Розглянуто особливості пам'яткоохоронного руху в Україні 1917 - 1991 рр. та актуальні завдання збереження історико-культурної спадщини на сучасному етапі. Детально проаналізовано вплив сучасних політологічних концепцій свободи волі людини на формування громадянського суспільства в нашій державі. Значну увагу приділено антиконфліктним технологіям, українській глобалістиці, а також проблемам державного регулювання за умов перехідної економіки.

Висвітлено життя, наукову діяльність та погляди академіка Б.О.Кістяківського (1868 - 1920 рр.) - українського правознавця, філософа, журналіста, дослідника теорії конституціоналізму, федералізму та засад правової держави, наукові, суспільно-правові праці та статті якого посідають значне місце в світовій теорії соціал-демократичного та ліберального руху, гуманізму й універсальних прав людини.

Висвітлено специфіку підходу Ю.Габермаса до проблеми концептуального співвідношення права і моралі в контексті його "процедуралістської" інтерпретації сучасного права, наголошено на хибності деяких засадних принципів останньої (нейтральність "принципу дискурсу" щодо моралі, відмова від "надпозитивних" критеріїв для розв'язання проблеми легітимності позитивного права).

Розглянуто основні методологічні принципи дослідження української національної ідеї. Охарактеризовано її вплив на формування громадянського суспільства в Україні. Значну увагу приділено національному питанню в ідеології українського політичного руху наприкінці XIX - на початку XX ст.

В широком культурно-историческом контексте с привлечением древних мифов, религиозных книг и произведений художников слова от Софокла до Ф.Достоевского и Кафки рассмотрены две проблемные сферы - философия права и философия преступления, которые в реальной социальной практике неотрывны одна от другой. Анализируются статус и познавательные возможности философии права, историософия правовых цивилизаций (циклическая модель Дж.Вико, ступенчатая модель Г.Гегеля, историческая типология правовых цивилизаций П.А.Сорокина, метафилософия Д.Л.Андреева). Дана детальная характеристика онтологии права, философско-правовой антропологии, философии естественного права, неправа, преступления, а также философской пентологии.

Приведены выдержки из произведений известных мыслителей, философов о феномене власти, государстве, властных отношениях. Раскрыта сущность Афинской политики в контексте идей Аристотеля. Показана роль личности в истории, рассмотрены особенности психологии народов и масс. Освещены вопросы экономического развития России в научных трудах П.В.Струве, а также социальной стратификации и мобильности в произведениях П.А.Сорокина.

Висвітлено взаємозв'язок моральних, правових і політичних аспектів соціального порядку. Розглянуто особливості сучасного правового статусу особи. Проаналізовано проблеми правового порядку і правоохоронної діяльності у суспільстві. Досліджено право і правопорядок у філософській та історичній рефлексії.

Приведены результаты исследования крестьянского повстанчества и народного правосознания в годы украинской революции. Охарактеризованы интегрирующие мифы крестьянства, освещен опыт интеграции данного сословия населения в постреволюционный социум. Проанализированы основные тенденции в литературе, а также оригинальный вклад отдельных направлений, школ и исследователей для освещения вопросов социального бандитизма в Украине в период с конца 1910 - по начало 1920 гг. Рассмотрены литература, созданная участниками повстанческих движений, оппонентами самых различных направлений, а также исследования последующих поколений историков, юристов, историографов.

Розглянуто питання філософії права. На підставі класичної філософської традиції від Платона й Арістотеля до Лейбніца, Канта та Гегеля висвітлено взаємозв'язок моралі, права та політики. Проаналізовано тези Х.Арендта, Д.Роулза, Ч.Тейлора - відомих мислителів-філософів. Розкрито природу політичної влади, а також моральні засади її застосування.

Рассмотрены вопросы философии права. На основании классической философской традиции от Платона и Аристотеля до Лейбница, Канта и Гегеля освещена взаимосвязь морали, права и политики. Проанализированы тезисы Х.Арендта, Д.Роулза, Ч.Тейлора - известных мыслителей-философов. Раскрыты природа политической власти, а также моральные основы ее использования.

