Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.33

Рубрики:

Звичаєве право

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розкрито сутність правового звичаю як складової системи сучасних джерел конституційного права України. Розроблено класифікацію та систематизацію конституційно-правових звичаїв. Проаналізовано нові концептуальні підходи щодо визначення джерел конституційного права України, сформовано систему критеріїв їх класифікації. З урахуванням запропонованих критеріїв класифіковано відповідні галузеві джерела права. Охарактеризовано систему джерел сучасного конституційного права України, встановлено юридичні властивості її основних складових. Обгрунтовано визначення поняття правового звичаю як джерела сучасного конституційного права України, виділено його кваліфікуючі юридичні ознаки, визначено етапи становлення та розвитку. Встановлено призначення та розроблено механізми реалізації основних функцій конституційно-правових звичаїв. Запропоновано критерії класифікації даних джерел національного конституційного права, охарактеризовано їх види. Розроблено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України у сфері конституційної правотвірної та правозастосовної діяльності.

Комплексно досліджено сучасний правовий звичай (ПЗ) в правових системах (ПС) світу. Досліджено ПЗ у архаїчному суспільстві, висвітлено значення ПЗ серед різноманіття форм права, визначено ознаки переходу звичаю у ПЗ. Розкрито місце ПЗ у ПС індуського, іудейського, мусульманського права, традиційної ПС, романо-германської та англосаксонської ПС. Висвітлено практичні напрями використання ПЗ у сучасному законодавстві конкретних ПС. Увагу приділено аналізу ПС України та ролі правового звичаю у ній.

Висвітлено актуальні питання пізнання правового звичаю за сучасних правових систем. Досліджено суть, місце правового звичаю, архаїчні та надсучасні особливості, проведено логічний ланцюг розвитку та буття правових звичаїв у романо-германській англосаксонській правових системах, африканському, мусульманському, іудейському, індуському, далекосхідному праві, правовій системі України. Наведено визначення правового звичаю, шлях від звичаю неюридичного характеру до правового звичаю, поглиблений аналіз та бачення правового звичаю правових систем світу. Запропоновано введення світової звичаєвої практики до національних правових систем і збереження власних правових звичаїв.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.33

Рубрики:

Звичаєве право

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.33 в

Рубрики:

Звичаєве право

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.33 в + Х8(4УКР)-381 в

Рубрики:

Звичаєве право

Держава та право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.33 в + Х2(4УКР)-381

Рубрики:

Звичаєве право

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано стан наукового вивчення проблеми звичаю в системі сучасного права та джерела дослідження. Встановлено, що дослідження актуальних проблем застосування звичаєвих норм на сучасному етапі здебільшого грунтується на наукових результатах, одержаних вченими у ХІХ - ХХ ст., в основі яких були праці римських та середньовічних юристів. З'ясовано поняття та сутність правового звичаю (ПЗ) як форми сучасного права. Розглянуто історичну генезу ПЗ в Україні, здійснено його класифікацію, а також з'ясовано сучасні функції (загальні та спеціальні) та значення. Удосконалено періодизацію формування і розвитку звичаєвого права в Україні. Досліджено особливості застосування ПЗ у публічному праві України, а також у сфері приватноправового регулювання. Проаналізовано зарубіжний досвід застосування ПЗ. Сформульовано основні напрями застосування ПЗ у регулюванні суспільних відносин в Україні.

Розкрито феноменологічний зміст функцій фольклорного права. Фольклорно-правові норми відображають ту частину регулятивних функцій фольклорного права, що репрезентують не лише силові важелі регулювання життя суспільства, а й чинники, які мають загальнолюдські вартості та закорінені у морально-правовий ареал фольклору і звичаїв нації. Щоб пізнати специфіку правової поведінки населення конкретної територіальної одиниці або етнічної групи багатонаціонального регіону, чи навіть якогось невеликого етносу, необхідно досліджувати поряд з іншими джерелами місцевий фольклор.

Розглянуто звичаєве право в Україні як джерело правової культури народу та продукт етнотворчості. Проаналізовано основні етапи кодифікації звичаєвих норм у законодавчих збірниках. Уперше зроблено спробу простежити розвиток традицій звичаєвого права в різних галузях права. Правне значення українського аграрного календаря визначено в контексті класичного розподілу обрядового фольклору на цикли. Наведено хрестоматійні додатки, які унаочнюють інкорпорацію усного права україців у народнопоетичному тексті та його паралельне функціонування із законами.

Досліджено організацію вивчення звичаєвого права Всеукраїнською Академією наук та науковцями української діаспори, їх основні методи і підходи. Проаналізовано дослідження науковців 1920-х - початку 1930-х рр. з сімейно-шлюбного звичаєвого права: зміни у складі сім'ї, сімейну власність і майнові звичаї в українській селянській родині та договірно-зобов'язальне право українців. Увагу зосереджено на специфіці певних звичаїв, розроблених вченими, зокрема, щодо вивчення так званого жіночого права, інституту приймацтва, опіки над неповнолітніми сиротами, вдовами тощо. Висвітлено питання реконструкції окремих давніх звичаїв, процеси трансформації у сімейній звичаєво-правовій культурі українців і становлення нових форм побуту. Досліджено історію карного звичаєвого права та питання морально етичної поведінки як складової частини карного звичаєвого права українців у XVIII - на початку XX ст. Проаналізовано праці науковців з проблем функціонування традицій звичаєвого права, вивчення давніх історичних пам'яток, історії судочинства Київської Русі, Литовсько-Польської доби та періоду Гетьманщини (копні суди). Простежено трансформацію звичаєвих норм в основі законодавчих актів.

Розглянуто формування системи покарань у період розвитку України як Української козацької держави. Проаналізовано правові пам'ятки в галузі кримінального права та особливості регулювання призначення покарань нормами звичаєвого права.

Досліджено природно-правові аспекти угляду під час використання звичаю в праві. Розкрито основне поняття угляду в сучасній науковій думці, його певні характерні риси, які мають природно-правовий вплив на процес формування правових відносин.

Із позицій новітніх знань і досягнень науки, сучасного позитивного передового досвіду юридичної практики досліджено та порівняно природно-правову основу права та звичаю.

Досліджено особливості підходу права Франції до звичаю як норми права та регулятора комерційних відносин, а також з'ясувано місце норм звичаєвого права в системі джерел права Франції.

Розглянуто судові механізми в історичних типах українського звичаєвого права - додержавному, вервному, копному, карпатському та козацькому. Проаналізовано формування, склад і компетенцію додержавних, вервних, копних, зборових, отаманських, сотенних, полкових та інших судів. Висвітлено вплив козацького звичаєвого права на становлення судової системи Гетьманщини.

Розкрито поняття та сутність правового звичаю (ПЗ) як форми сучасного права. Розглянуто історичну генезу ПЗ в Україні. Здійснено класифікацію ПЗ, з'ясовано їх сучасні функції та значення. Досліджено особливості застосування ПЗ у публічному праві України, а також у сфері приватноправового регулювання. Окремо проаналізовано зарубіжний досвід застосування ПЗ. Сформульовано основні напрями застосування ПЗ у регулюванні суспільних відносин в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.33

Рубрики:

Звичаєве право

Шифр НБУВ: ДС49243 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :