На конференції обговорено питання свободи слова, висвітлено роль і місце засобів масової інформації (ЗМІ) у розв'язанні стратегічних проблем творення держави, духовного стану суспільства. Окреслено роль ЗМІ в утвердженні принципів демократизму. Учасниками конференції зроблено висновок: законодавчі акти повинні чіткіше окреслити правове поле діяльності засобів масової інформації, а також слід вжити ряд фінансово-економічних заходів, які б стимулювали діяльність ЗМІ, які сприяють державотворчим процесам, і посилювали б відповідальність тих, хто їм протидіє.

Проаналізовано етнонаціональні гуманітарні традиції регулювання збройної боротьби, які стали культурно-історичною основою для регіональних гілок міжнародного гуманітарного права (африканської, латиноамериканської, азійської, мусульманської, європейської). Детально проаналізовано українську гуманітарну традицію з давньої доби до наших днів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)62:Ю7 + Ю703.14

Рубрики:

Державне право окремих країн

Партійна етика

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)011-2 + Ю703.13

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Влада і моральність. (Розуміння "загального блага", моральний фанатизм, моральний аспект корупції влади та ін.)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Обгрунтовано шляхи вирішення завдань гуманізації суспільної свідомості через діяльність органів влади та державного управління. Виявлено, що гуманізованою є лише зріла свідомість, важливим чинником розвитку якої є співпраця і взаємодія у межах громадянського суспільства, накопичення соціального капіталу. Доведено, що стиль управління суттєво впливає на гуманізацію суспільної свідомості як фактор сприяння або перешкоди її зрілості та самореалізації підлеглих. Запропоновано принципи та методи гуманізації суспільної свідомості, які можуть використовувати владні інституції й органи державного управління. Визначено систему інституцій, які могли б взяти на себе відповідальність за вирішення проблеми гуманізації суспільної свідомості. Розкрито роль гуманітарних предметів у підготовці майбутніх політиків і державних службовців. Обгрунтовано значення національної ідеї та компромісного вирішення конфліктів для втілення гуманістичних ідеалів суспільства.

Досліджено природу, сутність та ознаки політичної довіри як результату взаємодії з громадкістю в системі державного управління. Розкрито сутність соціального моделювання довіри до влади в сучасному державному управлінні й особливості впливу політичних технологій і механізмів довіри на функціонування державно-владного режиму. Виокремлено та комплексно проаналізовано в контексті демократичного державотворення в Україні феномен політичної довіри до влади як фактор ефективності функціонування суб'єктів державного управління на регіональному рівні. Розкрито організаційні, правові, ресурсні та комунікативні механізми довіри в державному управлінні. Запропоновано нову парадигму державного управління, яка базується на формуванні довіри громадян до влади.

Розкрито теоретико-методологічні основи формування механізмів реалізації (МР) публічної влади (ПВ) на основі довіри. Розглянуто питання розробки методологічного і практичного інструментарію дослідження довіри як МР ПВ в різних сферах життєдіяльності. Проаналізовано проблему довіри в системі публічної влади (СПВ) у контексті політичної культури сучасного українського суспільства. Описано СПВ та особливості їх реформ в закордонних країнах. Визначено довіру як фактор функціонування і розвитку сучасної ринкової економіки. Увагу приділено питанням оптимізації МР ПВ на основі довіри.

Висвітлено роль етики депутатської діяльності (ДД) як чинника підтримки доброчесності та засобу протидії корупції. Визначено цінності та основні вимоги депутатської етики, механізми дії етичного режиму та етичної інфраструктури ДД, зокрема, функціонування кодексів поведінки депутатів і комісій з етики. Проаналізовано основні етичні норми спілкування депутатів з громадянами та колегами, особливості етикетної культури як складової культури депутата.

Наведено рекомендації з модернізації протидії корупційній злочинності в контексті доктрини натуралістичної кримінології. Викладено концепцію "активної юстиції" у протидії корупції, а також концепцію "морально-правової протидії корупційній злочинності".

Розкрито принципи побудови та функціонування системи влади, публічний характер якої висвітлено як соціальний, правовий феномен формування та реалізації владних повноважень. Визначено економічний зміст категорії "довіра" та її місце у формуванні механізмів реалізації публічної влади. Обгрунтовано методичний підхід до оцінювання довіри та розроблено відповідну модель. Систему місцевого самоуправління запропоновано трансформувати через механізм реалізації концепції децентралізації функцій влади. Механізм протидії корупції розглянуто як головний чинник підвищення довіри до публічної влади та розроблено інформаційну модель взаємодії з нею громадянина.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.0 + Х001.41 + Ю703.13

Рубрики:

Сутність, поняття, походження і види держави

Державна влада. Суверенітет

Влада і моральність. (Розуміння "загального блага", моральний фанатизм, моральний аспект корупції влади та ін.)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)526.2:Ю7 + Ю703.13

Рубрики:

Державне право окремих країн

Влада і моральність. (Розуміння "загального блага", моральний фанатизм, моральний аспект корупції влади та ін.)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х803.23 + Ю703.11

Рубрики:

Свобода слова

Етика громадянського суспільства

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито сутність і зміст соціального моделювання довіри громадян до органів публічної влади як механізму демократичного державотворення.

Здійснено аналіз теоретико-методологічних підходів до визначення поняття політичної відповідальності в державному управлінні. З'ясовано взаємозв'язок між політичною відповідальністю та іншими типами відповідальності в державному управлінні. Визначено критерії політичної відповідальності, серед яких виокремлено легітимність, змагальність, ефективність, консенсус, персоналізацію владних повноважень. Обгрунтовано механізми забезпечення політичної відповідальності в державному управлінні України, виділено інституційні, правові, морально-психологічні механізми. Проаналізовано досвід практичної реалізації принципу політичної відповідальності в державному управлінні в демократичних країнах. Розкрито шляхи оптимізації механізмів забезпечення політичної відповідальності в державному управлінні України.