Проаналізовано сучасне комунікаційне середовище, в якому працюють комунікаційні підрозділи органів виконавчої влади. Визначено засади планування комунікаційної діяльності, особливості переходу від спонтанної до стратегічної комунікації.

Бурхливий розвиток систем масової комунікації зумовлений потребою силових структур України в одержанні політично й соціально важливої інформації, збільшенням її ролі в процесі демократизації армії, міліції, спецслужб, прикордонних військ.

Розглянуто основні положення Стратегії безпеки ЄС "Безпечна Європа у світі, який має стати краще" у контексті сучасних транзитивних процесів у Європі та специфіку висвітлення цього документа в європейському інформаційному просторі.

Розглянуто проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення регіону, проаналізовано основні завдання інформаційно-аналітичних служб регіонального рівня, які надають інформацію про стан та перспективи розвитку суспільно-політичного життя району.

Розглянуто шляхи та форми реалізації дитячого авторства в сучасному інформаційному просторі. Проаналізовано основні засоби комунікації, які нададуть авторам-дітям змогу публікувати тексти. Визначено особливості функціонування цих засобів.

Розглянуто особливості та можливі шляхи переходу України до інформаційного суспільства у XXI ст.

Висвітлено інформаційно-комунікаційні особливості розвитку місцевого самоврядування. Виявлено ступінь розвитку інформаційної складової системи місцевого самоврядування, розглянуто сучасний етап розвитку інформаційного суспільства в Україні. Визначено й охарактеризовано складові діючого алгоритму інформаційного зв'язку між населенням, органами державної влади та самоврядуванням, і доповнено ланкою зворотного зв'язку. Результати дослідження у разі подальшого вивчення можуть стати їх основою практичного алгоритму.

Обгрунтовано комунікативну суть системи інтелектуальної власності, виявлено резерви вдосконалення її інформаційного забезпечення в Україні.

Досліджено питання інформаційної війни Росії проти України, особливо Криму, використання дезінформації для загострення напружності не тільки з Україною, але й з усім міжнародним товариством.

Проаналізовано суть, форми та стратегії війн нового покоління. Визначено основні дезінформаційні стратегії та тактики, охарактеризовано основні методи пропагандистського впливу. З'ясовано, що основою ведення гібридних воєн є інформаційно-психологічна складова, а об'єктом її впливу стає суспільна свідомість.

Досліджено окремі контроверсійні аспекти розуміння плагіату: аксіологічний - явище можна тлумачити як вислід трансформації цінностей і як дифузію цінностей та ідей; діяльність громадських антиплагіатних ініціатив; застосування диференційного підходу в цитуванні; філософський - явище можна розглядати в контексті теорій постмодернізму, семіоцентризму, симулякрів, дискурсу.

Проаналізовано Закон України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України"; розроблено комунікаційну стратегію й тактику мовлення України для зарубіжних країн у системі суспільного мовлення.

Досліджено рівень зацікавленості населення інформацією про діяльність органів місцевого самоврядування. Проаналізовано ступінь поінформованості про діяльність міської ради, визначено рівень довіри, суб'єктивності й адекватності інформації в комунікаційному просторі міста за опитуванням громадян, виявлено недоліки процесу комунікації. Результати статті можуть бути використані в дослідженні комунікаційної діяльності органів місцевого самоврядування та формування громадської думки.

Проаналізовано ключові засади нормативної та правничої бази співпраці держави й органів державної влади в контексті дотримання прав людини та свободи слова й діяльності мас-медіа. Зазначено, що відсутність чіткої концепції взаємодії влади із засобами масової інформації має своїми наслідками зниження авторитету влади в суспільстві внаслідок тенденційного відображення її діяльності та викривлення інформації про неї. Зроблено висновок, що за будь-яких обставин не повинні страждати засадничі принципи демократичної держави.

Проведено аналіз стану вітчизняних журналютикознавчих досліджень правового регулювання діяльності мас-медіа, виявлено їх предметно-методологічну специфіку та окреслено перспективні напрями наукових студій. Встановлено, що упродовж 1990 - 2000-х рр. визначилися провідні вектори дослідження проблеми, чільне місце з-поміж яких посіло правове забезпечення свободи слова. Вказано на конвергенцію журналістикознавчих і правознавчих досліджень й появу публікацій, наближених до юридичного дискурсу. Підкреслено, що до сьогодні не виділено категорії, які б специфікували проблематику медіаправа в журналістикознавчій площині. Акцентовано на відсутності грунтовного наукового аналізу правової специфіки забезпечення відповідальності ЗМІ в кризові моменти розвитку суспільства.

Розкрито суть, умови, засади, мету правової відповідальності як виду соціальної відповідальності ЗМІ. Проаналізовано взаємозв'язок свободи та соціальної відповідальності масмедіа; розглянуто особливості правової відповідальності як виду соціальності ЗМІ й виокремлено її специфікуючі чинники. Охарактеризовано позитивну (проспективну) правову відповідальність засобів масової інформації, наголошено на її значенні за умов розбудови громадянського суспільства й утвердження європейських стандартів правового регулювання діяльності ЗМК.

Подано системний аналіз фактора глобального стеження в суспільстві. Розглянуто основні характеристики різновидів інформації, що збирається негласними засобами та в електронних мережах. Розкрито питання законності та морально-етичного аспекту втручання у приватне життя людини. Зроблено акцент на смартфоні як головному засобі збору інформації про індивіда. Підкреслено, що діяльність спецслужб нерідко пов'язана з неетичним збором інформації та втручанням у приватне життя як перших осіб держав, так і пересічних громадян.

Здійснено спробу виділити основні аспекти, пов'язані з проблемою експансії плагіату, уможливленою перверсивним розумінням права на творчість. Умовно виділено дві групи аспектів: пов'язані з розумінням самого поняття "творчість" (новизна й оригінальність на противагу симулякру); пов'язані зі своєрідною правовою тріадою - право на творчіcть - обмеження цього права - зловживання ним.

Окреслено перспективи розвитку електронного урядування в органі місцевого самоврядування (на прикладі Луцької міської ради) в контексті його інформаційної діяльності. Розкрито особливості реалізації інформаційної діяльності органів місцевого самоврядування через систему електронного урядування. Головний результат полягає у визначенні перспектив розвитку електронного урядування в Луцькій міській раді та їх аналізі на сучасному етапі. У результаті дослідження зроблено висновок, що електронне урядування є стратегічною частиною інформаційної діяльності та сприяє залученню широкої громадськості до управління в місцевому самоврядуванні.

Розкрито значення правової відповідальності масмедіа як чинника комунікаційного балансу, комунікаційного консенсусу та мінімалізації комунікаційних ризиків в інформаційно-комунікаційній системі "масмедіа - держава - суспільство". Зазначено, що в кризові, переломні періоди суспільного розвитку поряд з внутрішньосистемними виявами медіаправової відповідальності, конституйованими на мікро- та мезорівнях інформаційно-комунікаційної взаємодії, першочергово значення набувають її макросистемні аспекти, визначені глобальними соціополітичними та інформаційними викликами. Проаналізовано актуальний контент правової відповідальності українських ЗМІ.