Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)342ф + Ч481.352.26 + Х002.03

Рубрики:

Державне право окремих країн

Правове виховання <вища освіта>

Право і правосвідомість. Правова культура

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Базуючись на теоретико-методологічних засадах теорії та філософії права, досліджено суть, зміст, поняття, структуру, функції правової культури. Висвітлено співвідношення права та культури. На підставі аналізу тенденцій розвитку типів розуміння права доведено, що для інтегративного праворозуміння характерне сприйняття норми права як соціальної цінності, інтегрованої в правову культуру суспільства. За результатами дослідження співвідношення права та культури доведено, що право - явище культури, яке відображає існуючі моральні та культурні цінності. Правову культуру студентства розглянуто в різних аспектах, а саме: як елемент правового життя, відображення його якості; як спосіб (засіб) і критерій правової соціалізації; як ступінь правової орієнтованості суб'єктів права, правила їх правової поведінки та діяльності, надання виміру дійсності діалогу між владою та суспільством. Розкрито суть правовиховного процесу студенства, якою є єдність правової соціалізації, правового навчання, правового виховання, правового розвитку. Значну увагу приділено комплексному аналізу суті, принципів, завдань, системи правовиховного процесу, напрямів розвитку правової духовності, підвищення його ефективності. Доведено, що правовий прогрес в Україні можливий за умови одночасного формування правової культури громадян, зокрема студенства, і розбудови громадянського суспільства, демократичної, соціальної, правової держави у процесі здійснення політичної та правової реформи.

Узагальнено відомості про становлення поняття правового самовиховання, наведено визначення правового самовиховання студентської молоді, визначено зміст, цілі, завдання, мотиви такої діяльності. Проаналізовано причини, форми та методи правового самовиховання студентів. Шляхом проведення анкетування визначено стан правового самовиховання сучасної студентської молоді, узагальнено основні проблеми та запропоновано відповідні заходи з удосконалення реалізації такого процесу. Обгрунтовано взаємну залежність процесів формування громадянського суспільства в Україні та функціонування студентського самоврядування як його інституту з правовим самовихованням студентської молоді.

Обгрунтовано педагогічні умови правового виховання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі в навчально-виховному процесі ВНЗ. Визначено й охарактеризовано зміст поняття "правове виховання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі". З'ясовано структуру правової вихованості майбутніх фахівців зазначеної галузі та уточнено її компоненти (професійно-правова обізнаність, розвиненість та готовність до правомірної професійної діяльності у комп'ютерній галузі). Виокремлено критерії (когнітивно-інформаційний, ціннісно-орієнтаційний та професійно-поведінковий), показники та рівні правової вихованості майбутніх фахівців комп'ютерної галузі, а також комплекс підходів до правового виховання майбутніх фахівців. Розроблено функціональну модель правового виховання таких фахівців і експериментально перевірено її ефективність на практиці. Оновлено зміст, форми, методи та принципи правового виховання майбутніх фахівців комп'ютерної галузі.

Висвітлено теоретичні та практичні питання розвитку партнерських відносин ВНЗ і органів внутрішніх справ у формуванні правової свідомості і правової культури студентської молоді за сучасних умов. Перелічено структурні елементи правовиховного процесу (організаційна система правового виховання, яка складається з суб’єктів правовиховної діяльності; форми, методи та засоби правового виховання). Окреслено основні принципи взаємодії ВНЗ та органів внутрішніх справ, наведено таблицю напрямів і форм їх взаємодії. Наголошено, що навчальні заклади повинні стати центрами правовиховної роботи, а взаємодія ВНЗ і органів внутрішніх справ у правовому вихованні студентської молоді повинна здійснюватися за наявності умов: організаційно-педагогічних, дидактичних і методичних.

Освещены теоретические и практические вопросы развития партнерских отношений ВУЗ и органов внутренних дел в формировании правового сознания и правовой культуры студенческой молодежи в современных условиях.

It’s considered theoretical and practical questions of development of partner relations of higher educational establishments and organs of internal affairs in forming of legal consciousness and legal culture of student young people in modern terms.

