Проблеми, породжені екологічною кризою, неможливо вирішити традиційними методами. Технологічний шлях їх вирішення викликає посилення негативних наслідків екологічної кризи. Традиційне право також не здатне формувати світогляд сучасної людини. Право за своєю внутрішньою сукупністю віддаляється від етики і стає формою зовнішнього вирішення економічних і політичних інтересів сильних цього світу, тому необхідна світоглядна революція. Найнебезпечніша форма забруднення - забруднення людського розуму. Вихід із кризи можливий не через нові технології, а шляхом формування екологічної етики, що набула бурхливого розвитку. Вона має бути внутрішньо узгодженою (внутрішньо несуперечливою), адекватною (здатною пояснити природу кризи як виключно проблему моральну).

Висвітлено релігійні, філософські, наукові та соціальні основи руху за гуманне ставлення до тварин. Проведено ретроспективний екскурс в історію вчення про добробут тварин, проаналізовано сучасні тенденції в розвитку державної та міжнародної регулятивної політики. Показано, що вивчення поведінки, гомеостазу, фізіологічних потреб, інших факторів, які допомагають визначити рівень добробуту продуктивних тварин, сприяє більш повному та швидкому забезпеченню економічного та ветеринарного благополуччя тваринництва. Проведення наукових досліджень у цьому напрямі має стати одним з основних завдань зоологічної та ветеринарної науки.