На підставі аналізу існуючих інформаційно-аналітичних систем органів державної влади, оцінки існуючих підходів до їх побудови, основних класів задач, що розв'язуються, виділено базову архітектуру інформаційно-аналітичної системи органу державної влади.

Визначено роль та місце проблеми охорони інтелектуальної власності в Україні на сучасному етапі, стану законодавчої бази у сфері інтелектуальної власності. Виявлено низку проблемних питань, які існують на сьогодні в державі та потребують розв'язання, обгрунтування пропозицій, які можна враховувати під час розробки конкретних шляхів вирішення найбільш гострих проблем у зазначеній сфері.

Розглянуто проблеми та шляхи розвитку методів інформаційного сервісу об'єктів інтелектуальної власності. Акцентовано увагу на важлівості створення інформаційно-аналітичних систем обліку та контролю використання інтелектуальної власності на базі прогресивних інформаційних технологій. Розробка та впровадження у практичну діяльність банку даних об'єктів інтелектуальної власності в межах інформаційно-аналітичних систем обліку та контролю ії використання є невід'ємною складовою частиною створення в Україні сучасного ринку інтелектуальної власності. Запропоновано моделі й алгоритми керування розподіленим інформаційно-аналітичним середовищем опису, аналізу та експертного оцінювання об'єктів інтелектуальної власності.

Зазначено, що важливим напрямом розвитку вітчизняної системи охорони інтелектуальної власності є поступова активізація процесів навколо проблеми створення в Україні сучасного ринку інтелектуальної власності, системи "трансферу" технологій, приведення їх у відповідність до міжнародних норм, запровадження адекватних напрямків інвестиційної та податкової політики. Показано, що ефективність діяльності запровадженої в державі системи охорони інтелектуальної власності, створення інформаційно-аналітичних систем обліку та контролю використання інтелектуальної власності на базі прогресивних інформаційних технологій значною мірою залежить від подальшого розвитку її складових: рівня відповідності вітчизняного законодавства міжнародним стандартам у цій сфері; стану розвитку державних установ регулювання діяльності у сфері охорони та захисту інтелектуальної власності; якості технічного оснащення інфраструктури охорони інтелектуальної власності; розвитку недержавних установ регулювання діяльності у сфері інтелектуальної власності; термінів впровадження в Україні "інтелектуальної біржі", розвитку системи "трансферу" технологій, складових інноваційно-інвестиційної сфери тощо.

Запропоновано математичні моделі оцінки: якості управління коштами, більшими ніж власні кошти підприємства; наслідків маніпулювання цінами для вітчизняного виробника; наслідків запізнення індексування вартості майна приватизації; віддання переваг у кредитуванні тощо.

Розглянуто поняття та предмет права промислової власності та патентного права, джерела та нормативно-правові акти в Україні у сфері патентного права, програми адаптації національного законодавства до норм ЄС, нормативно-правові акти, що регулюють правовідносини у сфері патентного права в Україні. Проаналізовано ефективність системи охорони інтелектуальної власності в Україні й інших державах. Надано загальну оцінку проблем у сфері охорони інтелектуальної власності в Україні. Зроблено висновки та наведено пропозиції.

Важливим завданням сьогодення в Україні є розбудова цілісної системи державного регулювання правами на об'єкти інтелектуальної власності (ІВ). Ефективність діяльності запроваджуваної в державі системи охорони ІВ, створення інформаційно-аналітичних систем обліку і контролю використання ІВ на базі прогресивних інформаційних технологій значною мірою залежать від подальшого розвитку рівня відповідності вітчизняного законодавства міжнародним стандартам у цій сфері, стану розвитку державних установ регулювання діяльності у сфері охорони і захисту ІВ, розвитку недержавних установ регулювання діяльності у сфері ІВ, розвитку системи трансферу технологій, складових інноваційно-інвестиційної сфери тощо. Наведено етапи становлення вітчизняної системи охорони ІВ. Розглянуто інформаційні та управлінські потоки у системі органів регулювання сфери ІВ.

