Визначено історичні передумови виникнення грошей і охарактеризовано злочини, пов`язані з виготовленням і збутом підроблених грошей. Розкрито засади методики розслідування даних злочинів. Розглянуто питання тактики допиту деяких учасників процесу, відтворення обстановки й обставин події, обшуку. На підставі дослідження й узагальнення сучасної слідчої практичної діяльності, теоретичних положень і чинного законодавства наведено рекомендації щодо розслідування та провадження слідчих дій у справах зазначеної категорії.

Определены исторические предпосылки возникновения денег и охарактеризованы преступления, связанные с изготовлением и сбытом поддельных бумажных денег. Раскрыты основы методики расследования данных преступлений. Рассмотрены вопросы тактики допроса некоторых участников процесса, воспроизведения обстановки и обстоятельств события, обыска. На основе исследования и обобщения современной следственной практической деятельности, теоретических положений и действующего законодательства приведены рекомендации для расследования и производства следственных действий в делах указанной категории.

Освещены исторические предпосылки возникновения денег и приведена характеристика преступлений, связанных с их изготовлением и сбытом. Рассмотрены свойства и основные элементы защиты современных бумажных денег. Установлены признаки поддельных денег и приведены рекомендации относительно их выявления для лиц, не имеющих специальной подготовки. Приведена криминалистическая характеристика преступлений, связанных с изготовлением и сбытом поддельных денег, подробно проиллюстированы основы методики их расследования. На основании изучения и обобщения современной следственной практики, теоретических положений и действующего законодательства предоставлены рекомендации относительно организации расследования и производства отдельных следственных действий по делам рассматриваемой категории.

Вперше проведено кримінально-правовий аналіз юридичної норми, що передбачає відповідальність за умисне доведення до банкрутства суб'єкта господарьскої діяльності. Запропоновано новий термін - "кримінальне банкрутство", який узагальнює злочини, передбачені Ст. 218 - Ст. 221 КК України. Визначено видові об'єкти цих злочинів та уточнено ознаки злочинного діяння, передбаченого Ст. 219 КК України. Проведено правовий аналіз термінів "банкрутство" та "стійка фінансова неспроможність" щодо доцільності й правомірності їх паралельного вживання в диспозиції Ст. 219 КК України. З'ясовано стадії фінансової діяльності суб'єкта господарювання, на яких можливе доведення до банкрутства та встановлено моменти початку та закінчення злочину. Наведено класифікацію супутніх злочинних діянь і запропоновано нове визначення видового та безпосереднього об'єктів злочину доведення до банкрутства. Для розрахунку повного розміру матеріальних збитків запропоновано урахування сумарної шкоди злочину. Встановлено доцільність виключення з тексту диспозиції Ст. 219 КК України терміну "держава", оскільки його зміст вмотивовано у понятті "кредитори". Обгрунтовано необхідність доповнення суб'єктивного складу злочину, передбаченого Ст. 219 КК України та виключення з переліку його обов'язкових ознак мотиву доведення до банкрутства. Запропоновано нову редакцію Ст. 219 КК України та примітки до Ст. 218 КК України.

Проаналізовано стан наукової розробки проблем кримінально-правової відповідальності за фіктивні банкрутства та доведення до банкрутства. Здійснено порівняльний аналіз інституту банкрутства окремих країн світу та вітчизняного. Обгрунтовано розбіжності між поняттями "банкрутство", "фінансова неспроможність" та "неплатоспроможність". Систематизовано причини банкрутства суб'єктів господарювання. Визначено стан і суть розвитку зазначеного інституту в Україні. Розкрито роль держави у запобіганні банкрутству. Зроблено юридичний аналіз злочинів, передбачених ст. 218, 219 КК України. Визначено проблеми, що виникають у працівників правоохоронних органів у разі застосування цих статей. Розроблено науково обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення, а також рекомендації щодо протидії кримінальним формам банкрутства в Україні.

