Наведено універсальну дефініцію приватного життя як сфери життєдіяльності людини та предмету правового впливу. Визначено основні (юридично значущі) ознаки приватного життя та критерії приватності. Проведено історичну реконструкцію процесів формування та розвитку права на недоторканність приватного життя (прайвесі). Надано загальну характеристику законодавчого забезпечення недоторканності приватного життя (прайвесі) у провідних зарубіжних країнах. Визначено універсальні принципи забезпечення права на недоторканність приватного життя (прайвесі) за сучасних умов. Висвітлено основні підходи щодо вдосконалення юридичного механізму забезпечення права на недоторканність приватного життя (прайвесі) в Україні. Визначено пріоритетні напрямки захисту права на недоторканність приватного життя (прайвесі) на сучасному етапі.

Досліджено аналіз правових, теоретичних та організаційно-тактичних проблем реалізації конституційного права людини на особисту безпеку, розглянуто конституційно-правовий механізм і гарантії його забезпечення. Здійснено історичний аналіз правового регулювання особистої безпеки, проаналізовано та систематизовано основні теоретичні підходи до розуміння поняття "безпека" як загальної наукової категорії й "особиста безпека", як конкретної. Визначено поняття та розкрито зміст права людини на особисту безпеку через його правову природу. Запропоновано концепцію системи конституційних гарантій забезпечення права людини на особисту безпеку.

Комплексно досліджено особливості функціонування та проблем реалізації прав і свобод людини та громадянина нового покоління у сучасній державі (на прикладі біологічних). Запропоновано ввести новий термін у теорію прав людини - "біологічні права", обгрунтовано саме таку їх назву. Розглянуто розвиток таких прав, їх витоки. Проаналізовано національні джерела права, які торкаються біологічних прав людини, світові тенденції у їх регулюванні. Виділено характерні ознаки досліджуваних прав, умовно поділено біологічні права на генеральні та периферійні та розкрито специфіку кожних. З'ясовано місце біологічних прав у системі інших, здійснено порівняння їх з особистими, соціально-економічними та політичними правами. Доведено вплив на такі права морально-етичних і релігійних норм. Розглянуто сучасний стан їх реалізації, визначено проблеми, які виникають під час реалізації біологічних прав і свобод людини та громадянина, їх теоретичні та практичні аспекти. Показано, що сучасний стан функціонування та забезпеченості людини біологічними правами не сприяє досконалій їх реалізації, а, навпаки, може призвести до євгенічних, геноломброзіанських рухів, знищення людини як біологічного виду, оскільки сучасна наука не зупиняється ні перед чим заради новітніх технологій чи відкриттів. Запропоновано шляхи подолання проблем функціонування та реалізації біологічних прав людини.