За умов реформування кримінально-виконавчої системи змінюються форми і методи управління, які спрямовані на підвищення ефективності та результативності її діяльності. Відсутність єдиного підходу до оцінки результатів є фактором, що знижує ефективність управління. Визначено чинники ефективності та результативності діяльності кримінально-виконавчої системи і їх системної оцінки. Мета роботи - визначення чинників ефективності та результативності діяльності кримінально-виконавчої системи та їх системної оцінки. Головними критеріями ефективності та результативності кримінально-виконавчої системи є реінтеграція засуджених в суспільство, зменшення матеріальних втрат від скоєних рецидивних злочинів та витрат на її фінансування. Висновок: економічна та соціальна ефективність діяльності кримінально-виконавчої системи полягає в зниженні суспільних соціально-економічних втрат від злочинної діяльності з врахуванням витрат бюджету на фінансування правоохоронних органів. Виправлення засудженого слід розглядати як умову та інструмент зниження соціально-економічних втрат суспільства від злочинності.

Розглянуто сутність конкретно-історичної форми вітчизняного вихідного відношення тінізації управління, перш за все державного, особливості його становлення та сучасні наслідки розвитку. Мета роботи - подальший розвиток теоретичного вивчення сутності тінізації влади, причин її становлення, логіки розгортання, зокрема вихідної "клітини" історичної метаморфози, розвитку форм тіньової влади аж до сучасних паразитарних, "автономних" форм тіньової держави. Основоположним першопочатком, вихідним пунктом теорії є її принцип. Останній є, в свою чергу, першим і найбільш загальним визначенням ідеї. Але він формулюється у формі найбільш загального та вихідного теоретичного поняття (категорії), змістом якого виступає найбільш загальний закон, що виявляє субстанціональне відношення предмету дослідження. Висновки: наявність стійких закономірностей відтворення кризових явищ в системі державного управління, влади вимагає дискурсивного дослідження причин такого відтворення, зокрема пошуку його вихідного відношення - первинної клітини, в якій, як в зародку, зосереджені основні майбутні протиріччя кризових явищ у суспільстві, його тінізації, автономізації, розвиток яких залежить від стадії історичного розвитку.

Розглянуто зміст і структуру законодавчих суспільно-політичних ризиків впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, а також класу політичних загроз від проведення інформатизації. Зокрема, серед законодавчих ризиків розглянуто нормативно-правові, інтегративні ризики, ризики законотворчого процесу, порушення суміжних прав і свобод громадянського суспільства, ефективізації боротьби з комп'ютерною злочинністю. У розрізі політичних ризиків ІКТ виділено революційні, терористичні, ризики е-урядування, політичного переслідування інтернет-активістів, впливу ІКТ на виборчий процес, ризики зміни політичних режимів.

Предмет дослідження - особливості статистичного забезпечення процесів управління об'єктами державної власності та інституційної підтримки національного виробника за рахунок державного замовлення. Мета роботи - авторське бачення особливостей статистичного забезпечення управління об'єктами державної власності та здійснення державного замовлення в економіці України, а також напрямів його вдосконалення. Положення інституційної теорії, теорії управління, кейнсіанської концепції. На основі системного підходу з використанням методів аналізу та синтезу виявлено недоліки статистичного забезпечення в сфері управління об'єктами державної власності та здійснення державного замовлення в економіці України, а також розроблено пропозиції щодо його поліпшення. Аргументовано посилення ролі держави в умовах стрімкому розвитку глобалізаційних процесів та необхідності здійснення належного статистичного забезпечення управлінської діяльності. Здійснено оцінку стану та виявлено недоліки статистичного забезпечення управління об'єктами державної власності та державного замовлення в економіці України, визначено заходи щодо його поліпшення. Висновки: для належного статистичного та інформаційно-аналітичного забезпечення управління об'єктами державної власності та здійснення державного замовлення необхідно проведення комплексу заходів щодо упорядкування чинного законодавства в сфері державного замовлення та публічних закупівель, уточнення методологічних положень в сфері управління об'єктами, що знаходяться в державній та комунальній власності, посилення уваги до статистичного відстеження функціонування об'єктів, що задіяні у сфері публічно-приватного партнерства.