Досліджено актуальні проблеми кримінально-правової та кримінологічної характеристики фальшивомонетництва. Розглянуто склад, об'єктивні й суб'єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 199 КК України. Визначено рівень і динаміку розвитку фальшивомонетництва, наведено характеристику особистості фальшивомонетника, запропоновано основі заходи щодо кримінологічного запобігання даному виду злочинності. Наведено результати історико-правового дослідження розвитку законодавства про встановлення відповідальності за підроблення грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотареї. Здійснено порівняльно-правовий аналіз кримінального законодавства зарубіжних країн, в якому передбачено відповідальність за фальшивомонетництво. Обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення ст. 199, 224 КК України.

  Скачати повний текст

Розкрито загальні засади дослідження проблем кримінальної відповідальності за виготовлення й інші незаконні дії з підробленими грошима (ПГ), державними цінними паперами (ДЦП) і білетами державної лотереї (БДЛ). Наведено кримінально-правову, оперативно-розшукову та криміналістичну характеристики виготовлення й інших незаконних дій з ПГ, ДЦП та БДЛ. Висвітлено організаційно-тактичні засади проведення оперативно-розшукової діяльності працівниками органів внутрішніх справ у разі виявлення і документування злочинів фальшивомонетництва. Проаналізовано особливості розслідування кримінальних справ про фальшивомонетництво.

Досліджено проблеми криміналістичної характеристики й основні положення розслідування фальшивомонетництва. На основі аналізу наукових праць, узагальнення слідчої практики та статистичних даних МВС України розглянуто теоретичні основи криміналістичної характеристики означеного виду злочину, виділено основні її елементи. Розглянуто історичні аспекти виникнення та розвитку фальшивомонетництва. Розроблено методику розслідування незаконного виготовлення та (або) збуту підроблених грошових знаків. Визначено особливості початкового та наступного етапів розслідування, порушення кримінальної справи та планування розслідування, типові слідчі ситуації, взаємодію слідчого зі спеціалістами, організаційні та тактичні особливості проведення окремих слідчих дій, тактичних операцій та комбінацій, використання спеціальних знань за розслідування фальшивомонетництва.

Розкрито кримінально-правові та кримінологічні аспекти фальшивомонетництва (ФМ) в Україні. Проведено юридичний аналіз складу злочину, передбаченого ст. 199 Кримінального кодексу України за матеріалами правозастосовної практики. Розглянуто питання кваліфікації та наведено рекомендації щодо вдосконалення кримінально-правових норм. Висвітлено історико-правовий розвиток законодавства про відповідальність за ФМ, особливості закордонного кримінального законодавства про відповідальність за ФМ. Визначено сучасні тенденції ФМ, кримінологічні особливості особистості злочинця, причини й умови, що сприяють вчиненню ФМ та заходи запобігання.

Висвітлено теоретичні та правові засади використання спеціальних знань у процесі розслідування злочинів. Проаналізовано особливості використання спеціальних знань під час проведення слідчих дій у ході розслідування фальшивомонетництва. Запропоновано шляхи вдосконалення використання спеціальних знань у процесі розслідування вказаної категорії злочинів. Удосконалено порядок і механізм залучення спеціалістів до проведення окремих слідчих дій у ході розслідування фальшивомонецтва. Набула подальшого розвитку процедура підготовки та призначення експертиз фальшивих грошових знаків під час розслідування даного виду злочину.

Комплексно досліджено й визначено кримінально-правові та організаційні засади кримінальної відповідальності службових осіб професійних учасників фондового ринку, проаналізовано об'єкт, предмет, об'єктивну сторону злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена ст.ст. 222-1, 223-2 та 232-1 КК України. Досліджено суб'єкт та суб'єктивну сторону злочинів, що вчиняються службовими особами професійних учасників фондового ринку, обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення кримінально-правового регулювання відносин у сфері протидії злочинам, що вчиняються на фондовому ринку України. Надано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері кримінальної відповідальності службових осіб професійних учасників фондового ринку шляхом внесення змін до Кримінального Кодексу України.

