Обгрунтовано авторське право на визначення поняття "туристична діяльність", розглянуто понятійний апарат туризму та сільського туризму, досліджено роль та значення сільського туризму в туристичній діяльності України. Виділено тенденції та проблеми агротуризму з урахуванням міжнародного та національного досвіду, висвітлено особливості та прогалини у правовому забезпеченні сільського туризму, а також проблеми сертифікації, стандартизації та ліцензування окремих видів послуг, що надаються у даній сфері. Проаналізовано та розкрито основні шляхи впровадження у національний правовий механізм європейського досвіду з організації сільського туризму. На підставі грунтовного аналізу держваної туристичної політики в країнах Європи, зокрема Франції, визначено основні механізми державного регулювання туризму. Висвітлено стан державної підтримки розвитку туризму в Україні та запропоновано шляхи розв'язання проблем туристичної галузі.

Визначено сутність поняття соціального туризму як сфери створення, просування та реалізації соціального туристичного продукту для задоволення потреб у подорожах, інших видах туристичного відпочинку слабозахищених у соціальному відношенні громадян. Розроблено принципи його розвитку та запропоновано класифікацію соціального туризму. Визначено необхідні умови розвитку соціального туризму, а також механізми їх створення. Досліджено зарубіжний досвід розвитку соціального туризму. Обгрунтовано необхідність створення організаційних структур управління розвитком соціального туризму. Розроблено механізми створення системи відпускних чеків. Поглиблено концептуальні підходи до визначення напрямів розвитку соціального туризму. Запропоновано заходи щодо державного регулювання соціального туризму. Визначено шляхи законодавчого забезпечення розвитку соціального туризму шляхом розробки ключових положень проекту модельного закону "Про соціальний туризм", зокрема правового визначення суб'єктів, об'єктів, мети й інструментів, системи державного регулювання соціального туризму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)135 + Ч518.113.9

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Інші види туризму

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)135 + Ч518.113.9

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Інші види туризму

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості земельних та аграрних відносин у сфері сільського туризму України. Зроблено висновки про те, що основними суб'єктами сільського туризму є особисті селянські та фермерські господарства.

Вирішено науково-теоретичні, методичні та практичні питання розвитку та державного регулювання сільським зеленим туризмом (СЗТ). Розглянуто теоретико-методичні підходи до регулювання СЗТ. Уточнено сутнісні характеристики СЗТ. Визначено теоретичні та методичні основи ефективності розвитку СЗТ та особливості його державного регулювання. Проведено оцінювання управління туризму та побудовано прогноз обсягів туристичних потоків на 2014 - 2016 рр., іноземних туристів, які виїжджали за кордон та кількості обслуговуваних туристів. Проаналізовано управління СЗТ, а також систематизовано фактори, які впливають на його розвиток. Визначено та обгрунтовано напрями розвитку сільського зеленого туризму, з’ясовано доцільність використання міжнародного досвіду розвитку сільського зеленого туризму як ефективного напряму розвитку туристичної галузі. Використовуючи досвід організації СЗТ зарубіжних країн визначені напрямки та перспективи розвитку СЗТ в Україні з урахуванням географічних, етнокультурних, політичних, економічних особливостей. Запропоновано бізнес-план як основу розвитку СЗТ, особливістю якого є ефективне використання існуючих ресурсів садиб для розвитку СЗТ в цілому. Запропоновано модель державного регулювання СЗТ в основі якої - основні напрями розвитку і регулятори СЗТ, що забезпечить отримання як економічного, так і соціального ефекту.

Раскрыто предложение по определению сущности правового регулирования космического туризма в международном космическом праве, теоретические комментарии правовых категорий в этой сфере и сравнительный анализ внутригосударственных законодательных актов, а также проблемы, связанные с правовым статусом космических туристов, и перспективы правового регулирования данных вопросов.

Наголошено, що для сучасного розвитку екскурсійно-туристської діяльності дуже велике значення набуває дослідження природної, культурної та побутово-господарської спадщини будь-якої країни. І нині об'єкти спадщини ЮНЕСКО стають свого роду туристичним брендом регіонів та країн світу. Проаналізовано проблему спадщини завдяки її важливої ролі у збереженні природного і культурного різноманіття. Визначено, що стійкий розвиток сучасного суспільства стає дуже актуальним. Вміщено великий довідниковий матеріал географічного, туристського і сервісного профилю, що презентує природні і культурно-історичні надбання різних куточків світу. Проведено моніторинг стану збереження об'єктів всесвітньої спадщини та виявлено їх загрози. Висвітлено всесвітню спадщину ЮНЕСКО в Україні, а саме, історичний центр Львова, Києво-Печерська лавра і Софійський собор, давнє місто Херсонес, геодезична дуга Струве, резиденція митрополитів Буковини і Далмації, дерев'яні церкви Карпатського регіону тощо.