Досліджено основні принципи забезпечення та критерії деталізації митних інтересів держави. Виокремлено системний підхід щодо розробки принципів реалізації митних інтересів держави з врахуванням специфіки їх асекурації. Запропоновано деталізацію митних інтересів у розрізі компліментарності зв'язків, що виникають під час їх забезпечення. Сконцентровано увагу на забезпеченні національних інтересів держави у площині конкретизації, деталізації та асекурації інтересів у митній сфері, що безпосередньо впливає на економічний розвиток країни в цілому та стан національної безпеки зокрема. Визначено, площину перетину взаємозв'язків національно-економічних та митних інтересів, на основі чого, сформовано гіпотезу про різногалузеву спрямованість останніх. У відповідному контексті запропоновано використовувати комплексний підхід, з використанням ряду механізмів та важелів політик, в тому числі регуляторної, зовнішньоекономічної, правоохоронної, бюджетно-податкової, інвестиційної тощо, за для повноцінного їх забезпечення.

Предмет дослідження - методологічні аспекти дослідження одного із стрижневих елементів категоріальної структури теорії тінізації влади - завершальної категорії теорії. Мета роботи - визначення змісту завершальної категорії теорії тінізації влади. Використана сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, структурно-функціональний, історичний, логічний, що дозволило забезпечити концептуальну єдність дослідження. Обгрунтовано необхідність формування спеціальної теорії тінізації влади для виявлення закономірностей тінізації владних механізмів в Україні, визначена сутність завершальної категорії теорії тінізації влади. Система наук із сімейства галузі державного управління, широке коло методологічних аспектів соціально-економічних наук з проблем дисфункційного розвитку об'єкта дослідження. Висновки: основні підсумки дослідження, їх методологічні результати слід звести до наступних висновків: вихідною мегапроблемою дослідження тінізаційних механізмів функціонування суспільної системи є проблематика дисфункцій влади; одним із принципових аспектів дослідження є висновок про те, що при побудові теорії тінізації влади в якості базового положення потрібна розробка категорії особливої паралельної (інформаційної) реальності і тінізації її саме через дисфункцію інформаційних процесів. Це дало змогу визначити тінізацію влади як категорію теорії тінізації, визначити її зміст як форму інституційної дисфункції інформаційних процесів з цілеспрямованим заблокуванням комунікаційних каналів від влади до суспільства, держави.

Предмет дослідження - проблематика забезпечення енергозбереження в будівництві. Досліджено основні особливості сутності реалізації митної політики держави, з'ясовано її етимологічну природу та відображено основні теоретико-методологічні позиції інтерпретації. Виокремлено ключові аспекти важливості митної політики у забезпеченні митної безпеки та захисту митних інтересів. Акцентовано увагу на необхідності системного та цілісного підходу щодо її реалізації з огляду на волатильність економічних тенденцій зовнішнього та внутрішнього середовища. Виокремлено основні проблемні аспекти, що впливають на її реалізації з позиції, як державних органів влади, так і наукової спільноти. У відповідному форматі сформовано блоки завдань, виконання яких сприятиме адекватному та сучасному відображенню ролі державної митної служби в сучасному соціально-економічному дискурсі України, а також дозволить повноцінно та ефективно реагувати на глобальні виклики, щодо захисту митних інтересів держави.

