Розглядається становлення й розвиток міжнародного гуманітарного права (МГП), яке регулює засоби й способи ведення збройної боротьби, полегшує долю хворих, поранених, військовополонених, встановлює права й відповідальність держав та громадян за порушення норм міжнародної поведінки. МГП представлено комплексною філософсько-правовою дисципліною, яка реалізує тенденцію сучасного міжнародного права - об'єднувати як юридичні норми, так і традиції й звичаї гуманної поведінки, синтезувати право Женеви й Гааги з новітніми юридичними й моральними здобутками світового співтовариства в рамках ООН (право Нью-Йорка). Підкреслюється необхідність і можливості формування міжнародно-правового поля регуляції сучасних збройних конфліктів.

Висвітлено історію становлення і розвитку права збройних конфліктів. Розглянуто війни і збройні конфлікти як об'єкти дії міжнародного гуманітарного права (права війни), природу міжнародного гуманітарного права в контексті класичної правової філософії. Доведено необхідність і можливості формування міжнародно-правового поля регуляції збройних конфліктів сучасності. Міжнародне гуманітарне право представлено комплексною філософсько-правовою дисципліною, яка реалізує тенденцію сучасного міжнародного права - об'єднувати як юридичні норми, так і традиції гуманної поведінки, синтезувати право Женеви і Гааги з новітніми здобутками світового співтовариства в рамках ООН (право Нью-Йорка). Смисл його у послідовному втіленні концепції гуманізації людської діяльності в екстремальних станах сучасних війн і збройних конфліктів.

Досліджено особливості формування політико-правових інститутів сучасної держави як окремих організаційно-функціональних структур у системі державного регулювання та політичного функціонування, що діють на підставах легальності та публічності, за участю публічних політиків і спеціальних професійних груп державних службовців, характеризуються певним рівнем компетенції та реальним впливом на політичні процеси. Розглянуто сучасні парадигми інституціонального, ціннісного та структурно-функціонального аналізу діяльності політико-правових об'єктів, їх характерні ознаки та розроблено класифікацію. Проаналізовано державні, політологічні, філософсько-правові та соціологічні аспекти діяльності сучасних політико-правових інститутів. Проаналізовано вплив політичної культури, рівня соціального розвитку особистості та удосконалення політичних технологій на оптимізацію діяльності політико-правових інститутів.

Исследованы особенности формирования политико-правовых институтов современного государства как отдельных организационно-функциональных структур в системе государственного регулировани и политического функционирования, действующих на основе легальности и публичности при участии публичных политиков и специальных профессиональных групп государственных служащих, характеризующихся опредленным уровнем компетенции и реальным влиянием на политические процессы. Рассмотрены современные парадигмы институционального, ценностного и структурно-функционального анализа деятельности политико-правовых объектов, рассмотрены их характерные признаки и разработана классификация. Проанализированы государственные, политологические, философско-правовые и социологические аспекты деятельности современных политико-правовых институтов. Рассмотрено влияние политической культуры, уровня социального развития личности и усовершенствования политических технологий на оптимизацию деятельности политико-правовых институтов.

Проаналізовано основні шляхи розвитку та вдосконалення системи конституційного права України за умов розбудови демократичної держави. Висвітлено специфіку взаємозв'язку верховенства права і демократії. Розглянуто питання політичної безпеки та кримінальної відповідальності за порушення основних форм безпосередньої демократії. Розкрито проблеми співвідношення загальної і спеціалізованої юрисдикції в аспекті реорганізації місцевих судів. Визначено статус Конституційного Суду України як органу конституційної юрисдикції, адміністративну відповідальність за порушення виборчого права як гарантію розвитку демократичних процесів у державі. Описано демократичний механізм електорального вибору в політико-культурному і правовому аспектах, комунікативну природу права за умов деліберативної демократії. Висвітлено перспективи запровадження двопалатного парламенту в Україні в теоретико-правовому вимірі.

Проанализированы основные пути развития и усовершенствования системы конституционного права в Украине в условиях развития демократического государства. Освещена специфика взаимосвязи верховенства права и демократии. Рассмотрены вопросы политической безопасности и уголовной ответственности за нарушение основных форм непосредственной демократии. Раскрыты проблемы соотношения общей и специализированной юрисдикции в аспекте реорганизации местных судов. Определены статус Конституционного Суда Украины как органа конституционной юрисдикции, административная ответственность за нарушения избирательного права как гарантия развития демократических процессов в государстве. Описаны демократический механизм электорального выбора в политико-культурном и правовом аспектах, коммуникативная природа права в условиях делиберативной демократии. Освещены перспективы внедрения двухпалатного парламента в Украине в теоретико-правовом измерении.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.012 + Х809(4Укр)2-2

Рубрики:

Право і політика

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Проаналізовано взаємовідносини між правом, політикою і правосуддям, розкриваються межі деполітизації останнього за умов зростання політизації справ, віднесених до юрисдикції судів. Особливу увагу приділено з'ясуванню місця правосуддя у політичному процесі в період гострих політичних криз, одну з найдраматичніших з яких Україна пережила на рубежі 2004 - 2005 рр.

Визначено зв'язок і взаємодію понять норми моралі та норми права. Розглянуто соціальний ідеал як мету у різних культурно-історичних ситуаціях. Висвітлено проблеми теорії та законодавчого закріплення інституту конституційно-правової відповідальності. Розкрито поняття фінансово-правової відповідальності як виду юридичної відповідальності. Визначено процесуальний порядок визнання особи недієздатною. Охарактеризовано особливості стадії перегляду судових актів за нововиявленими обставинами в господарському процесі. Висвітлено умови та порядок надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Наведено соціально-психологічну характеристику девіантної поведінки підлітків.

