Зазначено, що на сучасному етапі розвитку України як демократичної держави необхідна подальша модернізація її політичного устрою в цілому і окремих політичних інститутів. Неодмінною умовою стабілізації демократичної політичної системи та системи влади нашої країни є повне використання в суспільно-політичній практиці ідей парламентаризму.

Прослідковано генезис інституту президентства в Україні у контексті європейської та світової демократичної практики. Виділено позитивні та негативні риси президентської каденції Л. Кравчука, Л. Кучми та В. Ющенка.

Зазначено, що найбільш гострою проблемою міжконфесійних відносин протягом періоду незалежності України залишається питання реституції церковної власності. Розглянуто нинішню законодавчу базу, що регулює питання передання у користування релігійним організаціям об'єктів державної власності, норми володіння та користування ними культовими будівлями, майном і земельними наділами.

Простежено процес становлення політичної системи України від моменту здобуття незалежності. Проаналізовано зміни, які відбувалися у політичній системі упродовж дев'ятнадцяти років. Увагу зосереджено на конституційній реформі, яка відбувається в Україні перманентно. Показано позитивні і негативні чинники політреформи та її вплив на сучасну українську політичну систему.

У доповіді розглянуто місце та роль різних груп у процесі змін до Основного закону. Проаналізовано наявні тенденції розгляду конституційних змін у середовищі політиків та експертів, а також дані досліджень громадської думки. Обгрунтовано висновок про необхідність конструктивної співпраці політиків, експертів і громадськості на шляху до розробки та прийняття нової редакції Конституції України.

Проаналізовано сучасну практику міжнародно-правового захисту прав етнічних меншин як системи, що передбачає ефективну взаємодію міжнародного і національного законодавства у цій сфері, зокрема у контексті розв'язання етнополітичних конфліктів і протистоянь виключно політико-правовими засобами.

Досліджено процес створення вітчизняної моделі парламентської опозиції в контексті сучасних тенденцій розвитку української політичної системи за парламентсько-президентської форми державного правління. Розглянуто проблему визначення та узгодження функцій парламентських інституцій - коаліції та опозиції, а також співвідношення форми державного правління та партійної системи.

Проаналізовано основні чинники і характеристики політичної та етнокультурної толерантності. Розглянуто проблеми утвердження толерантності в українському суспільстві як цінності політичної і правової культури.