Висвітлено хід воєнних дій під час Другої світової війни на Східному та Західному фронтах у 1944 - 1945 рр., основні підсумки та значення Кримської конференції для повоєнного світового устрою. Проаналізовано воєнно-стратегічне значення завершального етапу Другої світової війни для розвитку воєнного мистецтва, озброєння, бойової техніки та організації союзницьких військ.

Розглянуто дипломатичні заходи Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в обороні державності на Паризькій мирній конференції. Перший вихід дипломатії ЗУНР на міжнародну арену й активна участь української делегації в роботі конференції поряд із провідними державами світу, представленими президентами і прем'єрами, відбувався за надзвичайно складних зовнішньополітичних умов.

Проаналізовано уніфікаційну діяльність Гаазької конференції з міжнародного приватного права, визначено її правовий статус, охарактеризовано організаційну структуру, розглянуто сучасні теоретичні концепції. Вивчено генезис формування та розвиток даної міжнародної організації. Досліджено процес прийняття конференційних угод, розкрито зміст основних конвенцій у сфері цивільного процесу, сімейних і спадкових правовідносин. Обгрунтовано необхідність участі України у розробці та прийнятті конвенційних угод, серед яких визначено першочергові, з метою приведення чинного законодавства у відповідність зі світовими стандартами.

Розкрито історичні та міжнародно-правові детермінанти, що зумовили відновлення міжнародного правопорядку під час Віденського конгресу 1814 - 1815 рр. Проаналізовано сучасний доктринальний підхід до розуміння поняття міжнародного правопорядку. Наведено систему уявлень про міжнародний правопорядок взірця XIX ст. та на підставі компаративного аналізу виділено спільні ознаки міжнародного правопорядку XIX - початку XX ст. та міжнародного правопорядку моделі ООН. Досліджено міжнародно-правові засади правопорядку, відображено територіальні зміни, що мали місце після проведення Віденського конгресу 1814 - 1815 рр.

Досліджено один із етапів формування універсального міжнародного правопорядку за часів Віденського конгресу 1814 - 1815 рр. Обгрунтовано історичні та міжнародно-правові детермінанти становлення міжнародного правопорядку XIX - початку XX ст. Визначено особливості міжнародного правопорядку за Головним актом Віденського конгресу 1815 р. Розкрито вплив Віденського конгресу на прогресивний розвиток міжнародного права загалом та його деяких інститутів зокрема.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(2)622.9-612.4 + Х915.1"1945-II"

Рубрики:

Історія

Міжнародні конференції (конгреси, наради, з'їзди та інш.)

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 29 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х915.1"1919-20" + Х915.1"1921-22"

Рубрики:

Міжнародні конференції (конгреси, наради, з'їзди та інш.)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х915.1 "1814-1815"

Рубрики:

Міжнародні конференції (конгреси, наради, з'їзди та інш.)

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості уніфікації норм міжнародного приватного права в межах діяльності Гаазької конференції з міжнародного приватного права за сучасних умов розвитку суспільства, здійснено правовий аналіз новітніх Гаазьких конвенцій, прийнятих на початку XXI ст. Висвітлено перспективи уніфікації міжнародного приватного права Гаазькою конференцією, обгрунтовано основні тенденції майбутньої діяльності Гаазької конференції, які виразно намітилися у XXI ст. З огляду на євроінтеграційні прагнення України проаналізовано історію розвитку, перспективи співпраці, теоретичні та практичні аспекти відносин між Гаазькою конференцією з міжнародного приватного права та Європейським Союзом, обгрунтовано необхідність активної організаційно-правової співпраці України з Гаазькою конференцією, що дозволяє брати участь у багатосторонньому міжнародному співробітництві.

Приділено увагу глобальній системі регулятивних органів, невід'ємним складником якої є система охорони інтелектуальної власності (IB), а її головним компонентом - Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ). Розглянуто історію створення ВОІВ, її структуру, адміністрування, основні напрями діяльності. Проаналізовано основні середньострокові стратегічні цілі ВОІВ: розвиток міжнародної нормативної бази; координація та розвиток глобальної інфраструктури IB; міжнародне співробітництво; вирішення питань IB в контексті глобальних стратегічних завдань; забезпечення оперативного зв'язку між ВОІВ і її державами-членами; ефективна структура адміністративно-фінансової підтримки. Показано, що охорона IB є фундаментом для забезпечення інноваційної моделі розвитку країни, її модернізації, підвищення конкурентоспроможності в світовій соціально-економічній системі.

Дисертація присвячена теоретичному та практичному аналізу уніфікації на універсальному та регіональному рівнях правил, що регулюють принцип автономії волі сторін у комерційних договорах. Досліджено останній зі створених інструментів - Гаазькі Принципи вибору права у міжнародних комерційних договорах, який уособлює зразок найкращих практик, що склалися на сьогоднішній день і у своїй сукупності становлять принцип автономії волі сторін. Проаналізовано регулювання автономії волі сторін в українському законодавстві з міжнародного приватного права, проаналізовано також його недоліки, внесено пропозиції його вдосконалення. Досліджено потенційний вплив Гаазьких Принципів вибору права у міжнародних комерційних договорах на національного, зокрема українського, законодавця а також на універсальне правове регулювання принципу автономії волі сторін.