Всебічно розглянуто таке важливе сучасне явище, як залучення споживачів послуг системи охорони психічного здоров'я (тобто людей із психічними захворюваннями, а також їх близьких) до активної участі в процесі надання їм допомоги. Аналізуються численні пов'язані з цим проблеми - термінологічні, правові, організаційні та ін. Описуються деякі механізми залучення споживачів до планування й оцінювання роботи відповідних служб та керування ними.

Показано роль оксиду нітрогену в механізмі токсичного впливу тютюнового диму (ТД) на підлітковий організм, охарактеризовано шкідливі речовини ТД. Проаналізовано законодавство Європейського Союзу стосовно тютюнових виробів, а також Закон України про захист прав споживачів.

Показана роль оксида нитрогена в механизме токсического влияния табачного дыма (ТД) на подростковый организм, охарактеризованы вредные вещества ТД. Проанализированы законодательство Европейского союза, касающееся табачных изделий, а также Закон Украины о защите прав потребителей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)142 + Х916.702.3 + Ю701.528

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Розглянуто питання про юридичну природу Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), досліджено юридичні підстави його діяльності. На підставі аналізу чинних договірних і звичаєвих норм міжнародного права наведено перелік його міжнародних прав і обов'язків. Досліджено питання міжнародної правосуб'єктності МКЧХ у контексті сучасних теорій щодо правосуб'єктності міжнародних міжурядових і міжнародних неурядових організацій. Зроблено висновок, що ця організація є особливим суб'єктом міжнародного права. Висвітлено питання щодо правового стану МКЧХ, проаналізовано його внутрішньо-організаційний механізм, а також досліджено взаємовідносини з іншими суб'єктами міжнародного права, зокрема, державами та міжнародними організаціями. Розглянуто роль МКЧХ у становленні, розвитку і кодифікації норм міжнародного гуманітарного права. Установлено основні форми впливу цієї організації на формування доктрини, звичаєвих і договірних норм, що регламентують порядок ведення збройних конфліктів і захист прав жертв війни.

Проаналізовано концепцію "міжнародного права катастроф", висвітлено норми окремих галузей міжнародного права, які застосовуються на різних етапах попередження та подолання наслідків стихійних лих. Визначено основні міжнародно-правові принципи надання допомоги постраждалому населенню, з'ясовано основні прогалини міжнародно-правового регулювання. Досліджено регіональні та двосторонні моделі регламентації даних відносин. Розглянуто перспективи подальшого розвитку тематики в межах Комісії міжнародного права ООН. Досліджено та проаналізовано законодавство України про захист населення та територій у випадку стихійних лих, а також договірну базу України в даній сфері.

Проаналізовано правовий статус Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) у міжнародному праві. Розглянуто питання про юридичну природу МКЧХ, досліджено юридичні підстави діяльності цієї неурядової організації. На основі аналізу діючих договірних і звичаєвих норм міжнародного права подано перелік його міжнародних прав та обов'язків. Увагу приділено дослідженню впливу МКЧХ на становлення, розвиток і кодифікацію норм міжнародного гуманітарного права. Встановлено основні форми впливу цієї організації на формування доктрини, звичаєвих і договірних норм, що регламентують порядок ведення збройних конфліктів і захист прав жертв війни.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.702.8

Рубрики:

Міжнародна організація Червоного Хреста та Червоного півмісяця

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто правові підстави діяльності Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ). Проаналізовано основні групи документів, які регулюють діяльність МКЧХ як на національному, так і на міжнародному рівні, на підставі чого зроблено висновок, що даний суб'єкт має подвійну правову природу.

Розглянуто елементи міжнародної правосуб'єктності Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ), а саме: його привілеї та імунітети (ПІ). Проаналізовано договірні та звичаєві норми у цій сфері та наведено перелік основних ПІ МКЧХ як особливого суб'єкта міжнародного права.

Розглянуто основні принципи паліативної допомоги. Проаналізовано міжнародні нормативно-правові документи, розроблені та опубліковані у 2013 - 2014 рр. (Організації об'єднаних націй, Всесвітньої організації охорони здоров'я. Європейської Асоціації паліативної допомоги), у яких висвітлено різні аспекти політики стосовно невиліковно хворих. Наявність кризових явищу суспільно-політичному житті Україні може актуалізувати та прискорити організаційно-політичні та нормативно-правові зміни щодо паліативних хворих. Велика роль у цих суспільно-політичних змінах має належати структурам громадянського суспільства. Наведені документи мають стати базовими для нашої держави, адже вони враховують кризові явища, що особливим чином торкнулися країн, які розвиваються.

Досліджено міжнародно-правовий статус та особливості функціонування Всесвітньої організації охорони здоров’я в сучасних умовах. Висвітлено основні етапи становлення та розвитку Всесвітньої організації охорони здоров'я як інституційної основи світової системи охорони здоров'я. Проаналізовано юридичні підстави діяльності й особливості членства у Всесвітній організації охорони здоров'я. Визначено зміст і особливості міжнародної правосуб'єктності Організації. Встановлено специфічні риси правотворчої діяльності та проведено аналіз внутрішньо-організаційного та зовнішньо-організаційного механізмів Всесвітньої організації охорони здоров'я. Встановлено, що Всесвітня організація охорони здоров'я виконує роль основного координуючого органу в сфері охорони здоров'я та тісно співпрацює з державами, з міжнародними міжурядовими та неурядовими організаціями. Визначено основні етапи та напрями співробітництва між Україною та Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Доведено постійне розширення функцій ВООЗ під впливом гуманізації міжнародних відносин, соціально-демографічних і санітарно-епідеміологічних факторів. До основних функцій ВООЗ на сучасному етапі віднесено: дирекційно-координаційну, правотворчу, науково-дослідницьку, функцію надання гуманітарної, інформаційної, медичної та іншої допомоги. Обґрунтовано, що правотворча функція є однією з ключових функцій Всесвітньої організації охорони здоров'я, яку закріплено в її Статуті. Виділено два основних види правових актів, через прийняття яких Всесвітня організація охорони здоров'я реалізовує свої повноваження: 1) конвенції та угоди; 2) правила та стандарти. Додатково до правових актів Всесвітньої організації охорони здоров'я належать рішення, які стосуються організації її діяльності.