Проаналізовано досвід екологічного управління у розвинутих країнах, що входять до складу Організації економічного співробітництва та розвитку, в зіставленні з досвідом відповідного управління в Україні. Розглянуто питання формування та впровадження екологічної політики, роль у даному процесі законодавства та державного регулювання, його адміністративної та інституційної основи. На підставі зроблених висновків запропоновано низку доцільних дій щодо вдосконалення систем екологічного управління в країнах, які стали на шлях ринкових перетворень, зокрема, в Україні.

Висвітлюються взаємовідносини суспільства з навколишнім середовищем, особливості екологічно сталого розвитку суспільства. Розглядаються основи взаємовідносин економіки і довкілля, а також соціальні фактори екологізації.

Розкрито основні концептуальні засади та висвітлено проблеми створення Екологічної Конституції Землі - міжнародного правового акта глобальної екологічної безпеки і сталого розвитку цивілізації. Описано шляхи реалізації ідеї Екологічної Конституції Землі. Проаналізовано роль церкви у вирішенні регіональних та глобальних екологічних проблем. Запропоновано схему реформування структур ООН з метою реалізації положень Екологічної Конституції Землі.

Раскрыты основные концептуальные основы и освещены проблемы создания Экологической Конституции Земли - международного правового акта глобальной экологической безопасности и устойчивого развития цивилизации. Описаны пути реализации идеи Экологической Конституции Земли. Проанализирована роль церкви в решении региональных и глобальных экологических проблем. Предложена схема реформирования структур ООН с целью реализации положений Экологической Конституции Земли.

Висвітлено генезу, зміст і шляхи реалізації концепції міжнародної екологічної безпеки. Розглянуто питання створення Екологічної Конституції Землі у контексті глобалізації і сталого розвитку. Проаналізовано роль земель лісового фонду та моделі менеджменту сталого лісового господарства. Описано нові функції та моделі екологічної економіки у системі формування даної конституції, розкрито її теоретико-методологічні та практичні засади. Визначено інституційні передумови та перспективи створення Світової Екологічної Організації.

Освещены генезис, содержание и пути реализации концепции международной экологической безопасности. Рассмотрены вопросы создания Экологической Конституции Земли в контексте глобализации и устойчивого развития. Проанализированы роль земель лесного фонда и модели менеджмента устойчивого лесного хозяйства. Описаны новые функции и модели экологической экономики в системе формирования данной конституции, раскрыты её теоретико-методологические и практические основы. Определены институционные предпосылки и перспективы создания Всемирной Экологической Организации.

Висвітлено методологічні засади Екологічної Конституції Землі (ЕКЗ) як глобального економіко-правового акта екологічної безпеки (ЕБ) і сталого розвитку цивілізації, історію зародження, становлення та розвитку ЕКЗ. Визначено екологічний федералізм у контексті регіонального та світового розвитку, генезу, зміст і шляхи реалізації концепції міжнародної ЕБ. Розкрито сутність і концептуальні засади ЕКЗ, її політико правові, еколого-економічні, соціальні та філософські аспекти. Описано сучасну конституційну модель реалізації екологічної функції держави в системі розподілу влади. Проаналізовано вплив інституційного середовища на забезпечення норм ЕКЗ. Розглянуто питання розвитку нових форм партнерської взаємодії науки і бізнесу з імплементації ідей ЕКЗ. Визначено інституційні передумови та перспективи створення світової екологічної організації.

Описаны истоки идеи и первые попытки научного обоснования Экологической Конституции Земли. Рассмотрен экологический федерализм в контексте регионального и мирового развития. Изложены политико-правовые, экологические и экономические последствия парникового эффекта в контексте деятельности отдельных международных неправительственных организаций. Внимание уделено формированию экономического механизма экологически сбалансированного природопользования в контексте Экологической Конституции Земли. Раскрыта роль Церкви в решении региональных и глобальных экологических проблем. Исследовано урегулирование международных споров по вопросам окружающей среды - Международный суд и Международный арбитраж. Изложены институционные предпосылки, препятствия и перспективы создания Всемирной экологической организации.