Исследован вопрос о специфике философского подхода к изучению проблем отношений правового государства и Церкви в рамках идеалистического направления русской философии конца ХІХ - начала ХХ века. Раскрыто понятие философского проекта правового государства. Проанализированы влияние кантовского априозма на формирование философского проекта правового государства и рецепция этого проекта в интеллектуальной культуре предреволюционной России.

Освещены вопросы защиты чести граждан в учении о государстве Л.Г.Якоба (1759 - 1827), демократических ценностей в империи, метафизики либерализма, демократической культуры и духовного развития масс. Рассмотрена толерантность как основа демократии и гражданского общества, элитное мышление как средство воспитания, человек как носитель ценностных приоритетов, демократия как способ обеспечения экономической и политико-правовой свободы. Определен стабилизирующий фактор традиций в условиях демократизации, проанализирован опыт обратной инверсии проблемы культуры и демократии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.013в6 + Ю3в6

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Рассмотрены проблемы, касающиеся правопонимания, выявления сущности, предназначения и социальной ценности права. Освещены новые концептуальные подходы относительно определения социального предназначения права и эффективности его действия в государствах переходного периода. Представлен всесторонний анализ и обобщены закономерности, тенденции, особенности движения, совершаемого в ходе истории философско-правовой мысли для прогнозирования путей, способов, средств дальнейшего развития и совершенствования современного теоретического знания о государстве и праве.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4РОС)5 + Ю3(4РОС)51-578.4 + Х0в71

Рубрики:

Історія політичних вчень

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

На підставі історико-філософської концепції проаналізовано категорії "злочин" і "покарання". Увагу приділено пошуку інваріанта досліджуваних систем і їх демаркації за атрибутивними системними параметрами. Розглянуто категорії "злочин" і "покарання" як інформаційні системи, охарактеризовано античний сегмент і ренесансну підсистему інформаційних потоків.

На основе историко-философской концепции проанализированы категории "преступление" и "наказание". Уделено внимание поиску инварианта исследуемых систем и их демаркации по атрибутивным системным параметрам. Рассмотрены категории "преступление" и "наказание" как информационные системы, охарактеризованы античный сегмент и ренессансная подсистема информационных потоков.

Вперше у вітчизняній політико-правовій науці досліджено гносеологічні витоки та соціокультурну зумовленість поглядів відомого політичного діяча XX ст., філософа, першого президента Чехословацьої республіки Т.Г. Масарика. У контексті європейської та національної філософської, правової та політичної традиції проаналізовано творчу спадщину ученого, зокрема, дослідження політичних проблем національно-визвольних рухів у слов'янських країнах, соціально-політичного та гуманістичного змісту демократії, впливу внутрішнього та зовнішнього чинників на форму правління у перехідний період. Розкрито основні положення політико-правової доктрини Т.Г. Масарика про відродження та розбудову чеської держави. Досліджено особливості реалізації політичних поглядів ученого у практиці побудови парламентської демократії у Чехословацькій республіці у міжвоєнний період (1918 - 1938). Висвітлено ідеї Т.Г. Масарика, які є соціально значущими для української держави та загальноєвропейського процесу в XXI ст.

Впервые в отечественной политико-правовой науке исследованы гносеологические истоки и социокультурная обусловленность взглядов известного политического деятеля XX ст., философа, первого президента Чехословацкой республики Т.Г. Масарика. В контексте европейской и национальной философской, правовой и политической традиции проанализировано творческое наследие ученого, в частности, исследования политических проблем национально-освободительных движений в славянских странах, социально-политического и гуманистического содержания демократии, влияния внутреннего и внешнего факторов на форму правления в переходный период. Раскрыты основные положения политико-правовой доктрины Т.Г. Масарика о возрождении и построении чешского государства. Исследованы особенности реализации политических взглядов ученого в практике построения парламентского государства в Чехословацкой республике в межвоенный период (1918 - 1938). Освещены идеи Т.Г. Масарика, социально значимые для украинского государства и общеевропейского процесса в XXI ст.

