Проанализированы изменения в избирательном законодательстве, затрагивается проблема парламентского представительства от общественных организаций и другие вопросы при подготовке и проведении выборов в Верховный Совет Белорусской ССР XII созыва.

Представлен обзор этапов развития Верховного Совета Беларуси на протяжении 1938 - 1996 гг.

Проаналізовано систему функціонування інтелектуальної власності, проблеми охорони та законодавчого забезпечення її прав в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)7

Рубрики:

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж73715 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано реорганізацію правоохоронних органів Києва під час буржуазних реформ 1860 - 1880 рр., досліджено причини та наслідки цих реорганізацій.

Досліджено, як розв'язували конфлікти адвокати Волині і Київщини в кінці XVI - на початку XVII ст.

Проаналізовано наукові дослідження з проблеми окупаційного режиму в Україні 1941 - 1944 рр., що вийшли у світ за роки незалежності. Вперше зроблено спробу виокремити наукові праці, в яких простежуються особливості здійснення окупаційної політики в окремих окупаційних адміністративно-територіальних одиницях.

Розкрито систему правових інституцій органів окупаційної влади на території генеральної області "Київ" у 1941 - 1942 рр.

Розглянуто заходи В. Чорновола з налагодження координації діяльності обласних рад західного регіону України.

Визначено основні зобов'язання України перед Радою Європи, досліджено хід їх виконання. Наведено висновки про значення виконання Україною цих зобов'язань.

Проаналізовано діяльність органів самоврядування Києва протягом XIX - початку XX ст. у період його входження до складу Російської імперії.

Розглянуто інститут афінських магістратів амфіктіонів на Делосі у IV ст. до Р. Х. та їх діяльність.

На матеріалі Київської, Волинської та Подільської губ. розглянуто фактичні способи реалізації свободи виборів, публічних зібрань і преси на початку 1906 р. - перед скликанням Першої Державної Думи Російської імперії.

Розглянуто зародження у ЄС єдиної політики стосовно ІКТ-сектору та початки формування загального інформаційного простору регіону. Проаналізовано основні етапи впровадження цієї політики, які втілювались у межах 5-ї, 6-ї, та 7-ї рамкових програм Європейського Союзу.

Cпираючись на архівні документи й матеріали та спеціальну наукову літературу, проаналізовано правове становище та морально-етичний стан православних церковно- та священнослужителів "Південно-Західного краю" в другій половині ХIХ ст.

Висвітлено історію діяльності Особливої слідчої комісії з розслідування антиєврейських погромів, створеної при Раді народних міністрів Української Народної Республіки. Обгрунтовано висновок проте, що хоча завдань, які визначила Комісія, з певних причин не було досягнуто, утворення Комісії багато значило в контексті офіційного засудження верховною українською владою антиєврейських погромів та виявленої готовності покарати винуватців злочинців.

Розглянуто викриття таємної діяльності італійських політемігрантів, що гуртувалися в Одесі навколо місцевого осередку "Міжнародної організації допомоги борцям революції" та "Клубу іноземних моряків". На прикладі трагічної долі низки італійців (комуністів та анархістів) висвітлюються методи роботи ДПУ, ГРУ та Комінтерну по формуванню агентурної мережі у країнах Європи, стеженню за "підозрілими" іноземцями, за контрабандою та "політичними настроями" у СРСР.

Досліджено створення Європейської Ради (ЄР) як інституту Європейських Спільнот (ЄСп). Визначено головні чинники, які вплинули на трансформацію самітів глав держав та урядів у нову установу. Окремо приділено увагу інституційній політиці французьких президентів Шарля де Голля, Жоржа Помпіду, Валері Жискар д'Естена. Розглянуто основні здобутки міжурядових конференцій у Гаазі (1969 р.), Копенгагені (1973 р.) та Парижі (1972 і 1974 рр.), в тому числі у сфері інституційних перетворень. Зроблено висновок, що створення ЄР у 1974 р. стало результатом компромісу між державами-членами ЄСп, продиктованого позитивними результатами названих самітів та умовами часу.