В історико-правовому аспекті досліджуються основні риси інституту глави держави, аналізуються його повноваження за різних систем як монархічної, так і республіканської форм правління, визначається його місце і роль в механізмі державного управління (на прикладі США, Англії, країн Арабського Сходу, країн Західної та Східної Європи). Зроблено висновок, що Україні необхідний дійовий інститут держави, який сприяв би оптимізації взаємодії всіх сфер життєдіяльності державного механізму, слугував би надійною перешкодою таким негативним явищам, як бюрократизм, дезінтеграція, дезорганізація в суспільстві.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х806.1 + Х809(4УКР)612

Рубрики:

Глава держави <Державне (конституційне) право>

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.32 + Х806.12 + Ф022

Рубрики:

Політичний режим

Президент

Елементи політичної системи

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглянуто питання становлення та розвитку політичної системи в контексті теорії ролей та інтересів. З позицій філософського плюралізму розглянуто проблему народу як етнічної структури суспільства, а також наведено концепції політичної системи. Досліджено роль інституту президенства в політичній системі та в суспільстві в цілому. З'ясовано джерела, механізми та тенденції розвитку президентської влади в країні.

Рассмотрены вопросы становления и развития политической системы в контексте теории ролей и интересов. С позиций философского плюрализма рассмотрена проблема народа, как этнической структуры общества, а также приведены концепции политической системы. Исследована роль института президенства в политической системе и обществе в целом. Определены источники, механизмы и тенденции развития президентской власти в стране.

Здійснено теоретичний аналіз юридичної природи актів правотворчості президента в республіках зі змішаною формою правління (Білорусі, Болгарії, Вірменії, Грузії, Казахстану, Литви, Молдови, Монголії, Польщі, Португалії, Росії, Румунії, України, Франції). Встановлено основні види правотворчої діяльності президента - безпосередню, сумісну й опосередковану. Запропоновано дефініцію акту правотворчості президента в республіках зі змішаною формою правління та розкрито юридичну природу видів акту правотворчості президента - нормативно-правового акту та нормативно-правового договору. Запропоновано їх класифікацію за різними критеріями. Визначено їх ознаки та функції (зокрема, соціальні). Встановлено співвідношення актів правотворчості президента з нормативно-правовими актами інших органів публічної влади. Розкрито правову природу інституту "вето" президента на закони, які приймаються парламентом, відзначено його законотворчий характер. Обгрунтовано, що документальне оформлення "вето" є не законодавчим актом, а факультативною стадією законотворчого процесу. Розвинуто ідею щодо можливості оформлення "вето" у вигляді указу. Запропоновано пропозиції щодо вдосконалення законодавства України.

Прерогативою вищих державних органів, до яких належать глава держави, уряд і парламент, є здійснення загального керівництва й управління в країні. Становище і роль цих органів у механізмі здійснення владних повноважень залежать від форми правління, політичного режиму, історичних і національних особливостей, соціально-економічної ситуації, яка складається в країні в той чи інший період. Впровадження в систему державної влади України посади одноосібного глави - Президента - значно посилило увагу в нашому суспільстві до інституту глави держави взагалі. Реформа політичної системи, формування в Україні правової держави висуває на порядок денний одне з основних завдань - переосмислення ролі і місця глави держави в системі вищих органів державної влади, пошук найкращої моделі інституту президентства з використанням зарубіжного і національного історичного досвіду. Таким чином, дисертація досліджує основні риси інституту глави держави, дає його визначення, розглядає його моделі як за монархічної, так і за республіканської форм правління, порівнюючи з вітчизняним інститутом глави держави з метою надання ще більшої ваги й авторитетності посаді Президента нашої країни. Зроблено висновки та внесено пропозиції з приводу вдосконалення інституту президентства в нашій державі.

Наведено результати комплексного дослідження інституту глави держави. Розкрито правову природу, історію становлення та розвитку даного інституту в Україні та світі. Розглянуто функціональний статус глави держави у контексті формально-конституційної компаративістики. Охарактеризовано структурну, функціональну й організаційну складові статусу глави держави. Увагу приділено впливу на інститут глави держави форми держави та її елементів. Проаналізовано особливості статусу глави держави за умов демократичного, авторитарного та тоталітарного режимів. Наведено організаційно-правові та практичні рекомендації щодо оптимізації процесів формування та функціонування інституту Президента України.

Проведено теоретико-методологічний аналіз інституту глави держави (ГД) за умов республіки (УР). Висвітлено генезис та еволюцію республіканського ГД, зокрема, інституту ГД у стародавніх аристократичних та демократичних республіках, міських республіках середньовіччя, президентства у закордонних країнах та у СРСР, інституту президента у східнослов'янських республіках пострадянського простору. Визначено функціональний статус ГД у поліархічних республіках у контексті формально-конституційної компаративістики. Розкрито особливості нетипових моделей інституту ГД за УР, зокрема, статусу одноосібного ГД в ідеократичних республіках, колективних моделей інституту республіканського ГД.

Наведено результати комплексного порівняльно-правового дослідження процесів становлення, розвитку та функціонування інституту Президена. Проаналізовано правову доктрину щодо трактування місця глави держави у системі розподілу влади. Висвітлено історичне походження інституту Президента й об'єктивні причини введення поста Президента в Україні. Охарактеризовано фактори, які вплинули на формування специфічних рис українського інституту Президента. Уточнено параметри застосування конституційно-правових категорій "інститут Президента" й "інститут президентства". Визначено співвідношення понять "інститут Президента" та "правовий статус Президента".

Досліджено історичний розвиток монархії, сучасний конституційний стан і перспективи подальшого розвитку. Зазначено, що практика монархічної влади переконливо свідчить про важливість цього інституту в тих чи інших політичних системах. Визначено, що у порівнянні з іншими органами, монарх володіє особливим статусом і повноваженнями, що дозволяють йому відігравати істотну роль у суспільно-політичному житті, тому істотна частина людства не відмовляється від монархії, хоча й наполягає на необхідності її модернізувати.

Проведено порівняльний аналіз порядку заміщення глави держави у монархіях та республіках, досліджено системи престолонаслідування.

Досліджено правову природу інституту глави держави, місце Президента у системі розподілу влад. Висвітлено історичне походження інституту Президента та об'єктивні причини введення поста Президента в Україні, фактори, які вплинули на формування специфічних рис українського інституту Президента. Уточнено параметри застосування конституційно-правових категорій "інститут Президента" та "інститут президенства", запропоновано авторську позицію щодо співвідношення понять "інститут Президента" та "правовий статус Президента".

Висвітлено гендерні питання становлення та функціонування інституту президентства в країнах світу. Особливу увагу приділено аналізу процесів сходження та перебування жінок на вищих державних посадах, зокрема президентських, у різних країнах світу впродовж XX - XXI ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х806.1

Рубрики:

Глава держави <Державне (конституційне) право>

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х806.12 + Х809(4Бєл)612

Рубрики:

Президент

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблематику виникнення, становлення та розвитку інституту глави української держави ХХ ст., розкрито напрямки для подальших досліджень.