Досліджено сферу дії статті 15 Угоди про антидемпінг СОТ, яка закріплює спеціальне та відмінне ставлення до країн - членів СОТ, які розвиваються. Особливу увагу приділено антидемпінговим переговорам у межах Даоського раунду переговорів щодо внесення змін до цієї статті.

Розглянуто теоретичні аспекти спільної зовнішньої політики та політики безпеки Європейського Союзу (СЗППБ ЄС) із позиції юридичного позитивізму. Досліджено особливості співпраці держав у сфері СЗППБ ЄС як правового порядку sui generis.

Зазначено, що європейське приватне право (ЄПП) є реальністю. Воно грунтується на певних джерелах. Звернено увагу на розвиток європейського контрактного права та його значення для ЄПП. Указано на формування так званого європейського цивільного кодексу. Проаналізовано види джерел права ЄС - первинне та вторинне право. Показано їх вплив на розвиток ЄПП. Звернено увагу на найновіші аспекти розвитку ЄПП, наприклад, у сфері інтелектуальної власності, захисту прав споживачів. Констатовано впровадження судовими установами ЄС принципу прямого ефекту права ЄС.

Розглянуто питання, пов'язане з виникненням і розвитком норм міжнародного гуманітарного права (МГП), за порушення яких фізичні особи несуть кримінальну відповідальність. Проаналізовано положення міжнародних документів, статутів, конвенцій, які стосуються цього питання. Характеристика документів охоплює період від кодексу Френсіса Лібера, ухваленого урядом США у часи громадянської війни 1861 - 1865 рр., до підписання Статуту міжнародного кримінального суду у Римі 1998 р. Охарактеризовано міжнародні військові трибунали (ВТ) у Нюрнберзі та на Далекому Сході. Характеристика Нюрнберзького ВТ посідає особливе місце, оскільки саме з нього починається прогресивний розвиток норм МГП, за порушення яких передбачено кримінальну відповідальність фізичних осіб. Також проаналізовано інші міжнародні документи, які містять зазначені норми.

Розглянуто проблемні питання, пов'язані із застосуванням електронних підписів у сучасних правовідносинах, їх юридичну природу та перспективи застосування в країнах ЄС та інших державах.

Розглянуто питання кримінально-правової заборони злочину агресії у міжнародному гуманітарному праві. Проаналізовано положення міжнародних документів, в яких висловлено ставлення до проявів агресії у міжнародній спільноті. Показано розвиток та удосконалення визначення злочину агресії та визнання такої заборони нормою звичаєвого права. Значну увагу приділено Нюрнберзькому трибуналу, де вперше на законодавчому рівні визнано агресію тяжким злочином і до відповідальності притягнуто осіб, винних у вчиненні цього злочину.

Розкрито місце та роль персоніфікації політико-владних відносин в процесі створення та функціонування ефективної системи захисту прав людини. Прослідковано взаємозумовленість захисних функцій суспільства та характеру персоніфікації політичної влади.

Проаналізовано деякі питання правового регулювання інституту попереднього судового захисту прав особи у цивільному процесі таких держав як Німеччина, Франція, Україна. Звернено увагу на місце цього процесуального інституту у провадженні суду першої інстанції. Надано характеристику та порівняльний аналіз способів (видів) забезпечувальних заходів, які використовуються під час судового розгляду цивільних справ у зазначених державах. Ураховуючи правотворчий досвід іноземних держав, зроблено пропозиції щодо удосконалення законодавства України.

Звернено увагу на міжнародні договори та національне законодавство як джерела норм міжнародного приватного права. Проаналізовано зміну законодавства України після прийняття Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р. Запропоновано зміни до Закону України "Про міжнародне приватне право" від 23 червня 2005 р.

Розглянуто причини, цілі та принципи співробітництва держав із охорони біологічного та ландшафтного різноманіття (БЛР) гірських екосистем. Проаналізовано зобов'язання держав, досягнення та проблеми міжнародно-правової охорони БЛР у межах Альпійської та Карпатської конвенцій.

Проаналізовано міжнародні договори (МД), укладені в межах держав-учасниць СНД, які регулюють питання, пов'язані з вирішенням господарських спорів (ГС). Звернено увагу і на такі МД, норми яких регулюють вирішення публічно-правових економічних спорів (ЕС). Розглянуто питання про органи, які є компетентними на територіях держав-учасниць СНД вирішувати ГС та ЕС, а також ті органи, що здійснюють координацію їх діяльності. Запропоновано приєднання України до деяких проаналізованих МД.

Розглянуто питання міжнародно-правового регулювання сталого туризму як однієї із складових співпраці держав із охорони та сталого розвитку гірських екосистем. Проаналізовано положення Альпійської та Карпатської конвенцій і Протоколу на виконання Альпійської конвенції у сфері туризму.

Визначено поняття міжнародно-правових засобів забезпечення виконання міжнародних договорів, запропоновано їх класифікацію, надано аналіз кожного із видів таких засобів.

Проаналізовано законодавство понад 50-ти держав, міжнародні договори, правозастосувальну практику (ПЗП) зі сфери міжнародного приватного та міжнародного публічного права на предмет встановлення належності юридичних осіб (ЮО) до певної держави. Аналіз проведено з урахуванням процесів транснаціоналізації економіки, феномену права ЄС і з урахуванням формування єдиного економічного простору за участю окремих держав СНД, у тому числі України. Звернено увагу на новітні тенденції розвитку доктрини і правотворчої та ПЗП встановлення "національності" ЮО.

Проаналізовано основні статті Цивільного кодексу України, які стосуються права інтелектуальної власності, та наведено критичні зауваження щодо неузгодженості чинних законодавчих актів України.

Розглянуто основні аспекти співробітництва України та Росії з міжнародними валютно-фінансовими та кредитними організаціями. Також висвітлено правову базу цих організацій, яка визначає взаємини у даній сфері, проаналізовано їх основні напрямки співпраці.

Проаналізовано деякі питання правового регулювання альтернативних способів вирішення зовнішньоекономічних спорів. Звернено увагу на місце переговорів у цьому правовому механізмі захисту цивільних прав, їх зміст та процесуальний порядок проведення. Надано аналіз норм законодавства України та деяких іноземних держав, а також норм міжнародних договорів, що стосуються проведення переговорів під час вирішення господарських спорів. Зроблено висновки, що характеризують позитивні сторони переговорів.

Розглянуто фактори розвитку конкурентного права в економічних перетвореннях України. Обгрунтовано, що законодавче забезпечення захисту від недобросовісної конкуренції передбачає дотримання чесних правил і торгових звичаїв у підприємницькій діяльності у єдиному процесі розвитку громадянських прав.

Проаналізовано поняття "послуги" в праві Європейського Союзу, суть і зміст цієї категорії, а також основні критерії послуги, складові елементи того, чим є послуга в розумінні Договору про заснування Європейських співтовариств. Зміст поняття "послуги" також розкрито за допомогою порівняння та проведення різниці між свободою надання послуг та іншими свободами внутрішнього ринку ЄС, а саме: свободою руху осіб, капіталів і заснуванням підприємств.

Проаналізовано правову характеристику резолюції Генеральної Асамблеї ООН 1995 (ХIХ), яка є установчим актом Конференції Організації Об'єднаних Націй із торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) - постійної міжнародної організації в системі ООН. Розглянуто проблеми принципів, членства, процедури діяльності, головного завдання та універсальності ЮНКТАД.