Наведено класифікацію, методи діагностики, лікування та судово-медичної експертизи вогнепальних поранень голови та хребта. Запропоновано техніку хірургічної обробки вогнепальних ран черепа та мозку. Висвітлено питання терапевтичного ведення поранених у череп і мозок у післяопераційному періоді. Наведено характеристику інфекційних та неінфекційних ускладнень вогнепальних поранень. Розглянуто відкриті ушкодження хребта і спинного мозку та поєднані черепно-мозкові поранення. Особливу увагу приділено питанням профілактики та лікування ранніх ускладнень за вогнепальних поранень черепа та головного мозку.

Представлены классификация, методы диагностики, лечения и судебно-медицинской экспертизы огнестрельных ранений головы и позвоночника. Предложена техника хирургической обработки огнестрельных ран черепа и мозга. Освещены вопросы терапевтического ведения раненых в послеоперационном периоде. Приведена характеристика инфекционных и неинфекционных осложнений огнестрельных ранений. Рассмотрены открытые повреждения позвоночника и спинного мозга, а также совместные черепно-мозговые ранения. Особое внимание уделено вопросам профилактики и лечения ранних осложнений при огнестрельных ранениях черепа и головного мозга.

Висвітлено історію виникнення, сучасний стан та перспективи розвитку вітчизняних і зарубіжних зброєзнавчих та криміналістичних досліджень вогнестрільної зброї, набоїв і слідів пострілу. Розглянуто порядок і методику проведення експертизи вогнестрільної зброї та набоїв, огляду місця події, а також характеристику типових помилок експертної, слідчої та судової практики.

Освещены история возникновения, современное состояние и перспективы развития отечественных и зарубежных оружиеведческих и криминалистических исследований огнестрельного оружия, набоев и следов выстрела. Рассмотрены порядок и методика проведения экспертизы огнестрельного оружия и набоев, осмотра места события, а также характеристика типичных ошибок экспертной, следственной и судебной практики.

Висвітлено наукові й організаційно-методичні положення щодо проведення судово-балістичних досліджень з метою визначення дистанції пострілу з газових пістолетів і револьверів. Розкрито особливості визначення відстані пострілу за вхідним вогнепальним пошкодженням на одязі.

Освещены научные и организационно-методические положения по проведению судебно-баллистических исследований с целью определения дистанции выстрела из газовых пистолетов и револьверов. Раскрыты особенности определения расстояний выстрела по входным огнестрельным повреждениям на одежде.

Розкрито сутність поняття "зброя" у кримінальному праві, розглянуто її види, визначено характерні ознаки та властивості. Наведено відомості з історії виникнення та розвитку вогнепальної зброї, розглянуто особливості та порядок проведення судово-балістичних експертиз. Запропоновано класифікації та методи кримінологічного дослідження вогнепальної та холодної зброї, вибухових пристроїв і речовин.

Раскрыта сущность понятия "оружие" в криминальном праве, рассмотрены его виды, определены характерные признаки и свойства. Приведены сведения по истории возникновения и развития огнестрельного оружия, рассмотрены особенности и порядок проведения судебно-баллистических экспертиз. Разработаны классификации и методы криминологического исследования огнестрельного и холодного оружия, а также взрывных устройств и веществ.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти використання комп'ютерних технологій під час проведення зброєзнавчих досліджень.

Рассмотрены теоретические и практические аспекты использования компьютерных технологий при проведении оружиеведческих исследований.

This article analyzes the theoretical and practical aspects make use of computer technology investigation of fire-arms.

Висвітлено проблеми криміналістичного дослідження гладкоствольної вогнепальної зброї (ГВЗ): бойової, мисливської, спеціального призначення, набоїв і слідів пострілу. Розглянуто наукові засади судової балістики як галузі криміналістичної техніки, експеримент як складову частину судово-балістичного дослідження. Запропоновано методики судово-балістичних досліджень ГВЗ, викладено питання їх класифікаційної діагностики.

Освещены проблемы криминалистического исследования гладкоствольного огнестрельного оружия (ГОО): боевого, охотничьего, специального назначения, а также патронов и следов выстрела. Рассмотрены научные основы судебной баллистики как отрасли криминалистической техники, эксперимент как составная часть судебного баллистического исследования. Предложена методика судебно-баллистических исследований ГОО, изложены вопросы их классификационной диагностики.

Дана классификация и раскрыты особенности огнестрельных ранений головы, позвоночника и спинного мозга. Охарактеризованы повреждения головы от выстрелов из гладкоствольного (охотничьего), самодельного, пневматического оружия, сигнальных и строительно-монтажных пистолетов, повреждения пулями специального назначения, атипичными снарядами, а также взрывные травмы.

