Розглянуто необхідність розроблення закону України "Про кормовиробництво та ринок комбікормів", який дасть змогу вирішити проблему забезпечення тваринництва кормами необхідної якості, сформувати внутрішній конкурентний ринок комбікормів, узгодити розвиток комбікормового виробництва з екологічною політикою держави та розширити експортні можливості галузі.

Досліджено конкурентне право України. Головну увагу зосереджено на чинному законодавстві України щодо регулювання конкурентних відносин на товарних ринках та правового статусу монопольних утворень у державі. Проаналізовано процес формування конкурентного законодавства від розпаду СРСР до початку 2005 р. Досліджено основні недоліки законодавства та розглянуто перспективи подальшого його розвитку.

Розглянуто нормативно-правову базу інвестування фермерських господарств. Приділено увагу проблемам недосконалості чинного законодавства, що створює перешкоди ефективного функціонування та розвитку фермерських господарств України.

Зазначено, що основним завданням чинного законодавства в Україні є захист законних інтересів держави, підприємців і споживачів у господарській сфері. Найбільша питома вага серед правопорушень у сфері економіки припадає на порушення податкового законодавства. Виявлення та розкриття правопорушень потребує не тільки юридичних знань, а і спеціального досвіду в різних сферах економіки (оподаткуванні, бухгалтерському обліку, контрольно-ревізійній діяльності тощо).

Розкрито сутність акціонерної форми власності, виділено проблемні питання функціонування акціонерних товариств в Україні, досліджено особливості нового законодавства та визначено їх вплив на фінансове забезпечення корпоративного сектора.

Сьогодні проблеми захисту прав людини приваблюють все більше уваги. Гостро постає питання "силового захисту прав людини", зокрема, гуманітарної інтервенції. Дане поняття спричиняє серйозні розбіжності між правовими доктринами та практикою держав, наслідком яких є значне зниження ефективності міжнародної реакції на погрози миру та стабільності.

Проаналізовано законодавство з питань регулювання діяльності суб'єктів інноваційної інфраструктури в сільському господарстві. Визначено особливості створення інфраструктури в сільському господарстві. Сформовано засади створення інноваційної інфраструктури в сільському господарстві.

Зазначено, що сучасне міжнародне гуманітарне право не містить чіткого визначення поняття "добровільний живий щит" (ДЖЩ), а розуміння їх статусу та доцільного в даному випадку ступеня захисту значно відрізняється. Проаналізовано нинішній правовий статус ДЖЩ і зроблено рекомендації щодо внесення змін в діючі міжнародні НПА з метою підвищення їх захисту.

За ринкових умов господарювання лояльність споживачів до продукції є визначальною характеристикою її якості, а регулювання якості продукції підприємств забезпечується не лише державними стандартами та процедурою сертифікації відповідності, але й споживчим правом.

Досліджено теоретичні аспекти нематеріальних активів. Встановлено регулювання правових відносин у сфері інтелектуальної власності, підхід до нарахування амортизації нематеріальних активів, облік операцій з нематеріальними активами.

Визначено основні проблеми регулювання страхової діяльності в Україні на підставі аналізу існуючого стану національного ринку страхових послуг та тенденцій його розвитку за умов глобальної фінансової кризи, запропоновано основні напрямки вдосконалення страхового законодавства. Встановлено, що умовою стабільного функціонування страхового ринку, забезпечення фінансової стійкості страхових організацій, ефективного управління та розвитку страхової діяльності є не лише послідовне запровадження перспективних законодавчих норм стосовно платоспроможності, універсальних механізмів оподаткування та стандартів обліку і звітності, а й суттєве посилення інституційної спроможності та політичної і фінансової незалежності органу регулювання та нагляду за страховою діяльністю.

Проаналізовано вплив зміни, що відбулися в фінансовому, податковому обліку та аудиті з прийняттям Податкового кодексу України. Головну увагу зосереджено на проблемах організації аудиторських перевірок на суб'єктах господарювання, тому що ринкові умови та сучасний стан економічного розвитку вимагають від українських підприємств, що виходять на світові ринки обов'язкової перевірки фінансової звітності як основного джерела інформації про фінансово-господарську діяльність та фінансовий стан підприємства незалежними аудиторськими компаніями. Висвітлено зміни, що відбулися в визначенні податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, податків для суб'єктів господарювання малого бізнесу та інших податків і зборів.

Зазначено, що екологічна політика Європейського Союзу на даний час спрямована на реалізацію концепції сталого (відтворюваного, екологозрівноваженого) розвитку, тобто такого, "що задовольняє потреби сьогодення, не піддаючи ризику здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби". Сутність такого підходу полягає у прагненні до розвитку трьох його складових - економічного зростання, соціальної інтеграції та екологічного балансу. Висвітлено еволюцію розвитку європейського законодавства щодо захисту довкілля, яке є підгрунтям сучасної екологічної політики Європейського Союзу та багатьох його сучасних проекологічних заходів та ініціатив в країнах, що стали на шлях сталого розвитку.

