У покращанні підготовки з судової медицини вітчизняних та іноземних студентів чимала роль належить порівнянню законодавств. Студенти знайомляться з організаційно-процесуальними основами судово-медичної експертизи за кримінально-процесуальним кодексом України, порівнюючи їх з відповідними юридичними нормами інших країн. Мета дослідження - збагачення їх правової культури, краще осмислення можливих шляхів удосконалення судово-медичної експертизи у своїх країнах. Наведено основи кримінального процесу України, Німеччини, Франції, Англії, США, а також деяких арабських країн. Зрозуміло, що питома вага викладання організаційно-процесуальних основ судово-медичної експертизи за українським законодавством є дещо більшою у порівнянні з кримінально-процесуальним правом інших країн. Тому цікавим і корисним є висвітлення особливостей судово-медичної експертизи за кримінально-процесуальним кодексом у країнах Близького Сходу.

На сьогоднішній час є переконливі підстави для розробки, створення науково-практичних основ складання та нормування основ ноофармацевтичного права у професійній освіті, навчанні та практиці його використання. Мета дослідження - розробка інноваційного методологічного інструментарію для персоналу, зайнятого в науково-педагогічній сфері, зокрема, проекту (інструктивно-методичних рекомендацій) - посади завідувача профільної кафедри (фармація). Вивчено й узагальнено міжнародні та діючі в Україні документи, наукові публікації, огляди щодо структурної методології побудови діючих кваліфікаційних характеристик (КХ) професій, посад, робіт внесених до Класифікатора Професій ДК 003:2010 р. і методичних підходів до їх створення. На підставі поглибленого вивчення та аналізу існуючого Переліку професій, посад, видів робіт, на які розроблено КХ і які внесено до Державного Класифікатора ДК 003:2010, встановлено, що, на жаль, досі не розроблено жодних КХ для науково-педагогічного складу. У зв'язку з цим питання про участь ключових фігур-професіоналів та їх залучення з формування основ ноофармацевтичного, професійного права, ні юридично, ні функціонально не відображені в обов'язках завідувача профільної кафедри (фармація). Фактично центральна фігура - завідувач профільної кафедри, як особисто відсторонена від нормотворчої діяльності, так і у сфері впливу на розвиток основ ноофармацевтичного права. Саме тому, на початку здійсненої роботи зусилля спрямовано на подолання цієї юридично-правової прогалини і запропоновано ряд розроблених науково-практичних заходів. Зокрема, серед першочергових завдань - розробка КХ для науково-педагогічного персоналу, починаючи з розробки КХ для завідувача профільної кафедри (фармація). Висновок: науково-практичне обгрунтування ролі, статусу, відповідальності науково-педагогічних працівників, як першочергових засад неофармацевтичного права, покладено вперше розроблених в Україні КХ завідувача профільної кафедри (фармація).

Узагальнено та наведено правові та законодавчі вимоги, а також сучасні міжнародні та вітчизняні етичні принципи щодо проведення морфологічних досліджень за спеціальністю "Нормальна анатомія" чи "Гістологія, цитологія та ембріологія". Для дослідження морфологічних макро- і мікроскопічних змін тіла і органів, з дозволу судово-медичного експерта в межах договору про співпрацю між кафедрою (медичного або освітнього закладу) та бюро судово-медичної експертизи, можуть використовуватися трупи (частини розчленованих трупів) тих осіб, смерть яких не була насильницькою, або трупи (частини розчленованих трупів), які підлягають кремації, за умови наявності інформованої письмової згоди їх родичів. У випадках потреби вилучення органів із трупів людей та виготовлення із них анатомічних препаратів для учбової роботи вищих або середніх медичних закладів з дозволу судово-медичного експерта в межах існуючого договору про співпрацю між кафедрою ВНЗ і бюро судово-медичної експертизи, таке вилучення можна здійснити за умови письмового узгодження з родичами померлих.

Експериментальні дані дослідження дотримання законодавства у сфері обігу лікарських засобів в Україні розкривають ряд недоліків у їх змістовній частини. Встановлені факти стали переконливим доказом у необхідності внесення змін, доповнень, розробки та удосконалення сучасної нормативно-правової та законодавчої бази. Мета роботи - розробити та внести зміни, доповнення в існуючу законодавчу і нормативно-правову систему, яка регламентує взаємини всіх учасників фармацевтичного ринку України. Використано методи емпіричного формату, статистичної обробки, аналізу й узагальнення на рівні створення гіпотетичних версій, віртуального ексклюзивного і евристичного моделювання за умов невизначеності. Основні результати дослідження були включені (тільки в 2011 - 2012 рр.) до п'яти законодавчих актів України. У 2011 - 2012 рр. стався якісний стрибок і продуктивної законотворчої активності в удосконаленні основ галузевого права (фармація). Внесені доповнення, зміни знімають значну частину проблем, які нагромадилися за останні роки.