Здійснено історико-філософський аналіз етико-правового вчення П.Д.Юркевича у контексті науково-теоретичного осмислення проблеми співвідношення категорій моралі та права. В антрополого-екзистенційному аспекті розглянуто ідею моральної свідомості людини. Досліджено поняття серця та любові як бази моральних взаємовідносин у суспільстві. З'ясовано роль моральних законів та значення права у системі моральних ідей суспільства. Проаналізовано ідею справедливості як основу концепту морально-правових відносин. З'ясовано критерії розмежування моралі та права у контексті концепції природного права. Розкрито суть тези про взаємозв'язок, взаємовплив і взаємообгрунтування категорій моралі та права у філософії П.Д.Юркевича.

Проаналізовано вчення Гегеля про громадянське суспільство, виявлено й охарактеризовано його життєздатні елементи. Досліджено генезу філософсько-правових поглядів мислителя взагалі та його вчення про громадянське суспільство зокрема. Визначено місце філософії права у структурі "кінцевої редакції" системи Гегеля, показано роль його філософсько-правових студій у формуванні загально-філософських поглядів. Досліджено вплив загальнофілософських поглядів Гегеля на вирішення ним філософсько-правових проблем. Розглянуто структуру, основні принципи та категорії гегелівського вчення про громадянське суспільство. Здійснено порівняльне дослідження гегелівського вчення про громадянське суспільство з ідеями його попередників та конкретизовано особистий внесок ученого у розвиток даної теорії. Проаналізовано основні етапи засвоєння, критичні дослідження та подальший розвиток гегелівського вчення про громадянське суспільство. Окреслено можливості використання життєздатних елементів даного вчення сучасною вітчизняною філософсько-правовою наукою з метою правового забезпечення побудови громадянського суспільства в Україні.

Здійснено цілісний аналіз мусульманського права як філософсько-релігієзнавчого феномену. Запропоновано його визначення як сукупності внутрішньо узгоджених, взаємопов'язаних, соціально-однорідних релігійно-правових засобів, за допомогою яких здійснюється морально-регулятивний, організаційний і стабілізувальний вплив на соціальні відносини й поведінку людей шляхом ісламізації правової практики. На підставі розгляду філософсько-раціоналізованих і містичних підходів щодо фікху та шаріату з'ясовано, що виникнення арабо-ісламської філософії як раціоналістичного спрямування думки обумовлено ідейними рухами у богослов'ї та фіхту та пов'язано з питаннями відповідальності людини за свої вчинки, свободи її волі, передвизначеності й детермінованості усього того, що відбувається, а також питаннями про втручання Бога у мирські справи. З'ясовано, що реалізація ранніми релігійно-правовими школами методів вирішення духовно-правових питань відбувається шляхом ісламізації раціональних прийомів їх вирішення як початково передбачених Кораном і сунною, наслідком якої є релігійна легітимізація норм мусульманського права, виведених на базі раціональних логічних методів. Наведено результати дослідження визначного раннього ісламського релігійно-правового документа малікітського мазхабу - твору Маліка ібн Анаса "Муватта". Розкрито філософсько-релігієзнавчий зміст мусульманського права в контексті сучасного цивілізаційного процесу, аспектами якого є узгодження мазхабів або повна відмова від них.

Здійснено системний аналіз неотомістичної концепції прав людини, відображеної у документах та інших джерелах соціальної доктрини католицизму. Проаналізовано еволюцію праворозуміння неотомізму у ХХ ст. На основі розгляду теоретико-методологічних, ціннісно-антропологічних і соціально-етичних основ даної концепції розкрито евристичні можливості інтерпретації поняття гідності людини у католицизмі, подано загальнотеоретичну характеристику феномену прав людини у сучасному неотомізмі. Визначено внесок природно-правової доктрини католицизму у загальноцивілізаційний процес осмислення антропологічних основ прав людини та встановлено вплив міжнародно-правової ідеології прав людини на її соціальну доктрину.