На підставі дослідження суті понять "безпека", "небезпека" та "загроза" визначено методичні засади створення підсистеми кадрової безпеки підприємства.

Сформульовано потреби в розвитку методології та розробки процедур незалежної товарознавчої експертизи, які сприятимуть підвищенню якості та обгрунтованості прийнятих на їх основі рішень.

Запропоновано модель ієрархії загроз інформаційній безпеці України. Окрім упорядкування загроз за вагомістю їх впливу, розроблена модель забезпечує подальший поділ на залежні (внутрішні) компоненти для виявлення ступеня послаблення чи посилення дії викликаючого фактора.

Розглянуто можливі варіанти забезпечення економічної безпеки підприємства, обгрунтовано доцільність створення власної служби безпеки.

Розглянуто теоретичні аспекти створення власної служби економічної безпеки.

Розглянуто ключові законодавчі зміни в процедурі застосування трансфертних цін та окреслено напрямки вдосконалення процесу їх застосування на вітчизняних підприємствах.

Узагальнено трактування антикризового управління та суті рейдерського захоплення, що стало основою для розроблення методичних засад реалізації превентивних антикризових захисних заходів на машинобудівних підприємствах.

Медіаосвіту державних службовців розглянуто як одну з важливих передумов виконання професійних завдань і функцій та складову системи підготовки працівників органів державної влади в контексті постійно зростаючих вимог до використання усіх видів сучасних мас-медіа (друкованих, аудіальних, візуальних, Інтернету) в державних комунікаціях, формування інформаційної культури та професійної діяльності в інформаційному суспільстві. Наголошено на необхідності впровадження медіаосвіти як важливого елемента освітнього процесу підготовки державних службовців. Визначено причини потрібності введення медіаосвіти. Проаналізовано основні положення Концепції впровадження медіаосвіти в Україні. Медіаосвіту розглянуто як актуальний напрямок сучасної освіти.

Наведено результати дослідження інноваційного інструменту, що застосовується у сучасних засобах масової інформації - медіавірусу. Ця технологія на сьогодні ще не повністю опрацьована на методологічному рівні, а тому її системне застосування не достатньо ефективне. Утім, найбільш вдалі приклади використання медіавірусів у межах українсько-російського воєнно-політичного конфлікту (2014 - 2016 рр.) свідчить про великий потенціал досліджуваної технології. Розуміючи прихований потенціал зазначеної технології, сьогодні треба чітко дослідити усі її компоненти та визначити найважливіші важелі, за допомогою яких можна керувати процесами створення та запуску медіавірусів. Окремим питанням у контексті досліджуваної теми є явище медіаактивізму, що передбачає здійснення певних прихованих медійних операцій, спрямованих на маніпулювання громадською свідомістю і створення певних суспільних резонансів від виступів окремих публічних осіб або суспільних проектів. Зазначена технологія також потребує системного вивчення та визначення прикладних важелів впливу, які нададуть змогу зробити цю технологію більш керованою та, відповідно, більш ефективною.

Розглянуто групування податкових різниць у статтях Податкового кодексу України, виявлено неврегульовані питання, які виникають у процесі застосування кожної з груп податкових різниць. Досліджено чинний порядок визнання податкових різниць та їх відображення у податковій звітності. Розроблено рекомендації з удосконалення оподаткування прибутку підприємств через обгрунтування складу податкових різниць і механізму їх обчислення.

Досліджено політичний, економічний, психологічний і масмедійний фактори перемоги у президентській виборчій кампанії в США представника республіканської партії. З'ясовано першу реакцію провідних політиків світу на результати виборчих перегонів, виокремлено та проаналізовано публікації політичних оглядачів та медіаекспертів у рейтингових українських виданнях щодо вибору американського народу. Акцентовано на концепції соціально-політичної відповідальності ЗМІ у знакових загальнодержавних виборчих кампаніях. Доведено, що популізм як політичний рух утверджується у країнах сталої демократії, і перемога кандидата-популіста надасть цьому рухові нового імпульсу та масштабів. Акцентовано, що американські та світові засоби масової інформації тиражують інформаційні приводи популістів і в такий спосіб сприяють підвищенню їх особистого рейтингу, зростанню авторитету їх політичних структур.

Висвітлено можливості та перспективи використання онлайнових соціальних мереж для забезпечення реалізації завдань сучасної економічної, політичної або інформаційної війни. Розглянуто попередні розробки українських та зарубіжних дослідників, зокрема Г. Почепцова, Д. Халілова, Д. Тимчука, В. Гусарова та ін. Проаналізовано сучасні технології web 2.0-3.0, що є базовими для онлайнових соціальних мереж, а також на прикладі зовнішньої та внутрішньої політики України розглянуто аспекти ведення інформаційних війн в онлайнових соціальних мережах.