Предложен подход к созданию экспертных систем, позволяющих оценивать вероятности возникновения элементарных нежелательных (базисных) событий на потенциально опасных объектах. Средством создания таких экспертных систем является метод экспертных оценочных шкал. Созданная экспертная система включается в контур мониторинга и оперативного анализа безопасности. Практическая значимость заключается в возможности автоматических расчетов оценок текущей техногенной опасности на основании данных, полученных в результате мониторинга причинных факторов опасности.

Наведено матеріали, що дозволяють зрозуміти роль і місце органів державного управління в формуванні інформаційних ресурсів регіонів. Визначено структурні особливості та принципи створення системи інформаційно-аналітичного забезпечення для органу регіонального управління.

Представлено загальний опис внутрішніх особливостей методів дактилоскопії, що набули найбільшого поширення біометричної технології. Детально розглянуто методи розпізнавання рисунка пальця та конфігурації приладів для їх здійснення.

Висвітлено методичні питання підтримки прийняття управлінських рішень щодо запобігання і вирішення конфліктних ситуацій. Використано мережеву модель для оцінки рівня безпеки потенційно небезпечних об'єктів. Запропоновано методичний підхід і відповідні алгоритми для вибору раціональної стратегії підвищення рівня безпеки потенційно небезпечних об'єктів.

Доведено, що система управління безпекою регіону повинна мати ієрархічну структуру. Вибір альтернативного рішення грунтується на структурних особливостях інформаційного забезпечення регіональних органів влади. Методологія створення системи управління регіональною безпекою поєднує методи об'єктно-орієнтованого аналізу і онтологічного аналізу регіональних потенційно небезпечних об'єктів.

Проаналізовано деякі нормативно-правові засади, зміст та проблеми захисту Збройних сил і населення України від негативного інформаційно-психологічного впливу противника. На основі проведеного аналізу обгрунтовуються погляди авторів на структуру системи інформаційної безпеки та уточнюються механізми реалізації такого захисту.

Розглянуто різноманітні системи захисту інформації з використанням біометрії, їх недоліки, які створюють проблеми під час роботи автоматизованих систем. Розглянуто методи, що дозволяють усувати недоліки та використовувати їх у боротьбі із зловмисниками.

Як методичні засади оцінки території міста розглядаються організаційні, методичні, технічні, інформаційно-аналітичні показники. Комплексне застосування цих показників дозволить дати об'єктивну оцінку території міста.

Розглянуто технологію розподіленої обробки інформації під час прийняття рішень у системі електронного урядування. Показано, що ГІС-технології можуть бути основою для управління територіальним розвитком регіону. Описані базові функції управління в системі електронного урядування регіонального рівня.

Запропоновано методологічні підходи до створення комплексної автоматизованої системи управління життєдіяльністю регіону. Обгрунтовано необхідність створення регіональних електронних систем управління. Описано основні функції моделі життєдіяльності регіону, які доцільні у процесі підготовки й прийняття рішень керівництвом регіону.

Розглянуто концепцію створення учбового ситуаційного центру, яка дає нові розширені можливості для навчального процесу. Використовується для моделювання і прогнозування бізнес-процесів у фінансовому, правовому і зовнішньоторговому інжинірингу з метою прийняття оптимальних і ефективних рішень.

Розглянуто особливості задачі планування виконання договорів у сфері діяльності з надання послуг, зппропоновано математичну модель задачі, проведено аналітичний огляд можливих методичних та технологічних підходів до її вирішення.

Розглянуто особливості аналітичної роботи у сфері державного управління у процесі організації та здійснення контролю за виконанням державних управлінських рішень. Сформовано уніфікований алгоритм ситуаційного аналізу за ходом виконання завдання, визначеного в державному управлінському рішенні.