публікації, огляди щодо структурної методології побудови діючих кваліфікаційних характеристик (КХ) професій, посад, робіт внесених до Класифікатора Професій ДК 003:2010 р. і методичних підходів до їх створення. На підставі поглибленого вивчення та аналізу існуючого Переліку професій, посад, видів робіт, на які розроблено КХ і які внесено до Державного Класифікатора ДК 003:2010, встановлено, що, на жаль, досі не розроблено жодних КХ для науково-педагогічного складу. У зв'язку з цим питання про участь ключових фігур-професіоналів та їх залучення з формування основ ноофармацевтичного, професійного права, ні юридично, ні функціонально не відображені в обов'язках завідувача профільної кафедри (фармація). Фактично центральна фігура - завідувач профільної кафедри, як особисто відсторонена від нормотворчої діяльності, так і у сфері впливу на розвиток основ ноофармацевтичного права. Саме тому, на початку здійсненої роботи зусилля спрямовано на подолання цієї юридично-правової прогалини і запропоновано ряд розроблених науково-практичних заходів. Зокрема, серед першочергових завдань - розробка КХ для науково-педагогічного персоналу, починаючи з розробки КХ для завідувача профільної кафедри (фармація). Висновок: науково-практичне обгрунтування ролі, статусу, відповідальності науково-педагогічних працівників, як першочергових засад неофармацевтичного права, покладено вперше розроблених в Україні КХ завідувача профільної кафедри (фармація).

Експериментальні дані дослідження дотримання законодавства у сфері обігу лікарських засобів в Україні розкривають ряд недоліків у їх змістовній частини. Встановлені факти стали переконливим доказом у необхідності внесення змін, доповнень, розробки та удосконалення сучасної нормативно-правової та законодавчої бази. Мета роботи - розробити та внести зміни, доповнення в існуючу законодавчу і нормативно-правову систему, яка регламентує взаємини всіх учасників фармацевтичного ринку України. Використано методи емпіричного формату, статистичної обробки, аналізу й узагальнення на рівні створення гіпотетичних версій, віртуального ексклюзивного і евристичного моделювання за умов невизначеності. Основні результати дослідження були включені (тільки в 2011 - 2012 рр.) до п'яти законодавчих актів України. У 2011 - 2012 рр. стався якісний стрибок і продуктивної законотворчої активності в удосконаленні основ галузевого права (фармація). Внесені доповнення, зміни знімають значну частину проблем, які нагромадилися за останні роки.

Цель работы - изучение и сравнительный структурно-статистический анализ субъектов аптечной сети и их структурных подразделений в зависимости от регионов, форм собственности, территориального размещения. Исследования проводились на базе служебных (Гослекслужбы, Госстатистики Украины), архивных материалов, источников литературы и собственных наблюдений. Применены традиционные эмпирические методы технологий социологических исследований, альтернативной статистики и др. Для обоснования объективных показателей развития аптечной сети приведены стартовые показатели распределения населения Украины в разрезе регионов страны за период 2008 - 2013 гг. На последующем этапе проведен параметрический анализ распределения сельских аптек по форме собственности. Установлено, что по состоянию на 20.05.2013 г. основной формой собственности является частная собственность - 68,6 %, коммунальная - 1,4 %. Всего в сельской местности 3025 аптек из 15 566, что составляет 19,4 %. Обобщенные показатели аптечной сети на 20.05.2013 гг. по форме собственности имеют такое распределение: частная - 76,6 %, коммунальная и коллективная - по 11,2 % и, ничтожно малый удельный вес приходится на государственную и общегосударственную собственность - 0,7 % и 0,2 % соответственно. За последние 2 года произошли существенные количественные изменения и в обособленных структурных подразделениях. Полностью ликвидированы аптечные киоски, которые трансформированы в аптечные пункты или аптеки. В частном секторе их удельный вес по Украине составляет 58,9 %, в коммунальной собственности - 26,7 %. Структурно-статистический анализ аптечной сети по ее функциональным особенностям показал, что в изготовлении лекарств в условиях аптек задействовано по стране всего лишь 438 аптек, что составляет около 2,8 %. Установлено, что достаточно много проблемных вопросов в приоритетном ряду их неотлагательного решения. Исследование закономерностей нормативно-правового регулирования рационального размещения аптечной сети и ее структурных подразделений свидетельствует, что только за последние годы сделаны позитивные шаги по мерам урегулирования проблем развития деятельности аптечной сети и потребностей населения Украины. В Украине из 1761 аптек коллективной собственности изготовлением экстемпоральных лекарств занимаются 281 аптека - 16,0 % (общее количество лицензиатов 1751), 75 аптек частной собственности из 11927 или 0,06 %, из 103 аптек государственной собственности - 26 аптек или 25,2 %. Всего 438 аптек из 15 566 по Украине или 2,8 % составляют удельный вес аптек, занимающихся изготовлением лекарственных средств в условиях аптек.

