Охарактеризовано еволюцію звичаїв і норм звичаєвого права українського народу в галузі фізичної культури. Проаналізовано особливості правового регулювання відносин у сфері санітарії та гігієни в Україні до початку ХІХ ст., а також фізичної культури, спорту та здорового способу життя українського народу в ХІХ - на початку ХХ ст.

Охарактеризована эволюция обычаев и норм обычного права украинского народа в области физической культуры. Проанализированы особенности правового регулирования отношений в сфере санитарии и гигиены в Украине до начала ХІХ ст., а также физической культуры, спорта и здорового способа жизни украинского народа в ХІХ - начале ХХ ст.

Запропоновано визначення поняття "здоровий спосіб життя", розкрито його співвідношення з поняттям "фізична культура". Установлено соціальні витоки юридичних норм, які регулювали відносини, пов'язані з фізичною культурою та здоровим способом життя українського народу, - народні вірування, обряди, норми моралі, етнографічно-побутові чинники. Визначено, що формування та розвиток норм звичаєвого права, які регламентували фізичну культуру, санітарно-гігієнічні заходи як умови здорового способу життя на українських землях, відбувалися у поєднанні елементів західноєвропейської та східноєвропейської традицій. Виявлено еволюцію в регулюванні фізичної підготовки, санітарії та гігієни в середовищі українського народу від норм звичаєвого права до законодавчих актів. Показано значення регулювання суспільних відносин, пов'язаних з фізичною культурою та здоровим способом життя українського народу. Відзначено, що у XVIII - на початку XX ст. його правосвідомість у сфері санітарії та гігієни, фізичної культури та спорту була дуже високою, що зумовило проведення урядом Московського царату, а з першої чверті XVIII ст. - Російської імперії, у складі якої перебувала значна частина України, законодавчого врегулювання санітарно-гігієнічних проблем за умов великої загрози пошестей. Врегулювання санітарно-гігієнічних заходів було винятково важливим чинником загального комплексу адміністративно-правових відносин. За результатами компаративного аналізу правового регулювання фізичної культури, спорту та здорового способу життя на українських землях у складі Російської та Австро-Угорської імперій показано

Дисертацію присвячено соціально-нормативним питанням розвитку фізичної культури в Україні, яким до останнього часу не приділялось належної уваги. У дисертації проаналізовано нормативно-правову базу фізичної культури, починаючи від норм звичаєвого права до розвинених форм звичаєвого законодавства початку XX століття. Визначені рівень, обсяг і способи правового регулювання діяльності в галузі фізичної культури та спорту. Намічені шляхи подальшого наукового пошуку, підкреслено значення історичного досвіду для удосконалення діючого законодавства.