Узагальнено стримуючі фактори розвитку концесійних відносин в Україні, у тому числі прогалини у нормативно-правової базі в сфері ДПП, політичну ситуацію, позаринкові форми впливу, відсутність трьохсторонньої взаємодії держави, приватного сектора та громадянського суспільства з огляду на це запропоновано основні напрямки удосконалення концесійних відносин в державі. Визначено першочергові заходи уряду щодо реформування нормативно-законодавчої бази. Співвіднесено дефініції поняття "концесії" відповідно до українського та міжнародного законодавства. Проаналізовано зарубіжний досвід залучення приватного капіталу до участі в інфраструктурних проектах. Розглянуто причини провалу концесійних договорів на будівництво та експлуатацію автотранспортних шляхів, які мали місце в українській юридичній практиці. Наведено приклад прийняття місцевих нормативно-правових актів для передачі в концесію конкретних об'єктів.

Проаналізовано характерні механізми впровадження та специфіку радянської електоральної політичної практики в Західній Україні в 1939 - 1940 рр. Вказано на характер політичної соціалізації в тоталітарних політичних режимах. Охарактеризовано структури та характер формування і діяльності тимчасових органів влади та управління Західною Україною у вересні - жовтні 1939 р. Розкрито характер електоральної участі місцевого населення, партійних і військових структур у виборах до Українських Народних Зборів у 1939 р. З'ясовано механізми електорального впливу громадян західних областей УРСР на формування органів місцевої влади та управління в 1940 р.

Досліджено перспективи становлення європейської системи безпеки та оборони. Вивчено основні питання стосовно переваг і недоліків, а також автономності такої європейської політики. Проаналізовано ці процеси крізь призму наукових студій європейських і вітчизняних науковців.

Досліджено євроінтеграційні процеси, які зумовили необхідність трансформації вітчизняної податкової політики. За результатами проведеного дослідження встановлено, що Європейський Союз відіграє лише допоміжну роль у процесах формування податкової політики країн-кандидатів та з'ясовано, що в Україні поки що відбувається лише адаптація національного податкового правового поля до вимог ЄС. Важливим кроком на цьому шляху стало прийняття Податкового кодексу України, яким визначено єдину методологію загальнодержавних і місцевих податків, скорочено кількість податків і рівень податкового навантаження та інше. Проте, моніторинг основних макроекономічних показників України показав, що проведена податкова реформа 2011/2012 рр. не здійснила суттєвого позитивного впливу на соціально-економічний розвиток країни. З метою трансформації податкової політики України вбачається необхідність проведення заходів, виділених у 5 етапів, реалізація яких позитивно вплине на фінансовий потенціал вітчизняної економіки та наблизить її до європейських стандартів.

Проаналізовано наявні методи державного регулювання ринку праці. Обгрунтовано необхідність здійснення державного регулювання ринку праці в Україні. Проаналізовано роль держави у регулюванні ринку праці, враховуючи нинішню ситуацію на ринку праці України і зважаючи на стан світового ринку праці. Розглянуто чинники, які впливали останні роки на процес формування та функціонування ринку праці в Україні.

Рассмотрены особенности социально-политического положения Украины в различные исторические периоды на основе ее территориального деления, что дало возможность определить дальнейшие перспективы её становления. Расширены подходы к административно-территориальной реформе на основе обобщения заграничного опыта, что позволило очертить возможные границы и последствия его заимствования и использования в отечественных условиях. Показана основная причина замедленной модернизации административно-территориального устройства Украины, состоящая в игнорировании базовых социально-экономических принципов областного деления страны. Проанализированы стратегические документы, которые не отражают многообразие имеющих проблем регионального развития, что свидетельствует о механическом подходе к формированию этого уровня управления. Раскрыто направление устранения этого недостатка за счёт использования методологии формирования самодостаточных пространств на основе критериев размеров регионов.

Проведено аналіз корупційної взаємодії влади та бізнесу, визначено певні причини цієї взаємодії, наголошено на необхідності боротьби з нею. Вказано, що боротьба з корупцією ведеться надто мляво, а в деяких пострадянських країнах можна констатувати і рух назад. На це вказують заборона чи обмеження діяльності дійсно опозиційних партій, скорочення числа виборних державних посад, жорстке адміністрування виборчого процесу, тиск на ЗМІ і загальнодержавні організації. Попри різноманітність практик державного будівництва, соціальних і економічних умов, що діють на пострадянському просторі, схожі політичні процеси в більшості країн відтворюють єдину інституційну матрицю, яка не передбачає конкуренції політичних альтернатив і зводиться до боротьби елітних політико-економічних груп за завоювання позицій контролю над розподілом ресурсів.

