Наведено класифікацію, методи діагностики, лікування та судово-медичної експертизи вогнепальних поранень голови та хребта. Запропоновано техніку хірургічної обробки вогнепальних ран черепа та мозку. Висвітлено питання терапевтичного ведення поранених у череп і мозок у післяопераційному періоді. Наведено характеристику інфекційних та неінфекційних ускладнень вогнепальних поранень. Розглянуто відкриті ушкодження хребта і спинного мозку та поєднані черепно-мозкові поранення. Особливу увагу приділено питанням профілактики та лікування ранніх ускладнень за вогнепальних поранень черепа та головного мозку.

Представлены классификация, методы диагностики, лечения и судебно-медицинской экспертизы огнестрельных ранений головы и позвоночника. Предложена техника хирургической обработки огнестрельных ран черепа и мозга. Освещены вопросы терапевтического ведения раненых в послеоперационном периоде. Приведена характеристика инфекционных и неинфекционных осложнений огнестрельных ранений. Рассмотрены открытые повреждения позвоночника и спинного мозга, а также совместные черепно-мозговые ранения. Особое внимание уделено вопросам профилактики и лечения ранних осложнений при огнестрельных ранениях черепа и головного мозга.

Узагальнено відомості щодо судово-медичної експертизи черепно-мозкової та спинальної травми у потерпілих, що померли та у живих осіб. Наведено дані про будову черепа людини, дослідження її головного та спинного мозку, особливості проведення їх розтину. Проаналізовано особливості перебігу несмертельної черепно-мозкової травми у живих осіб залежно від віку постраждалих і впливу алкогольної інтоксикації. Запропоновано методику судово-медичної оцінки даної травми.

Обобщены сведения по проведению судебно-медицинской экспертизы черепно-мозговой и спинной травмы у погибших потерпевших и оставшихся в живых. Приведены данные о строении черепа человека, исследовании его головного и спинного мозга, особенностях проведения вскрытия мозга. Проанализированы особенности развития несмертельной черепно-мозговой травмы у потерпевших, оставшихся в живых, в зависимости от их возраста и влияния на них алкогольной интоксикации. Предложена методика судебно-медицинской оценки данной травмы.

Описано різні види й ознаки ушкоджень тіла людини тупими предметами та транспортними засобами. Особливу увагу приділено проблемам здійснення судово-медичних експертиз, зокрема, діагностиці ушкоджень, механізму їх формування, визначенню травмуючого предмета. Наведено інформацію про подряпини, вивихи, синці, переломи, ушкодження внутрішніх органів, автомобільні, мотоциклетні та залізничні травми.

Описаны разные виды и признаки повреждений тела человека тупыми предметами и транспортными средствами. Особое внимание уделено проблемам осуществления судебно-медицинских экспертиз, в частности, диагностике повреждений, механизму их формирования, определению травмирующего предмета. Приведена информация о царапинах, вывихах, синяках, переломах, повреждениях внутренних органов, автомобильных, мотоциклетных и железнодорожных травмах.

Дана классификация и раскрыты особенности огнестрельных ранений головы, позвоночника и спинного мозга. Охарактеризованы повреждения головы от выстрелов из гладкоствольного (охотничьего), самодельного, пневматического оружия, сигнальных и строительно-монтажных пистолетов, повреждения пулями специального назначения, атипичными снарядами, а также взрывные травмы.

Розглянуто теоретичні засади судово-медичної травматології. Увагу приділено судово-медичному дослідженню ушкоджень шкіри і кісток тупими та гострими предметами, транспортними засобами, вогнепальною зброєю. Розкрито особливості огляду трупа на місці його виявлення.

Рассмотрены теоретические основы судебно-медицинской травматологии. Уделено внимание судебно-медицинскому исследованию повреждений кожи и костей тупыми и острыми предметами, транспортными средствами, огнестрельным оружием. Раскрыты особенности осмотра трупа на месте его выявления.

Наведено судово-фармацевтичний коментар до ст. 286 КК України, що регулює кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, зокрема під впливом психоактивних речовин.

Изучены огнестрельные травмы при поражении из гладкоствольного охотничьего оружия (ружья и его обреза) при выстрелах через преграду. Результаты исследования выявили специфику формирования повреждений при выстрелах картечью через стекло (автомобильное типа "Сталинит", оконное); наличие собственных повреждений как от картечи, так и от стекла, и формирования специфических зон металлизации в области повреждения стеклом. Полученные данные можно использовать для выявления следов преграды в виде стекла и возможности определения его типа, исходя из степени металлизации.

