Проаналізовано проблему співвідношення інтелекту і інтуїції в процесі пізнання і перетворення права. Надано розуміння інтелекту і інтуїції. Незважаючи на властиві їм особливості, вони розглядаються взаємозв'язаними сторонами єдиного пізнавального і освітнього процесу права. Ефективність останніх припускає взаємодію інтелекту і інтуїції, тобто, вони повинні розглядатися не як взаємовиключні, а взаємодоповнюючі явища.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893.4в2:Ю2 + Ю225

Рубрики:

Процес пізнання. Види пізнання

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обґрунтовано теоретичне і практичне значення залучення концептуально-термінологічного апарату наратології для аналізу дискурсу врядування та вдосконалення публічно-управлінської діяльності. Здійснено комплексний аналіз перспектив дослідження публічного управління на засадах методологічних принципів наратології, які значно розширюють інструментарій моніторингу, систематизації і змістовного опису управлінських зв’язків, способів їх референтності, типів модальності, параметрів і правил акторно-мережевої ідентифікації. Актуалізовано поняття дискурсивного простору врядування і наративного дискурсу та важливості їх концептуалізації для вдосконалення управлінського дискурсу й управлінської ментальності. Визначено теоретико-методологічний підхід до моделі governance як побудови наративної інтриги, виявлення і схематизація якої стимулює ефективність організації й упорядкування подієвості управлінського процесу та демократичної легітимації суб’єктів врядування. Доведена евристична цінність залучення теорії наративної ідентичності для оптимізації управління ідентичностями та формування інноваційної політики на засадах моделі належного врядування. Запропоновані механізми форматування стратегічних наративів як дієвих факторів активації деліберативного дискурсу в Україні.