Зроблено спробу політико-правового аналізу характеру й механізмів взаємодії органів влади й управління Закарпатської України з державними та партійними структурами Радянської України й Чехословацької Республіки через розкриття входження Закарпатської України до складу УРСР, формування й функціонування під фактичним контролем Комуністичної партії Закарпатської України і з'їзду Народних комітетів, Народної Ради Закарпатської України, окружних, міських та сільських народних комітетів у спосіб одностороннього розриву відносин із органами Чехословацької Республіки та підпорядкування УРСР й СРСР від жовтня 1944 р. до січня 1946 р.

Досліджено еволюцію українського законодавства, що регулює державну молодіжну політику. За роки незалежності України соціально-демографічна група молоді проявила себе активним, прогресивним учасником суспільно-політичного процесу, яка не позбавлена власних специфічних проблем, що вимагають належної уваги з боку влади. Проаналізовано вітчизняну нормативно-правову базу та сфери життєдіяльності молодого населення, що вона регулює. Зроблено спроби виявити здобутки та прогалини формування та реалізації політики держави щодо молоді. Досліджено зв'язок між підготовкою до електоральних процесів та законотворчою активізацією Верховної Ради, Президента та Кабінету Міністрів України. Прослідковано якісну трансформацію молодіжного руху, який зумів з об'єкта державної молодіжної політики перетворитися у повноправного партнера владних інститутів.

Досліджено еволюцію українського законодавства, що регулює державну молодіжну політику. За роки незалежності України соціально-демографічна група молоді проявила себе активним, прогресивним учасником суспільно-політичного процесу, яка не позбавлена власних специфічних проблем, що вимагають належної уваги з боку влади.

Проаналізовано існуючі теоретичні підходи до інтерпретації категорії "податкове адміністрування" в сучасній фінансовій теорії. Представлено авторський підхід до трактування фіскальної ефективності податкового адміністрування (критерії досягнення економічних і соціальних наслідків в державі, позитивна кореляція, корисний результат від податкових рішень, рішення задач податкової політики, з дотриманням міжнародних податкових стандартів, поліпшення ставлення громадськості до оподаткування) з виокремлення виявлених певних особливостей: адміністрування податків здійснюється не лише виконавчими органами, а й повноважними державними органами; податкове адміністрування - це організаційна діяльність, що організовує процес вдосконалення взаємовідносин між податковими органами та платниками податків; це управлінська діяльність, спрямована на практичне управління процесами оподаткування; основною метою адміністрування податків має стати забезпечення ефективності податкових надходжень; завдяки податковому адмініструванню здійснюється контроль за дотриманням учасниками податкових відносин відповідних законодавчих актів.

Досліджено правове та облікове законодавство щодо регулювання спільної діяльності, використання активів та розподіл зобов'язань. Проаналізовано сучасні дослідження науковців щодо облікового та правового забезпечення спільної діяльності, їх взаємозв'язок та узгодженість. Здійснено порівняння міжнародного та вітчизняного досвіду в розрізі різних форм здійснення спільної діяльності та визначено основні відмінності, які мають суттєве значення для здійснення спільної діяльності. Проведено розподіл регулятивних документів за рівнем їх впливу на питання спільної діяльності загалом та на окремі її сторони. Виявлено основні недоліки українського законодавства в частині досліджуваного об'єкта та внесено пропозиції щодо напрямів його удосконалення. Звернено увагу на необхідність доповнення регулювання спільної діяльності та високий ступінь інтегрованості спільної діяльності в Україні.

Розглянуто сучасні тенденції розвитку торгівлі за допомогою автоматів як форми впровадження інновацій в сфері роздрібної торгівлі. Визначено переваги та недоліки торгівлі за допомогою автоматів. Сформульовано правові та технологічні аспекти вендінгової торгівлі. Проведено оцінку ринкових вимог до автоматів, серед яких - автономність, ціна, бренд, зовнішній вигляд та інші. Проаналізовано основні кон'юнктурні тенденції ринку вендінгу в Україні. Визначено основні класифікаційні ознаки, що дозволяють провести оцінку структури ринку. Насамперед, це стосується товарів, що реалізуються за допомогою автоматів, територіального розташування, споживачів. Охарактеризовано основні проблеми, з якими стикаються підприємці у сфері вендінгу: від логістики та кадрової політики до оптимізації мережі. Визначено чинники, що забезпечуватимуть подальший розвиток ринку в майбутньому та сприятимуть побудові великих вендінгових мереж.

The article deals with the theories and concepts that have made the most significant contribution for the understanding of the information in the modern world. The interconnections of the concepts of New Public Management and Good Governance and the formation of e-governance were detected. The general thoughts of the author find that the e-governance should be seen rather as a new tool for the solving of a large extent, the same tasks that put the concept of New Public Management and Governance. In this regard, the concept of e-governance stimulates the introduction of new organizational models, transformation processes and continues past reforms in public administration.