Сьогодні в Україні триває процес розвитку та гармонізації вітчизняної законодавчої та нормативної бази, що регулює питання якості лікарських засобів (ЛЗ), із законодавством Європейського Союзу. Мета роботи - аналіз етапів розвитку, сучасного стану та проблем нормативно-правового регулювання питань забезпечення якості ЛЗ за умов євроінтеграції України. Як матеріали дослідження використано наукові публікації, публічну інформацію органів державної влади та науково-технічних установ, нормативно-правові акти та нормативні документи, що регулюють питання забезпечення якості ЛЗ. Під час проведення досліджень використано методи: системно-оглядовий, бібліографічний, історичний. Охарактеризовано етапи розвитку, сучасний стан і проблеми нормативно-правового регулювання у сфері забезпечення якості ЛЗ в Україні. Показано, що розвиток національної нормативно-правової бази у сфері забезпечення якості ЛЗ здійснюється в напрямку її гармонізації з європейським законодавством та регламентування фармацевтичної діяльності на всіх етапах життєвого циклу ЛЗ. Визначено, що завданням, яке потребує розв'язання у найближчій перспективі, є впровадження в Україні комплексу настанов з фармаконагляду, біологічних препаратів, рослинної сировини, фармацевтичної освіти, належних аптечної, регуляторної, публікаційної та інженерної практик, гармонізованих з європейським і міжнародним законодавством. Висновки: аналіз етапів становлення та сучасного стану нормативно-правової бази України у сфері забезпечення якості ЛЗ свідчить про її активний розвиток у напрямку гармонізації з європейським законодавством та регламентування фармацевтичної діяльності на всіх етапах життєвого циклу ЛЗ. Завданням, що потребує розв'язання у найближчій перспективі, є впровадження в Україні комплексу настанов з фармаконагляду, біологічних препаратів, рослинної сировини, фармацевтичної освіти, належних аптечної, регуляторної, публікаційної та інженерної практик, гармонізованих з європейським і міжнародним законодавством.

Мета роботи - розробити та внести зміни, доповнення до існуючої законодавчої та нормативно-правової бази, здатні мінімізувати, а надалі виключити в засобах масової інформації прояви рекламного тероризму і пиво-горілчаного геноциду населення України. Проведені експериментальні дослідження телерекламної діяльності щодо презентації ліків, парафармації, пиво-горілчаних виробів тощо в телеефірі України, стали переконливим аргументом і обгрунтуванням внесення суттєвих змін, доповнень і прийняттю нових законодавчих, нормативно-правових актів, внесених авторами.

Настав час, коли навчання лікарів правовим аспектам діяльності стало обов'язковою важливою складовою частиною загальної підготовки лікаря, коли без знання правових норм, які регулюють професійну медичну діяльність, лікар не спроможний на належному рівні виконувати свої службові обов'язки, тому питання стосовно підвищення рівня правових знань медиків на сьогоднішній день є дуже актуальним. Мета роботи - запропонувати систему підготовки та підвищення кваліфікації медичних фахівців з правових аспектів медичної діяльності з урахуванням міжнародного досвіду та напрацювань вітчизняних науковців у галузі медичного права. У процесі дослідження використовувались методи: семантичної оцінки наукових документів, порівняння, системного, а також структурно-логічного аналізу. На підставі аналізу нормативно-правових актів, що регламентують вимоги до професійної освіти медичних працівників у контексті підвищення їх правової освіченості, обгрунтовано необхідність набуття фахівцями галузі охорони здоров'я знань з медичного права як на до дипломному, так і на післядипломному рівні. Також викладено пропозиції щодо впровадження ефективної системи підготовки та підвищення кваліфікації медичних кадрів з правових аспектів медичної діяльності, зокрема, запропоновано тематику циклів з медичного права. Зазначено, що особливістю запропонованих циклів має бути розгляд найбільш актуальних питань, що виникають у практиці лікаря з правових аспектів його діяльності.