Викладено наукові засади управління раціональним природокористуванням. Розглянуто особливості механізму управління природокористуванням, його важелі й основні етапи формування в Україні та в економічно розвинутих країнах. Увагу приділено екологічному моніторингу та системі екологічної інформації. Досліджено питання правового регулювання природокористуванням і природоохоронними процесами. Наведено економічні методи управління у сфері природокористування й охорони довкілля. Розкрито сутність та основні завданя планування раціонального природокористування й охорони довкілля. Проаналізовано екологічну експертизу та проблеми її організації, висвітлено особливості екологічного ліцензування й паспортизацїі. Увагу приділено екологічному менеджменту, аудиту й маркетингу підприємств.

Обгрунтовано теоретико-методологічні положення та практичні рекомендації з формування дієвих механізмів державного управління із забезпечення раціонального природокористування в соціально-економічній системі на засадах сталого розвитку. Уточнено сутність державного управління природокористуванням на засадах сталого розвитку, запропоновано методологічний підхід до формування його механізму. Здійснено аналіз та виявлено основні перешкоди щодо забезпечення сталого розвитку в системі державного управління природокористуванням в Україні. Обгрунтовано напрями удосконалення правового механізму державного управління природокористуванням на засадах сталого розвитку. Розроблено систему регуляторних заходів щодо формування моделі сталого розвитку та забезпечення міжнародних екологічних стандартів у сфері природокористування. Визначено напрями удосконалення системи екологічного моніторингу в Україні. Зазначено, що такі заходи мають бути узгоджені на локальному, національному та міжнародному рівнях на основі формування моделі сталого розвитку та забезпечення міжнародних екологічних стандартів.

Розглянуто актуальні питання розвитку екологічної дипломатії у контексті інтеграторів її прояву в еволюції природно-суспільних відносин і впливу на генерування міжнародних економічних ініціатив за умов глобалізації.

Глобалізаційні імперативи в соціально-економічних трансформаціях країн світу актуалізують нову вимірність прогресу суспільства. Масштабність природо-перетворювальної діяльності людства свідчить про те, що балансування між конкуренцією та співпрацею, індивідуалізмом і солідарністю, конфронтацією і консолідацією спрямоване на підтримання динаміки еволюційних зрушень. Потенціал проекції конкуренції на життєдіяльність людства має позитивні та негативні наслідки. Визначення екологічних аспектів у сфері конкуренції пов'язується з удосконаленням взаємодії ринкових суб'єктів, узгодженням економічних та екологічних інтересів їх діяльності, мотивуванням до ринкової співпраці та консолідації на засадах "компромісної дипломатії". Інтегруюча роль її є очевидною у багатьох сферах прояву конкуренції: економічній, енергетичній, ресурсній, соціальній, екологічній, інформаційній та ін. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукові підходи в дослідженні екологічних аспектів розвитку конкурентних відносин у ринковому просторі розглянуто вченими в контексті: міжнародного екологічного управління, політики економічної безпеки, кооперації та дипломатії; виявлення екологічних компонентів в архітектоніці економічної дипломатії та превентивності дій міжнародних акторів у реагуванні на виклики і загрози глобалізації тощо. Мета статті - визначення ролі консолідуючої дипломатії в екологізації розвитку конкурентних відносин як передумови оновлення формату економічних взаємодій ринкових суб'єктів для досягнення ринкового успіху, міжнародного визнання та забезпечення ефективної модернізації суспільства. Відповідно до мети дослідження застосовано методи: комплексного аналізу, що поглиблюють розуміння дуалістичності екологічного підгрунтя конкурентних відносин; спеціальні - визначають орієнтири в дипломатизації ринкового середовища, зменшенні напруги в суперництві з огляду на потребу в екологічній безпеці, розширення функцій і видів конкуренції. Висновки: наявність парадоксів у сфері конкурентних відносин, інтегративність екологічних проблем у секторах мікро- і макроекономіки, домінантність геополітики в ресурсному забезпеченні країн утверджує роль консолідуючої дипломатії. Подальші наукові розвідки з цієї проблематики можуть стосуватися виявлення специфіки конкурентних взаємодій та потенціалу їх використання у сфері екологізації просторової економіки, підвищення раціональності природокористування, охорони та відтворення природних ресурсів на теренах транскордонних регіонів України. Консолідуюча дипломатія має особливий статус: прогресивного миротворця, ринкового інтегратора та превентивного генератора екологічного благополуччя людства.

Індекс рубрикатора НБУВ: У528.0-93 + Х819(4УКР)072.898

Рубрики:

Світова економіка охорони навколишнього середовища (біоекономіки) в цілому

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж25176 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Повний текст  Наукова періодика України