Висвітлено теоретико-методологічні засади проведення судово-психологічної експертизи, особливості діяльності судового експерта-психолога. Увагу приділено мотивації злочинної поведінки осіб з психічними аномаліями, судово-психологічній експертизі особливих емоційних станів, питанням медико-психологічної, психолого-технічної, психолого-лінгвістичної та психолого-педагогічної експертиз.

Освещены теоретико-методологические основы проведения судебно-психологической экспертизы, особенности деятельности судебного эксперта-психолога. Уделено внимание мотивации преступного поведения лиц з психическими аномалиями, судебно-психологической экспертизе особых эмоциональных состояний, вопросам медико-психологической, психолого-технической, психолого-лингвистической и психолого-педагогической экспертиз.

Проведено комплексне дослідження емоційного стану особи, яка вчинила злочин, за кримінальним законодавством України. Обгрунтовано актуальність і важливість для кримінально-правової науки розгляду питань емоційного стану особи та його значення для правозастосовчої діяльності. Охарактеризовано стан наукової розробки проблеми емоційного стану особи, яка вчинила злочин, у кримінально-правовій доктрині. Визначено місце емоційного стану особи у системі ознак суб'єктивної сторони складу злочину, обгрунтовано необхідність урахування особливостей емоційного стану особи у процесі кваліфікації злочинів. Розкрито сутність кожного виду емоційного стану особи. Досліджено вплив емоційного стану особи на норми та інститути Загальної частини кримінального права України. Проаналізовано вплив емоційного стану особи на кримінальну відповідальність за окремі види злочинів, що передбачені в Особливій частині Кримінального кодексу України. Наведено пропозиції щодо удосконалення законодавства України щодо врахування емоційного стану особи, яка вчинила злочин у процесі встановлення кримінальної відповідальності.

Здійснено теоретичне узагальнення та нове розв'язання наукової проблеми щодо суті та кримінально-правового значення стану сильного душевного хвилювання. Виділено кримінально-правовий і психологічний аспекти дослідженого поняття. Установлено їх зміст. Запропоновано визначення поняття стану сильного душевного хвилювання. Розмежовано значення цього стану як конструктивної ознаки складу злочину й обставини, що пом'якшують покарання, а також наведено перелік суспільно небезпечних діянь, за вчинення яких у такому стані повинна застосовуватись кримінальна відповідальність. Обгрунтовано положення, спрямовані на подальший розвиток кримінально-правової науки, підвищення якості нормативного регулювання кримінально-правових відносин, пов'язаних з вчиненням особою, яка перебувала у стані сильного душевного хвилювання кримінально-протиправних діянь і уточнення чинних Постанов Пленуму Верховного Суду України.

Висвітлено теоретичні засади дослідження поняття стану сильного душевного хвилювання у науці кримінального права. Розкрито психологічні аспекти встановлення обсягу та змісту даного поняття, визначено його кримінально-правове значення за кримінальним законодавством зарубіжних країн. Наведено характеристику стану сильного душевного хвилювання як ознаки суб'єктивної сторони складу злочину, оставини, що пом'якшує покарання, конститутивної ознаки складів злочинів, передбачених ст.ст. 116 та 123 КК України. Обгрунтовано рекомендації щодо урахування стану сильного душевного хвилювання у кримінально-правовій кваліфікації, під час призначення покарання й у процесі конструювання санкції ст.ст. 116, 123 КК України.

Освещены теоретические основы исследования понятия сильного душевного волнения в науке криминального права. Рассмотрены психологические аспекты определения объема и содержания данного понятия, раскрыто его криминально-правовое значение в криминальном законодательстве зарубежных стран. Дана характеристика состояния сильного душевного волнения как субъективной стороны преступления, обстоятельства, смягчающего наказание, конститутивного признака состава преступлений, предусмотренных ст.ст. 116 и 123 КК Украины. Проанализированы особенности учета состояния сильного душевного волнения в криминально-правовой квалификации, при определении наказания и в процессе конструирования санкции ст.ст. 116, 123 КК Украины.

Розглянуто психологічна й юридична характеристики установки як чинника кумулятивного фізіологічного афекту у судово-експертному дослідженні. Надано загально-психологічний опис кумулятивного фізіологічного афекту. Проведено порівняльний аналіз кримінально-правового трактування фізіологічного афекту та сильного душевного хвилювання в світовому та вітчизняному законодавстві. Визначено місце психологічної установки в структурі кумулятивного афекту. Встановлено поведінкові установки, що детермінують індивідуальні особливості перебігу фізіологічного афекту. Запропоновано психодіагностичний інструментарій для встановлення особливостей установки під час проведення судово-психологічної експертизи щодо наявності в обвинуваченого (підсудного) кумулятивного фізіологічного афекту. Подано пропозиції щодо організаційно-методичного забезпечення судово-експертного встановлення кумулятивного афекту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)012.0 + Ю947.1-78

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Психологія правопорушників (криміналістична психологія)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.012 + Х881.025.1 + Ю947.1-78

Рубрики:

Обставини, що пом’якшують відповідальність

Психологія правопорушників (криміналістична психологія)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено місце емоційного стану злочинця серед ознак суб'єктивної сторони складу злочину.

Наведено теоретичне узагальнення та висвітлено результати емпіричного дослідження наукової проблеми, що полягає в розкритті юридико-психологічної сутності діянь, скоєних у стані сильного душевного хвилювання. Визначено психологічну сутність провідного мотиву та мети поведінки особи, яка перебуває в гіперафективному психічному стані: мотивом виступає спонукання захистити правоохоронювані інтереси, на які скоює напад майбутній потерпілий, а цілями - убезпечення власного чи своїх близьких життя та здоров'я, відновлення охоронюваних кримінальним законом відносин через припинення посягання на них. Встановлено особливості психологічної характеристики осіб, які скоїли злочин у гіперафективному психічному стані. Обгрунтовано необхідність проведення судово-психологічної експертизи у всіх випадках, коли афектоване протиправне діяння скоюється неповнолітніми, та доцільність настання кримінальної відповідальності за ст. 116 КК України з 16-ти років.