Реформа галузі, насамперед, системна стратегія і тактика законотворчого процесу розвитку фармацевтичного сектору охорони здоров'я України, це: практична відповідь на проблеми, які накопичувалися роками; відхід від декоративної законотворчості та тимчасового покриття законодавчих прогалин. Прийшов час формування збалансованої системи створення законодавчої бази. Такі реформаторські підходи спостерігаються у всьому цивілізованому світі, зокрема, Європі, Англії, США та ін державах в т. ч. Україні. Всесвітні державні, міждержавні органи, а також ВООЗ спільно з компетентними міжнародними товариствами, в тому числі - Україна, активізували, за останні роки, свої спільні зусилля спрямовані на гармонізацію законодавства і підзаконних актів, які б відповідали визнаним стандартним вимогам GMP Європейського Союзу (ЄС). Мета роботи - пошук, аналіз, свідоме сприйняття існуючих нормативно-правових актів у міжнародній фармацевтичній практиці з урахуванням специфічних особливостей України та збалансуванні та гармонізації правових основ у фармації, згідно стандартних вимог, в першу чергу - ЄС. Як основний об'єкт дослідження виступили законодавчі, нормативно-правові (галузеві) чинники України та міжнародних організацій у сфері обігу та контролю лікарських засобів у розвитку стратегії та тактики глобальної фармації. На сучасному законотворчому етапі спостерігається відчутний сплеск активності та продуктивності у напрацюванні і доведення відповідних регуляторних актів, гармонізованих до міжнародних стандартів ES. Як результат спільних зусиль наукових дослідників, центральних органів влади України, професіоналів практичної (аптечної) і промислової фармації 2012 - 2013 рр. став переломним. Він характеризується прийняттям низки необхідних законів, що надають змогу збалансувати інтереси виробника, реалізатора, сфокусованих на Пацієнта. В даний час активно обговорюються проекти про належну аптечній практиці, вдосконалення ліцензійної, регістраторного справи, атестації професійного рівня персоналу, розробки кваліфікаційних характеристик нововведених професій. Висновки: проаналізовано існуючу міжнародну та вітчизняну законодавчу бази в системі обігу та контролю якості лікарських засобів. Запропоновано системний аналіз стратегії та тактики законотворчого процесу розвитку фармації в Україні.

Розвиток ситуації у світі і в Україні вказує на підвищення рівня терористичної загрози з використанням джерел іонізуючих випромінювань. Розробка науково обгрунтованих можливих сценаріїв терористичних актів та їх медико-біологічних наслідків є провідною метою дослідження на основі використання матеріалів світових джерел наукової інформації. Розповсюдження використання радіоактивних матеріалів у світовому господарському комплексі надає змогу скоєння терористичних актів за наступними сценаріями: підрив ядерного боєприпасу; проведення диверсій на ядерно небезпечних і радіаційно небезпечних об'єктах; забруднення питної води або їжі радіоактивними речовинами; використання радіоактивних матеріалів для виготовлення "брудної бомби". Медико-біологічні наслідки терористичних актів з використанням радіоактивних матеріалів найчастіше характеризуються стертою клінічною картиною ушкодження організму людини та можливими віддаленими наслідками опромінення. Організація та надання медичної допомоги ураженим з променевим синдром мають здійснюватися у спеціалізованих шпиталях.

Важливе місце у правовому становищі особистості займає природне і невід'ємне право на охорону здоров'я, закріплене в нормі Основного закону - Конституції України (ст. 49). Водночас, ефективному захисту права на охорону здоров'я перешкоджає недосконалість законодавчої бази, її фрагментарний характер. Актуальність дослідження продиктована проблемами, пов'язаними з повноцінною та безперешкодною реалізацією конституційного права на охорону здоров'я та медичну допомогу й ефективністю захисту даного права у разі порушення чи загрози порушення. Мета дослідження - проаналізувати конституційно-правовий механізм захисту права на охорону здоров'я та медичну допомогу і розробити рекомендації щодо його вдосконалення. Для досягнення мети та розв'язання поставлених завдань використано методи діалектичного матеріалізму, що надає змогу розглядати правові явища в динаміці їх розвитку та взаємозв'язку з іншими явищами, а також загальнонаукові (аналіз, синтез, системний і функціональний підходи) та інші методи (порівняльно-правовий, соціологічний, історичний, статистичний). Предметом дослідження виступають Конституція України, міжнародно-правові акти, нормативні акти України, теоретичні положення, що визначають конституційно-правові форми та механізм захисту прав людини у сфері охорони здоров'я. На підставі аналізу Конституції України та інших нормативно-правових актів України, міжнародно-правових актів визначено, що ефективність захисту права на охорону здоров'я та медичну допомогу залежить, насамперед, від досконалості законодавчої бази у цій сфері. Багатоаспектність питань стосовно охорони та захисту здоров'я громадян, говорить про необхідність систематизації правових актів у галузі охорони здоров'я. З точки зору конституційного права, законодавство в галузі охорони здоров'я слід привести у відповідність зі змістом поняття "права на охорону здоров'я".

