Показано, як впродовж XIX - XX ст., по мірі розвитку психології як науки, процес мислення як психологічна категорія зазнавав постійних змін. Протягом XX ст. у теорію мислення поступово вводяться поняття аналізу, синтезу, абстракції, узагальнення, що надало можливість розглядати мислення як безперервний процес. Внутрішнє мислення та зовнішні дії є системним утворенням. Можливість здійснення в процесі мислення інформаційного обміну та наявність зворотного зв'язку стають передумовою формування інформаційного системного мислення.

На підставі аналізу існуючих досліджень психофізіологічних особливостей жінок як суб'єкта кримінальної відповідальності обгрунтовано вибір коефіцієнтів для дослідження трансформації особистісних рис жінок, які знаходяться в місцях позбавлення волі: відвертості досвіду; доброзичливості, відповідальності; соціальної сміливості; готовності до ризику; співвідношення позитивних і негативних емоцій.

Приведена классификация личности жертв преступлений на основе психологических механизмов виктимного поведения, рассматривая саму виктимность как свойство человека, которое является основным критерием определения стержневого понятия жертвы в современной виктимологии и общей психологии.

Розглянуто проблему вивчення індивідуально-особистісних особливостей співробітників недержавних підприємств безпеки, їх відповідність професійно важливим якостям. Робота за складних умов вимагає обліку багатьох індивідуальних психологічних особливостей особистості співробітників з погляду їх професійної придатності. Ефективність роботи недержавного охоронного підприємства безпосередньо залежить від професійної підготовки, надійності співробітників, якісного відбору та розстановки кадрів.

Розглянуто психологічні аспекти оперативно-розшукової діяльності. Визначено психологічну структуру та особливості діяльності слідчих та оперативних працівників.

Розкрито основні труднощі, пов'язані з виділенням феномена свідомості, обгрунтовано доцільність вивчення його особливостей з точки зору психології часу. Виділено основні фази залучення свідомості суб'єкта до рівня правосвідомості.

Розглянуто проблему доцільності збільшення пенсійного віку (особливо жінкам), наведено постановку завдань, намічено засоби їх вирішення. Розглянуто особливості періоду пізньої зрілості.

Проаналізовано особливості ціннісних орієнтацій засуджених жінок. Показано, що жінки, засуджені за різні види злочинів, істотно розрізняються в своїх цінностях-цілях і в цінностях-засобах досягнення цих цілей. Тобто вони ставлять наперед цілі, які часто діаметрально протилежні і відповідно обирають якісно інші засоби для їх досягнення. Що ще раз підкреслює наявність істотних відмінностей в ціннісно-смисловій сфері різних категорій злочинниць.

Розкрито теоретико-методологічні та експериментальні підходи до вивчення проблеми жіночої злочинності. Жінка покликана виконувати специфічні функції та ролі, які роблять її особливо вразливою в плані соціальної оцінки, громадської думки, гостроти реагування держави на аномальну поведінку. Жінки завжди вважалися хранительками сімейного вогнища, зразками чесноти, ніжності та милосердя. Але часом вони здатні на самі тяжкі злочини, що скоювалися з особливою холоднокровністю та жорстокістю, про що свідчить існуюча маса показових прикладів.

Описано результати дослідження процесу формування професійної стійкості курсантів факультету підготовки фахівців кримінальної міліції.

Висвітлено актуальні питання емоційно-вольової сфери та індивідуально-типологічних властивостей особистості керівника органів внутрішніх справ, а також вплив цих властивостей на керівну діяльність.

Висвітлено актуальні питання становлення особистості керівника органів внутрішніх справ і морально-психологічних аспектів управлінської діяльності, а також суб'єктивні та об'єктивні передумови розвитку керівника.

На прикладі працівників недержавних підприємств безпеки розглянуто проблему вивчення стратегій подолання стресу в їх взаємозв'язках із рівнем стресостійкості особистості. Проблема психологічної стійкості до стресу є професійно значущою, оскільки від неї залежить ефективність службової діяльності представників стресогенних професій. Вирішення даної проблеми вимагає проведення комплексних досліджень типів стресоподалання та виявлення особливостей вибору провідних копінг-стратегій за умов професійної діяльності.

Обгрунтовано дослідно-експериментальні моделі оптимізації професійного потенціалу державних службовців системи соціального захисту населення.

Проаналізовано результати застосування спеціально організованої корегувальної програми, спрямованої на підвищення основних особистісних складових, що складають професійну компетентність особистості працівника податкової міліції.

У загальній формі наведено технологію профілактики та корекції фіксованих форм поводження, що призначена для підвищення кваліфікації державних службовців.

Правову культуру в осіб юнацького віку розглянуто за ознаками понять "культура", "правова культура", "правова культура соціальних груп", "правова культура вікових груп", "правова культура в юнацькому віці", що вказують на її системний (соціумне середовище, правова реальність соціуму, соціумні та індивідуальні цінності) та психологічний (групова ідентифікація, самототожність, емпатійна поведінка, соціальні очікування) характер.

Розглянуто професіографічний аналіз діяльності прокурора, розкрито проблеми розробки професіограми та психограми прокурорської діяльності.

Розглянуто особистісні та професійні якості адвоката, які враховуються під час складання його психологічного портрету.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю942 + Х912.329(4УКР)

Рубрики:

Військова психологія

Шифр НБУВ: Ж69659 Пошук видання у каталогах НБУВ