Мета роботи - розробити та внести зміни, доповнення до існуючої законодавчої та нормативно-правової бази, здатні мінімізувати, а надалі виключити в засобах масової інформації прояви рекламного тероризму і пиво-горілчаного геноциду населення України. Проведені експериментальні дослідження телерекламної діяльності щодо презентації ліків, парафармації, пиво-горілчаних виробів тощо в телеефірі України, стали переконливим аргументом і обгрунтуванням внесення суттєвих змін, доповнень і прийняттю нових законодавчих, нормативно-правових актів, внесених авторами.

С целью определения неотложной потребности в научных прикладных разработках по совершенствованию правового образования и правового воспитания в высших учебных заведениях фармацевтического и медицинского профиля изучено состояние такими методами, как наблюдение, сравнение, анализ и синтез, определение, описание и интерпретация. Установлено, что основным специфическим источником правового образования и правового воспитания должно быть действующее законодательство и международно-правовые акты, ратифицированные Верховной Радой, которая по своей сути и социальному назначению является общим инструментом регулирования как общегражданских, так и профессиональных отношений. Это свидетельствует о том, что государство должно стремиться, чтобы эта категория специалистов была не только высокопрофессиональной, но и высоконравственной, высококультурной, правосознательной.

В последнее время вопросы определения места фармацевтического права (ФП) привлекают все более пристальное внимание со стороны как правоведов, так и организаторов фармации. Таким образом, актуальным является принципиальное определение самостоятельности такой отрасли права как ФП. Цель работы - определения критериев существования ФП как самостоятельной отрасли, изучены исторические и современные подходы к классификации критериев национальной системы права. С помощью таких методов как анализ, синтез, историко-правовой установлено, что основными критериями определения самостоятельности отрасли права выступают предмет и метод правового регулирования. В качестве результата работы отмечается необходимость подготовки проекта закона Украины "О фармацевтической деятельности", который впервые был предложен авторами еще в 2001 г. и опубликован в журнале "Аптека" (2001 - 2002 гг.). В свое время были разные толкования понятия "фармацевтическая деятельность". Доказано, что наиболее исчерпывающим является определения этого понятия в редакции ученых Национального фармацевтического университета, которые дали энциклопедическое изложение толкования этого понятия. Акцентировано внимание на том, что дискуссии вокруг фармацевтического глоссария и, вообще, модернизации, гармонизации и имплементации ФП к стандартам Европейского Союза продолжаются и до этого времени. Обосновано наличие у ФП самостоятельного предмета и методов. Из них основным выступает именно предмет, а метод регулирования выступает как дополнительный критерий. Это свидетельствует о существовании ФП как самостоятельной отрасли.

Вперше в України комплексно досліджено злочини проти правосуддя, що вчиняються свідками, експертами, перекладачами або щодо них. Розглянуто загальні питання історії становлення відповідальності за ці злочини, відповідальності за них у зарубіжному кримінальному законодавстві. Визначено поняття вказаної групи злочинів проти правосуддя крізь призму загального поняття правосудця та об'єкта злочину у кримінальному праві. Проаналізовано актуальні проблеми визначення елементів зазначених злочинів, шляхом встановлення спільного для всіх цих злочинів проти правосуддя безпосереднього об'єкта (обов'язкового та додаткового). Визначено об'єктивні сторони, суб'єкта, який у переважній більшості є спеціальним, та суб'єктивної сторони. Доведено виправданість встановлення кваліфікуючих ознак за злочини проти правосуддя вказаного виду для градації їх караності. Досліджено соціальну обумовленість криміналізації діянь, спрямованих на перешкоджання одержання достовірних доказів і встановлення істини у справі, покарання за вказані злочини проти правосуддя та відмежування їх від суміжних складів злочинів. Сформульовано пропозиції вдосконалення кримінального законодавства.