Визначено судово-медичні критерії переломів коротких трубчастих кісток кисті, одержаних внаслідок ушкодження тупими предметами. Встановлено залежність між умовами виникнення переломів та їх локалізацією, морфологією і характером. Виявлено, що найбільш поширеними видами даних травм є основний та опосередкований переломи, визначено їх особливості. Встановлено, що переломи п'ясткових кісток та фаланг пальців виникають у місці прикладання сили і характеризуються наявністю косопоперечних та поперечних ліній з переважанням ознак розтягнення кісткової тканини на долонній, а ознак стиснення - на тильній поверхні кісток; опосередковані (конструкційні) переломи виникають на віддалі від місця прикладання сили, мають косі й поздовжні лінії та протилежне взаємовідношення ознак стиснення і розтягнення кісткової тканини, перебіг процесу їх руйнації можна прослідкувати за стереомікроскопічною картиною країв переломів цих кісток. Відзначено вплив анатомо-структурних особливостей будови на закономірності виникнення переломів окремих відділів кісток кисті.

Обгрунтовано судово-медичні діагностичні критерії визначення ступеня тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів на підставі їх комплексного клінічного вивчення з використанням сучасних аудіологічних і вестибулометричних методів дослідження. Встановлено, що діагностичними критеріями посттравматичних кохлеарних невритів, які необхідно застосовувати для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень є: ступінь зниження слухової функції; наявність і тривалість позитивної (з повним відновленням слуху, або без повного його відновлення) або негативної (з повною або неповною втратою слуху) динаміки зміни слухової функції від моменту травми. З'ясовано, що діагностичні критерії тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів можна виявити за умови дотримання оптимального обсягу дослідження слуху: мовою та за допомогою тональної межової аудіометрії в динаміці, надпорогової тональної та мовної аудіометрії, імпедансометрії й отоневрологічного обстеження у гострому та підгострому періодах травми. Доведено необхідність урахування в судово-медичному оцінюванні посттравматичних кохлеарних невритів характеру травми та топіки ураження слухового та вестибулярного аналізаторів.

Розроблено критерії визначення пневматичних пошкоджень тіла людини та одягу з бавовняної тканини залежно від дистанції пострілів з пневматичної нарізної гвинтівки. Удосконалено комплекс сучасних методів (макроскопічних, стереомікроскопічних і лабораторних) для ретельного дослідження цих пошкоджень. Визначено кількість накладань свинцю в зоні вхідних пневматичних ран за різних дистанцій пострілів. Детально проаналізовано пробивну здатність і визначено механізми дії куль для пневматичної зброї на різні види мішеней. Виявлено вплив натягу бавовняної тканини на формування вхідних отворів. Розроблено оптимальні схеми опису пневматичних пошкоджень та диференціації їх з вогнепальними.

Вперше наведено якісну та кількісну порівняльну судово-медичну характеристику ушкоджень, заподіяних пістолетними 9-мм боєприпасами "Luger" штатного, експансивного та реактивного видів у незахищені одягом і бронежилетами ділянки грудної клітки, живота та стегна з різних відстаней. Досліджено вплив конструктивних особливостей експансивних і реактивних 9-мм куль на характер ушкоджень, які виникають на біологічних і небіологічних об'єктах для різних дистанцій пострілу. Вперше встановлено закономірності й особливості розповсюдження продуктів пострілу 9-мм пістолетними боєприпасами експансивного та реактивного видів та відкладання їх слідів на різних перепонах. Встановлено статистично значимі якісні та кількісні критерії, які дозволяють проводити диференційну діагностику ушкоджень, заподіяних пістолетними 9-мм боєприпасами штатного, експансивного та реактивного видів.

  Скачати повний текст

Визначено гістологічні, біохімічні, гістохімічні та біофізичні критерії діагностування давності утворення ушкоджень органів грудної клітки. Визначено й узагальнено особливості динаміки випадків смерті внаслідок механічних ушкоджень серед населення Луганщини за 5 років. Показано, що у структурі смертності від механічної травми превалювала кількість загиблих внаслідок черепно-мозкової травми, меншу кількість становили випадки поєднаної травми, ще меншу - травми органів грудної клітки та черевної порожнини. У 51,3 % випадків загиблі перебували у стані алкогольного сп'яніння, яке відповідало легкому або середньому ступеню. Найбільшу кількість серед них становили особи чоловічої статі працездатного віку. Проаналізовано мікроскопічні ознаки патоморфологічних змін бронхолегеневої системи та шлуночків серця залежно від давності заподіяння поєднаної механічної травми. Визначено морфологічні критерії зажиттєвості, давності утворення ушкоджень і тривалості життя після заподіяння поєднаної механічної травми за особливостями змін бронхолегеневої системи потерпілих протягом перших годин після травмування. Установлено вплив запальних процесів легень і бронхів, а також алкогольного сп'яніння, що передували механічним ушкодженням, на перебіг післятравматичного процесу у разі поєднаної механічної травми. Встановлено, що дослідження рівня оксиду азоту в сироватці крові й активності ферменту e-NOS у міокарді експериментальних щурів, що загинули внаслідок поєднаної механічної травми, комплексно підвищують точність верифікації давності одержання ушкоджень протягом перших 1 - 12 год.