Вперше в Україні проведено комплексне монографічне дослідження, в результаті якого з'ясовано сутність і зміст правової природи первинного фінансового моніторингу, встановлено особливості його організації та сформульовано науково обгрунтовані рекомендації щодо його вдосконалення. Охарактеризовано національну систему запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Сформульовано визначення поняття "первинний фінансовий моніторинг". Визначено принципи та предмет первинного фінансового моніторингу, основні завдання та функції його суб'єктів, особливості регулювання та нагляду за їх діяльністю. Висвітлено правовий статус працівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу, відповідального за його проведення. Систематизовано зарубіжний досвід організації та здійснення первинного фінансового моніторингу. Встановлено закономірності правових відносин, що виникають під час взаємодії суб'єктів первинного фінансового моніторингу з правоохоронними та іншими державними органами. Обгрунтовано пропозиції з удосконалення правових актів, що регулюють здійснення первинного фінансового моніторингу, та практики діяльності відповідних суб'єктів.

Вперше в Україні проведено спеціальне дослідження проблем об'єкта та предмета злочинів у сфері емісії, розміщення або видачі цінних паперів та їх обігу. Розглянуто теоретичні аспекти об'єкта та предмета злочинів, проаналізовано структуру суспільних відносин як об'єкта злочину та з'ясовано сутність кожного з його елементів. Запропоновано визначення родового об'єкта злочинів у сфері емісії, розміщення або видачі цінних паперів та їх обігу. Розкрито структуру суспільних відносин у сфері емісії, розміщення або видачі цінних паперів та їх обігу. Обгрунтовано визначення безпосередніх об'єктів злочинів, передбачених ст. 199 (в частині, яка стосується державних цінних паперів), 222-1, 223-1, 223-2, 224, 232-1, 232-2 Кримінального кодексу України. Розкрито предмети злочинів у сфері емісії, розміщення або видачі цінних паперів, виявлено ознаки предметів цих злочинів. Надано пропозиції щодо вдосконалення положень Кримінального кодексу України, а також практичного застосування його правових норм для кваліфікації злочинних діянь.

Шахрайство з фінансовими ресурсами у банківському секторі є досить суспільно небезпечним злочином, оскільки завдає значної шкоди окремому банку, всій банківській системі держави, та, в цілому, впливає на стабільність державної економіки. Статистичні дані України свідчать про невисоку ефективність розкриття таких злочинів. Проведене опитування працівників банків, позичальників і слідчих свідчить про високу латентність цих злочинів, оскільки в багатьох випадках вони вчиняються організованими злочинними угрупуваннями, до складу яких нерідко входять службові особи фінансових установ, а в окремих випадках й працівники правоохоронних та інших контролюючих органів. Зважаючи на суспільну небезпечність і поширеність цього злочину, його своєчасне виявлення, розслідування та розкриття є одним із пріоритетних напрямів діяльності слідчих. Мета роботи - на підставі результатів аналізу чинного законодавства, матеріалів практики та наукових джерел за темою дослідження виявити проблемні питання доказування події шахрайства з фінансовими ресурсами у банківському секторі та запропонувати шляхи їх вирішення. У дослідженні застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи дослідження (системно-структурний, формально-логічний (догматичний), компаративістський, соціологічний, статистичний). Подія кримінального правопорушення є центральним елементом предмету доказування. У доказуванні події шахрайства з фінансовими ресурсами важливими елементами є об'єкт і предмет злочинного посягання, спосіб вчинення злочину та обстановка його вчинення, проаналізовано кожен із цих елементів. В результаті проведеного дослідження запропоновано перелік із 20 обставин (питань), які підлягають встановленню під час розслідування за для доказування цього злочину.