Стратегічна лінія законотворчого процесу спрямована на створення системи якості законодавчої бази у фармації в усьому світі покладає велику відповідальність на вчених, практиків, органи, громадські організації і всіх учасників у законотворчому процесі. Якість законодавчої, нормативно-правової продукції та якість ліків, послуг та гарантійне медикаментозне забезпечення ефективними, безпечними та доступними лікарськими засобами населення України. Мета роботи - мобілізація зусиль на модернізацію фармацевтичного законодавства, створення комфортного правового середовища, збалансованих інтересів суб'єктів діяльності у сфері обігу лікарських засобів в Україні. Об'єкт дослідження - нормативно-правова спадщина (ретроспективна база), міжнародні, європейські та вітчизняні, нормотворчі процеси регуляторної (дерегуляторної) політики у фармації. Предмет дослідження - суб'єкти фармацевтичного права. Система методологічної стратегії як цілого полягає у застосуванні сукупності методів, принципів, прийомів, способів і засобів їх реалізації. Конкретні методи, як приватне до цілого, передбачають емпіричні методи парних, порівняльних, багатоваріантних або суто визначених стандартних вимог регуляторного адміністративного права. Опрацьовано науково-практичні й організаційно-правові чинники що відносно приєднання України до Європейської конвенції з розробки Європейської Фармакопеї (березень 2013 р.). Проведено прес-конференцію на тему: "Регуляторна політика держави у фармацевтичній галузі, проблеми, питання та шляхи їх вирішення". У січні 2014 р. проведено підсумкову конференцію "Фармбізнес: висновки 2013 і очікування 2014". Започатковано розробку автоматизованої системи від слідкування лікарських засобів у обігу на фармацевтичному ринку України. Внесено зміни до окремих наказів МОЗ України (N 1130 від 27.12.2012 р.; N 143 від 20.02.2013 р.). Висновки: перманентне покращання системи якості нормативно-законодавчих чинників згідно вимог ЄС сприяє підвищенню відповідальності та правової культури у сфері обігу ліків.

Реформування галузі охорони здоров'я, Державної санітарно-епідеміологічної служби в Україні визначили цілий ряд проблем, які потребують обгрунтування та розв'язання. Мета роботи - визначення проблемних питань реалізації функцій державного санітарно-епідеміологічного нагляду під час планування та забудови населених місць. Об'єктами досліджень - нові чинні законодавчі та нормативно-правові документи санітарного законодавства. В роботі використано традиційні методи: аналітичний (вивчення нормативних та законодавчих документів) та гігієнічного обгрунтування рекомендацій. На підставі аналізу документів чинного санітарного законодавства визначено проблемні питання реалізації функцій державного санітарно-епідеміологічного нагляду під час планування та забудови населених місць, розроблено пропозиції щодо удосконалення реформування Держсанепідслужби в частині правового врегулювання соціальних гарантій її працівників та обгрунтовано зміни до нормативно-правових актів МОЗ України.