Розроблено критерії визначення пневматичних пошкоджень тіла людини та одягу з бавовняної тканини залежно від дистанції пострілів з пневматичної нарізної гвинтівки. Удосконалено комплекс сучасних методів (макроскопічних, стереомікроскопічних і лабораторних) для ретельного дослідження цих пошкоджень. Визначено кількість накладань свинцю в зоні вхідних пневматичних ран за різних дистанцій пострілів. Детально проаналізовано пробивну здатність і визначено механізми дії куль для пневматичної зброї на різні види мішеней. Виявлено вплив натягу бавовняної тканини на формування вхідних отворів. Розроблено оптимальні схеми опису пневматичних пошкоджень та диференціації їх з вогнепальними.

Описано кулі з полімерними компонентами (ПК), відомості про які у судово-медичній літературі відсутні, доповнено їх термінологію. Вперше систематизовано ПК кульових набоїв і запропоновано загальну класифікацію куль. Встановлено залежність утворення слідів і ушкоджень від конструктивних особливостей марок куль, відстані пострілу та засобу спорядження боєприпасів. Виявлено сім найбільш значущих чинників слідоутворення (діагностичних критеріїв). Розроблено математичні моделі для визначення відстані пострілу.

Вперше виявлено комплекс морфологічних ознак для визначення взаємного розташування постраждалого й автомата АК-74 в момент заподіяння вогнепального поранення. Визначено, що характер зон відкладення кіптяви та поясків обтирання на тканині одягу та тілі людини пов'язані зі зміною положення ствола зброї та відстані пострілу. Розроблено статистично значущі лінійні регресійні моделі та алгоритми підтримки прийняття рішень, запропоновано теоретичну формулу для визначення кута нахилу ствола АК-74 щодо перешкоди в момент пострілу.

Розкрито суть поняття "криміналістична балістика" та її місце у системі "Криміналістичного зброєзнавства". Досліджено сучасні види вогнепальної зброї. Запропоновано її класифікацію. Розкрито особливості проведення огляду місця події, де застосовувалась вогнепальна зброя. Обгрунтовано необхідність проведення експертних досліджень вогнепальної зброї безпосередньо під час здійснення огляду місця події для визначення обставин скоєння злочину. Проаналізовано й описано новітні методики дослідження даної зброї, боєприпасів до неї та слідів її застосування. Обгрунтовано необхідність проведення "ревізії" існуючих експертних методик з метою визначення їх ефективності та достатньої розробленості. Розглянуто сучасні можливості та проблемні питання проведення комплексних експертиз дослідження вогнепальної зброї. Наведено одержані теоретичні та практичні результати, надано пропозиції щодо використання криміналістичних досліджень вогнепальної зброї у більш широкому діапазоні за умов розслідування та судового розгляду кримінальних справ.

Розроблено теоретичні засади й організаційно-технічний аспект формування системи загальнодержавного інформаційного забезпечення судово-балістичної експертизи новітніх зразків зброї, що використовується під час вчинення злочинів. Проаналізовано понятійний апарат судово-балістичних досліджень і запропоновано уточнення окремих категорій судової балістики. З урахуванням тенденцій, наявних у механізмах вчинення злочинів, визначено об'єкти сучасної судово-балістичної експертизи та завдання щодо їх дослідження. З'ясовано особливості методики експертного моніторингу окремих новітніх зразків зброї, зумовлені їх конструктивними особливостями, а також їх забезпечення інформаційно-довідковими матеріалами. Висвітлено зміст інформаційних масивів стосовно окремих видів вивчених об'єктів.

Розглянуто результати вивчення питань, пов'язаних з науковими та методичними проблемами криміналістичного дослідження гладкоствольної вогнепальної зброї. Сформульовано криміналістичне поняття гладкоствольної вогнепальної зброї, визначено її класифікацію. Узагальнено теорію та практику дослідження гладкоствольної вогнепальної зброї (спеціального призначення, бойової та мисливської). Експериментальним шляхом (1090 пострілів) встановлено закономірності утворення слідів картечі та шроту, відстріляних із гладкоствольної вогнепальної зброї спеціального призначення, бойової та мисливської на різних перешкодах. Систематизовано способи встановлення окремих фактів та обставин (за осипом шроту, картечі) вчинення злочинів з використанням гладкоствольної вогнепальної зброї. На підставі вивчення вітчизняної та зарубіжної літератури, аналізу слідчої та експертної практики, анкетування 1000 працівників Міністерства юстиції, прокуратури, органів внутрішніх справ України та проведення експериментальних досліджень розроблено спеціальні таблиці вимірювання відстані пострілу за осипом шроту, картечі, які апробовано у практичній діяльності органів внутрішніх справ України. Запропоновано конкретні рекомендації щодо удосконалення огляду місця вчинення злочинів з використанням гладкоствольної вогнепальної зброї. До Комітету з правової політики, Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією Верховної Ради України внесено пропозиції щодо вдосконалення законодавства України про обіг зброї.