Нейтралізація загроз національній безпеці держави, спричинених наслідками фінансового шахрайства (ФШ), зумовлює потребу розроблення якісно нових підходів до виявлення причин і векторів його впливу на економіку держави загалом і добробут її громадян. Досліджено сутність і систематизовано різновиди ФШ залежно від об'єкта шахрайських дій і способу реалізації шахрайських схем; визначено їхній вплив на формування тіньового сектору економіки в Україні. Проаналізовано найпоширеніші в сучасних українських реаліях способи вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами держави: незаконне і нецільове використання бюджетних коштів; ухиляння від сплати податків; шахрайство у сфері державних закупівель і фальсифікація фінансової звітності. За результатами контролю, проведеного Рахунковою палатою України і Державною аудиторською службою України, охарактеризовано види шахрайства з бюджетними ресурсами. Встановлено, що зростання рівня тінізації економіки свідчить про зменшення обсягу бюджетних ресурсів, які утворюються у результаті розподілу ВВП, тому з метою пошуку резервів зростання доходів бюджету доцільним за сучасних умов є здійснення заходів у контексті детінізації української економіки. На підставі використання теоретико-множинного підходу та аналізу інтервальних даних розроблено інтервальну модель динаміки доходів бюджету держави, яка надає змогу визначити прогнозовану динаміку доходів бюджету з урахуванням впливу таких факторів, як ВВП, доходи населення і фінансові результати підприємств до оподаткування. Отримані в результаті прогнозування показники також відображають обсяг резервів зростання бюджетних ресурсів за умови успішного впровадження заходів у напрямі детінізації української економіки. Для виявлення та попередження випадків шахрайства з фінансовими ресурсами держави доведено доцільність та обгрунтовано шляхи вдосконалення державного фінансового контролю.

Наведено кримінологічну характеристику та досліджено напрями запобігання злочинам, пов'язаним з діяльністю позабюджетних цільових фондів. На основі методології сучасних досліджень в галузі кримінального права та кримінології здійснено аналіз теоретичних аспектів кримінологічної характеристики злочинів, пов'язаних з діяльністю позабюджетних цільових фондів, коштів з означенням кількісних та якісних показників, а також аналіз слідчої та судової практики. Особливу увагу приділено вивченню законодавчої регламентації діяльності фондів, виявленню недоліків та наданню пропозицій з удосконалення законодавства. Досліджено ключові питання нормативно-правового регулювання діяльності позабюджетних цільових фондів України з використанням державних коштів. Для з'ясування означеної проблеми здійснено спробу теоретичного визначення терміну "державні кошти" та суміжних понять як предмету злочинів, пов'язаних з діяльністю позабюджетних цільових фондів, а також запропоновано внесення змін до законодавства. Розглянуто підходи до розуміння запобігання злочинності, проаналізовано структуровану систему заходів запобігання, запропоновано заходи такого запобігання.

Шахрайство з фінансовими ресурсами у банківському секторі є досить суспільно небезпечним злочином, оскільки завдає значної шкоди окремому банку, всій банківській системі держави, та, в цілому, впливає на стабільність державної економіки. Статистичні дані України свідчать про невисоку ефективність розкриття таких злочинів. Проведене опитування працівників банків, позичальників і слідчих свідчить про високу латентність цих злочинів, оскільки в багатьох випадках вони вчиняються організованими злочинними угрупуваннями, до складу яких нерідко входять службові особи фінансових установ, а в окремих випадках й працівники правоохоронних та інших контролюючих органів. Зважаючи на суспільну небезпечність і поширеність цього злочину, його своєчасне виявлення, розслідування та розкриття є одним із пріоритетних напрямів діяльності слідчих. Мета роботи - на підставі результатів аналізу чинного законодавства, матеріалів практики та наукових джерел за темою дослідження виявити проблемні питання доказування події шахрайства з фінансовими ресурсами у банківському секторі та запропонувати шляхи їх вирішення. У дослідженні застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи дослідження (системно-структурний, формально-логічний (догматичний), компаративістський, соціологічний, статистичний). Подія кримінального правопорушення є центральним елементом предмету доказування. У доказуванні події шахрайства з фінансовими ресурсами важливими елементами є об'єкт і предмет злочинного посягання, спосіб вчинення злочину та обстановка його вчинення, проаналізовано кожен із цих елементів. В результаті проведеного дослідження запропоновано перелік із 20 обставин (питань), які підлягають встановленню під час розслідування за для доказування цього злочину.