Стратегічна лінія законотворчого процесу, спрямована на створення системи якості законодавчої бази у фармації в усьому світі, покладає велику відповідальність на вчених, практиків, органи влади, громадські організації і всіх учасників у законотворчому процесі. Якість законодавчої, нормативно-правової продукції / якість ліків, послуг та гарантійне медикаментозне забезпечення ефективними, безпечними та доступними лікарськими засобами населення України. Мета роботи - мобілізація зусиль на модернізацію фармацевтичного законодавства, створення комфортного правового середовища, збалансованих інтересів суб'єктів діяльності у сфері обігу лікарських засобів в Україні. Об'єкт дослідження - нормативно-правова спадщина (ретроспективна база), міжнародні, європейські та вітчизняні, нормотворчі процеси регуляторної (дерегуляторної) політики у фармації. Досліджено суб'єкти фармацевтичного права. Система методологічної стратегії як цілого полягає у застосуванні сукупності методів, принципів, прийомів, способів і засобів їх реалізації. Конкретні методи, як приватне до цілого, передбачають емпіричні методи парних, порівняльних, багатоваріантних або суто визначених стандартних вимог регуляторного адміністративного права. Опрацьовано науково-практичні й організаційно-правові чинники відносно приєднання України до Європейської конвенції з розробки Європейської Фармакопеї (березень 2013 р.). Проведено прес-конференцію на тему: "Регуляторна політика держави у фармацевтичній галузі, проблеми, питання та шляхи їх вирішення". У січні 2014 р. проведено підсумкову конференцію "Фармбізнес: висновки 2013 і очікування 2014". Започатковано розробку автоматизованої системи відслідкування лікарських засобів в обігу на фармацевтичному ринку України. Внесено зміни до окремих наказів МОЗ України (№ 1130 від 27.12.2012 р.; № 143 від 20.02.2013 р.). Висновки: перманентне формування системи якості нормативно-правових законодавчих чинників згідно вимог ЄС, сприяє підвищенню відповідальності та правової культури у сфері обігу ліків в Україні.

Законодавче, нормативно-правове забезпечення, адаптоване до міжнародних та європейських стандартних вимог, гарантує безпеку обігу ліків на фармацевтичному ринку України. Мета роботи - законодавче та нормотворче регулювання й оптимізації ефективної системи обігу, промоції та споживання ліків гарантованої якості. Розглянуто міжнародні, європейські та вітчизняні законодавчі, нормотворчі процеси регуляторної політики фармації. З'ясовано ефективні шляхи прискореного процесу, створення й адаптації законодавчих, нормативно-правових чинників фармацевтичного сектора охорони здоров'я України інтегрованих до міжнародних та європейських вимог GMP, GDP, GPP та інших належних практик. Система методологічної стратегії як цілого полягає у застосуванні сукупності методів, принципів, прийомів, способів і засобів їх реалізації. Конкретні методи, як приватне до цілого, передбачають емпіричні методи парних, порівняльних, багатоваріантних або суто визначених стандартних вимог регуляторного адміністративного права. Описано основні напрямки науково-практичних заходів щодо розробки нормативно-правових та законодавчих чинників, поетапність їх процедур: обговорення, внесення змін, доповнень та пропозицій напрацьованих проектів їх прийняття як накази та постанови уряду України. Висновки: на підставі загальних показників розміщення, навантаження на окремі суб'єкти господарчої діяльності, які визначають індивідуальну особливість і загальні вимоги до них, запропоновано низку розроблених нормативно-правових і законодавчих змін у регуляторній політиці фармгалузі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р811 + Х881.9(4УКР)112.401 + Х893.9(4УКР)413.1 л4

Рубрики:

Судово-медичне дослідження (експертиза)

Кримінальне право окремих країн

Кримінальний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України 

Цель работы - установление особенностей травмирования в случаях наезда автомобиля на пешехода на основании современного опыта проведения комплексных судебно-медицинских и транспортно-трассологических экспертиз. Рассмотрены 132 заключения эксперта, полученные в результате проведения экспертиз в Одесском областном бюро судебно-медицинской экспертизы в случаях ДТП за 2011 - 2014 гг. Внимание уделяется последовательности (алгоритму) проведения такой экспертизы. Проанализированы основные причины ошибок экспертов: при назначении экспертиз следователь не всегда представляет себе их возможности, не понимает разницы между возможностями эксперта, производящего единоличную экспертизу трупа, и возможностями комиссии экспертов, в состав которой входит эксперт-автотехник; судебно-медицинский эксперт, производящий экспертизу трупа, недостаточно знает транспортную травму вообще. По результатам проведенного исследования можно сделать выводы: причиной экспертных ошибок в этих случаях является переоценка экспертами значения характерных для наезда автомобиля на пешехода телесных повреждений (и, в частности, "бампер-переломов"); при проведении судебно-медицинских экспертиз трупов судебно-медицинский эксперт не должен единолично разрешать вопросы следующего характера: - каким типом автомобиля был совершен наезд на пострадавшего; - каково было взаиморасположение автомобиля и пешехода в момент их первичного контактирования; - какие части автомобиля и пешехода вступили между собой в первичный контакт.

