Розглянуто питання масової віктимізації населення як розділу наукового напрямку у віктимології, зокрема, явище масової віктимізації в результаті політичної боротьби за владу.

Рассмотрены вопросы массовой виктимизации населения как раздела научного направления в виктимологии, в частности, явление массовой виктимизации в результате политической борьбы за власть.

Are considered the questions mass victimization of population as part of scientific direction in victim-science, in particular, phenomenon masses victimization as result of political race for power.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю951.03 + Х001.41:Ю9

Рубрики:

Політична психологія

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Одержано нові науково обгрунтовані результати, які в сукупності розкривають визначну роль системотворчих - інституційних та психосоціальних - властивостей як невід'ємних компонентів і регуляторів системи державного управління. Вперше проаналізовано системотворчі засади державного управління. Описано феномен системотворчого чинника як результат зміни порядку факторних залежностей соціально-матеріальних (інституційних) форм державно-управлінської діяльності в суспільстві в їх взаємоз'язку з психосоціальною культурою державних службовців. Обгрунтовано визначальний в сучасному суспільстві вплив психосоціального чинника як підгрунтя вирішення суспільних проблем, передусім для державного реформування та нелінійного за своєю природою суспільно-політичного трансформаційного процесу.

Визначено основні теоретико-методологічні засади та принципи дослідження електоральної поведінки, яка реалізується під впливом низки об'єктивних раціонально-інструментальних і суб'єктивних індивідуально-психологічних чинників. Увагу приділено широкій джерельній базі, зокрема, напрацюванням українських дослідників електорального процесу.

Проаналізовано раціональність як основу проведення модернізаційних реформ у контексті змін у розумінні самої раціональності, її суспільної ролі. Визначено, що раціоналізація електоральної поведінки громадян є передумовою раціональних реформ.

Здійснено теоретико-методологічне обгрунтування та науково-прикладну розробку засад соціокультурної парадигми державного управління в контексті реалізації курсу держави на глибокі системні реформи та виведення України на шлях сталого розвитку. Розкрито структуру соціальної топології державності в її культурно-історичній цілісності та взаємозв'язку конкретних історико-культурних умов, об'єктивних (інституціональних) форм і суб'єктивних (психосоціальних) явищ. Визначено соціокультурні засади інституційної теорії державного управління, розкрито у зв'язку з цим значущість публічної сфери та комунікативних практик державного управління. Показано роль політичної відповідальності, громадського контролю та транспарентності як потенціалу суспільно-владного діалогу. Розкрито особливості впливу психосоціальної культури на розвиток суспільно-владних відносин в Україні шляхом розгляду змінної природи ідентичності та архетипіки національної ідентичності як дієвих психосоціальних чинників державного управління. Розроблено конкретні рекомендації щодо реалізації модернізаційних суспільно-трансформаційних завдань та оптимізації державної політики, спрямованої на духовну консолідацію української нації.