Представлено інформацію стосовно дослідження питання транспарентності та зміцнення довіри в космосі; відзначено роботу Групи урядових експертів ООН із заходів транспарентності та зміцнення довіри в космосі та результати цієї роботи; визначено основні характеристики заходів транспарентності та зміцнення довіри в космічній діяльності; представлені їх основні категорії і ті заходи, які застосовує Україна під час здійснення нею космічної діяльності. Вказані сучасні міжнародні ініціативи, пов'язані із заходами транспарентності та зміцнення довіри в космосі. Запропоновано на розгляд проект Міжнародного кодексу поведінки в космосі, який розроблений Європейським Союзом та обговорюється міжнародною спільнотою з 2008 року.

Наведено стислі результати дослідження правових та організаційних аспектів забезпечення мінімізації космічного сміття, даються пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення боротьби з техногенним засміченням космосу, на рівні як міжнародного права, так і національного законодавства України.

Приведены результаты обработки и анализа многоспектральных спутниковых снимков среднего пространственного разрешения с целью оценки динамики и последствий незаконной добычи янтаря в Украине. Исследованы существенные повреждения почвенного покрова на территории лесных массивов и полей в результате интенсивной многолетней добычи янтаря на выбранной территории мониторинга.

Проаналізовано зміни, що відбулися в останні роки у космічної галузі України у зв'язку із взятим державою курсом на дерегуляцію господарської діяльності. Зокрема, критично оцінюється скасування ліцензування в космічній сфері як таке, що прямо суперечить міжнародному космічному праву, йде врозріз зі світовою, зокрема європейською практикою, а також не відповідає специфіці космічної діяльності.

Сучасні реалії обумовлюють розвиток української науки і техніки, вимагаючи наближення українського законодавства до європейського. Імплементація Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС передбачає реалізацію міжнародних норм та співробітництва, зокрема у галузі космонавтики. Запропоновано ключові напрямки космічних досліджень згідно з діючим міжнародним та українським правом.

Географічні інформаційні ресурси є важливою складовою інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень. За умов відсутності вітчизняних космічних апаратів дистанційного зондування Землі відомчі геоінформаційні системи забезпечуються безкоштовними та придбаними за бюджетні кошти даними. Відсутність законодавчого базису, належного рівня координації та взаємодії у процесі закупівлі інформації дистанційного зондування Землі призводить до неефективного витрачання коштів державного бюджету. За результатами проведеної роботи зі збору та систематизації потреб 59 органів державного управління в інформації дистанційного зондування Землі сформовано зведену заявку потреб органів державної влади, яку статистично оброблено та проаналізовано за показниками: періодичності спостережень визначених районів, рівнів обробки даних, площі території та орієнтованої вартості їх зйомок. Продемонстровано, що оптимізація заявок користувачів надасть змогу забезпечити виконання близько 90 % тематичних завдань з використанням умовно безкоштовної інформації дистанційного зондування Землі. Розроблено пропозиції з регулювання та організації порядку наповнення державних геоінформаційних систем даними дистанційного зондування Землі.

Збільшення кількості пілотованих космічних подорожей зумовлює необхідність розроблення належного еколого-правового підгрунтя життєзабезпечення людини в космосі. Зазначена сфера правового регулювання є досить широкою та диверсифікованою у різних космічних державах, тому потребує дослідження з метою виокремлення перспективних напрямків рецепції кращого досвіду до національного законодавства України. Мета роботи - дослідження всіх етапів життєзабезпечення пілотованих космічних місій за законодавством деяких провідних учасників ринку космічних послуг, а саме: Російської Федерації, Республіки Казахстан, США та ЄКА, задля врахування цього правового підгрунтя під час розробки відповідної сфери правового регулювання в Україні. Для досягнення мети цього дослідження було використано положення про життєзабезпечення людини в космосі п'яти договорів з космосу, Угоди про Міжнародну космічну станцію, національних правових актів, технічних регламентів, керівництв тощо. Під час дослідження використовувались методи аналізу, синтезу, порівняння, структурування тощо. В результаті весь обсяг аналізованого правового масиву забезпечення життєдіяльності людини під час виконання пілотованих космічних місій було структуровано: відповідно до суб'єкта регулювання, - щодо вимог до осіб (медичних, санітарних тощо) та вимог, які ставляться до умов довкілля - щодо чинників космічного середовища (невагомість, радіація, освітлення тощо); відповідно до етапів космічних місій: на вимоги до підготовки, процесу виконання космічних місій та реабілітації після них. Було визначено спільні та відмінні риси таких вимог за екологічним та іншим законодавством Російської Федерації, Республіки Казахстан, США та ЄКА. Окреслено такі основні напрямки розвитку законодавства України у вказаній сфері: встановлення медичних, фізичних, психологічних та інших критеріїв відбору для набуття статусу космонавта/астронавта; визначення вимог до умов життєдіяльності та готовності до виконання завдань космічних місій; система реабілітаційних процедур після виконання пілотованої космічної місії.

Досліджено сучасні наукові підходи до змісту поняття "державно-приватне партнерство". Проаналізовано загальні та специфічні для космічної галузі ознаки його договірних форм, а саме концесії, управління майном, спільної діяльності та змішаних договорів. Окреслено основні проблемні аспекти обрання кожного з них для розвитку окремих видів космічної діяльності, зокрема вказано на деякі законодавчі перепони, до яких віднесено положення статті 4 Закону України "Про підприємництво", окремі норми Господарського кодексу, дублюючі положення самого закону "Про державно-приватне партнерство", а також визначено прогалини вітчизняного законодавства у цій сфері. Окремо розглянуто перспективність використання такої форми державно-приватного партнерства, як договір про трансфер технологій. На прикладах практики окремих підприємств космічної галузі, а також на основі вітчизняних і зарубіжних наукових праць автори виокремили означені форми державно-приватного партнерства серед інших форм співпраці публічного та приватного суб'єктів: публічних закупівель, аутсорсингу, приватизації. На цій основі сформульовано пропозиції щодо реформування вітчизняного законодавства у сфері державно-приватного партнерства задля стимулювання розвитку космічних технологій.

Досліджено правові підходи до регулювання діяльності щодо дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) у більш ніж 10 державах світу з різноманітними моделями ринку. Досвід деяких держав проаналізовано в контексті розвитку у межах регіональної співпраці Європейського Союзу та Співдружності Незалежних Держав. Огляд правової моделі регулювання діяльності ДЗЗ проведено у широкому контексті врахування державної чи приватної природи, ступеня розвитку ринку відповідних послуг та охоплював дослідження таких блоків питань: організаційно-інституційна структура забезпечення відповідних відносин; політика поширення даних; дозвільне регулювання діяльності із ДЗЗ; охорона інтелектуальної власності на продукти діяльності ДЗЗ. На підставі проведеного аналізу надано ряд рекомендацій щодо правового регулювання відповідних відносин в Україні.