Предмет дослідження - теоретичні аспекти формування спеціальної теорії тінізаційних процесів як гносеологічна реакція на виникнення та розвиток тіньової паралельної (віртуальної) реальності. Мета роботи - встановлення кореляційного зв'язку між розвитком тіньової паралельної реальності та становленням теоретичних досліджень з теорії тінізації. Застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, історичний, логічний, що дозволило забезпечити концептуальну послідовність та дієвість дослідження. Обгрунтовано необхідність формування стратегії детінізації суспільних відносин на основі обмеження інтенсивного типу тіньового зростання, обумовленого синкретизмом тіньової влади та бізнесу. Система наук з галузі державного управління, економічних та соціальних досліджень, предметом яких є вивчення подолання деформаційних, дисфункційних явищ. Висновки: теоретичні дослідження з тінізації суспільних процесів синхронізовані у часі в зв'язку з розбудовою тіньової паралельної (віртуальної) реальності як однієї з основних загроз національній безпеці в інформаційну епоху.

Предмет дослідження - теоретичні аспекти розвитку тіньового паралельного владного простору як феномена інформаційної ери, закономірностей його викривлень, зростання, тіньових гібридних небезпек, прискорення макромеханізмів тіньового перерозподілу власності та влади. Мета роботи - подальше дискурсивне вивчення причинного комплексу тіньових аспектів владних процесів, у тому числі множини тіньових паралельних просторів, як факторів посилення інноваційно-криміногенних явищ у владній сфері. Застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, історичний, логічний, що дозволило забезпечити концептуальну єдність і ефективність дослідження. Обгрунтовано необхідність системного вивчення процесів тінізації влади, на які найсуттєвіший вплив здійснює розвиток паралельної тіньової реальності, досліджені сучасні інноваційно-криміногенні методи отримання владно-тіньової дельти. Галузь застосування результатів. Система наук з галузі державного управління, економічної безпеки, права, широке коло проблем соціально- економічних наук з дослідження дисфункціонального розвитку. Висновки: основні висновки дослідження можна звести до формулювання: серед полісистеми сучасних владних паралельних реальностей особливе деструктивне місце займає тіньова інформаційна паралельна реальність - тіньове паралельне парасуспільство; синкретизм (гібридизація) влади та олігархічного бізнесу являють собою потужні секторальні макросуспільні тіньові утворення паралельних реальностей; тіньовий владний простір набуває рис гібридного конфлікту; в умовах прискореного розвитку тіньових паралельних реальностей влади виникає інноваційно-криміногенний тип тіньового зростання.

Предмет дослідження - відповідність заходів із фінансової децентралізації в Україні засадам сталого розвитку територій (населених пунктів, районів, регіонів). Мета роботи - виокремлення та розгляд основних заходів фінансової децентралізації в Україні в контексті сталого розвитку територій. Методологія проведення роботи включає використання теоретичного аналізу для формування науково-практичних засад фінансової децентралізації та сталого розвитку територій, елементів імперативного методу - для з'ясування достатності законодавчого забезпечення заходів із фінансової децентралізації, економічної діагностики - для оцінювання результативності заходів із фінансової децентралізації, методу прогнозування - для встановлення можливостей реалізації програм і проектів сталого розвитку територій. З'ясовано теоретичні засади фінансової децентралізації та сталого розвитку територій. Виокремлено та проаналізовано основні заходи фінансової децентралізації в Україні в контексті сталого розвитку територій. Обгрунтовано шляхи зміцнення фінансово-економічної бази об'єднаних територіальних громад, районів та регіонів на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності на засадах смарт-спеціалізації, що сприятиме реалізації програм і проектів сталого розвитку. Висновки: основні заходи із фінансової децентралізації, що реалізуються в Україні, відкривають широкі перспективи для сталого розвитку територій різного рівня. При цьому дуже важливо, щоб головний акцент було зроблено не на перерозподіл повноважень і фінансових ресурсів між центром і територіями, а на зміцнення їх фінансово-економічної бази на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності.

