Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4Укр)014

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4Укр)014

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4Укр)211.321.3в4 + Х881.9(4Укр)014

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)014.1

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)014 + Ю937-953.6

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Психологія особи

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 
Видання зберігається у :

Висвітлено кримінально-правові, кримінологічні, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми боротьби з насильницькою злочинністю. Розглянуто особливості кваліфікації злочинів, передбачених статтями 58 і 59 КК України, питання відповідальності за вимагання та кваліфікації застосування насильства у разі вимагання хабара. Наведено кримінально-правову оцінку насильницьких діянь, зумовлених виконанням наказу. Розглянуто тактику взаємодії спеціальних підрозділів у боротьбі з організованою злочинністю під час розкриття та розслідування насильницьких злочинів.

Виконано кримінально-правову оцінку маловивченого явища - дії, як активної форми злочинного поводження; представлено систему класифікації рівнів людського поводження; дані визначення таких термінів, як "діяльність", "об'єкт правової діяльності", "суб'єкт правової діяльності".

Выполнена уголовно-правовая оценка малоизученного явления - действия, как активной формы преступного поведения; представлена система классификации уровней человеческого поведения; даны определения таких терминов, как "деятельность", "объект правовой деятельности", "субъект правовой деятельности"

The criminal-legal estimation of a poorly studied phenomenon - operating, as fissile form of criminal behavior is executed; the system of classification of levels of human behavior is submitted; the definitions of such terms, as "activity", "object oflegal activity", "the subject of legal activity" are given

Розкрито сутність, психологічні засади та закономірності приховування злочину. Розглянуто фактори, що впливають на реалізацію даного виду злочинної діяльності. Визначено зміст поняття способу приховування злочину. Вивчено мотиваційний етап злочинної поведінки, а також властивості особистості, що обумовлюють вибір способу приховування злочину. Наведено характеристику способу злочину як кримінально-правової та криміналістичної категорії. Встановлено критерії класифікації та розроблено типову систему способів приховування злочинів.

Раскрыта сущность, психологические основы и закономерности сокрытия преступления. Рассмотрены факторы, влияющие на реализацию данного вида преступной деятельности. Определено содержание понятия сособа сокрытия преступления. Изучен мотивационный етап преступного поведения, а также свойства личности, обуславливающие выбор способа сокрытия преступления. Приведена характеристика способа преступления как криминально-правовой и криминалистической категории. Установлены критерии классификации и разработана типовая система способов сокрытия преступлений.

На підставі напрацювань у галузі теорії держави та права, положень вчення про шкоду, заподіяну правопорушенням, які висвітлені в юридичній науці, а також норм чинного законодавства України розкрито суть поняття заподіяної злочином шкоди (ЗЗШ). З використанням теоретичних розробок науки кримінального права висвітлено місце шкоди у структурі злочину як явища реальної дійсності, встановлено співвідношення ЗЗШ і суспільно небезпечних наслідків. Визначено взаємозв'язок ЗЗШ і елементів складу злочину.

На основе наработок в отрасли теории государства и права, положений учения о вреде, причиненном в результате правонарушения, освещенных в юридической науке, а также норм действующего законодательства Украины раскрыта сущность понятия причиненного вреда вследствие совершенного преступления (ПВВСП). С учетом теоретических разработок науки уголовного права показано место вреда в структуре преступления как явления реальной действительности, установлены соотношения ПВВСП и общественно опасных последствий. Определена взаимосвязь ПВВСП и элементов состава преступления.

Розглянуто основні підходи щодо тлумачення понять "злочин", "наслідки" та "суспільна небезпечність діяння" у теорії кримінального права. Описано механізм кримінально-правового регулювання, проаналізовано співвідношення наслідків з основними режимами його функціонування. Охарактеризовано різновиди суспільно небезпечних наслідків. Проаналізовано значення наслідків як елемента складу злочину, суспільно небезпечних і злочинних наслідків у процесі вирішення основних проблем Загальної й Особливої частин кримінального права України. Значну увагу приділено спірним питанням співвідношення злочинних наслідків з суспільно небезпечними та наслідками як елементом складу злочину. Розкрито особливості врахування цих наслідків під час кваліфікації окремих видів злочинів, зокрема, у сфері господарської діяльності. Наведено пропозиції щодо удосконалення чинного кримінального законодавства України та практики його застосування.

Рассмотрены основные подходы к толкованию понятий "преступление", "последствия", "общественная опасность деяния" в теории криминального права. Описан механизм криминально-правового регулирования, рассмотрено соотношение последствий с основными режимами его функционирования. Охарактеризованы разновидности общественно опасных последствий. Проанализировано значение последствий как элемента состава преступления, а также общественно опасных и преступных последствий при решении основных проблем Общей и Особой частей криминального права Украины. Значительное внимание уделено спорным воросам соотношения преступных последствий с общественно опасными и последствий как элементом состава преступления. Раскрыты особенности учета даных последствий при квалификации отдельных видов преступлений, в частности, в сфере хозяйственной деятельности. Разработаны рекомендации по усовершенствованию действующего криминального законодательства Украины и практики его применения.

Освещена современная проблема причинной связи в украинской и российской уголовно-правовой науке постсоветского периода. Приведен ретроспективный обзор научных источников по данному вопросу. Проанализированы диссертации, защищенные в конце ХХ - начале ХХІ вв. по данной проблематике. Рассмотрены современные докторинальные подходы к основным теориям ПС в уголовном праве. Обоснована необходимость учета разновидностей детерминационных связей в уголовном законодательстве и правоприменительной практике. Определены возможные перспективы дальнейших исследований ПС в уголовном праве.