Здійснено статистичний аналіз причин та характеру нелетальних ушкоджень обличчя і головного мозку у потерпілих дитячого віку, проаналізовано особливості їх перебігу та наслідки у дітей різних вікових груп. Досліджено особливості перебігу уражень м'яких тканин, ушкоджень кісток лицевого черепу, ізольованих і сполучених черепно-мозкових ушкоджень, проведено порівняльний аналіз перебігу означених ушкоджень, обгрунтовано критерії експертної оцінки таких травм у дітей та підлітків. На основі проведеного дослідження розроблено практичні рекомендації судово-медичної оцінки нелетальних травм обличчя і головного мозку у названого контингенту потерпілих, застосування яких в експертній практиці дозволить підвищити об'єктивність та надійність експертних висновків.

За даними Київського міського бюро судово-медичної експертизи за період 2003 - 2009 рр. у відділенні судово-медичної криміналістики були визначено й узагальнено особливості динаміки вогнепальних уражень, у тому числі й набоями, що споряджені еластичними кулями. Визначені морфологічні особливості ушкоджень, заподіяних 9 мм пістолетними набоями "Терен 3ФП" і "АЕ 9", що споряджені еластичними кулями, з різних дистанцій у не захищені та захищені одягом ділянки грудної клітки та живота. Вперше проведене рентгенологічне дослідження еластичних куль,якими споряджені 9 мм пістолетні набої "Терен 3ФП" і "АЕ 9" під час пострілів у ділянки грудної клітки та живота. Вперше визначено особливості додаткових продуктів, що супроводжують постріли 9 мм набоями "Терен 3ФП" і "АЕ 9", спорядженими еластичними кулями, з різних дистанцій.

Визначено критерії та розроблено алгоритми судово-медичного оцінювання ушкоджень із пневматичної газобалонної зброї МР-651К. Досліджено частоту й особливості кульових ушкоджень із пневматичної газобалонної зброї й у судово-медичному експерименті визначено проникність куль за різних анатомічних локалізацій ушкоджень. Виявлено кількісні залежності між глибиною ранового каналу та відстанню пострілу залежно від форми кулі, модифікацій зброї та режиму її експлуатації у разі ушкоджень із пневматичної газобалонної зброї. Обгрунтовано алгоритми судово-медичного визначення відстані пострілу із пневматичної газобалонної зброї з урахуванням умов виникнення ушкоджень та розроблено практичні рекомендації.

Встановлено особливості пошкоджень на різних видах тканин (матеріалів) одягу, які утворюються під час пострілів патронами "Оса", "ПНД-9П", "АЛ-9Р". Виявлено характер впливу конструктивних особливостей даних патронів і різних видів тканин на формування пошкоджень одягу. Розглянуто відмінності впливу відстані пострілу на формування даних пошкоджень. Наведено рекомендації щодо проведення судово-медичної діагностики пошкоджень одягу, які утворюються під час пострілів з використанням патронів "Оса", "ПНД-9П", "АЛ-9Р".

Сформовано концепцію причин розвитку аневризм висхідної частини аорти. Проведено пошук етіології аневризм і встановлено вирішальну роль ксенобіотиків у їх розвитку. На підставі судово-медичного аналізу випадків аневризм встановлено обставини та місце смерті, особливості танатогенезу у разі розриву аорти. Визначено основні механізми розвитку травматичних аневризм аорти. Встановлено особливості їх патоморфологічної картини. Розроблено протокол дослідження аневризм аорти в судово-медичній та патологоанатомічній практиці. Запропоновано робочу класифікацію розривів аорти травматичного характеру.

Вперше визначені конструктивні особливості шести марок куль з полімерними компонентами вітчизняного виробництва, а на їх підставі удосконалено загальну класифікацію куль для гладкоствольної зброї та класифікацію полімерних компонентів кульових набоїв. Вперше досліджено механізми слідоутворення куль "Бренеке-Silver", "Тахо-12", "Спутник", "Спорт", "Трио" та "Диаболо" з полімерними компонентами на тканинах одягу та тілі людини. Вперше доведено, що сукупність ушкоджень та слідів, які утворюються на перешкодах від дії даних куль, є індивідуальною для кожної марки кулі та відстані пострілу, що дозволило вважати їх діагностичними критеріями. Розроблено блок-схему алгоритму обрання як робочої будь-якої із побудованих математичних моделей для визначення відстані пострілу.

Вперше проаналізовано судово-медичне значення виявлення факту та врахування синдрому взаємного обтяження та поліорганної недостатності за визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень та в танатогенезі у випадках політравми. За результатами дослідження запропоновано алгоритм виконання судово-медичної експертизи політравми. Проаналізовано 20 165 актів та виявлено 435 випадків політравми зі смертельним наслідком, серед яких 136 трупів осіб, що певний час перебували на лікуванні в стаціонарі. З'ясовано, що у випадках політравми смерть може розвиватися на місці події, або після перебування певного часу в стаціонарі. Наведено рекомендації щодо судово-медичного визначення достатності надання медичної допомоги у випадках політравми.