Розглянуто сучасний стан і завдання судово-товарознавчої експертизи харчових продуктів відповідно до змін чинної законодавчої бази. Розкрито предмет, об'єкт, суб'єкт судової товарознавчої експертизи харчових продуктів. Визначено коло питань, які ставляться перед експертом-товарознавцем судом або слідством, а також завдання, які вирішуються в межах її проведення.

Розглянуто питання відповідності окремих секторів національного господарства вимогам інтеграції до ЄС в контексті використання добровільних регуляторних механізмів. Базою дослідження було обрано оліє-жировий комплекс, який посідає перше місце у світі. Розглянуто складову корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) - економічну складову бізнес-практики. Висвітлено результати опитування, проведеного в олігопольному ядрі національного оліє-жирового комплексу. В результаті виявлено недоліки в реалізації принципів ОЄСР, а також інші проблемні зони економічних відносин у корпоративному секторі.

Проаналізовано інтелектуальну діяльність (ІД) у контексті подвійної природи інтелектуальної власності (ІВ), розглянуто окремі етапи ІД. Надано бачення об'єкта ІВ з матеріальної та нематеріальної точки зору, у цьому ж аспекті розглянуто особисті майнові права, подібні до стандартного права власності, й особистісні моральні права автора, що є невід'ємними за будь-яких умов. На підставі узагальнення запропоновано схематичне відображення процесу настання прав власності на різних етапах створення інтелектуальних цінностей - від самого процесу ІД, коли права власності ще не набирають чинності, до створення матеріальних об'єктів у результаті використання об'єктів ІД, коли починають діяти права власності у класичному розумінні.

Систематизовано нормативно-правову базу України з організації та здійснення підприємницької діяльності у сфері малого бізнесу, зокрема виділено регуляторні та нормативно-правові акти щодо маркетингової діяльності. На підставі здійсненої систематизації та дослідження засад формування нормативно-правової бази підприємницької діяльності України визначено основні проблеми та перешкоди, що існують на шляху розвитку малого підприємництва у сфері державного регулювання, та запропоновано заходи щодо розвитку мікропідприємництва і малих підприємств.

Визначено інновацію як пріоритетний чинник стійкого розвитку, актуалізовано проблему інноваційного розвитку за умов значного корупційного ризику, досліджено результати Глобального інноваційного індексу (ГІІ) та Індексу корупційного ризику (ІКР) для країн-світових лідерів, регіональних лідерів, України. Проаналізовано структуру індексів і динаміку показників, визначено "слабкі" та "сильні" підіндекси ГІІ та ІКР економіки України. Виявлено від'ємну кореляцію рівня розвитку та реалізації інноваційного потенціалу та корупційного ризику, сформовано пропозиції щодо інноваційного розвитку країни за умов корупційного ризику.

Поглиблено теоретичні засади встановлення пріоритетів інноваційного розвитку економіки за умов перманентної кризи, які не суперечать гарантуванню продовольчої безпеки. Аргументовано, що управлінський процес виходу з кризи та подальшого ефективного розвитку країни має спиратися на теоретичну платформу ієрархії пріоритетів, найпотужнішим з яких є методологічний. Зазначено, що одним із істотних недоліків у сфері забезпечення продовольчої безпеки є відсутність Закону України "Про продовольчу безпеку України". Для запобігання кризовим явищам за умов невизначеності пріоритетом державного управління має стати прораховування майбутніх ризиків, визначення можливих стратегічних сценаріїв гарантування продовольчої безпеки за умов криз. Обгрунтовано, що під час регулювання інноваційних і соціально-економічних процесів за умов перманентних криз передусім слід орієнтуватися на те, як впливатимуть закладені прогнозами зміни на основні індикатори продовольчої безпеки, зокрема показники якості та кількості споживання продовольства однією особою, у тому числі й у розрізі регіонів.

Розглянуто концептуальну різницю між підходами до технічного регулювання в туристичній галузі пострадянської України та гармонізованими нормами держав Європейського Союзу, та окреслено основні кроки української сторони щодо імплементації основних положень Угоди про асоціацію з ЄС. План гармонізації правил технічного регулювання та системи стандартизації продукції згідно з нормами ЄС має змінити ставлення виробників товарів і послуг до питань стандартів якості та забезпечити глибинне прагнення виробника до покращання якості продукції, впровадження інновацій, створення нових видів товарів і послуг.