Розглянуто основні критерії матеріально-правового змісту безпорадного стану потерпілого (БСП), проаналізовано їх з урахуванням судової практики. На підставі цих критеріїв сформульовано матеріальне поняття БСП, в якому він перебуває на момент вчинення злочину, та його правове значення під час здійснення судочинства.

Досліджено поняття (на рівні родового (видового) поняття) зловживання довірою як способу скоєння злочину, його об'єктивні та суб'єктивні ознаки, види відносин довіри залежно від підстав їх виникнення, види зловживання довірою, відмежування від обману та психічного насильства, співвідношення та взаємозв'язок з іншими елементами й ознаками складу злочину. Розглянуто питання кваліфікації злочинів, скоєних шляхом зловживання довірою, подолання конкуренції кримінально-правових норм і встановлення сукупності злочинів. Установлено значення такого способу для диференціації кримінальної відповідальності та індивідуалізації покарання. Наведено рекомендації щодо вдосконалення відповідних положень чинного КК України.

Висвітлено кримінально-правові проблеми одиничних злочинів, ускладнених за своїм змістом. Досліджено особливості складів злочинів з похідними наслідками, їх об'єктивні та суб'єктивні ознаки. Запропоновано новий погляд на місце деліктів серед інших самостійних видів одиничних злочинів. Проаналізовано кваліфікацію злочинів з похідними наслідками та з їх відмежуванням від суміжних понять.

Розглянуто актуальні проблеми злочинної необережності. Досліджено виникнення і розвиток інституту необережної вини, наведено кримінально-правову та кримінологічну характеристики особистості необережного злочинця, визначено причини та умови скоєння злочинів з необережності, особливості механізму необережної злочинної поведінки. Наголошено на необхідності вдосконалення законодавчого визначення необережності. Виділено основні групи необережних злочинів, які розглянуто як специфічну форму прояву комплексу "сваволі та ілюзій". Визначено, що першопричиною їх скоєння є відсутність правової культури. Запропоновано заходи протидії злочинам, що скоюються з необережності, розглянуто методи їх профілактики.

Досліджено витоки і розвиток криміналістичного вчення про негативні обставини, їх значення у розслідуванні злочинів. Визначено поняття, походження і сутність різновидів негативних обставин, розкрито їх відображення в системі зв'язків причин та наслідків розслідуваного злочину. Запропоновано розв'язання дискусійних питань, які існують у теорії кримінального процесу та криміналістики щодо визначення поняття "негативні обставини", їх суті, природи різновидів, а також методів встановлення та меж використання.

Досліджено теоретичні та практичні проблеми встановлення причинного зв'язку у злочинах, вчинених через необережність. Проаналізовано концепції причинного зв'язку у необережних злочинах, розроблені у вітчизняному та зарубіжному кримінальному праві XIX - XX ст. Встановлено закономірності розвитку причинного зв'язку в найбільш складних для теорії та практики ситуаціях. Особливу увагу приділено вивченню проблем встановлення причинного зв'язку у злочинах проти безпеки виробництва, а також руху й експлуатації транспорту. Запропоновано законодавче вирішення у межах Особливої частини Кримінального кодексу України проблеми необережного співзаподіяння шкоди. Сформульовано кримінально-правові норми, що передбачають відповідальність за порушення правил безпеки, в результаті яких виникають тяжкі наслідки.

Досліджено зміст, специфічні особливості та значення причинного зв'язку у кримінальному праві. Доведено актуальність і суттєвість для кримінально-правової науки розгляду питань причинності та їх значення для правозастосовчої діяльності. Обгрунтовано доцільність використання поняття причинності як філософської категорії у сфері кримінального права за умов методологічного плюралізму. Розглянуто основні положення концепцій причинного зв'язку, поширених у радянській, російській та українській кримінально-правовій теорії. З'ясовано особливості встановлення причинного зв'язку у процесі кваліфікації злочинів та місце даної категорії у системі ознак об'єктивного складу злочину. Проаналізовано проблему казуальності бездіяльності та переглянуто традиційний методологічний підхід щодо її вирішення на підставі використання загальних філософських принципів і основних положень діалектичного матеріалізму. Встановлено можливість застосування категорії причинності для пояснення специфічних злочинів, вчинених у співучасті. Обгрунтовано тезу про релевантність для кримінального права спеціально-юридичної концепції безпосереднього (прямого) причинного зв'язку.

Розглянуто питання необхідності та достатності використання категорій психології у кримінальному праві. Досліджено структуру акту кримінального психічного насильства. Зроблено висновок, що юридичне значення кримінального насильницького психічного впливу, кримінальної психічної шкоди та психічного насильства може відрізнятись від їх фактичного значення. Наведено класифікацію видів зазначених понять. Запропоновано виділяти конститутивні ознаки об'єктивної сторони акту психічного насильства, а саме: психічний вплив, психічну шкоду та необхідний причинний зв'язок між ними. Наведено визначення кримінального насильницького психічного впливу, кримінальної насильницької психічної шкоди, кримінального психічного насильства, психічного примусу й обставини, що виключає злочинність діяння за переборного психічного примусу. Розроблено пропозиції щодо вдосконалення регулювання переборного психічного примусу в кримінальному законодавстві України.

Визначено суть підроблення як правового явища. Досліджено питання опису підроблення у диспозиції статті Особливої частини КК. Визначено роль та місце підроблення у складі злочину, обставини об'єктивного та суб'єктивного характеру, що детермінують підроблення. З'ясовано об'єктивні та суб'єктивні ознаки підроблення, на підставі чого надано визначення підроблення як злочину на рівні родового поняття. Розглянуто найбільш дискусійні питання кваліфікації підроблення.