Визначено специфіку методики навчання правознавства студентів неюридичних спеціальностей, охарактеризовано основні підходи до відбору методів, засобів та організаційних форм навчання правознавства, що відповідають його цілям і змісту. На основі компетентнісного підходу конкретизовано зміст поняття «методика навчання правознавства» та визначено її складові. Наголошено на важливості етапу цілепокладання у навчанні та визначено, щозагальною метою навчання правознавства є формування у студентів правового досвіду, системи вмінь і навичок, зокрема й тих, що пов’язані з нормативним регулюванням майбутньої професійної діяльності. Зроблено висновки, що методика навчання правознавства є динамічною наукою, адже змінюється законодавство, розвивається юриспруденція, трансформується рівень правової культури суспільства. Сформульовано ключові критерії вибору методів навчання правознавства студентів неюридичних спеціальностей.

Определена специфика методики обучения правоведению студентов неюридических специальностей, охарактеризованы основные подходы к отбору методов, средств и организационных форм обучения правоведению, что соответствуют его целям и содержанию. На основе компетентностного подхода конкретизировано содержание понятия «методика обучения правоведения» и определены ее составляющие. Подчеркнута важность этапа целеполагания в обучении и определено, что общей целью обучения правоведения является формирование у студентов правового опыта, системы умений и навыков, в том числе и тех, которые связаны с нормативным регулированием будущей профессиональной деятельности. Сделаны выводы, что методика обучения правоведению является динамичной наукой, ведь меняется законодательство, развивается юриспруденция, трансформируется уровень правовой культуры общества. Сформулированы ключевые критерии выбора методов обучения правоведению студентов неюридических

The specificity of law teaching methods students of non-legal professions has been defined, and the basic approaches to the selection of methods, means and organizational forms of teaching the science of law to meet its objectives and content have been characterized. On the basis of the competence approach the meaning of the term «law teaching methods» has been specified and its components have been specified. The importance of the aims giving phase in the law teaching has been emphasized and it also has been defined, that the main goal of the law teaching is to form the legal experience, and to give to students the system of skills, particularly those, that related to the normative regulation of their professional activity.

Проаналізовано стан дослідженості проблеми формування правової культури майбутніх інженерів-педагогів у педагогічній теорії та практиці. Уточнено сутність поняття "правова культура майбутніх інженерів-педагогів". Визначено структурні компоненти правової культури майбутніх інженерів-педагогів: інформаційно-ерудиційний, аксіологічний, регулятивно-поведінковий, особистісний, зміст яких обгрунтовано щодо функцій професійної інженерно-педагогічної діяльності. Розроблено й експериментально перевірено технологію формування правової культури майбутніх інженерів-педагогів. Запропоновано інтерактивні форми та методи реалізації концептуального, проектного, організаційно-діяльнісного, оцінювального компонентів технології. Визначено критерії, показники та рівні сформованості правової культури майбутніх інженерів-педагогів у вищих технічних навчальних закладах.

Досліджено стан опрацювання проблеми підготовки майбутніх учителів до формування правової компетентності учнів початкової школи (ПШ) в український та зарубіжній педагогічній теорії та практиці, з'ясовано сутність ключових понять. Проаналізовано місце й роль правової компетентності учнів у структурі педагогічної діяльності такого вчителя ПШ. Охарактеризовано структуру готовності цих вчителів до формування правової компетентності учнів ПШ. Визначено критерії, показники та рівні готовності. Розроблено і теоретично аргументовано концепцію підготовки майбутніх учителів до формування правової компетентності учнів ПШ. Обґрунтовано педагогічні умови підготовки цих учителів до формування правової компетентності учнів ПШ. Розроблено й експериментально перевірено ефективність системи їх підготовки до формування правової компетентності учнів ПШ. Підготовлено й упроваджено в освітню практику ЗВО навчально-методичне забезпечення для підготовки майбутніх учителів до формування правової компетентності учнів ПШ.