Висвітлено питання удосконалення правових засобів державної інноваційної політики в умовах підписання Угоди про асоціацію з ЄС та проведення в Україні економіко-правових реформ. Розглянуто стан та правові проблеми в інноваційній сфері та правовий механізм функціонування інновацій в Україні. Окреслено напрями вдосконалення господарської компетенції державних органів влади, наукових установ в інноваційній сфері. Акцентовано увагу на стимулюванні промислових та транспортних підприємств до впровадження інновацій. Запропоновано шляхи вдосконалення законодавчого забезпечення інноваційної політики держави.

Висвітлено правову природу адміністративної відповідальності різних суб'єктів за неправомірні дії неповнолітніх. Проаналізовано чинне законодавство та здійснено ретроспективний аналіз норм, які регулюють сферу реагування на правопорушення, скоєні неповнолітніми, визначено їх відповідність міжнародним стандартам щодо захисту прав дітей. Розкрито поняття та зміст правового статусу різних суб'єктів адміністративної відповідальності за неправомірні дії неповнолітніх. Розроблено пропозиції з удосконалення системи заходів адміністративного впливу на неповнолітніх, а також на батьків та осіб, що їх замінюють, за адміністративні проступки, вчинені їхніми дітьми. Сформульовано пропозиції з удосконалення правового статусу неповнолітніх та їх законних представників як суб'єктів адміністративної відповідальності. Вивчено зарубіжний досвід притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинені неправомірні дії й можливість його упровадження на національних теренах.

Одной из отличительных черт человека как биологического индивида, способного осмысленно познавать окружающую его действительность и управлять своими действиями, поступками, является сознание. В зависимости от научно-теоретических подходов или прикладных нужд принято дифференцировать определение понятия "сознание": бытовое или политическое, индивидуальное или массовое, сознание школьной или студенческой молодежи и тому подобное. Одним из его разновидностей, возможно, наиболее важным на современном этапе развития общества и государственности, является правовое сознание человека. Проблема формирования и функционирования правосознания человека - одна из самых популярных и постоянно разрабатываемых в ряде научных областей. Цель работы - исследование состояния научной изученности правового сознания и правовой культуры студентов - будущих провизоров, в контексте правового образования в условиях университета. В соответствии с определенной целью исследование базировалось на анализе международного и национального законодательства, базы данных научно-исследовательских разработок Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, изучении авторских научных работ и профессиональных публикаций по вопросам формирования сознания, правового сознания и правовой культуры молодежи, в частности, студенческой. Методы исследования - библиографический, лингвистический, сравнительный, содержательно-правовой анализ. Базовым звеном общества является человек как биологический индивид, которому присущи психические образования: ум, сознание и воля. Названные качества обеспечивают ему возможность критически воспринимать окружающее бытие, осознавать и определять свое место в социуме, программировать перспективу и направлять свои действия согласно определенной цели. Специфической формой сознания является правовое сознание (правосознание) - система отражения правовой действительности во взглядах, теориях, концепциях, чувствах, представлениях людей о праве, его месте и роли в обеспечении свободы личности и других общечеловеческих ценностей. Уровень усвоения членами общества правовых ценностей (правовых норм и принципов, навыков правомерного поведения, уважения к праву и так далее), степень овладения ими и практическое внедрение в жизнь - это правовая культура. Она является составной частью общей культуры как общества в целом, так и каждого его члена, демонстрирующего уровень правосознания и правовой активности общества. Выводы: в ходе исследования доказано, что студенческая молодежь как главный носитель интеллектуального и физического потенциала нации нуждается в формировании и совершенствовании правового сознания и правовой культуры. Вопросы формирования правового сознания и правовой культуры студентов приобретают особое значение, эта категория молодежи должна быть сформирована не только как профессионалы высокой квалификации, а, что не менее важно, высоконравственными, высококультурными и правосознательными гражданами - действительной элитой цивилизованного, демократического общества, задекларированного Конституцией Украины.

