Описано процес формування професійної усталеності курсантів навчальних закладів освіти МВС, структуру та ознаки професійної усталеності співробітників органів внутрішніх справ. Проаналізовано формування професійної усталеності курсантів у процесі вогневої підготовки, висвітлено адаптаційний, продуктивний та репродуктивний етапи процесу.

Описаны процесс формирования профессиональной устойчивости курсантов учебных заведений МВД, структура и свойства профессиональной устойчивости сотрудников органов внутренних дел. Проанализировано формирование профессиональной устойчивости курсантов в процессе огневой подготовки, освещены адаптационный, продуктивный и репродуктивный этапы процесса.

Розглянуто проблеми професійної деформації (ПД) на прикладі співробітників органів внутрішніх справ (ОВС), зокрема, сутність, ознаки, рівні ПД, її вплив на ефективність діяльності, позаслужбову поведінку та спілкування. Увагу приділено детермінантам ПД і пов'язаним з нею проблемам організації й управління в ОВС. Запропоновано адміністративно-правову концепцію ПД як складову частину формування та розвитку особистості правоохоронця. На підставі розробленого комплексу показників уперше наведено змістовно-процесуальну характеристику ПД.

Рассмотрены проблемы профессиональной деформации (ПД) на примере сотрудников органов внутренних дел (ОВД), в частности, сущность, признаки, уровни ПД, ее влияние на эффективность их деятельности, внеслужебное поведение и общение. Внимание уделено детерминантам ПД и связанными с ПД проблемам организации и управления в ОВД. Предложена административно-правовая концепция ПД как составная часть формирования и развития личности блюстителя порядка. На основе разработанного комплекса показателей впервые приведена содержательно-процессуальная характеристика ПД.

Досліджено умови виникнення і розвитку професійної деформації працівників різних підрозділів міліції, обгрунтовано способи її корекції та профілактики. Показано відмінності в характері та ступені прояву професійної деформації у працівників різних служб системи МВС, встановлено їх безпосередній зв'язок з особливостями перебігу оперативно-службової діяльності. Наведено методи виявлення відмінностей, обумовлених саме специфікою правоохоронної служби, встановлено її вплив на особистісні характеристики працівників міліції, визначено їх роль у формуванні професійної деформації. Обгрунтовано положення про домінуючу роль специфіки оперативно-службової діяльності у формуванні професійної деформації. Показано можливість її діагностики та корекції за допомогою методу ділової гри. Доведено, що одним з головних чинників розвитку професійної деформації правоохоронців є нехтування правовою регламентацією з їх боку.

Проведено теоретичний та практичних аналіз проявів професійної деформації працівників ОВС України, що негативно впливають на ефективність їх діяльності. Синтезовано й обгрунтовано юридично-психологічні, методологічні та прагматичні підходи до вивчення понять, що характеризують сутнісний зміст професійної деформації працівників ОВС. Запропоновано на основі аналізу численних проявів відхилень від нормативно визначеної поведінки з'ясування передумов таких відхилень, осмислення різновекторних чинників впливу на їх появу й укорінення в практиці, опрацювання матеріалів проведеного опитування, класифікацію детермінант професійної деформації. Визначено роль і місце комплексу заходів щодо протидії розвитку цієї деформації, висвітлено значення детермінант негативних відхилень поведінки особи у механізмі соціалізації. Запропоновано механізм правового регулювання протидії професійній деформації працівників ОВС України. Обгрунтовано комплексні правові та соціально-психологічні заходи щодо реалізації концепції профілактики даного явища.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти професійної усталеності працівників оперативних підрозділів ОВС.

Рассмотрены теоретические и практические аспекты профессиональной устойчивости работников оперативных подразделений МВД.

The article demonstrates some theoretical and practical aspects of factors constituting professional stability of employers of operative subdivisions of MIA.

Досліджено феномен професійної деструкції, прояви цих деструкцій у працівників слідства ОВС України на різних етапах їх професіоналізації та розроблено психологічні основи запобігання професійним деструкціям. Проаналізовано сучасні теоретичні підходи до вивчення проблеми професійної деструкції, запропоновано визначення відмінностей понять "професійна деформація" та "професійна деструкція". Розкрито закономірності впливу соціально-психологічних чинників виникнення професійної деструкції у працівників ОВС, особливо у працівників слідства, здійснено їх класифікацію (суб'єктивні, об'єктивні та суб'єктивно-об'єктивні детермінанти). Досліджено особливості прояву професійної деструкції слідчих у різні періоди засвоєння професійних знань у ВНЗ і на етапах професійної самореалізації. Розроблено концептуальну схему комплексної модульної системи запобігання професійним деструкціям слідчих в ОВС України на всіх етапах їх професіоналізації та комплексну психопрофілактичну тренінгову програму для досліджуваної категорії працівників. Наведено результати дослідження ефективності цієї програми та практичні рекомендації щодо її реалізації.

