Представлено небезпеку корупції в галузі медичної освіти на тлі загальнодержавної проблеми. Актуальним постає формування медико-правової освіти, починаючи на додипломному етапі підготовки фахівців-медиків під час оцінювання рівня теоретичних знань. Як інструмент обрано систему щоденного дистанційного тестового контролю знань студентів-медиків, покликану об'єктивізувати процес оцінювання в медичній освіті. Система дозволяє викладачам засобами інтернет-технологій самостійно готувати щоденний тестовий контроль, а студентам-медикам відкинути сумніви в об'єктивності їх оцінювання і закласти підвалини медико-правової освіти.

Исследован реальный мониторинг телерекламы лекарственных средств (ЛС) в эфирном пространстве на основных телеканалах Украины, России, Белоруси. Методы мониторинга базируются на фактическом массиве результатов репрезентативной выборки (сплошного наблюдения), которые обеспечивают валидность результатов доказательной фармации. Установлены ежегодные закономерности в телерекламной деятельности. Уделено внимание составлению перечня представленных лекарств, парафармации, их ротации, нарушениям и мероприятиям по созданию нормативно-правовых основ в рекламном бизнесе. Обобщены параметрические показатели анализа мониторинга телерекламы лекарств, парафармацевтической и пиво-водочной продукции за 2011 г. Ежегодные темпы роста объемов инвестиций фармкомпаний в телерекламу в денежном выражении (в грн) вырос в 2012 г. по сравнению с 2011 г. на 35,8 %, в 2013 г. в сравнении с 2012 г. - на 47,1 %. Одновременно нашими учеными доказано, что индекс роста объемов сбыта ЛС до проведения рекламной компании составлял 10,9 %, во время проведения его рекламы - 24,4 %, после проведения несколько снижался, но, в некотором временном интервале стабильно удерживался до 20,8 %. Динамика роста объемов сбыта ЛС с участием телевидения (ТВ) и без рекламы на ТВ ярко демонстрируется данными парных сравнительных показателей за 2011 и 2012 гг. В июне 2014 г. были проведены экспериментальные исследования и сравнительный анализ их результатов, в отношении розничных цен рекламируемых и не рекламируемых ЛС, аналогичных по активным фармацевтическим ингредиентам. Эти исследования были проведены на примере дротаверина (отечественный не рекламируемый лекарственный препарат) и но-шпы (Франция) - широко рекламируемый препарат, стоимость которого в 2 - 3 раза выше дротаверина отечественного производителя. Количество рекламной продукции, а именно ЛС, в 2011 г. увеличилась на 17,7 %, а в денежном выражении (грн) составляет 26,8 %. Одновременно с увеличением объемов производства увеличивается и телерекламная ниша, и цена лекарств. Расхождение в разрекламированных и не рекламируемых ЛС превышает в данном случае более, чем в 2 раза. Проведен анализ параметрических показателей мониторинга телерекламы ЛС, парафармацевтической продукции и пиво-водочных изделий за 2011 г. на основных телеканалах Украины. Установлены ключевые отличия и закономерности развития телерекламного бизнеса.

Наведено узагальнення нормативно-правових чинників впливу на телерекламну діяльність та економічні наслідки в результаті реклами препаратів іноземних виробників. Експериментально доведено, що лікарські препарати, рекламовані на телебаченні, аналогічні за діючим фармацевтичним інгредієнтом, у 2 - 3 рази дорожчі, аніж не рекламовані. Порівняльний аналіз цін проведено на прикладі дротаверину (вітчизняного виробника) та імпортного аналога (но-шпа, Франція).

Розглянуто питання створення нормативно-правового поля для забезпечення телемедичних консультацій. Звернено увагу на необхідність упорядкування цієї діяльності в системі охорони здоров'я. Перш за все, необхідні пруденціальні нормативи щодо захисту прав пацієнтів.

Розкрито поняття інформаційно-освітнього простору, проаналізовано його переваги та недоліки за сучасних умов. Розглянуто питання створення нормативно-правового поля для забезпечення захисту персональних даних інформаційно-освітнього простору.

Описано розробку програмного комплексу, який надає змогу проводити сумісну статистичну обробку синхронно зареєстрованих біосигналів в поліграфах на основі моделі вектора циклічних ритмічно пов'язаних випадкових процесів.

Питання захисту прав лікарів у правовій науці розробляються недостатньо, хоч а дослідження в цьому напрямі мають не тільки теоретичне, а й велике практичне значення. Мета дослідження - впорядкування представлень про захист прав лікарів і пацієнтів. Обговорено питання взаємовідносин лікарів із пацієнтами в Україні, що регламентовані Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законами України: "Основи законодавства України про охорону здоров'я", "Про захист прав споживачів", "Про захист персональних даних", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", "Про психіатричну допомогу" та іншими. Запропоновано кількісний підхід щодо обгрунтування відповідальності лікаря за індивідуалізації медичної допомоги та відхиленням від стандартів і протоколів.

Розглянуто питання напрямків досліджень щодо захисту прав пацієнтів. Підкреслено, що незважаючи на визнання Конституцією та законами України життя і здоров'я людини найвищою соціальною цінністю, в Україні досі не створено належних механізмів правозастосування основоположних прав пацієнта. Мета досліджень - впорядкування представлень про захист прав пацієнтів. Запропоновано створення спеціального закону, який визначав би механізми реалізації та захисту конституційних прав громадян на охорону здоров'я та медичну допомогу.

Вивчено проблему захисту телемедичної інформації. Проведено класифікацію медичних даних з урахуванням діючих стандартів в аспекті захисту інформації у процесах як авторизації користувачів, так і безпеки опрацювання медичної інформації. Докладно вивчено питання захисту інформації у процесах як стаціонарного, так і амбулаторного лікування. Представлено чинну законодавчу базу щодо захисту телемедичної інформації Республіки Польща.

Зазначено, що проблеми захисту прав лікарів і пацієнтів досліджуються недостатньо. Зауважено, що сьогодні в Україні зберігається дисбаланс між захистом прав лікаря і пацієнта. На ринку послуг досить поширені юридичні послуги щодо захисту прав пацієнтів і майже зовсім не захищаються права медичних працівників. Одночасно зазначено, що якість медичної допомоги можливо визначити тільки забезпечивши постійну експертну оцінку процесу її надання, маючи для цього відповідні критерії. Висловлено думку, що з погляду досягнення мети законодавчого регулювання і застосування правил юридичної техніки, доречним видається внесення змін до Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я", які би забезпечили комплексне розв'язання проблеми визначення правого статусу пацієнта і медичного працівника.