Социально значимыми шагами Украины в вопросе европейской интеграции являются меры по реформированию законодательства о высшем образовании (ВО) в контексте Болонского процесса, а именно принятие Национальной рамки квалификаций и новой редакции Закона Украины "О высшем образовании". Национальная рамка квалификаций (НРК, 2011) предусматривает "введение европейских стандартов и принципов обеспечения качества образования с учетом требований рынка труда к компетенциям специалистов". По формальным признакам НРК является матрицей со статическими опорными элементами - дескрипторами, определяющими вектор движения к определенной цели. Нормативно-правовой (НП) основой для модернизации образовательной деятельности и стандартов ВО стала новая редакция Закона Украины "О высшем образовании" (2014). Цель работы - научно-аналитическое исследование процесса формирования национальных стандартов ВО, в частности стандартов фармацевтического ВО. Исследование базировалось на анализе НП и других нормативных актов по ВО, вопросам стандартизации ВО и систематизации квалификаций, а также научных разработок по этому вопросу. Методы исследования: библиографический, лингвистический, контекстный, содержательно-правовой, сравнительно-правовой, обобщение, описание результатов. Обновления редакции Закона Украины "О высшем образовании", который является базовым НП актом высшего юридического действия в сфере ВО, корректировка его основных принципов, понятий и подходов объективно повлекло за собой обновление всей НП базы, регламентирующей организацию высшей школы. В равной степени это коснулось и стандартов ВО. Этому вопросу в Законе отведен Раздел III: Стандарты образовательной деятельности и ВО, где зафиксировано именно терминологическое понятие и общий алгоритм формирования стандарта ВО. Разработанный проект стандарта ВО по специальности 226 "Фармация" (магистр), как результат интеллектуального сотрудничества коллектива высокопоставленных ученых и педагогов фармацевтической высшей школы, составляет базис модернизации высшего профессионального образования на пути интеграции в европейское образовательное пространство. Выводы: разработанный академическим сообществом проект стандарта ВО по специальности 226 "Фармация" (магистр) основывается на соответствующих положениях Закона Украины "О высшем образовании" и Методических рекомендациях по его разработке и создает базис модернизации высшего профессионального образования на пути интеграции в европейское образовательное пространство. Актуальным остается вопрос по неотложным надлежащим действиям Национального агентства по обеспечению качества ВО и МОН Украины для введения его в действие как легитимного стандарта ВО по соответствующей специальности. Проект стандарта ВО по специальности 226 "Фармация" имеет потенциал к совершенствованию.

Науково обгрунтовано підходи до вирішення актуальної проблеми механізмів державного управління - державного регулювання продовольчої безпеки в Україні в режимі вільної торгівлі з ЄС. Визначено зміст основних понять з питань продовольчого забезпечення. Установлено значимість впливу зобов'язань та вимог щодо створеної зони вільної торгівлі з ЄС та підписаних угод з міжнародними організаціями. Здійснено індикативний аналіз сучасного стану продовольчої безпеки в Україні. Проаналізовано ефективність державних механізмів інформаційно-комунікаційного та аналітичного забезпечення продовольчої безпеки в умовах початку дії зони вільної торгівлі з ЄС. Досліджено передумови інституціональної модернізації механізмів державного регулювання продовольчої безпеки в Україні. Обгрунтовано механізми забезпечення прозорості як одного з принципів розробки та реалізації державної політики продовольчої безпеки. Визначено організаційну основу прозорості співробітництва між сторонами Угоди, обгрунтовано схему організаційного механізму сприяння прозорості на технічному рівні. Розроблено пропозиції щодо практичної здійсненності запропонованих напрямів поліпшення ситуації з імплементації принципу прозорості в діяльність органів державного регулювання продовольчої безпеки.