Предмет дослідження - наукові та практичні засади податкової політики, в частині податків та зборів, які зараховуються до місцевих бюджетів. Мета роботи -напрямки оптимізації податкових механізмів наповнення місцевих бюджетів України в умовах децентралізації. Використано методи логічного узагальнення, аналізу, порівняння та синтезу, графічні методи. Визначено основні аспекти справляння та зарахування до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб, акцизного податку з реалізації підакцизних товарів та майнових податків. Запропоновано напрямки оптимізації основних джерел податкових надходжень до місцевих бюджетів. Галузь застосування результатів. Формування дохідної частини місцевих бюджетів. Використання напрямків оптимізації податкових механізмів наповнення місцевих бюджетів в час реформи місцевого самоврядування. Висновки: проаналізувавши податкові механізми наповнення місцевих бюджетів, можна зазначити, що формування ефективної податкової системи на локальному рівні передбачає передусім забезпечення фінансової спроможності громад. Реформа децентралізації забезпечила перші кроки в цьому напрямку. Проте, і далі існують проблеми, які потребують свого вирішення для зміцнення фінансової основи розвитку місцевих бюджетів. Вирішення цих проблем лежить в площині: удосконалення системи адміністрування податків в напрямку її спрощення, оптимізації та прозорості; забезпечення соціальної справедливості при справлянні податків; максимізації надходжень податкових платежів до місцевих бюджетів.

Предмет дослідження - напрямки удосконалення фінансового забезпечення розвитку територіальних громад. Мета роботи - визначення джерел фінансового забезпечення розвитку територіальних громад. Використані діалектичний метод наукового пізнання, метод аналізу і синтезу, порівняльний метод, метод узагальнення даних. Розглянуто проблеми розвитку сільських територій, визначено принципові засади й умови функціонування територіальної громади. Запропоновано застосування трьох джерел фінансування розвитку територіальних громад: державний бюджет, місцевий бюджет, фонд розвитку сільських територій та зазначено конкретні напрями використання кожного із вказаних джерел. Висновки: результатами проведеного дослідження стали наступні висновки: для формування і реалізації заходів щодо розвитку територіальних громад запропоновано застосування трьох джерел фінансування: державний бюджет, місцевий бюджет, фонд розвитку сільських територій та конкретні напрями використання кожного із вказаних джерел.

Предмет дослідження - наукові та практичні засади функціонування підприємств санаторно-курортної сфери в рамках чинного законодавства України. Мета роботи - дослідження нормативно-правового забезпечення діяльності санаторно-курортних підприємств. Використано методи логічного узагальнення, аналізу, порівняння та синтезу, графічні та графоаналітичні методи. Досліджено загальноприйняті та сеціалізовані нормативно-правові акти, які регулюють діяльність санаторно-курортних підприємств. Розглянуто сферу впливу регіональних та субрегіональних органів влади на функціонування санаторно-курортних підприємств. Галузь застосування результатів. Санаторно-курортні підприємства. Висновки: аналіз сучасного нормативно-правового забезпечення діяльності санаторно-курортних підприємств в Україні вказує на необхідності термінового вирішення ряду питань та гармонізації його з європейським законодавством. Також необхідно систематизувати та удосконалити законодавство в сфері рекреації з метою створення в подальшому спеціального правового регулювання відносин в сфері санаторно-курортних послуг в контексті їх розвитку. Основну відповідальність за розвиток санаторно-курортних підприємств необхідно покласти на регіональний рівень та створити можливості для ефективного забезпечення діяльності таких підприємств органами місцевого самоврядування та районними і обласними адміністраціями.