Розглянуто психологічні особливості особистісного благополуччя в професійній сфері життєдіяльності. Особливу увагу приділено психологічному аналізу переживання психологічного благополуччя особистістю та специфіці переживання особистісного благополуччя фахівців різних професійних спільнот. Викладено результати емпіричних досліджень гендерних, вікових та типологічних особливостей особистісного благополуччя персоналу Державної прикордонної службиУкраїни, а також особливостей переживання особистісного благополуччя прикордонниками з різним службовим статусом та вислугою років. Висвітлено теоретичні та практичні аспекти психологічного забезпечення особистісного благополуччя в професійній сфері життєдіяльності.

Досліджено переживання особистісного благополуччя, яке розглядається як інтегральний показник загального переживання якості життя та життєдіяльності в цілому, що в суб'єктивному просторі поєднує переживання якості життя в усіх актуальних сферах життєдіяльності індивіда, в тому числі в професійній діяльності. Особистісне благополуччя є переживанням та інтегральною рефлексивною оцінкою суб'єктом якості власного життя і життєдіяльності в цілому. Розроблено концептуальну модель впливу переживання особистісного благополуччя на професійну (службову) діяльність, яка показує, що переживання стану й оцінка якості загальної життєдіяльності безпосередньо впливає на професійну (службову) діяльність. А, отже, провідним соціально-психологічним чинником, що впливає на переживання особистісного благополуччя та визначає психоемоційні стани особистості є місце професійної (службової) діяльності в психологічній структурі її життєдіяльності. І якщо особистість повністю залежить від умов здійснення професійної (службової) діяльності та виконання професійних обов'язків, вона має обмеження власних можливостей щодо забезпечення актуалізованих потреб, цілей, життєвих перспектив у різних сферах життєздійснення. Системна цілісність особистісного благополуччя виявляється також у тому, що загальне переживання особистісного благополуччя як оцінка якості загальної життєдіяльності та як відрефлексоване переживання стану цієї якості є базисною умовою, що також впливає на професійну (службову) діяльність і життєдіяльність в інших сферах і визначає їхню ефективність. Проведено емпіричне дослідження психологічних особливостей особистісного благополуччя персоналу державної прикордонної служби (ДПС) України на основі розробленої фокусно-холістичної моделі. Структурними компонентами особистісного благополуччя встановлено особистісну здійсненність життя, особистісну самоефективність та особистісну гармонію, професійну компетентність і самореалізованість, професійно-організаційну мотивацію та професійний розвиток і досягнення. Виявлено чотири типи особистісного благополуччя: особистісно-орієнтований (переживання благополуччя в контексті особистісної та професійної здійсненності життя), кар'єрно-орієнтований (переживання благополуччя як результату успіхів в кар'єрі), професійно-орієнтований (переживання благополуччя як процесу самореалізації як професіонала) та соціально-орієнтований (переживання благополуччя в контексті соціальних взаємодій). Виявлено особливості особистісного благополуччя персоналу ДПС України в контексті особистісного (осмисленості та спрямованості життя, цілеспрямованої орієнтації на майбутнє, внутрішні конфлікти та вакууми, переживання емоційно-позитивних станів та комфорту, рефлексії), професійного (професійної ідентифікації, самореалізації та зростання, затребуваності, міжособової взаємодії та ставлення з боку інших осіб) та організаційного (організаційної культури відносин та організаційного управління, задоволеності змістом роботою та досягненнями в ній, взаєминами з керівництвом, колегами, умовами праці) фокусів. Доведено, що структура переживання особистісного благополуччя фахівців різних професійних спільнот має відмінності і залежить від місця професійної діяльності в психологічній структурі їхньої життєдіяльності. Тип професійної діяльності впливає на структуру переживання особистісного благополуччя: специфіка професійної (службової) діяльності визначає відмінності у переживаннях особистісної здійсненності життя, особистісної гармонії та самоефективності, професійної компетентності та самореалізованості, професійно-організаційної мотивації, професійного розвитку та досягнень фахівцями різних професійних спільнот залежно від статі, віку, стажу роботи (вислуги років), службового статусу, досвіду приватної практики та відмінності у загальному показнику та типах особистісного благополуччя. На теоретичному та методологічному рівнях розроблено й апробовано психодіагностичний скринінг-опитувальник, програму психологічної підтримки особистісного благополуччя (програму психологічного консультування та тренінгову програму з розвитку професійного та життєвого цілепокладання та психологічної фасилітації особистісного зростання персоналу ДПС України), а також запропоновано рекомендації практичним психологам і військовим капеланам прикордонного відомства стосовно реалізації цих заходів в прикордонному відомстві.