Нейтралізація загроз національній безпеці держави, спричинених наслідками фінансового шахрайства (ФШ), зумовлює потребу розроблення якісно нових підходів до виявлення причин і векторів його впливу на економіку держави загалом і добробут її громадян. Досліджено сутність і систематизовано різновиди ФШ залежно від об'єкта шахрайських дій і способу реалізації шахрайських схем; визначено їхній вплив на формування тіньового сектору економіки в Україні. Проаналізовано найпоширеніші в сучасних українських реаліях способи вчинення шахрайства з фінансовими ресурсами держави: незаконне і нецільове використання бюджетних коштів; ухиляння від сплати податків; шахрайство у сфері державних закупівель і фальсифікація фінансової звітності. За результатами контролю, проведеного Рахунковою палатою України і Державною аудиторською службою України, охарактеризовано види шахрайства з бюджетними ресурсами. Встановлено, що зростання рівня тінізації економіки свідчить про зменшення обсягу бюджетних ресурсів, які утворюються у результаті розподілу ВВП, тому з метою пошуку резервів зростання доходів бюджету доцільним за сучасних умов є здійснення заходів у контексті детінізації української економіки. На підставі використання теоретико-множинного підходу та аналізу інтервальних даних розроблено інтервальну модель динаміки доходів бюджету держави, яка надає змогу визначити прогнозовану динаміку доходів бюджету з урахуванням впливу таких факторів, як ВВП, доходи населення і фінансові результати підприємств до оподаткування. Отримані в результаті прогнозування показники також відображають обсяг резервів зростання бюджетних ресурсів за умови успішного впровадження заходів у напрямі детінізації української економіки. Для виявлення та попередження випадків шахрайства з фінансовими ресурсами держави доведено доцільність та обгрунтовано шляхи вдосконалення державного фінансового контролю.

Підробки грошей, виготовлені злочинцями з метою отримання незаконного прибутку та обману населення, виникли з часів появи найпершої монети в історії людства. З тих під фальшування грошей відбувається паралельно із розвитком грошової справи. Фальшування власне українських грошей розпочалось ще з часів появи найперших кредитових білетів, друкованих 1917 року в Києві. У сучасній науковій історіографії питанню фальшування грошей в незалежній Україні приділено увагу досить спорадично. Основні тенденції та особливості фальшування грошей в наш час у цій роботі досліджено шляхом аналізу повідомлень про виявлення підроблених грошей чи їх виробників за даними сайтів новин в мережі Інтернет. Найбільшої популярності набувають повідомлення про особливо поширені прототипи підробок, а також статистичні дані, пов'язані із кількістю виявлених в країні фальсифікатів. Інформаційні агенства найчастіше спираються на офіційні повідомлення Національного Банку України або заяви речника Національної поліції України. Найбільша концентрація виявлення фальшивих грошей була зафіксована у Західних регіонах України та в Одеській області. У процесі державної протидії фальшивомонетництву відзначено нестандартні випадки: спроби підтвердити ігровими грошима свою платоспроможніть під час перетину кордону, оформлення грошових переказів через сервіси логістичної компанії. Незахищеними від отримання фальшивих грошей стали користувачі платіжних терміналів та банкоматів. Технологічно більшість підробок виготовлена за допомогою струменевих принтерів, найбільш популярними прототипами для фальшивомонетників є банкноти номіналом 500 гривень та 100 доларів США, причому євро та російські рублі встрачають свою привабливість. Поширеними в Україні є спроби розрахунку сувенірними грошима. Показово, що в опрацьованих інформаційних джерелах не зафіксовано випадків виявлення фальшивих монет.

Досліджено, з урахуванням сучасного стану розвитку криміналістичної науки та правоохоронної практики, концептуальні положення використання спеціальних знань за умов розслідування злочинів, повꞌязаних із державним фінансуванням в галузі охорони здоровꞌя. Розкрито поняття способів вчинення зазначених злочинів та надано їх класифікацію. Досліджено дефініцію спеціальних знань, форми та коло суб’єктів їх використання, слідову картину вчинення злочинів, повꞌязаних із державним фінансуванням в галузі охорони здоровꞌя. Окреслено проблемні питання, повꞌязані з участю спеціаліста при проведенні окремих процесуальних дій під час розслідування злочинів даної категорії. Зазначено особливості призначення та проведення окремих класів судових експертиз, зокрема, економічної, товарознавчої, почеркознавчої експертиз, технічної експертизи документів та інших, доцільність призначення комплексних експертиз.