На основі аналізу вітчизняної та зарубіжної історіографії висвітлено процес підготовки та реалізації проектів державності другої Речі Посполитої 1917 - 1918 рр. польською політичною елітою. Увагу приділено впливу об'єктивних та субєктивн6их чинників, що значно активізували діяльність національних сил Польщі. Відзначено вплив лютневої революції 1917 р. у Росії, створення та діяльність Польського національного комітету, позицію та діяльність Юзефа Пілсудського. Розглянуто діяльність Регентської Ради та вплив прийнятих нею рішень на процес утворення незалежної держави.

Проаналізовано основні положення нормативно-правового документу сільського просвітницького товариства "Кобзар" - Статуту. Функціонування Товариства у с. Кирилівка на Черкащині розглядається як вияв громадської активності, який відбувався за умов нестабільного соціально-економічного та політичного стану.

Визначено основні фактори, що впливали на розвиток державного соціального страхування в Україні впродовж 90-х років ХХ ст. Проаналізовано характер та особливості запровадження в Україні обов'язкового державного соціального страхування. Висвітлено діяльність політичних інститутів у справі запровадження системи обов'язкового державного соціального страхування.

Проаналізовано головні підходи О. Єфименко в трактуванні еволюції привілейованого стану українських земель у другій половині XIV - 60-х рр. XVI ст. та його місця в тогочасному суспільстві. Зокрема, з'ясовано специфіку розуміння істориком диференціації привілейованого населення. Увага приділена розгляду представлених дослідницею визначальних факторів формування правового статусу шляхти. З'ясовано оригінальне сприйняття нею еволюції жінки в тогочасному суспільстві. Розкрито загальне розуміння істориком змін у повсякденному житті української шляхти литовської доби.

Розкрито зміст та сутність радянської податкової політики в українському селі за умов голодомору 1932 - 1933 рр. З'ясовано, що одним із засобів цього штучного нищення населення, насамперед селянства, в УСРР (УРСР) були податки. Розкрито, що посилені темпи колективізації в першій половині 1930-х рр. докорінно змінили частково відновлене в добу непу село. Форсоване будівництво колективного господарювання не позбавило селянство різних повинностей, натомість вони ще більше мали стимулювати залучення селян до фінансової сфери держави. Доведено, що серед багатьох причин Голодомору в УСРР, який був результатом економіко-репресивної політики, вагоме місце посідає податкова політика сталінського режиму. Реформована система податкових вилучень із сільського населення, що утвердилась у 1930 р., стала важливим чинником у здійсненні "соціалістичних перетворень на селі".

Проаналізовано роботи добровільних народних формувань з підтримання правопорядку. Їх діяльність започаткована в добу "відлиги". Увагу приділено показу чинників, які ускладнювали цю роботу.

Проаналізовано умови створення Ради Народних Міністрів, формування її складу, діяльність до повернення у Київ після евакуації.

На широкій джерельній базі простежено правове становище вірмен України двох пострадянських десятиліть. На рівні міждержавному, державному та регіональному з'ясовано, що в цілому політико-правовий режим для життєдіяльності вірменської громади в Україні був сприятливий.

Зроблено спробу реконструювати образ волосного писаря в творах Г. Квітки-Основ'яненка, М. Астирєва та Ф. Преображенського, які були причетні до селянського самоврядування. Провівши аналіз творів вказаних авторів, приходить до висновку, що образ волосного писаря ХIХ ст. носить переважно негативний характер, чому сприяє хабарництво та недобросовісне виконання писарем своїх посадових обов'язків.

Здійснено спробу історичної реконструкції обласної управлінської ланки системи радянських органів репатріації переміщених осіб. Проаналізовано питання організації, кадрового забезпечення, функціональної діяльності, фінансування відділів у справах репатріації виконкомів обласних рад Української РСР у 1945 - 1953 рр.

Розкрито питання еволюції волосного правління в юридичних актах Російської імперії "довгого" ХIХ ст. Проаналізовано Указ 1797 р., згідно з яким волость вперше набувала юридично закріпленого статусу адміністративно-територіальної одиниці. Висвітлено оцінку волосного управління за Положенням 1861 р. радянськими та сучасними дослідниками. Визначено особливості проведення реформування волосного управління селянами на території Правобережної України.

На підставі здобутків історіографії та джерельної бази проаналізовано особливості встановлення східного кордону Польської республіки в 1919 - 1921 рр.

Зроблено спробу визначити основні ідеологічні та правові механізми формування гендерного паритету в СРСР. Вказано на шляхи соціалізації жінок через правову систему, а саме формування законодавчої бази, що дозволила жінкам стати повноправними членами суспільства, мати доступ до участі в управлінні тощо. Досліджено особливості ідеологічного впливу на процес емансипації та гендерного паритету в суспільстві. Показано зміни в поведінці представниць різних соціальних груп.

Проаналізовано погляди провідних науковців України на проблему участі національних меншин у формуванні й функціонуванні органів державної влади та місцевого самоврядування України наприкінці 80-х - 90-х рр. ХХ ст.

Акцентовано увагу на порушеннях законності та зловживаннях владою партійно-державної номенклатури у сільських районах Української РСР протягом 1945 - 1964 рр., показано способи номенклатурного підпорядкування українського села за умов тоталітарної системи.

Мета роботи - проаналізувати основний документ, що стосується забезпечення національних меншин у Російській Федерації. А саме "Концепції державної національної політики Російської Федерації", яка повинна визначити розвиток не тільки правової системи в країні стосовно національного питання, але й забезпечити поступове вирішення всіх нагальних питань у сфері розвитку та регулювання міжнаціональних відносин.