Досліджено стан державного стратегічного управління розвитком інноваційної сфери в Україні. Визначено ієрархію та повноваження державних органів щодо розробки та реалізації інноваційної стратегії та політики. Окреслено проблемні питання щодо розробки інноваційних пріоритетів та цілей, а також їх впровадження у практику та систематичного контролю одержаних результатів. Запропоновано створення при Адміністрації Президента України Головного департаменту стратегічного управління, до функцій якого входила би координація державних і місцевих органів влади, інших організацій та суб'єктів господарювання, задіяних в реалізації національної інноваційної стратегії. Розроблено модель державного регулювання впровадження механізмів реалізації національної інноваційної стратегії, яка включає сукупність засобів, важелів і стимулів, що формують діючі процеси державного регулювання розвитку інноваційної економіки на макро-, мезо- і мікроекономічних рівнях.

Розглянуто сучасний стан державного регулювання у сфері виробництва та переробки зерна та питання стимулювання експорту зернової продукції. Обгрунтовано необхідність посилення державної підтримки підприємств зернопродуктового підкомплексу (ЗППК) АПК. Визначено пріоритетні напрями вдосконалення державного регулювання, які будуть сприяти збільшенню доданої вартості у даному підкомплексі. Наголошено на доцільності поліпшення якості нормативно-правових норм і законодавчих актів щодо фінансової підтримки вітчизняного зернового господарства та переробних галузей у межах ЗППК. В процесі дослідження дістала подальшого розвитку концептуальна стратегія розвитку ЗППК як однієї з головних ланок у максимізації доданої вартості усього АПК України. Запропоновано посилити роль держави у системі регулювання дохідності підприємств ЗППК шляхом зменшення податкового навантаження та удосконалення цінової політики їх ресурсного забезпечення.

Розглянуто окремі питання, що пов'язані з балансуванням владних впливів на відносини між соціальними партнерами з прагненнями менеджменту шляхом врегулюванням відносин між сторонами соціального діалогу, які виникають, зокрема, у сфері трудових правовідносин. Характеризуючи існуючу законодавчу базу регулювання трудових відносин між сторонами соціального діалогу, висвітлено окремі проблемні питання, що пов'язані з врегулюванням цих відносин і надано пропозиції щодо можливих варіантів вирішення окремих із них. Розглянуто можливі варіанти вирішення окремих аспектів існуючих проблемних питань законодавчого врегулювання відносин між сторонами соціального діалогу, зокрема таких як встановлення квот найму на роботу працівників певних категорій, контрактна форма укладення трудового договору, відносини між роботодавцем і виборним органом первинної профспілкової організації під час розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, умови щодо додержання державних соціальних стандартів, пов'язаних з оплатою праці. Увагу приділено розмежуванню предмета соціального діалогу на різних рівнях його проведення.

Досліджено теоретичні аспекти сутності дохідної бази органів місцевого самоврядування (МСВ) і доходів бюджетів МСВ. Проаналізовано підходи провідних вчених - економістів до визначення терміну "дохідна база органів місцевого самоврядування" і "доходи бюджетів місцевого самоврядування" та наведено власне тлумачення цих понять. З'ясовано та уточнено структуру вищевказаних категорій у контексті їх суспільного призначення, поєднання загальнодержавних та інтересів територіальних громад, враховуючи особливості їх функціонування за сучасних умов реформування МСВ і територіальної організації влади в Україні.

Досліджено сутнісно-теоретичні підходи до розуміння категорії державно-приватне партнерство (ДПП). Акцентовано увагу на різноманітності наукових поглядів: наведено розуміння ДПП з позиції наукових здобутків окремих дослідників, в контексті вузького та широкого трактування категорії. Розглянуто регламентацію ДПП з позиції вітчизняного законодавства та в розрізі положень світових організацій. Виділено загальні властивості ДПП. Запропоновано авторське визначення категорії ДПП.

Розглянуто основні теоретичні засади до поняття "банківський ризик" (БР). Досліджено та проаналізовано підходи до систематизації та вибору критеріїв класифікації БР. Показано статистичні дані щодо кількості критеріїв класифікації БР. Проаналізовано наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених щодо різновидів БР. Розглянуто основні законодавчі документи, нормативно-правові акти та методичні вказівки, що регулюють банківську діяльність. Сформовано найбільш точну класифікацію БР, яка використовується в Україні на даному етапі розвитку економіки. Охарактеризовано особливості застосування різних видів класифікації БР відповідно до стадії економічного циклу в країні. Обгрунтовано шляхи вдосконалення управління БР.