Рассмотрены проблемы столицы России и аргументы, использованные российскими властями в оправдание их недавнего решения о радикальном расширении административных границ столицы. Главные аргументы - нехватка площадей для жилищного строительства, преодоление дефицита дорожно-уличной сети и природоохранных территорий, необходимость преодоления транспортного коллапса, а также то, что Москва и ее окрестности представляют собой целостную городскую систему. Осуществлен критический анализ этого решения и перспектив его реализации.

Осуществлен анализ кодексов, законов и действующих в Украине государственных программ по учету в них основных положений глобальных конвенций Рио-92 (Конвенция по биологическому разнообразию, Рамочная конвенция об изменении климата, Конвенция о борьбе с опустыниванием). На основе выявленных в законодательных актах пробелов, важных в контексте охраны природных ресурсов, а также SWOT-анализа сформированы рекомендации по внедрению конвенций Рио-92 по следующим подотраслям: сохранение, охрана атмосферного воздуха и политика в отношении изменений климата; сохранение, охрана и рациональное использование водных ресурсов; сохранение, охрана и рациональное использование земельных ресурсов; сохранение, рациональное использование и охрана объектов растительного и животного мира, ПЗФ, биологического и ландшафтного разнообразия; сохранение недр и их рациональное использование; экологическая безопасность и разрешительно-лицензионная деятельность; мониторинг окружающей природной среды.

С позиции важности внедрения принципов концепции устойчивого развития как задачи для человечества на XXI столетие, проанализированы факторы, обусловившие особенную актуальность перехода Украины к модели устойчивого развития. Акцентировано внимание на важности социальной составляющей в обеспечении устойчивого развития страны и её регионов. Исследовано состояние внедрения положений конвенций Рио в социальную политику в государстве. Разработаны рекомендации по внесению изменений в государственные нормативно-правовые акты в целях более полного учитывания положений конвенций Рио в процессе реализации планов социального развития Украины.

Мета публікації - розгляд низки об'єктивних проблем реформування територіальної організації влади в Україні. З позицій суспільної географії визначено критерії оцінювання спроможності новоутворених одиниць адміністративно-територіального устрою (далі АТУ) - об'єднаних територіальних громад. Розкрито напрями удосконалення реформи АТУ України та державного контролю за ефективним впровадженням реформи з децентралізації. Визначено пріоритети розроблення перспективних планів як форми запобігання формуванню неспроможних об'єднаних територіальних громад та практики застосування цих планів як важливого елементу механізму забезпечення процесу добровільного об'єднання територіальних громад.

Мета роботи - оцінювання особливостей становлення фінансової децентралізації в Україні, рівня фінансової автономії територіальних громад (ТГ), її регіональних відмінностей та причин, що їх зумовлюють. Фінансова децентралізація, яка передбачає концентрацію ресурсів на низовому рівні управління, є важливим інструментом розв'язання проблеми формування самодостатніх ТГ. У процесі її проведення окреслилися проблемні аспекти, зокрема територіальні диспропорції у фінансовій спроможності громад. Проаналізовано динаміку загальних доходів об'єднаних ТГ України, структуру та регіональні відмінності їх власних податкових надходжень. Встановлено, що фінансово автономними є лише близько 20 % ТГ. Проведено типізацію громад за фінансовими характеристиками, визначено високий рівень дотаційності бюджетів ТГ західних регіонів країни. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу встановлено, що найбільш суттєво на фінансову автономію ТГ впливають загальноекономічні показники розвитку регіонів, розміри самих громад і статус їх центра. Доведено, що фінансові преференції поки що не відіграють провідної ролі у процесі формування ТГ, а значна частина з них створена без належного економічного підгрунтя. Визначено інструменти, запровадження яких надасть змогу збільшити доходну частину, насамперед периферійних ТГ.

Вперше з врахуванням існуючих публікацій висвітлено результати дослідження впливу військового вторгнення Російської Федерації в Україну у 2014 р. на життя і професійну діяльність географів України. Дослідження здійснено за ініціативою Національного комітету географів України. Наголошено на недотриманні міжнародних угод щодо непорушності кордонів і територіальної цілісності держав. Отримані результати на основі опитування за розповсюдженими спеціальними анкетами серед членів Українського географічного товариства, що проживають в різних регіонах України, забезпечили можливість виявити важливі негативні впливи вторгнення на професійну діяльність географів держави, на їх стосунки із фахівцями Росії, Криму та тих, що лишились на окупованій території Донбасу, на погіршення їх сучасного життя та життя сімей, на зміни в орієнтації подальших творчих стосунків із географами сусідніх держав. Констатовано, що події, які відбуваються на Сході України внаслідок вторгнення військових формувань в Україну, призвели до значних змін у професійній діяльності географів України (зміна програми викладання предметів, потреба підготовки нових підручників, значна активізація публічних виступів, переорієнтація у виборі полігонів досліджень і проведення наукових і виробничих практик, припинення використання публікацій науковців із Росії, творчих стосунків із російськими колегами тощо), а також до значних змін в особистому житті (зміна місця роботи і місць проживання, пошуки роботи та житла для сімей після переїзду з окупованих територій, психологічних навантажень у зв'язку з втратою набутого статусу, розривом родинних зв'язків, необхідністю адаптування до нових умов проживання, в нових колективах і таке інше). За таких умов активізувалися волонтерські рухи і намагання до консолідації зусиль з метою відновлення територіальної цілісності України та її самостійного вектора розвитку.