Предмет дослідження є теоретичні аспекти розвитку тіньової автономної владної структури як феномена незавершеної модернізації в інформаційну еру, закономірностей його викривлень, зростання, тіньових гібридних впливів, прискорення макромеханізмів тіньового перерозподілу власності та влади. Мета дослідження - подальше дискурсивне вивчення причинного комплексу тіньових аспектів владних процесів, у тому числі тіньової верхівки серед множини тіньових паралельних просторів, як факторів посилення інноваційно-криміногенних явищ у владній сфері. Застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, історичний, логічний, що дозволило забезпечити концептуальну єдність і ефективність дослідження. Обгрунтовано необхідність системного вивчення процесів тінізації влади, на які найсуттєвіший вплив здійснює розвиток владної паралельної тіньової реальності, досліджені сучасні небезпеки розвитку "верхівки" тіньових владних процесів, методи отримання владно-тіньової дельти. Галузь застосування результатів. Система наук з галузі державного управління, економічної безпеки, права, широке коло проблем соціально-економічних наук з дослідження дисфункціонального розвитку. Висновки: основні висновки дослідження можна звести до формулювання: серед полісистеми сучасних владних паралельних реальностей особливе деструктивне місце займає тіньова інформаційна паралельна реальність - тіньове автономне владне паралельне парасуспільство; синкретизм (гібридизація) влади та олігархічного бізнесу являють собою потужні секторальні макросуспільні тіньові утворення паралельних реальностей, які монополізують державно-владний ресурс на користь кланово-владної панівної структури; тіньовий владний простір набуває рис гібридного конфлікту; в умовах прискореного розвитку тіньових паралельних реальностей влади виникає інноваційно-криміногенний тип тіньового зростання.

Предмет дослідження - особливості інформаційно-аналітичного забезпечення процесів формування та реалізації публічних закупівель. Мета роботи - авторське бачення особливостей інформаційно-аналітичного забезпечення формування та здійснення публічних закупівель в економіці України, а також напрямів його вдосконалення. Методологія проведення роботи - положення інституційної теорії, теорії управління, кейнсіанської концепції. На основі системного підходу з використанням методів аналізу та синтезу виявлено недоліки інформаційно-аналітичного забезпечення в сфері публічних закупівель, а також розроблено пропозиції щодо його поліпшення. Результати роботи - аргументовано необхідність здійснення належного інформаційно-аналітичного забезпечення процесів формування та реалізації публічних закупівель. Здійснено оцінку стану та виявлено недоліки інформаційно-аналітичного забезпечення публічних закупівель в економіці України, визначено заходи щодо поліпшення їх моніторингу. Висновки: для належного інформаційно-аналітичного забезпечення процесів формування та реалізації публічних закупівель необхідно проведення комплексу заходів щодо поліпшення впливу цього інструменту на розвиток національної економіки, зокрема щодо упорядкування чинного законодавства в сфері державного замовлення та публічних закупівель, уточнення методичних положень моніторингу для відстеження закупівель на всіх етапах його здійснення, унеможливлення прояву корупційних дій.

Предмет дослідження - теоретичні аспекти розвитку тіньової автономної владної структури як феномена незавершеної модернізації в інформаційну еру, закономірностей її викривлень, зростання, тіньових гібридних впливів, прискорення розвитку криміногенних макромеханізмів тіньового перерозподілу власності та влади, як гальмівних факторів розвитку. Мета роботи - подальше дискурсивне вивчення сутності та причинного комплексу тіньових аспектів владних процесів, у тому числі тіньової верхівки серед множини тіньових паралельних просторів, як факторів посилення інноваційно-криміногенних явищ у владній сфері - системи гальмівних, ретроградних факторів поступу. Застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, історичний, логічний, що дозволило забезпечити концептуальну єдність і ефективність дослідження. Обгрунтовано необхідність системного вивчення процесів тінізації влади, на які найсуттєвіший вплив здійснює розвиток владної паралельної тіньової реальності, досліджені сучасні небезпеки розвитку тіньової "верхівки" владних процесів як фактори гальмування суспільного розвитку. Галузь застосування результатів. Система наук з галузі державного управління, економічної безпеки, права, широке коло проблем соціально-економічних наук з дослідження дисфункціонального розвитку. Висновки: основні висновки дослідження можна звести до формулювання: серед полісистеми сучасних владних паралельних реальностей особливе деструктивне місце займає тіньова інформаційна паралельна реальність - тіньове автономне владне паралельне парасуспільство; синкретизм (гібридизація) влади та олігархічного бізнесу являють собою потужні секторальні макросуспільні тіньові утворення паралельних реальностей, які монополізують державно-владний ресурс на користь кланово-владної панівної структури; тіньовий владний простір набуває рис гібридного конфлікту; в умовах прискореного розвитку тіньових паралельних реальностей влади виникає інноваційно-криміногенний тип тіньового зростання; до найбільш важливих сутнісних характеристик модифікованої моделі "осілого бандита" за українських умов, що визначають базові атрибути її гальмівного тренду, слід віднести протиріччя у ланках "автономна" правляча влада - офіційна влада позаправлячого клану та суспільство.

