Наведено закони та витяги з законів України, пов'язаних з раціональним використанням, охороною та відновленням водних ресурсів країни. Проаналізовано стан навколишнього середовища та здоров'я населення в країнах Європи в 1990-х рр. Запропоновано методики упорядкування водоохоронних зон річок країни, а також оцінки економічної ефективності комплексного використання водних ресурсів за сучасних умов на прикладі Дніпровських водосховищ.

Приведены законы и выдержки из законов Украины, касающиеся вопросов рационального использования, охраны и обновления водных ресурсов страны. Проанализировано состояние окужающей среды и здоровья населения в странах Европы в 1990-х гг. Предложены методики упорядоточения водоохранных зон рек страны, а также оценки экономической эффективности комплексного использования в современных условиях на примере Днепровских водохранилищ.

Комплексно досліджено проблема правового забезпечення запобігання шкідливій дії вод і ліквідації її наслідків. Проведено історико-правовий та міжнародно-правовий аналіз розвитку законодавства у даній сфері. Досліджено питання щодо поняття вод, шкідливої дії вод і видів шкідливої дії вод. Правові норми, що регулюють суспільні відносини у сфері запобігання шкідливій дії вод і ліквідації її наслідків, характеризуються всіма ознаками самостійного правового інституту, який має міжгалузевий характер. Досліджено особливості системи правових засобів щодо запобігання, усунення та ліквідації наслідків шкідливій дії вод. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення відповідних положень чинного водного законодавства.

Охарактеризовано основні критерії антропогенного навантаження та визначено показники якості води, за якими оцінюється екологічний стан водних об'єктів. Проаналізовано значення екологічних нормативів для поліпшення якості природних вод. Сформульовано головні завдання для комплексного вирішення проблеми антропогенного навантаження на водні джерела.

Дослідження природно-техногенної безпеки водних екосистем та шляхів її забезпечення базуються на аналізі існуючої законодавчої та нормативно-правової бази й світових стандартах безпеки. Проведений аналіз вимог Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки до якісних показників природних вод, Всесвітньої організації охорони здоров'я до безпеки питної води. Проведено порівняння прийнятих нормативів з Українськими стандартами та запропоновано параметри рекомендовані для визначення якісної складової природно-техногенної безпеки водних екосистем з врахуванням фізіологічної повноцінності мінерального складу. Норматив обирався за правилом найвищої вимогливості до якості. Такий підхід дозволить нормувати ресурсоспоживання на основі встановлення фонового нормативного стану водних екосистем обгрунтовувати наукові методи оцінки екологічної безпеки водних екосистем. Завдання подальших досліджень - розробка наукових методів оцінки якісної і кількісної складової природно-техногенної безпеки водних екосистем.

Проаналізовано чинні нормативні документи, що регламентують проведення екологічного моніторингу природних вод, грунтів і біоти нафтогазовидобувними підприємствами на території їх діяльності. Показано, що наявна система вимог і рекомендацій, включених до зазначених документів, є неузгодженою і неповною. із метою вдосконалити та розвити цю систему, отримати достовірнішу інформацію про вплив джерел забруднення на навколишнє природне середовище запропоновано здійснювати моніторинг підземних і поверхневих вод на локальному рівні.

Мета статті - питання розвитку інформаційного забезпечення збереження водно-болотних угідь. Проаналізовано міжнародне та національне законодавство у розвитку інформаційного забезпечення збереження водно-болотних угідь. Визначено перелік нормативно-правових актів та міжнародних дооворів у даній сфері. Методологічну основу дослідження складають загальнонаукові методи наукового пізнання, такі як комплексний та міждисциплінарний. Визначено основні напрями подальшого розвитку інформаційного забезпечення збереження водно-болотних угідь. Зроблено висновок, що формування і подальша реалізація розвитку інформаційного забезпечення збереження водно-болотних угідь є складним та актуальним завданням. Обговорено проблеми національного та міжнародного законодавства та імплементації норм зарубіжного законодавства до норм вітчизняного законодавства у сфері розвитку інформаційного забезпечення збереження водно-болотних угідь.

Розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань розслідування порушень правил охорони вод і забруднення моря. Проаналізовано сучасний стан злочинних порушень правил охорони вод і забруднення моря, зокрема в Одеській, Миколаївській і Херсонській областях України. У криміналістичному розумінні надано визначення поняття порушень правил охорони вод і забруднення моря як сукупності правопорушень стосовно такого екологічного об'єкта, як води (поверхневі, підземні, морські), що призводять до таких їх змін, які створюють небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля. Запропоновано теоретичну концепцію формування та використання криміналістичної характеристики порушень правил охорони вод і забруднення моря, визначено її елементний склад і вказано на існування ймовірних кореляційних зв'язків між елементами. Наведено аргументи щодо підходу до визначення меж початкового етапу розслідування порушень правил охорони вод і забруднення моря, виокремлено типові слідчі ситуації цього етапу та відповідні версії, подано рекомендації щодо їх використання. Розкрито специфіку взаємодії органів досудового розслідування з державними та недержавними суб'єктами. Розглянуто особливості тактики проведення окремих слідчих (розшукових) дій, надано практичні рекомендації. Окреслено специфіку роботи з документами та висвітлено особливості використання спеціальних знань під час досудового розслідування порушень правил охорони вод і забруднення моря. Акцентовано увагу на сучасному стані та перспективах судово-екологічної експертизи.

Мета роботи - дослідити сучасний український та світовий досвід в області кримінально-правової охорони водних об'єктів для розроблення рекомендацій щодо вдосконалення шляхів їх захисту та раціонального використання. Для аналізу українських і світових норм та законів застосовано оглядово-аналітичний підхід. У базах даних Google Scholar, PubMed, Research Gate був проведений пошук за відповідними ключовими словами. Методи математичної статистичної обробки даних використані для вивчення кримінальних правопорушень проти водних ресурсів на прикладі України та для їх прогнозування. Правила збору стічних вод в каналізаційні системи, чинні в Україні, недостатньо жорсткі та не встановлюють чітких обмежень для скидання стічних вод, що містять активні фармацевтичні інгредієнти. Для досягнення результату, зазначеного у правилах, достатньо застосувати малоефективні методи очищення. Поряд із класичними методами захисту водних об'єктів від забруднення отруйними речовинами, такими як екологічна інженерія, слід застосовувати правові механізми для запобігання правопорушенням, що стосуються водних ресурсів. Особливе місце займає кримінально-правовий вплив на осіб, винних у заподіянні шкоди об'єктам довкілля. Проте в Україні спостерігаємо стійку негативну тенденцію щодо охорони природних вод. Прогноз показав, що кількість зафіксованих кримінальних правопорушень проти довкілля зростатиме (щонайменше на 4,3 %), а проти водних ресурсів - майже на чверть на рік (21,8 %). Отже в Україні правовий захист взагалі та кримінальне право, зокрема, є слабким захистом від вчинення кримінальних правопорушень проти водних ресурсів країни потенційними правопорушниками. Вивчення кримінальних правопорушень проти водних ресурсів та їх прогнозування проведено на прикладі України, тому рекомендується дослідити ці питання для інших країн різного рівня розвитку. Оригінальність і значення одержаних результатів полягає в узагальненні та аналізі статистичних даних кримінальних правопорушень проти довкілля загалом, і водних об'єктів зокрема, а також у прогнозуванні кримінальних правопорушень на найближчі три роки. Дослідження дало змогу виявити слабкі сторони законодавчої та кримінально-правової охорони водних об'єктів України, що має стати початком для вдосконалення шляхів їх захисту та раціонального використання.