Здійснено порівняльно-правове дослідження теоретичних і практичних проблем щодо забезпечення прав і свобод осіб, що виникають у досудових стадіях в Україні та ФРН. Розглянуто теоретичні питання стосовно забезпечення суб'єктивних прав і свобод, процесуальні гарантії за умов запровадження досудового розслідування. Вивчено особливості забезпечення прав та інтересів осіб, що потерпіли від злочинних посягань, обвинувачених, свідків, інших учасників кримінального процесу зазначених країн. Проаналізовано законодавче врегулювання проведення слідчих дій і застосування заходів процесуального примусу. Сформульовано пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України з метою максимального захисту прав та інтересів осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві.

Досліджено правову природу, суть і зміст принципу незалежності та недоторканості суддів у кримінальному процесі України й Азербайджану. Проаналізовано процес становлення, а також розвиток цього принципу у кримінальному процесі даних країн. Вивчено та проаналізовано їх конституції та законодавство, міжнародно-правові акти про незалежність і недоторканість суддів. Досліджено проблеми сучасного стану та шляхи подальшого правового врегулювання принципу незалежності та недоторканості суддів у кримінальному процесі. Проаналізовано співвідношення даного принципу з іншими принципами кримінального процесу України й Азербайджану. Проведено порівняльно-правовий аналіз національного законодавства цих країн щодо незалежності та недоторканості суддів, рівня забезпечення та системи гарантії незалежності суддів, відповідність законодавства цих держав їх міжнародно-правовим зобов'язанням. Обгрунтовано необхідність удосконалення законодавства України й Азербайджану щодо притягнення суддів до юридичної відповідальності (дисциплінарної та кримінальної). Зроблено пропозиції законодавцям даних держав стосовно приведення правової бази щодо незалежності та недоторканості суддів у відповідності до міжнародних зобов'язань.

Зроблено спробу здійснити комплексне порівняльно-правове дослідження цивільного позову у кримінальному процесі України та країн континентальної правової системи на прикладі Італії, Німеччини, Польщі, Росії, Франції. Обгрунтовано необхідність гармонізації кримінально-процесуальних норм, що визначають засади захисту майнових прав потерпілих від злочину осіб в Україні з аналогічними у країнах континентальної правової системи. На підставі чинного законодавства, з використанням доктринальних праць сформульовано пропозиції щодо визначення правової природи цивільного позову в кримінальному процесі України та країн зазначеної правової системи. Детально проаналізовано кожен його елемент. Визначено особливості суб'єктного складу даного позову. Охарактеризовано провадження за цивільним позовом у кримінальному процесі України та країн континентальної правової системи. За результатами аналізу сформульовано шляхи вирішення проблемних питань. Змодельовано проекти норм для доповнення й удосконалення чинного українського законодавства.

Освещены правовые основы организации и деятельности адвокатуры в различных странах мира в сравнительно-правовом аспекте, в частности, в США, Канаде, Великобритании, Германии, Франции и странах СНГ (Российской Федерации, Азербайджане, Армении, Казахстане, Кыргызстане, Таджикистане, Узбекистане). Освещена история развития института адвокатуры. Рассмотрены международные стандарты адвокатской этики, определен правовой статус адвоката в угловном и гражданском процессах, а также специализированных судах. Дана общая характеристика институциональной системы защиты прав человека в Европе. Освещены тенденции совершенствования законодательства Украины об адвокатуре в аспекте европейского опыта.

Висвітлено загальні положення управління в суді, питання доступу до правосуддя, організаційні аспекти управління діяльністю у суді. Наведено концепцію лідерства в управлінні судом, моделі судової культури в контексті наслідків їх функціонування. Увагу приділено питанням управління процесом проходження судових справ і документів, стратегічного планування в судах, організації їх безпеки й управління кадровим забезпеченням, використання інформаційних технологій у судах загальної юрисдикції та стандартів ефективності роботи судів першої інстанції для вдосконалення процесу надання послуг. Розкрито організаційно-правові засади діяльності архівних підрозділів судів, питання діловодства й обліково-статистичної роботи в судах. Проаналізовано роль суддівського самоврядування в організації роботи судів.

Проаналізовано заходи заохочення, які можуть застосовуватися до засуджених за законодавством України, Російської Федерації та Республіки Білорусь.