Предмет дослідження - теоретичні аспекти розвитку тіньової владної структури як феномена незавершеної модернізації в інформаційну еру, закономірностей її викривлень, двоїстості, тіньових гібридних впливів, прискорення розвитку криміногенних макромеханізмів тіньового перерозподілу власності та влади, як гальмівних факторів розвитку. Мета дослідження - подальше дискурсивне вивчення сутності та причинного комплексу тіньових аспектів владних процесів, у тому числі двоїстість тіньової верхівки серед множини тіньових паралельних просторів, як факторів посилення інноваційно-криміногенних явищ у владній сфері - системи гальмівних, ретроградних факторів поступу. Застосовано сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, історичний, логічний, що дозволило забезпечити концептуальну єдність і ефективність дослідження. Обгрунтовано необхідність системного вивчення процесів тінізації влади, на які найсуттєвіший вплив здійснює розвиток владної паралельної тіньової реальності, досліджені сучасні небезпеки розвитку тіньової "верхівки" владних процесів як фактори гальмування суспільного розвитку. Система наук з галузі державного управління, економічної безпеки, права, широке коло проблем соціально-економічних наук з дослідження дисфункціонального розвитку. Висновки: основні висновки дослідження можна звести до формулювання: модель незавершеної модернізації селянського суспільства через неповну функціональну відокремленість, автономність (ізольованість, самодостатність) різних підсистем має потужний потенціал неформальної організації, тінізації. Це обумовлює існування особливого явища двоїстості інституційної структури - "гібридизації", зрощення, синкретизму (нероздільності) різних форм, сфер суспільних відносин, зокрема явища гібридизації влади, зрощення її, з одного боку, з економікою, з іншого - з криміналітетом, що є іманентними тіньовими явищами; двоїстість синкретизму (гібридизації) влади та олігархічного бізнесу являють собою потужні секторальні макросуспільні тіньові утворення паралельних реальностей, які монополізують державно-владний ресурс на користь кланово-владної панівної структури; тіньовий владний простір набуває рис гібридного конфлікту; в умовах прискореного розвитку тіньових паралельних реальностей влади виникає інноваційно-криміногенний тип тіньового зростання; до найбільш важливих сутнісних характеристик модифікованої моделі "осілого бандита" за українських умов, що визначають базові атрибути її гальмівного тренду, слід віднести двоїсте протиріччя у ланках "автономна" правляча влада - офіційна влада позаправлячого клану та суспільство.

Предмет дослідження - теоретичні аспекти одного із стрижневих елементів теорії тінізації влади - особливості її генетичної організаційної структури. Мета дослідження - визначення змісту причин наявності організаційного історичного тренду - формування за сучасних умов нелегітимно-кланової неформальної організації влади. Використана сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, структурно-функціональний, історичний, логічний, що дозволило забезпечити концептуальну єдність дослідження. Обгрунтовано необхідність пошуку причин тінізації влади, виявлення закономірностей тінізації владних механізмів в Україні через наявність тінізаційного тренду походження форми влади. Система наук із сімейства галузі державного управління, широке коло методологічних аспектів соціально-економічних, правових наук з проблем дисфункційного розвитку об'єкта дослідження. Висновки: основні підсумки дослідження, їх теоретичні результати слід звести до наступних висновків: вихідною мегапроблемою дослідження тінізаційних організаційних механізмів функціонування суспільної системи є проблематика тіньових дисфункцій влади, владної організації; одним із принципових висновків дослідження є висновок про те, що історична логіка генези та розвитку "автономної тіньової держави" як прояву сучасної форми тіньового регресу неформальної організації, - сектора різкої асиметрії в доходах, інституційної недемократичності, паразитарності, системної корупції, позанормативного регулювання внутрішніх відносин ("внутрішньоавтономне звичаєве право", що адаптує до своїх вимог "зовнішнє" право офіційної держави) - це посилення системної загрози щодо загострення протиріч між владою та суспільством.