Висвітлено актуальні проблеми розвитку конституційного права як політико-правового процесу. Доктринально визначено складові охорони Конституції України. Розглянуто застосування конституційного правосуддя у механізмі забезпечення її стабільності як важливої умови проведення конституційної модернізації, непорушності конституційного ладу та демократичних основ держави. Увагу приділено проблемам суспільного сприйняття судової влади в країні.

Проаналізовано походження правової політики від двох основних начал - політики та права. Встановлено, що право є базовою основою правової політики, а політика - її рушійним механізмом. Обгрунтовано поняття правової політики. Визначено основні форми реалізації правової політики - правотворчість і правозастосування. Висвітлено, що концепція правової політики складається з основних блоків, які ефективно втілюють план її розвитку й оптимізують процес функціонування. Розроблено концепцію празової політики з урахуванням стратегії та тактики її реалізації та виділено основні етапи становлення правової політики, а також її визначальні пріоритети.

Обгрунтовано сутність поняття "правова політика". Визначено й охарактеризовано її принципи, суб'єктний склад і найважливіші форми реалізації. Виявлено основні правові проблеми правової політики в контексті впливу на розвиток правотворчості та правозастосування. Проаналізовано юридичні засоби реалізації та чинники підвищення ефективності правової політики. З'ясовано межі впливу правового акта на правотворчість і правозастосування. Увагу приділено розробці теоретико-практичних засад правової політики України.

Надано огляд змісту основних доповідей, зроблених на ХХI Всесвітньому конгресі Міжнародній асоціації філософії права і соціальної філософії (IVR).

Визначено місце спеціалізованих норм права в механізмі правового регулювання. Розкрито принцип функціональної спрямованості як критерій сепарації елементів структури механізму сучасної держави. Проаналізовано конституційно-правовий механізм реалізації делегованих повноважень органів місцевого самоврядування. Акцентовано увагу на проблемі відсутності єдиної класифікації та пошуку визначального критерію для поділу влади на види. Показано особливості цивільно-правового регулювання суб'єктного складу окремих видів публічних договорів за законодавством України. Розглянуто проблемні питання профілактики та запобігання корупції в Україні. Здійснено кримінологічну оцінку економічного потенціалу програмно-цільового забезпечення запобігання злочинності молоді. Показано можливості виявлення латентної злочинності на основі методу системного аналізу. Проведено порівняльно-правовий аналіз провадження контрольованої поставки в Україні та інших демократичних країнах. Розглянуто основні підходи до юридичного визначення інформаційного тероризму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.012 + Ф024

Рубрики:

Право і політика

Динаміка політичних систем (в т. ч. модернізація суспільства)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х883.9(4УКР)4 + Х002.012

Рубрики:

Злочинність в окремих країнах

Право і політика

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф043.12 + Х002.012

Рубрики:

Види політичної діяльності (правова, організаторська, виховна)

Право і політика

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф043.12 + Х002.012

Рубрики:

Види політичної діяльності (правова, організаторська, виховна)

Право і політика

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф043.2 + Х002.012 + Х819(4УКР)01-9

Рубрики:

Політична боротьба. Політичний конфлікт

Право і політика

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено теоретичні аспекти співвідношення правових і політичних норм, визначено їх місце в системі соціального регулювання. Охарактеризовано поняття та сутність соціального регулювання, визначено поняття "система соціального регулювання". Розкрито поняття та роль права як соціально-нормативного регулятора, а також досліджено політику як об'єкт соціального регулювання. Проаналізовано взаємодію та взаємовплив права та політики. Показано, що політика держави має здійснюватися в чітко визначених правових межах. Охарактеризовано тісний взаємозв'язок права та політики, зокрема, через владний характер своєї природи. Проаналізовано природу, сутність і значення соціальних норм. Визначено місце та роль правових і політичних норм в системі соціальних норм. Увагу приділено питанням їх співвідношення, визначено їх спільні та відмінні риси. Розглянуто передумови ефективності дії правових і політичних норм.

Комплексно досліджено інституційні засади правової політології (ПП) як підсистеми політичної науки, проаналізовано чинники, які визначають актуальність її розвитку в Україні. Показано, що інноваційність ПП, плюралізм підходів до розуміння її сутності визначають необхідність осмислення таких наукознавчих питань, як об'єкт, предмет, завдання, функції ПП, її місце в системі гуманітарних наук. Розглянуто різні політико-правові підходи до визначення предметного поля ПП. Виявлено сучасну множинну парадигму розуміння ПП, окреслено цю проблему в наукових теоріях. Надано авторське визначення ПП як підсистеми політичної науки та навчальної дисципліни, виокремлено її функції. Комплексно досліджено та систематизовано концептуальні засади ПП як навчальної дисципліни, визначено предмет, мету, завдання та потенційні питання, які мають скласти її зміст. Розкрито практичні аспекти інституціоналізації ПП в Україні, особливості її впровадження у науково-освітній простір. Визначено перспективи розвитку ПП в контексті сучасної світової політичної науки.

Створено, щоб показати можливості сучасного правознавства у пізнанні політичних явищ. Висвітлено роль права у політичному розвитку, співвідношення права та політики, становлення і перспективи правової політології, її предмет і методи. Окреслено історію політичних ідей, політичні парадигми концепції державної влади, українську політичну думку від найдавніших часів до середини XX ст. Розглянуто політичні інституції, поняття влади у правовій політології, правову політику сучасної Української держави, окремі сучасні політико-правові явища. Визначено принципи держави в політичній системі суспільства, поняття демократії в політичному житті сучасного світу. Представлено парламент як політичний інститут, розкрито суть парламентаризму.