Медичні установи часто стають об'єктами вчинення протиправних дій через наявність наркотичних, спиртовмісних і дорогих медичних препаратів, а також цінного діагностичного обладнання й оргтехніки. Ситуація ускладнюється тим, що медичний і допоміжний персонал, пацієнти й відвідувачі в разі нападу не можуть повною мірою протистояти злочинним елементам. Керівництво закладів охорони здоров'я в першу чергу повинно забезпечити безпеку, тобто охорону закладів, персоналу, пацієнтів і відвідувачів, тому слід виконати необхідне планування, ретельну розробку й запровадження охоронних систем разом із комплексом заходів адміністративного характеру. Мета роботи - визначення особливостей охоронної діяльності у сфері захисту закладів охорони здоров'я, проведення аналізу законодавчого та нормативно-правового забезпечення діяльності ліцензованих охоронних структур, а також їх діяльності у сфері галузі охорони здоров'я, визначення потреби в організації таких служб та обгрунтування концептуальних засад побудови інтегрованих систем безпеки закладів охорони здоров'я. Проведено загальний і цілеспрямований аналіз і виконано оцінку законодавчої і нормативно-правової бази охоронної діяльності в Україні щодо її використання для створення служб охорони й забезпечення запобігання скоєнню злочинів у закладах охорони здоров'я. Проведено аналітичне дослідження з опрацювання великої кількості інформаційних джерел (понад 110) щодо створення та діяльності служб охорони в Україні й іноземних державах із використанням методів Content analysis і Open Source Intelligence (OSINT). Досліджено фахову вітчизняну й іноземну спеціальну літературу, а також інформацію з Інтернету про організацію, діяльність, управління й технічне оснащення служб охорони в різних установах, у тому числі в закладах галузі охорони здоров'я. У результаті дослідження, проведеного із залученням фахових експертів служби охорони праці, служби безпеки, пожежної охорони, Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, щодо організації та налагодження оптимального функціонування служб охорони в закладах галузі охорони здоров'я виявлено нагальну необхідність їх створення для забезпечення безпеки, захисту персоналу й пацієнтів, що сприятиме запобіганню вчиненню протиправних дій. Розглянута проблематика функціонування служб охорони в закладах галузі охорони здоров'я є актуальною, вимагає подальшої розробки й обговорення на шпальтах журналу із залученням керівників галузі й закладів охорони здоров'я, фахівців охоронних служб і правоохоронних органів.

Проанализированы причины возникновения конфликтных ситуаций в медицине и пути их решения. В настоящее время наблюдается высокая распространенность нервно-психических расстройств у больных с соматической патологией, что приводит к развитию психологической дезадаптации и повышает риск возникновения конфликтных ситуаций. Характерные черты современного общества, такие как постоянное напряжение, стрессы, перегрузки, дефицит времени, переинформированность, наряду со сложившимися неблагоприятными социально-экономическими факторами, выраженность которых в нашей стране с каждым годом увеличивается, сопровождаются ростом невротизации и психопатизации населения, что в комплексе делает общество более агрессивным и усложняет взаимодействие медицинских работников с пациентами, что обусловливает увеличение частоты развития конфликтных ситуаций. В случаях их возникновения прежде всего важна психологическая готовность врача управлять конфликтом. Навыки коммуникативного взаимодействия с больным углубляют профессиональную гибкость. При возникновении конфликтных ситуаций одной из самых распространенных методик диагностики поведения личности в этих ситуациях является двухмерная модель регулирования конфликтов Томаса - Килманна, которая включает показатели внимания к интересам партнера и своим собственным. Наиболее эффективными способами выхода из конфликтов являются сотрудничество и компромисс. Значимым моментом в возникновении конфликтов "врач - больной" является усиливающаяся неудовлетворенность общества качеством медицинской помощи. Развитие гражданского общества и рост гражданской грамотности населения привели к нарастающей активности больных в сфере защиты своих прав. Поэтому актуально предупреждение конфликтов, а в случаях их возникновения - конструктивное разрешение. Основным направлением предупреждения конфликта является повышение правовой культуры с разработкой активных моделей поведения врача в соответствии с существующими в настоящее время социально-экономическими условиями и правовыми гражданскими актами. Таким образом, наиболее эффективным методом предупреждения конфликта является недопущение его возникновения.