Предмет дослідження - теоретичні аспекти одного із стрижневих елементів теорії тінізації влади - особливості формування її генетичної структури, довгострокового тренду влади. Мета дослідження - визначення змісту причин наявності історичного тренду формування за сучасних умов нелегітимно-кланової "автономної" організації тіньової влади як своєрідної лібертаріанської моделі розвитку у вітчизняних умовах. Використана сукупність наукових методів і підходів, у тому числі системний, структурно-функціональний, історичний, логічний, що дозволило забезпечити концептуальну єдність дослідження щодо вихідних умов формування тіньової влади. Обгрунтовано необхідність пошуку причин тінізації влади, виявлення закономірностей тінізації владних механізмів в Україні через наявність тінізаційного тренду походження форми влади. Система наук із сімейства галузі державного управління, широке коло методологічних аспектів соціально-економічних, правових наук з проблем дисфункційного розвитку об'єкта дослідження. Висновки: основні підсумки дослідження, їх теоретичні результати слід звести до наступних висновків: вихідною мегапроблемою дослідження функціонування тінізаційних владних механізмів є вихідні тіньові дисфункції влади, зокрема формування "автономної" влади; одним із принципових висновків дослідження є висновок про те, що історична логіка генези та розвитку "автономної" тіньової влади, сучасного сектора різкої асиметрії в доходах, інституційної недемократичності, паразитарності, системної корупції, позанормативного регулювання внутрішніх відносин ("внутрішньоавтономне звичаєве право", що адаптує до своїх вимог "зовнішнє" право офіційної держави) - це посилення системної загрози щодо загострення протиріч між владою та суспільством.

Предмет дослідження - основні законодавчі зміни щодо методології використання аналітичних процедур аудиту, формування аудиторської думки та її подання у звіті незалежного аудитора. Мета роботи - дослідження ключових питань формування аудиторського звіту з врахуванням вимог Міжнародних стандартів аудиту. Розгляд основних змін щодо змістовного наповнення аудиторського звіту, які відбулися у вітчизняній практиці з набуттям чинності Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" №2258-VIII від 21.12.2017 р. Методологія проведення роботи - методологічною основою дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи. Зокрема, діалектичний метод пізнання модифікації аудиторського висновку та його регулювання згідно Міжнародних стандартів аудиту. Використані такі методи: аналіз і синтез, узагальнення та наукової абстракції, спостереження - при дослідженні генезису аудиторського звіту відповідно до викликів суспільства, порівняння, формалізації - для визначення перспектив трансформації українського законодавства до європейських стандартів. Абстрактно-логічний метод - при формулюванні висновків. Результати роботи - розглянуті питання еволюції "думки аудитора" та її відображення в стандартах аудиту. Матеріал подано у розрізі нормативних змін, що стосувалися структури та змісту аудиторського звіту. Визначено специфіку подання звіту аудитора, як для звичайних підприємств, так і для підприємств, що становлять суспільний інтерес. Розглянуті особливості кожного розділу аудиторського звіту, зокрема: висвітлено питання про безперервність діяльності суб'єкта господарювання; ключові питання аудиту; перелік та структура додаткових звітів, що формуються на вимогу широкого кола користувачів. Висновки: важливість аудиторського звіту, як одного з основних підсумкових документів роботи аудитора, є безумовною. Тому з метою забезпечення його якісного складання протягом тривалого часу відбуваються зміни та удосконалення діючих в Україні стандартів аудиту, здійснюється їх приведення у відповідність до міжнародних вимог. Так, аудиторський звіт, який складатиметься за новими законодавчими вимогами, буде більш детальним, прозорим та змістовним, що і дозволить підвищити ступінь довіри користувачів фінансової звітності.