Визначено особливості вогнепальних пошкоджень на бронежилетах "Ескорт 3" IV класу захисту та ушкоджень не захищених і захищених бронежилетами ділянок грудної клітки та гомілки у разі пострілів штатними пістолетними боєприпасами "Luger 9,0х19 мм" та спеціального призначення, що споряджені кулями експансивного та бронебійного видів, з різних дистанцій. Наведено судово-медичну оцінку конструктивних і балістичних відмінностей штатних пістолетних боєприпасів "Luger 9,0х19 мм" та спеціального призначення, що споряджені кулями експансивного та бронебійного видів. Визначено критерії, які дозволяють проводити диференційну діагностику пошкоджень на бронежилетах "Ескорт 3" IV класу ділянки тіла людини, що заподіяні 9 мм кулями спеціального призначення експансивного та бронебійного видів на характер ушкоджень, що виникають на засобах індивідуального захисту та біологічних об'єктах за різних дистанцій пострілу.

За даними Київського міського бюро судово-медичної експертизи за період 2003 - 2009 рр. у відділенні судово-медичної криміналістики були визначено й узагальнено особливості динаміки вогнепальних уражень, у тому числі й набоями, що споряджені еластичними кулями. Визначені морфологічні особливості ушкоджень, заподіяних 9 мм пістолетними набоями "Терен 3ФП" і "АЕ 9", що споряджені еластичними кулями, з різних дистанцій у не захищені та захищені одягом ділянки грудної клітки та живота. Вперше проведене рентгенологічне дослідження еластичних куль,якими споряджені 9 мм пістолетні набої "Терен 3ФП" і "АЕ 9" під час пострілів у ділянки грудної клітки та живота. Вперше визначено особливості додаткових продуктів, що супроводжують постріли 9 мм набоями "Терен 3ФП" і "АЕ 9", спорядженими еластичними кулями, з різних дистанцій.

Визначено місце події самостійним об'єктом є самостійним об'єктом судово-балістичної експертизи, що являє собою сукупність елементів навколишнього середовища зі слідами злочину та нейтральних елементів до злочину. Тільки на місці події вирішуються діагностичні завдання з дослідження вогнепальних ушкоджень на нетранспортабельних об'єктах і ситуаційні завдання, пов'язані з дослідженням безпосередньо місця події, як системного утворення. Визначено предмет судово-балістичної експертизи місця події. Розглянуто поняття та цілі попередніх балістичних досліджень на місці події, які можуть проводитися для вирішення будь-яких завдань, але з певними обмеженнями. Запропоновано форму інформаційно-довідкової картки, що складається за результатами попередніх балістичних досліджень, та структуру загальної методики дослідження місця події.

Вперше визначені конструктивні особливості шести марок куль з полімерними компонентами вітчизняного виробництва, а на їх підставі удосконалено загальну класифікацію куль для гладкоствольної зброї та класифікацію полімерних компонентів кульових набоїв. Вперше досліджено механізми слідоутворення куль "Бренеке-Silver", "Тахо-12", "Спутник", "Спорт", "Трио" та "Диаболо" з полімерними компонентами на тканинах одягу та тілі людини. Вперше доведено, що сукупність ушкоджень та слідів, які утворюються на перешкодах від дії даних куль, є індивідуальною для кожної марки кулі та відстані пострілу, що дозволило вважати їх діагностичними критеріями. Розроблено блок-схему алгоритму обрання як робочої будь-якої із побудованих математичних моделей для визначення відстані пострілу.

Визначено конструктивні та балістичні відмінності штатних пістолетних боєприпасів ПМ "9,2x18 мм" та тих, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю. Морфометричне та медико-криміналістичне дослідження не біологічних імітаторів (скла товщиною 6 мм) у разі пострілів штатними пістолетними боєприпасами ПМ "9,2x18 мм" і спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю, виявило різницю обсягів пошкодження залежно від виду кулі та збільшення дистанції пострілу. Морфометричне та морфологічне дослідження вогнепальних ушкоджень виявили відмінні якісні та кількісні показники серед біологічних об'єктів незахищених перешкодами ділянок тіла, та у разі подолання кулями перешкод зі скла 6 мм під час виконання пострілів штатними пістолетними боєприпасами ПМ "9,2x18 мм" і спеціального призначення, що споряджені кулями з протирикошетною здатністю, з різних дистанцій.

Висвітлено практичні аспекти визначення та класифікації зброї, формування та вирішення завдань щодо об'єктів судово-балістичної експертизи (СБЕ), формування методики судово-балістичного дослідження. Увагу приділено визначенню поняття інформаційного забезпечення (ІЗ) СБЕ та принципів його формування. Розкрито структуру ІЗ СБЕ та окремих видів інформаційних масивів залежно від виду досліджуваних об'єктів.

Наведено зразки оформлення результатів судово-балістичних експертиз, викладено теоретичні основи методики проведення ідентифікаційних і неідентифікаційних судово-балістичних експертиз. Викладено структуру висновку судово-балістичної експертизи. Висвітлено особливості проведення ідентифікаційних судово-балістичних експертиз. Подано визначення виду, системи, моделі, калібру вогнепальної зброї за слідами на компонентах боєприпасів, що застосовувались. Проведено дослідження матеріальної частини та бойових якостей вогнепальної зброї. Встановлено типові помилки та недоліки під час проведення судово-балістичних експертиз і досліджень. Надано експертизу нарізної вогнепальної зброї заводського виготовлення.