Медичні установи часто стають об'єктами вчинення протиправних дій через наявність наркотичних, спиртовмісних і дорогих медичних препаратів, а також цінного діагностичного обладнання й оргтехніки. Ситуація ускладнюється тим, що медичний і допоміжний персонал, пацієнти й відвідувачі в разі нападу не можуть повною мірою протистояти злочинним елементам. Керівництво закладів охорони здоров'я в першу чергу повинно забезпечити безпеку, тобто охорону закладів, персоналу, пацієнтів і відвідувачів, тому слід виконати необхідне планування, ретельну розробку й запровадження охоронних систем разом із комплексом заходів адміністративного характеру. Мета роботи - визначення особливостей охоронної діяльності у сфері захисту закладів охорони здоров'я, проведення аналізу законодавчого та нормативно-правового забезпечення діяльності ліцензованих охоронних структур, а також їх діяльності у сфері галузі охорони здоров'я, визначення потреби в організації таких служб та обгрунтування концептуальних засад побудови інтегрованих систем безпеки закладів охорони здоров'я. Проведено загальний і цілеспрямований аналіз і виконано оцінку законодавчої і нормативно-правової бази охоронної діяльності в Україні щодо її використання для створення служб охорони й забезпечення запобігання скоєнню злочинів у закладах охорони здоров'я. Проведено аналітичне дослідження з опрацювання великої кількості інформаційних джерел (понад 110) щодо створення та діяльності служб охорони в Україні й іноземних державах із використанням методів Content analysis і Open Source Intelligence (OSINT). Досліджено фахову вітчизняну й іноземну спеціальну літературу, а також інформацію з Інтернету про організацію, діяльність, управління й технічне оснащення служб охорони в різних установах, у тому числі в закладах галузі охорони здоров'я. У результаті дослідження, проведеного із залученням фахових експертів служби охорони праці, служби безпеки, пожежної охорони, Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, щодо організації та налагодження оптимального функціонування служб охорони в закладах галузі охорони здоров'я виявлено нагальну необхідність їх створення для забезпечення безпеки, захисту персоналу й пацієнтів, що сприятиме запобіганню вчиненню протиправних дій. Розглянута проблематика функціонування служб охорони в закладах галузі охорони здоров'я є актуальною, вимагає подальшої розробки й обговорення на шпальтах журналу із залученням керівників галузі й закладів охорони здоров'я, фахівців охоронних служб і правоохоронних органів.

Проанализированы причины возникновения конфликтных ситуаций в медицине и пути их решения. В настоящее время наблюдается высокая распространенность нервно-психических расстройств у больных с соматической патологией, что приводит к развитию психологической дезадаптации и повышает риск возникновения конфликтных ситуаций. Характерные черты современного общества, такие как постоянное напряжение, стрессы, перегрузки, дефицит времени, переинформированность, наряду со сложившимися неблагоприятными социально-экономическими факторами, выраженность которых в нашей стране с каждым годом увеличивается, сопровождаются ростом невротизации и психопатизации населения, что в комплексе делает общество более агрессивным и усложняет взаимодействие медицинских работников с пациентами, что обусловливает увеличение частоты развития конфликтных ситуаций. В случаях их возникновения прежде всего важна психологическая готовность врача управлять конфликтом. Навыки коммуникативного взаимодействия с больным углубляют профессиональную гибкость. При возникновении конфликтных ситуаций одной из самых распространенных методик диагностики поведения личности в этих ситуациях является двухмерная модель регулирования конфликтов Томаса - Килманна, которая включает показатели внимания к интересам партнера и своим собственным. Наиболее эффективными способами выхода из конфликтов являются сотрудничество и компромисс. Значимым моментом в возникновении конфликтов "врач - больной" является усиливающаяся неудовлетворенность общества качеством медицинской помощи. Развитие гражданского общества и рост гражданской грамотности населения привели к нарастающей активности больных в сфере защиты своих прав. Поэтому актуально предупреждение конфликтов, а в случаях их возникновения - конструктивное разрешение. Основным направлением предупреждения конфликта является повышение правовой культуры с разработкой активных моделей поведения врача в соответствии с существующими в настоящее время социально-экономическими условиями и правовыми гражданскими актами. Таким образом, наиболее эффективным методом предупреждения конфликта является недопущение его возникновения.