Останні роки характеризуються бурхливим сплеском у нормотворчій продуктивності. Разом з тим, спостерігається деяке пригальмування або нерівномірне відставання, розвиток та юридично-правове наповнення окремих гілок у системі єдності взаємопов'язаних її підсистем та компонентів. Мета роботи - вдосконалення взаємопов'язаних, взаємопідживлювальних чинників регуляторної політики і практики введення фармацевтичного делікту в адмініструванні специфічної діяльності. Об'єкт дослідження - міжнародні, європейські та вітчизняні законодавчі, нормотворчі процеси регуляторної політики фармації. Предмет дослідження визначає ефективні шляхи прискореного процесу, створення та адаптації законодавчих, нормативно-правових чинників фармацевтичного сектора охорони здоров'я України, інтегрованих до міжнародних та європейських вимог GMP, GDP, GPP та інших належних практик. Система методологічної стратегії як цілого полягає у застосуванні сукупності методів, принципів, прийомів, способів і засобів їх реалізації. Конкретні методи, як приватне до цілого, передбачають емпіричні методи парних, порівняльних, багатоваріантних або суто визначених стандартних вимог регуляторного адміністративного права. Запропоновано проекти постанов Уряду України та підгалузевих нормативно-правових чинників. Внесені пропозиції розглянуто на парламентських слуханнях (15.06.2011 р.), Рекомендації якої затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2011 р. № 3901-VI. Запропоновано та прийнято проект постанови Кабінету Міністрів України: "Про затвердження Порядку введення в обіг і експлуатацію медичних виробів, які пройшли державну реєстрацію, внесені у державний реєстр медичної техніки і виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України". Висновки: нововведені правила поведінки щодо технічних регламентів для учасників фармацевтичного ринку з реалізації виробів медичного призначення (ВМП) гармонізовані до міжнародних вимог, уніфіковують процедуру та надають право презумпції відповідності за означеними критеріями.

Будівництво й експлуатація атомних електростанцій через підвищений ризик ставлять на порядок вищі вимоги до охорони навколишнього середовища та захисту здоров'я населення зон спостереження. Мета роботи - оцінити стан нормативно-правового регулювання з питань протирадіаційного захисту населення зон спостереження об'єктів атомної енергетики України. Використано системно-оглядовий, бібліографічний, аналітичний, порівняльно-історичний методи. Показано, що за роки незалежності в Україні створена та діє законодавча та нормативно-методична база для здійснення заходів, спрямованих на запобігання та зменшення радіаційних ризиків, пов'язаних з експлуатацією атомних електростанцій. Висновки: у зв'язку з енергетичною стратегією України необхідна підготовка вдосконаленої нормативно-правової бази, що регламентує проектування, будівництво та експлуатацію атомних електростанцій.

Важливим напрямком психопрофілактичної роботи є виявлення психічної патології під час проведення профілактичних психіатричних оглядів. Мета роботи - оцінювання додаткових експериментально-психологічних методик для проведення психологічного скринінг-діагностичного обстеження. Контингент (348-ми працівників міліції чоловічої статі) був обстежений з використанням набору психологічних непроективних психодіагностичних тестів. Для оцінювання результатів використовувались психометричні та математико-статистичні методики. Незважаючи на широке використання у психологічній практиці усіх 4-х відібраних для дослідження тестів, психометричні характеристики тільки 2-х з них свідчать про можливість їх використання в системі ОВС. Таким чином, використання будь-яких психодіагностичних інструментів можливе тільки після обгрунтування їх надійності та валідності для специфічного контингенту працівників міліції.

Стратегічна лінія законотворчого процесу спрямовується на вивченні як прямих, так і опосередкованих факторів впливу в тілі основного чинника. Мета роботи - мобілізація зусиль, спрямованих на створення системи якості законодавчої бази у фармації. Об'єкт дослідження - ретроспективна нормативно-правова спадщина та її наслідки на сучасному етапі розвитку фармації. Предмет дослідження - суб'єкти фармацевтичного права та закономірності формування титульних показників фінансово-господарчої діяльності та ціноутворення на ліки. У дослідженні застосовано методи: фасетні, ієрархічні методи та їх комбінації у вивчені складних соціальних структур, систем, підсистем, компонентів, елементів з позиції їх емерджентних властивостей. Висновки: на ціноутворення лікарських засобів активно впливає раціональне використання матеріальних і кадрових ресурсів.